Постанова

від 18.03.2014 по справі 2а-6732/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 36/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопрінт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області звернулось до суду з позовом до ТзОВ «Леопрінт», яким просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20521,71 грн., з яких 13085,13 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 1697,79 грн. штрафних санкцій та 5738,79 грн. пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2009 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Леопрінт» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Про вказану обставину відповідач повідомляв позивача, що підтверджується відповідним листом. Тому, на думку суду, застосування до відповідача штрафних санкцій та пені у даному випадку є безпідставним.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі розрахунку сум страхових внесків за грудень 2009 року та звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-травень 2010 року у ТзОВ «Леопрінт» виникла заборгованість в сумі 13085,13 грн. А за несвоєчасну сплату вказаної суми до відповідача застосовано 1697,79 грн. штрафних санкцій та нараховано 5738,79 грн. пені. Відповідно до змісту ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, але не поширюється на поточні грошові зобов'язання. Також апелянт зазначає, що кошти, які відповідач перераховував для сплати страхових внесків, нарахованих за грудень 2009 року та січень-травень 2010 року, відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в порядку календарної черговості зараховувались в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, які ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2010 року у справі про банкрутство ТзОВ «Леопрінт» були визнані конкурсними грошовими вимогами Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області як кредитора відповідача. Позивач просить апеляційний суд дослідити зазначені доводи та докази на їх підтвердження, оскільки такі не були подані суду першої інстанції з поважних причин, так як йому не було відомо про зміст заперечень ТзОВ «Леопрінт» на позовну заяву.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТзОВ «Леопрінт» є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і далі а редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і відповідно до ст. 17 цього Закону зобов'язане своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Абзацом 1 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 зазначеної вище Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Отже, несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій розрахунку сум страхових внесків за грудень 2009 року та звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-травень 2010 року, ТзОВ «Леопрінт» самостійно визначило розмір страхових внесків в сумі 13085,13 грн., однак не сплатило їх у встановлений законодавством строк.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, рішенням виконавчих органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

А згідно з ч. 13 ст. 106 цього Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

За несвоєчасну сплату вказаних вище страхових внесків рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області від 17 травня 2010 року № 334 та від 16 червня 2010 року № 465 до ТзОВ «Леопрінт» були застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 1697,79 грн. та нараховано пеню в загальному розмірі 5738,79 грн.

Зазначені рішення відповідач отримав 18 травня 2010 року та 17 червня 2010 року відповідно, що підтверджується наданими позивачем копіями повідомлень про вручення поштових відправлень, однак не оскаржувало їх у встановленому законодавством порядку і не сплатило сум фінансових санкцій і пені, визначених цими рішеннями.

Колегія суддів не бере до уваги тверджень відповідача про те, що заборгованість із сплати страхових внесків за грудень 2009 року та січень-травень 2010 року у нього відсутня в зв'язку із повною та своєчасною сплатою цих внесків, оскільки кошти, які ТзОВ «Леопрінт» перераховувало для сплати внесків за вказані періоди, Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області правомірно зарахувало в рахунок погашення сум недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки (в тому числі зарахування поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій), так як таке право територіальних органів Пенсійного фонду України було прямо передбачене ч. ч. 2, 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, як встановив суд, кошти в сумі 13085,13 грн., перераховані відповідачем для сплати страхових внесків за вказаний вище період, позивач зарахував в рахунок погашення недоїмки із сплати страхових внесків в сумі 131031,84 грн., які ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2010 року у справі про банкрутство ТзОВ «Леопрінт» були визнані конкурсними грошовими вимогами Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області як кредитора відповідача.

Сума заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Леопрінт» підтверджується складеним позивачем розрахунком суми боргу, розрахунку сум страхових внесків за грудень 2009 року та звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-травень 2010 року, рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області від 17 травня 2010 року № 334 та від 16 червня 2010 року № 465 про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, копії яких є в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на факт порушення ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2009 року провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Леопрінт» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак колегія суддів враховує, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Даний висновок кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону, відповідно до якої нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

З аналізу ст. ст. 1, 12 вказаного Закону вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Як встановив суд, зобов'язання із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникло у ТзОВ «Леопрінт» після введення мораторію, а саме за період грудень 2009 року - травень 2010 року, тому дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширювалась.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-6732/10/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопрінт» (код ЄДРПОУ 02467587) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області 20521 (двадцять тисяч п'ятсот двадцять дна) грн. 71 коп., з них 13085 (тринадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 13 коп. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 1697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 79 коп. штрафних санкцій та 5738 (п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 79 коп. пені.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький