Рішення від 14.04.2025 по справі 707/1040/20

707/1040/20

2/707/1/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2025 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Морозова В.В.

за участю секретаря судового засідання Швидкої І.О.

сторін:

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1

та відповідача за зустрічним позовом

представників відповідача ТОВ "Агрофірма "Поле" Тищенка Ю.П.,

Шимановського А.В.

Томенка І.М.

представника третьої особи за первісним позовом

та третьої особи із самостійними вимогами

за зустрічним позовом ОСОБА_4 Клян А.Ф.

(у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В., приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання договорів недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання договору іпотеки недійсним у частині та про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_6 за договором - адвокат М`ялук О.П. звернулась до суду із первісним позовом до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В., приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович, в якому посилаючись на норми законодавства та судової практики, просила суд:

1)визнати недійсним Договір відступлення прав вимоги за Договором позики грошових коштів від 05.12.2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., за реєстровим № 2222;

2)визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором від 05.12.2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., за реєстровим №2223;

3) витребувати у власність ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поле» (код ЄДРПОУ 35523434) наступне майно:

а) Дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 (сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800430271249;

б) дачний будинок П-1, п, п', пд, мс, загальною площею 222 (двісті двадцять два) кв.м., житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб під літ. «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 241866571249;

в) нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 561126671249.

г) Нежитлова будівля, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800540371249;

4)скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем, індексний номер: 50848394 від 28.01.2020, номер запису про право власності: 35220142, за яким право власності на дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 (сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800430271249 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поле»;

5) скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем, індексний номер: 50848121 від 28.01.2020 номер запису про право власності: 35219870, за яким право власності на дачний будинок П-1, п, п', пд, мс, загальною площею 222 (двісті двадцять два) кв.м., житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб під літ. «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 241866571249 належить ОСОБА_9 ;

6) скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем, індексний номер 50850213 від 28.01.2020, номер запису про право власності: 35221688, за яким право власності на нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 561126671249 належить ОСОБА_9 ;

7)скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем, індексний номер: 50849126 від 28.01.2020, номер запису про право власності: 35220794 за яким право власності на нежитлова будівля, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800540371249.

Вимоги первісної позовної заяви мотивовано тим, що 03 лютого 2016 року між громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_6 (позикодавець) та громадянином України ОСОБА_8 (позичальник) був укладений договір позики грошових коштів. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального руту Міхірьовою O.A. Зареєстровано в реєстрі за №63.

За даним договором, позивач передала у власність ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 11790000 (одинадцять мільйонів сімсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок, що становили в еквіваленті 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) доларів США, за встановленим сторонами курсом 1 (один) долар США = 26 (двадцять шість) гривень 20 копійок. Також, сторони домовилися, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику грошові кошти у тій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк до 03.06.2016 року.

03 лютого 2016 року, для забезпечення виконання, взятого на себе позичальником Договором позики грошових коштів від 03 лютого 2016 року зобов`язання, сторони уклали Іпотечний договір. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою O.A. Зареєстровано в реєстрі за №64.

Згідно пункту 1.3. іпотечного договору Іпотекодавець (яким виступав Позичальник ОСОБА_8 ) передав в іпотеку наступне майно:

а) дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 (сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800430271249;

б) дачний будинок П-1, п, п', пд, мс, загальною площею 222 (двісті двадцять два)кв.м., житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб під літ. «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 241866571249;

в) нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 561126671249;

г) нежитлова будівля, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800540371249.

02.06.2016 року сторони уклали Договір про внесення змін до договору позики грошових коштів від 03.02.2016 року. Даним договором були внесені зміни щодо строку виконання зобов`язання наступного змісту: «Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до 02.08.2016 року. Цього ж дня, сторони уклали договір про внесення змін до договору іпотеки від 03 лютого 2016 року, у зв`язку із зміною строку виконання основного зобов`язання.

02.07.2016 року сторони уклали Договір про внесення змін до договору позики грошових коштів від 03.02.2016 року. Даним договором були внесені зміни щодо строку виконання зобов`язання наступного змісту: «Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) у строк до 02.09.2016 року. Цього ж дня, сторони уклали договір про знесення змін до договору іпотеки від 03 лютого 2016 року, у зв`язку із зміною строку виконання основного зобов`язання.

Таким чином, строк повернення позики був встановлений до 02 вересня 2016 року.

Оскільки, після спливу тридцятиденного терміну з моменту отримання вимоги про повернення боргу (дата отримання - 16.01.2019 року) ОСОБА_8 грошові кошти позивачу не повернув, остання звернулася до державного реєстратора, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до ОСОБА_6 прав власності на предмет іпотеки.

Державний реєстратор Позивачу відмовив та повідомив, що звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до Позивача прав власності неможливо, оскільки, власником майна вказаного у договорі іпотеки в даний момент є інша особа - ОСОБА_9 .

06.06.2019 року позивачем було отримано інформаційну довідку.

В подальшому позивачу стало відомо, що начебто вона 05.12.2018 року уклала з ОСОБА_7 . Договір про відступлення прав вимоги за Договором позики грошових коштів, за яким ОСОБА_6 передала право вимоги за Договором позики грошових коштів від 03.02.2016 року ОСОБА_7 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2222.

У той же день 05.12.2018 року було укладено Договір про відступлення прав за Іпотечним договором. Відповідно до умов якого, ОСОБА_6 , як Первісний Іпотекодержатель, передала право вимоги за Іпотечним договором від 03.02.2016 року ОСОБА_7 , як Новому Іпотекодержателю. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №2223.

Крім, того пунктом 3.2.6. Іпотечного договору від 03.02.2016 року передбачено, що іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити Іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і права вимоги за основним зобов`язанням, письмово повідомивши Боржника про такі відступлення.

Однак, позивач письмово не повідомляла ОСОБА_8 ні про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, ні про відступлення прав вимоги за Договором позики від 03.02.2016 року оскільки, ОСОБА_6 , не укладала дані договори і взагалі не мала наміру здійснювати відступлення прав вимог на користь інших осіб.

07.12.2018 року право власності на зазначене у Іпотечному договорі майно було зареєстроване за ОСОБА_7 . Підставою виникнення права став іпотечний договір від 03.02.2016 року, серія та номер 64, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою O.A.

07.12.2018 року ОСОБА_7 - Позикодавець, укладає договір позики із ОСОБА_9 - Позичальник. Договір посвідчує приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В. Зареєстровано в реєстрі №2237. 07.12.2018 року для забезпечення виконання Договору позики від 07.12.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладається Договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. Зареєстровано в реєстрі за №2238.

За даним договором в іпотеку передається наступне майно:

1) дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 (сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800430271249.

2) нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 561126671249.

3) нежитлова будівля, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800540371249.

31.01.2019 року здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_9 .

Інше ж майно - дачний будинок АДРЕСА_4 , житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб під літ. «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 241866571249 переходить у власність ОСОБА_9 на підставі договорів купівлі-продажу.

11.02.2019 року укладається Договір купівлі продажу на 1/2 частину зазначеного майна. Продавець - ОСОБА_7 , Покупець - ОСОБА_9 . Посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. Зареєстровано в реєстрі №159.

Крім того, позивачу стало відомо, що незважаючи на те, що дане майно перебувало в іпотеці (була заборона на його відчуження) 17.01.2017 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину зазначеного майна (справа №707/246/16-ц). Право власності на ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.08.2018 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249.

11.02.2019 року ОСОБА_4 укладає Договір купівлі-продажу на 1/2 частину зазначеного майна. Посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. Зареєстровано в реєстрі №158.

13.03.2019 року ОСОБА_9 укладає Договір позики із ОСОБА_10 . У той же день, 13.03.2019 року між сторонами укладається Договір іпотеки. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.. Зареєстровано в реєстрі за № 644.

За час збору доказів та підготовки позовної заяви стало відомо, що власник зазначеного майна знову змінився. Так, відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майн та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, стало відомо, що 28.01.2020 року право власності на:

а) дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 (сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто лесять) кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800430271249;

б) дачний будинок П-1, п, п', пд, мс, загальною площею 222 (двісті двадцять два) кв.м., житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб під літ. «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 241866571249;

в) нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 561126671249;

г) нежитлова будівля, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 800540371249; було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поле» на підставі договорів купівлі-продажу, серія та номер 410, 412, 414, 416 було відчужено на користь ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" на підставі договорів купівлі-продажу № 410, 412, 414, 416.

Оскільки, Позивач Договір про відступлення прав вимоги за Договором позики грошових коштів від 05.12.2018 року та Договір про відступлення прав за Іпотечним договором від 05.12.2018 року не укладала, довіреності на підписання та укладення вказаних договорів від її імені іншим особам не надавала, Позивач звернулася із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення до органів поліції.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12019100000000467, внесеного до ЄДРДР 24.04.2019 року, проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Висновком експертного дослідження за результатами проведення почеркознавчого дослідження № 17-3/164 від 13.02.2020 встановлено, що «рукописний текст « ОСОБА_6 » на останній сторінці договору відступлення прав за Іпотечним договором між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 від 05.12.2018 (№ в реєстрі 2223), - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_6 біля рукописного тексту « ОСОБА_6 » на останній сторінці договору відступлення прав за Іпотечним договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 05.12.2018 (№ в реєстрі 2223), - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_6 .

Крім того, у Договорі про відступлення прав за Іпотечним договором від 05.12.2018 року вказані дані тимчасової посвідки на постійне місце проживання позивача, яка на момент підписання даного договору була недійсна, оскільки, по досягненню 45-річного віку посвідка підлягає обміну, тому позивачем 27.06.2017 року було отримано нову посвідку на постійне місце проживання.

Таким чином, шахрайськими діями Позивача фактично позбавлено права власності на вище зазначене майно (предмет іпотеки, вказаний у п.1.3. іпотечного договору), яке вибуло із володіння Позивача незаконним шляхом та всупереч її волі.

Втім, враховуючи, що Договір про відступлення прав вимоги за Договором позикигрошових коштів від 05.12.2018 року та Договір про відступлення прав за Іпотечним договором від 05.12.2018 року є недійсними, усі подальші похідні від них правочини є незаконними, а об`єкти відчуження за даними правочинами підлягають поверненню на користь законного власника - ОСОБА_6 .

Пунктом 3.2.8. іпотечного договору визначено, що у разі порушення Боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставах: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке є частиною цього Договору; за окремим договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержатилем про зобов`язання вимог Іпотекодержателя, що може бути укладений Сторонами в майбутньому. Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя: Сторони цим встановлюють та вирішують, що звернення стягнення на Предмет іпотеки можливе шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору. Позасудове регулювання здійснюється згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому Договорі, та не потребує укладення Сторонами окремого договору чи будь-якого іншого додаткового підтвердження чи погодження.

Пунктом 3.2.9. іпотечного договору передбачено, що у разі порушення Основного зобов`язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель може надіслати іпотекодержателю та Боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет Іпотеки.

Пунктом 3.2.12. іпотечного договору встановлено, що при укладанні цього Договору Сторони, керуючись ч.2 ст.36 та ст.37 Закону України «Про іпотеку», обумовлюють і встановлюють застереження, що вони домовилися про позасудове врегулювання питання звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом:

- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки на підставі його одностороннього письмового рішення про придбання Предмета іпотеки у власність, на що іпотекодавець шляхом підписання цього Договору надає згоду. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Цей Договір разом з письмовим рішенням Іпотекодержателя про придбання Предмету іпотеки у власність мають силу договору купівлі-продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем у Іпотекодавця і є підставою для реєстрації права власності Іпотекодежателя на Предмет іпотеки. Після набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки іпотека припиняється;

- у разі виникнення у Іпотекодержателя права на звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодержатель має право звернутися до уповноважених органів з метою реєстрації права власності на Предмет іпотеки на підставі цього Договору;

-Іпотекодержатель приймає у власність та реєструє за собою Предмет іпотеки, при цьому письмово повідомляє про це Іпотекодавця шляхом направлення йому за 30 (тридцять) днів повідомлення про реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за Іпотекодержателем;

- наявність будь-яких інших документів, крім цього Договору та письмового повідомлення Іпотекодержателя про реєстрацію Предмета іпотеки, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається. Цей Договір має силу правовстановлюючого договору на Предмет іпотеки. Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з моменту державної реєстрації права власності на Предмет іпотеки.

У зазначений умовами договору позики строк, а саме, у строк до 02.09.2016 року, ОСОБА_8 , не повернув грошові кошти тому, 31 жовтня 2018 року, відповідно до пункту 3.2.9. іпотечного договору, Позивачем було направлено ОСОБА_8 лист- повідомлення з вимогою у тридцятиденний строк, з моменту отримання даного листа-повідомлення повернути грошові кошти (отримані за договором позики). ОСОБА_8 повідомлено, про те, що у разі не повернення грошових коштів у тридцятиденний строк буде розпочато звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом переходу до Іпотекодержателя ( ОСОБА_6 ) права власності на Предмет іпотеки.

Однак, після спливу тридцятиденного терміну з моменту отримання листа-вимоги (08.11.2018 року - дата отримання) ОСОБА_8 грошові кошти Позивачу не повернув, тому, дотримуючись законодавчих норм та умов договору іпотеки 15.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко О.А. ОСОБА_8 (Позичальнику) було направлено заяву вих. №189/02-24 від 18.12.2018 року про передачу заяви гр. ОСОБА_6 ОСОБА_8 отримав заяву 16.01.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, іпотекодержатель виконав обов`язок передбачений іпотечним застереженням та частиною 1 статті 35 ЗУ «Про іпотеку» щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з вимогою про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Враховуючи вищенаведені правові норми Позивач набула право власності на предмет іпотеки, вказаний у п.1.3. іпотечного договору, у відповідності до закону та Договорів.

05.10.2020 року до суду надійшли письмові пояснення на первісний позов третьої особи - приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С., в яких він просить справу розглядати за його відсутності та врахувати пояснення при ухваленні рішення у справі. У письмових поясненнях третьою особою зазначено, що 28 січня 2020 року ним було посвідчено договори купівлі продажу дачного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (р. № 410); дачного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (р. № 412); нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (р. № 414); нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 (р. № 416) у відповідності до вимог розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, до посвідчення договорів ним було встановлено, особи, що звернулись за вчиненням нотаріальних дій, визначено обсяг їхньої цивільної дієздатності, перевірено повноваження представника, факт застосування санкцій до сторін договорів, встановлено дійсні наміри кожної із сторін, а також витребувано усі відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Крім того, було перевірено відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна, відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою було перевірено шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Будь-які підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, передбачені статтею 49 Закону України про нотаріат були відсутні.

Одночасно з вчиненням зазначених нотаріальних дій ним було проведено реєстрацію переходу права власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна від відчужувача - ОСОБА_9 до набувача - ТОВ «Агрофірма «Поле».

Під час здійснення реєстрації проведено усі передбачені законодавством перевірки шляхом безпосереднього доступу до відповідних реєстрів, а саме пошук відомостей щодо об`єктів нерухомого майна та їх власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек. Зазначеними перевірками встановлено відсутність будь-яких зареєстрованих обтяжень, арештів, або заборон вчиняти реєстраційні дії або інші правочини щодо зазначених об`єктів нерухомого майна. Таким чином, будь-які підстави для відмови у здійсненні реєстрації переходу права власності, передбачені статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на день здійснення реєстрації були відсутні.

12.10.2020 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ОСОБА_4 - Клян А.Ф. щодо первісного позову, які направлено поштою 07.10.2025 року разом з додатками та доказами направлення їх іншим учасникам справи, в яких представник третьої особи просить відмовити в повному обсязі ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про витребування майна у її власність.

У письмових поясненнях зазначає, що ОСОБА_4 є власницею 1/2 частини належного їй на праві спільної сумісної власності нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:241866571249), дачного будинку загальною площею (кв.м) 222, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі -дачний будинок).

Право власності ОСОБА_4 на 1/2 частки вищевказаного нерухомого майна виникло на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області у цивільнійсправі № 707/246/16-ц від 17.01.2017 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 (надалі також - ОСОБА_8 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

На основі вказаного рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано 1/2 частку дачного будинку за ОСОБА_4 (номер запису про право юності - 27539225, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42593585 від 17.08.2018, Грищенко Марія Олександрівна , Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Черкаська обл; форма власності - приватна; розмір частки: 1/2).

Проте, 07.02.2020 року із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 стало відомо, що станом на 07.02.2020 року належне їй нерухоме майно за реєстраційним номером 241866571249 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПОЛЕ» (надалі також - ТОВ «АГРОФІРМА «ПОЛЕ» або відповідач-2).

Наскільки відомо ОСОБА_4 , 1/2 частки належного їй дачного будинку, вибула з її власності на підставі Договору купівлі-продажу № 158 від 11.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. ОСОБА_4 зазначає, що не укладала жодного подібного договору, не відчужувала своє майно третім особам, не давала згоди на таке відчуження та нікого не уповноважувала здійснити продаж належного їй майна від її імені.

Реєстрації належного ОСОБА_4 нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПОЛЕ» передували наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

1:Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44473935 від 07.12.2018 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною. Внаслідок такого рішення ОСОБА_7 набула право власності на 1/2 частину будинку ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору № 64 від 03.02.2016 року.

2:Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45461071 від 11.02.2019 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною. Внаслідок такого рішення ОСОБА_7 здійснила продаж 1/2 частки належного їй будинку ОСОБА_9 (договір купівлі-продажу № 159 від 11.02.2019 року).

3: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45460366 від 11.02.2019 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною. Внаслідок такого рішення 1/2 частки будинку ОСОБА_4 була продана ОСОБА_9 (Договір купівлі-продажу № 158 від 11.02.2019 року).

4:Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50848121 від 28.01.2020 року, прийняте приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем. Внаслідок такого рішення ОСОБА_9 здійснив продаж дачного будинку на підставі договору купівлі- продажу № 410 від 28.01.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПОЛЕ».

ОСОБА_4 вважає, що проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною (надалі також - Змисловська Т.В. ) та приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. (надалі також - Старовойтов О.С. ) вищезазначені реєстраційні дії є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернулася до Міністерства юстиції України для захисту своїх порушених прав з відповідною скаргою.

В результаті розгляду вищевказаної скарги, 05.08.2020 року Мінюст видав наказ 22645/5, яким скаргу ОСОБА_4 задовольнив частково та скасував рішення № 44473935 від 07.12.2018 року.

Незважаючи на скасовану реєстраційну дію, майно ОСОБА_4 , станом на дату подачі цих пояснень, знаходиться у незаконному володінні Відповідача-2 та незрозумілих причин 1/2 частки належного ОСОБА_4 дачного будинку витребовується Позивачем.

ОСОБА_4 зазначає, що належне їй майно, а саме: 1/2 частка дачного будинку загальною площею (кв.м) 222, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вибуло з права власності ОСОБА_4 без достатньої правової підстави, однак належить саме їй, ане Відповідачу-2 чи Позивачу. Крім того, ОСОБА_4 переконана, що відсутні будь-які правові підстави для витребування належного їй майна на користь Позивачки, що обґрунтовується наступним.

У період з 11.02.2011 року до 23.11.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вказана обставина встановлена рішенням Черкаського районного суду Черкаської області у цивільній справі № 707/246/16-ц від 17.01.2017 року. Рішенням також визнано дачний будинок об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .. Вказане рішення суду було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

На час проживання однією сім`єю, а саме 13.12.2013 року ОСОБА_8 придбав дачний будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу (надалі - дачний будинок).

17.08.2018 року до реєстру речових прав було внесено відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку дачного будинку на підставі вищевказаного рішення суду у справі № 707/246/16-ц.

Після того, як спірне майно було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , вона жодним чином не відчужувала належне їй майно, не вчиняла дій спрямованих на відчуження такого майна та аж до 07.02.2020 року була впевнена, що 1/2 частки дачного будинку на законних підставах належить саме їй.

Рішення суду у справі №707/246/16-ц від 17.01.2017 року набрало законної сили та підтвердило законне право ОСОБА_4 на 1/2 частки дачного будинку. Вказане рішення було виконане шляхом внесення відомостей про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку дачного будинку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Більше того, за оскарженням такої реєстраційної дії ніхто не звертався ні до Міністерства юстиції, ні до суду.Таким чином, єдиним і законним власником 1/2 частки дачного будинку є виключно ОСОБА_4

03.02.2016 року було укладено Іпотечний договір № 64 (надалі також - Іпотечний договір) між ОСОБА_8 (Іпотекодавець) та ОСОБА_6 (надалі також - ОСОБА_6 ) (Іпотекодержатель).

У січні 2016 року, до дати укладання Іпотечного договору, ОСОБА_4 зверталася до ОСОБА_8 із проханням оформити частину спільного майна на неї, оскільки дачний будинок був придбаний за час цивільного шлюбу, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_8 разом проживали та вели спільне господарство. Однак, останній відмовився вирішити це питання мирним шляхом.

Відтак, 05.02.2016 ОСОБА_4 було подано позов до ОСОБА_8 про визнання дачного будинку об`єктом права сумісної власності та поділ такого майна. ОСОБА_4 наголошує, що на момент укладення Іпотечного договору ОСОБА_8 було достеменно відомо про зазначений позов ОСОБА_4 , однак ОСОБА_8 все рівно вчинив дії характерні недобросовісному співвласнику та передав дачний будинок в іпотеку без згоди іншого співвласника.

У червні та серпні 2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вносили зміни до іпотечного договору. Станом на момент внесення змін до Іпотечного договору, ОСОБА_8 знав, що існує спір про поділ спільного дачного будинку та брав участь у справі, однак, незважаючи на це, ніяким чином не відобразив у відповідних Договорах про внесення змін до Іпотечного договору інформацію про те, що дачний будинок є спільною сумісною власністю і його частка належить ОСОБА_4 , а також те, що такий дачний будинок може бути переданий в іпотеку лише за згодою усіх співвласників.

Про існування вказаного Іпотечного договору ОСОБА_4 не знала, ніякої згоди на передачу свого майна та майна, що раніше знаходилось у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не давала. Підтверджує, що ніколи не давала жодної згоди на відчуження як майна, що знаходилось у спільній власності, так і майна, що було у виключно її власності.

За змістом п.п. 1.5. Іпотечного договору Іпотекодавець підписанням цього Договору підтверджує зокрема, що Предмет іпотеки, вказаний в п. п. 1.3. цього Договору, на момент вчинення цього Договору не є предметом судового спору, вимог до нього, в тому числі зареєстрованих в установленому законом порядку не існує.

Положеннями п. п. 1.5. Іпотечного договору встановлено, що Предмет іпотеки вказаний в п. п. 1.3. цього Договору є особистою приватною власністю Іпотекодавця - ОСОБА_8 , оскільки він або набувався в дар, або за особисті кошти Іпотекодавця, а також на момент набуття права власності на нього в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах він не перебував та ні з ким не проживав однією сім`єю без укладання шлюбу та особи, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності, у тому числі відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України відсутні, що підтверджується відповідною заявою Іпотекодавця, що призначена для зберігання у справах нотаріуса, зміст якої доведений до Іпотекодержателя.

За змістом п. п. 3.1.6. Іпотечного договору Іпотекодавець повинен, поміж іншим своєчасно повідомляти Іпотекодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права Іпотекодержателя за цим Договором Іпотеки.

Вказані норми Іпотечного договору свідчать про те, шо ОСОБА_8 в порушення вимог законодавства України, будучи недобросовісним Іпотекодавцем та співвласником дачного будинку, надав неправдиву інформацію та вчинив дії, які призвели до укладення недійсного Іпотечного договору.

Варто також звернути увагу і на актуальну судову практику щодо недійсності іпотечних договорів, вчинених без відповідної згоди співвласника. Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 встановила презумпцію спільності права власності подружжя на майно набуте під час шлюбу навіть після розлучення. Зокрема, суд дійшов наступних висновків. «Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя, таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному із співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним.

ОСОБА_4 наголошує на тому, що відповідно до п.п. 1.5. Іпотечного договору Іпотекодавець стверджує, що Предмет іпотеки (зокрема дачний будинок) на момент посвідчення цього Договору не є предметом судового спору, вимог до нього, в тому числі зареєстрованих в установленому законом порядку не існує.

Положеннями п. п. 1.5. Іпотечного договору встановлено, що Предмет іпотеки зокрема дачний будинок) є особистою приватною власністю Іпотекодавця - ОСОБА_8 , оскільки він або набувався в дар, або за особисті кошти Іпотекодавця, а також на момент набуття права власності на нього в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах він не перебував та ні з ким не проживав однією сім`єю без укладання шлюбу та особи, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності, у тому числі відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, відсутні, що підтверджується відповідною заявою Іпотекодавця, що призначена для зберігання у справах нотаріуса, зміст якої доведений до Іпотекодержателя.

З вказаного вбачається, що ОСОБА_8 під час укладання Іпотечного договору ввів позивача в оману, оскільки всупереч реальним подіям та фактичним обставинам надав недостовірну інформацію про те, що дачний будинок є його особистою приватною власністю, оскільки дачний будинок або набувався в дар, або за особисті кошти Іпотекодавця, а також на момент набуття права власності на нього в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_8 не перебував та ні з ким не проживав однією сім`єю без укладання шлюбу та особи, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності, у тому числі відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, відсутні.

На підтвердження того, що ОСОБА_8 свідомо ввів позивача в оману та вказав недостовірну інформацію під час укладання Іпотечного Договору слугує і зміст рішення у справі № 707/246/16-ц від 16.03.2017 року, залишене без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

«Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, але не 10 років, а з лютого 2011 року по листопад 2014 року, оскільки згідно СК України, факт, що жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою має місце коли, останні перебувають у будь-якому іншому шлюбі.

Крім того представник відповідача підтвердив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вільно використовували спільні кошти, мали спільні інтереси, а від сумісного проживання у них народилося двоє дітей.

Проте, відповідачем доказів про те, що спірне майно було придбано за рахунок його особистих доходів, надано не було.

Твердження представника відповідача, що фінансовий стан ОСОБА_8 дозволяв йому самостійно, за власні кошти, придбати дачний будинок суд оцінює критично, оскільки стороною не доведено факт наявності у відповідача на час придбання спірного нерухомого майна особистих коштів, достатніх для його придбання».

З наведеного вбачається, що Іпотечний договір № 64 від 03.02.2016 року укладений з порушенням норм законодавства України, під впливом обману зі сторони ОСОБА_8 , що є підставою для визнання такого договору недійсним. Вказане свідчить і про те, що у Позивача відсутні будь-які права за Іпотечним договором № 64 від 03.02.2016 року щодо дачного будинку.

Наскільки відомо ОСОБА_4 07.12.2018 року та 11.02.2019 року невідома особа - ОСОБА_7 здійснила ряд незаконних реєстраційних дій, внаслідок яких право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 241866571249, що належить ОСОБА_4 , перейшло до іншої особи.

З матеріалів цивільної справи № 707/1040/20 ОСОБА_4 стало відомо, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором № 64 від 03.02.2016 року новим Іпотекодержателем стала ОСОБА_7 , яка, всупереч вимогам законодавства України, перереєструвала спірне майно на своє ім`я.

В цьому контексті слід відмітити Наказ Міністерства юстиції України № 2645/5 18.2020 року (надалі також - Наказ № 2645/5). Своїм Наказом Мінюст скасував рішення 44473935 від 07.12.2018 року. Скасованим рішенням ОСОБА_7 набула право власності на 1/2 частину будинку ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору № 64 від 03.02.2016 року.

У Висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або діяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.07.2020 року, що став підставою для прийняття Наказу № 2645/5, зазначено, що рішення № 44473935 від 07.12.2018 року прийняте Змисловською Т.В. з рушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації права.

Вказане свідчить про те, що реєстраційні дії, вчинені після рішення № 44473935 від 07.12.2018, що було скасоване Наказом № 2645/5, не мають жодних правових наслідків, зокрема це стосується і нижченаведеного.

Так, у позовній заяві вказано, що 11.02.2019 року ОСОБА_4 , нібито уклала договір купівлі-продажу належного майна, внаслідок чого 1/2 частки дачного будинку ОСОБА_4 переходить до ОСОБА_9 .

Така реєстраційна дія була оформлена рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45461071 (прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.) Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_9 набув право власності на підставі договору купівлі-продажу № 158 від 11.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.).

ОСОБА_4 наголошує, що не вчиняла жодного Договору купівлі-продажу майна (1/2 частки дачного будинку), також ніякого дозволу, доручення, довіреності або іншого розпорядження на продаж належного їй нерухомого майна нікому не надавала, і наміру продавати 1/2 часки належного їй нерухомого майна також не мала.

В подальшому 28.01.2020 року громадянин ОСОБА_9 здійснив продаж дачного будинку, об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером: 241866571249, на підставі договору купівлі-продажу № 410 від 28.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.C., Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПОЛЕ» (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50848121 від 28.01.2020 року).

До всіх вищезазначених правовідносин ОСОБА_4 відношення не мала, вказані дії не вчиняла та не була обізнана про них аж до 07.02.2020 року.

Таким чином, ОСОБА_4 переконана, що спірне майно вибуло з її законного володіння без достатніх правових підстав, що підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 не надавала жодної письмової згоди на передачу належного їй майна в іпотеку, недійсністю Іпотечного договору, Наказом № 2645/5, а також тим фактом, що ОСОБА_4 не вчиняла жодного Договору купівлі-продажу 1/2 частки дачного будинку. Відтак, ОСОБА_4 вважає, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які правові стави витребувати 1/2 частки дачного будинку належного на законних підставах їй.

ОСОБА_4 наголошує, що наявність іпотеки не є тотожним поняттям із правом власності. Право власності на майно виникає внаслідок реєстрації такого майна, яке, зокрема, може бути здійснено на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, право власності на витребуване позивачем майно не перейшло до ОСОБА_15 , а відтак і віндикація в даному випадку неможлива.

Будь-які посилання позивача на положення ст. 392 ЦК України та відповідну судову практику не мають відношення до даної справи, оскільки стосуються справ, де предметом позовує визнання права власності. Однак, в даній справі № 707/1040/20 вимога про визнання права власності на витребуване майно позивачем не заявлена.

Оскільки позивач не була ні власником, ні володільцем майна - відсутні підстави для задоволення вимог про витребування майна на користь ОСОБА_15

15.10.2020 року до суду поштою надійшов відзив на первісну позовну заяву представника відповідача ТОВ "Агрофірма "Поле" - адвоката Тищенка Ю.П., який скеровано до суду 12.10.2020 року, разом з доказами направлення іншим учасникам справи, в якому він просить відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що ТОВ «Агрофірма «Поле» в повній мірі заперечує доводи, викладені в позовній заяві та вважає, що позивачем не вчинено жодних активних дій щодо набуття права власності на спірне майно, а набуття такого права ТОВ «Агрофірма «Поле» є правомірним та добросовісним з огляду на таке.

Відповідач добросовісний набувач майна, на підставі договору купівлі-продажу дачного будинку від 28.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №410; договору купівлі-продажу дачного будинку з розстроченням платежу від 28.01.2020, зареєстрований в реєстрі за №412; договору купівлі-продажу нежитлової будівлі з розстроченням платежу від 28.01.2020, зареєстровано в реєстрі за №414; договору купівлі продажу нежитлових будівель з розстроченням платежу від 28.01.2020. зареєстровано в реєстрі за №416. Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем. Позивач вказує, що 03.02.2016 року між нею та ОСОБА_8 укладено договір позики грошових коштів на суму 11 790 000 грн.Того ж дня, укладено Іпотечний договір для забезпечення виконання договору позики від 03.02.2016 року.

Додатковими угодами про внесення змін до договору позики грошових коштів від 03.02.2016 року внесені зміни щодо строку виконання зобов`язання, а саме строк повернення позики був встановлений до 02.09.2016 року.Тобто з цього моменту, Позивачка набула право вимоги про повернення боргу, а у разі не повернення боргу- звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до ОСОБА_6 прав власності на предмет іпотеки, а саме:

- дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом «Р-1, р, р'», загальною площею 150,1 кв.м., житловою площею 110,0 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять дев`ять дріб один),

- дачний будинок з прибудовою, терасою, підвалом та мансардою «П-1, п, п', пд, мс», загальною площею 222,0 кв.м., житловою площею 153,7 кв.м., з надвірними спорудами: погріб «Ф», баня «У», навіс «Я», гараж «Т», огорожа № 11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (двадцять дев`ять дріб два),

- нежитлова будівля, а саме гараж «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,

- нежитлові будівлі, які складаються з елінгу «Ш», господарського блоку «Ц», огорожі № 7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .Також, як вбачається з документів, доданих до позовної заяви та доводів Позивачки, остання звернулась з вимогою до ОСОБА_8 лише 31.10.2018 року.Тобто Позивачка, в період з 03.09.2016 року по 31.10.2018 року, знаючи про закінчення строку повернення грошових коштів за договором позики не вчиняла будь- яких активних дій, які б свідчили про дійсну та реальну зацікавленість позивача у реалізації свого права на вимогу чи права на нерухоме майно.Позивач не мав статусу обтяжувача/власника зазначених об`єктів нерухомого майна, оскільки не здійснював його реєстрацію відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових нерухоме майно та їх обтяжень». З огляду на викладене, Позивачка ніколи фактично не володіла та не отримувала витяг продержавну реєстрацію прав, тобто не була власником спірного майна, а тому не мала права вимагати повернення майна шляхом його витребування від добросовісного набувача. Не може вибути з володіння те, що ніколи у володінні не знаходилось.

TOB «Агрофірма «Поле» набула спірне майно у власність добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про підробку документів та імовірні шахрайські дії окремих учасників справи.

На момент відчуження спірного майна існувало як мінімум два рівня гарантій перед тим, як нерухоме майно перейшло у власність Товариства.

По-перше, при кожному наступному відчуженні нерухомого майна існував обов`язок нотаріуса переконатися, що перехід права власності відбувався відповідно до закону. Тобто нотаріус виступає як гарант законності та дійсних намірів сторін в укладенні правочину.

По-друге, перехід права власності безпосередньо до Товариства виражалося у вільному волевиявленні сторін, реальних намірах та правомірних діях Товариства, основною метою якого було набуття права власності на спірне майно.

Конструкція, за якої добросовісний набувач утрачає майно й сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з неправомірними діями попередніх власників при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Факт незаконного відчуження та допущення продажу спірного майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку щодо відшкодування збитків, завданих таким відчуженням третіми особами, що вчинили неправомірні дії.

Отже, задоволення позовних вимог за позовом про витребування спірної нерухомого майна ТОВ «Агрофірма «Поле», який є добросовісним набувачем, призведе до порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції, оскільки в такому випадку на Відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Тому в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити.

Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 - адвокат Клян А.Ф. звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання договору іпотеки недійсним у частині та про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій просить суд:

1)визнати недійсним Іпотечний договір № 64 від 03.02.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. в частині передачі в іпотеку майна, а саме: дачного будинку загальною площею 222 (кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

2)витребувати у власність ОСОБА_4 із незаконного володіння ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" нерухоме майно, а саме: 1/2 частку дачного будинку загальною площею 222 (кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

3)стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

Також, просить повністю відмовити у первісних позовних вимогах ОСОБА_6 .

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовано доводами, які є аналогічними доводам та поясненням, викладеними у письмових поясненнях третьої особи на первісну позовну заяву, які надійшли до суду 12.10.2020 року.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року прийнято позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до провадження суду.

07.06.2021 року на електронну пошту суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" - адвоката Тищенка Ю.П. з доказами його направлення іншим учасникам справи, на зустрічну позовну заяву, в якому він просить відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що 28 січня 2020 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Агрофірма «Поле» укладено договір купівлі-продажу дачного будинку, зареєстрований в реєстрі за №410; договір купівлі-продажу дачного будинку з розстроченням платежу, зареєстрований в реєстрі за №412; договір купівлі-продажу нежитлової будівлі розстроченням платежу, зареєстровано в реєстрі за №414; договір купівлі-продажу нежитлових будівель з розстроченням платежу, зареєстровано в реєстрі за № 416.

Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим Олександром Сергійовичем.

Втім, ОСОБА_4 у своїй позовній заяві зазначає, що вона є власницею 1/2 частини належного їй на праві спільної сумісної власності нерухомого майна - дачного будинку загальною площею 222 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на 1/2 частку вищевказаного нерухомого майна виникло на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області у цивільній справі №707/246/16-ц від 17.01.2017 року, яке набрало законної сили 16.03.2017 току, про що у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно 17.08.2018 року вчинено запис №27539225.

ОСОБА_4 , зважаючи, що порушенні її законні права та інтереси звернулась до Міністерства юстиції України, зі скаргою про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2018 року №44473935, від 11.02.2019 року 345461071, 45460366 прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 року №50848121, прийняте приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. щодо дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

16.07.2026 року надано Висновок Колегії Міністерства юстиції України, яким скаргу ОСОБА_4 задоволено частково та скасовано рішення від 07.12.2018 року №44473935 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.

Разом з тим, щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 28.01.2020 року № 50848121 прийнятого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. у вищевказаному висновку зазначено наступне: Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державний реєстратор повинен перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови у державній реєстрації прав. Колегією з відомостей з Державного реєстру прав було встановлено, що при прийнятті зокрема оскаржуваного рішення, що прийняте приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. було дотримано вимоги законодавства у сфері державної реєстрації.

Таким чином, державна реєстрація права власності у тому числі, на дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" є законною та проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" у повній мірі заперечує вимогу ОСОБА_4 щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки набуття права власності на спірне нерухоме майно ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" є правомірним і добросовісним. На момент укладення договорів купівлі-продажу (28.01.2020 року) ОСОБА_9 був єдиним власником усього нерухомого майна, інших зареєстрованих співвласників на той час не існувало. Право власності на 1/2 частину будинку за ОСОБА_4 не було зареєстровано.

Як стало відомо ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" з позову третьої особи ОСОБА_4 лише рішенням Черкаського районного суду Черкаської області у цивільній справі № 707/246/16-ц від 17.01.2017 року було визнано право власності на 1/2 частки дачного будинку загальною площею 222 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . У свою чергу, ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" як добросовісний покупець (як наслідок і добросовісний набувач права власності на спірне нерухоме майно), який поклався на дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що ОСОБА_9 був одноособовим власником спірного майна, що підтверджувалось договорами купівлі-продажу від 11.02.2019 року за № 158, 159, договором іпотеки від 07.12.2018 року за № 2238, уклав договори купівлі-продажу дачних будинків та нежитлових будівель. В такій ситуації задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння призведе до порушення прав та законних інтересів добросовісного набувача. З огляду на викладене, ОСОБА_9 мав законне право на відчуження спірного майна на користь ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", оскільки з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вбачалось інших власників окрім ОСОБА_9 , або будь-яких заборон на його відчуження, що також було перевірено нотаріусом, який при посвідченні договорів купівлі-продажу від 28.01.2020 року підтвердив належність нерухомого майна продавцеві на підставі договорів купівлі-продажу від 11.02.2019 року № 158, № 159, договору іпотеки від 07.12.2018 року № 2238. ОСОБА_9 на момент відчуження нерухомого майна був дійсним його власником, а ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", є його добросовісним набувачем. Варто наголосити, що ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" набула спірне майно у власність добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про підробку документів та ймовірні шахрайські дії окремих учасників справи, оскільки на момент відчуження спірного майна існувало як мінімум два рівня гарантій перед тим, як нерухоме майно перейшло у власність товариства.

Представник відповідача, посилаючись на норми законодавства та судової практики, що витребовуване нерухоме майно набуто у власність ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" за договорами купівлі-продажу від 28.01.2020 року, тобто не безоплатно. Вказані обставини дають підстави для висновку, що мета, яку переслідує позивач, та наслідки для відповідача як добросовісного набувача вигляді безоплатного позбавлення останнього майна, яким воно тривалий час володіє, є неспівмірними. У момент придбання Відповідачем-2 спірного дачного будинку у ОСОБА_9 , ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" не могло проявити розумну обачність та не могло знати про те, що дачний будинок вибув з власності ОСОБА_4 поза її волею, оскільки на момент набуття даного майна у власність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був відсутній запис про право власності на 1/2 частину дачного будинку за ОСОБА_4 , тобто керуючись офіційними відомостями, які визнаються та презюмуються державою та здатні привести в дію універсальний механізм захисту права. ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", придбаваючи дачний будинок загальною площею 222 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яким володів ОСОБА_9 на підставі договорів купівлі-продажу від 11.02.2019 року № 158, 159 посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. мало усі підстави вважати, що рішення про державну реєстрацію права власності є законним та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікувала, що ОСОБА_9 відчужуючи їй дачний будинок має право розпоряджатися ним, а відповідач 2 після отримання цього майна матиме змогу мирно ним володіти. Отже, задоволення позовних вимог за позовом про витребування спірного нерухомого майна ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", який є добросовісним набувачем, матиме наслідком порушення справедливого балансу та приведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до конвенції, оскільки у такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Оскільки спірне майно набув у власність добросовісний набувач, то ОСОБА_4 не позбавлена права на відшкодування заподіяних збитків з ОСОБА_8 , а не на витребування майна з чужого володіння Відповідача 2.

20.07.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву представника третьої особи ОСОБА_4 - адвоката Клян А.Ф. разом з доказами її направлення іншим учасникам справи, в якій зазначено наступне. ОСОБА_4 абсолютно не погоджується із такими твердженнями Відповідача-2, наведеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи. У відзиві на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Відповідач-2 заперечує вимогу ОСОБА_4 щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, вказуючи на правомірність набуття права власності на спірне майно. Зокрема ТОВ «Агрофірма «Поле» вказує, що на момент укладення договорів купівлі-продажу (28 січня 2020 року) ОСОБА_9 (надалі - ОСОБА_9 ) був єдиним власником усього нерухомого майна, інших зареєстрованих власників співвласників на той час не існувало.

Однак, вказані твердження Відповідача-2 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.

ОСОБА_4 наголошує, що належне їй майно, а саме: 1/2 частка дачного будинку загальною площею (кв.м) 222, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі також - дачний будинок), вибуло з її права власності без достатньої правової підстави, однак належить саме їй, а не Відповідачу-2 чи ОСОБА_6 .

Право власності ОСОБА_4 на 1/2 частки вищевказаного нерухомого майна виникло на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської областіу цивільній справі № 707/246/16-ц від 17.01.2017 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 (надалі також - ОСОБА_8 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна. Вказане рішення суду було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

На підставі вказаного рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано 1/2 частку дачного будинку за ОСОБА_4 (номер запису про право власності - 27539225, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42593585 від 17.08.2018, Грищенко Марія Олександрівна , департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Черкаська обл; форма власності - приватна; розмір частки: 1/2). За оскарженням такої реєстраційної дії ніхто не звертався ні до Міністерства юстиції, ні до суду. Вказане підтверджує, що у розумінні положень ст.ст. 387-388 ЦК України ОСОБА_4 , є законним власником 1/2 частки дачного будинку.

Після того, як спірне майно було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , вона жодним чином не відчужувала належне їй майно, не вчиняла дій спрямованих на відчуження такого майна та аж до 07.02.2020 року була впевнена, що 1/2 частки дачного будинку на законних підставах належить саме їй.

Таким чином, єдиним і законним власником 1/2 частки дачного будинку є виключно ОСОБА_4 .

Як стало відомо ОСОБА_4 07.12.2018 року та 11.02.2019 року невідома особа - ОСОБА_7 (надалі також - ОСОБА_7 ) здійснила ряд незаконних реєстраційних дій, внаслідок яких право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 241866571249, що належить ОСОБА_4 , перейшло до іншої особи.

В цьому контексті слід відмітити Наказ Міністерства юстиції України № 2645/5 05.08.2020 року (надалі також - Наказ № 2645/5). Своїм Наказом Мінюст скасував рішення № 44473935 від 07.12.2018 року, за яким ОСОБА_7 набула право власності на 1/2 частину будинку ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору № 64 від 03.02.2016 року.

У Висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.07.2020 року, що став підставою для прийняття Наказу №2645/5, зазначено, що рішення № 44473935 від 07.12.2018 року прийняте Змисловською Т.В. з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації права.

Вказане свідчить про те, що реєстраційні дії, вчинені після рішення №44473935 від 07.12.2018, що було скасоване Наказом № 2645/5, не мають жодних правових наслідків.

Тому не відповідають дійсним обставинам справи твердження Відповідача-2 про те, що єдиним власником спірного майна на момент укладення договорів купівлі-продажу (28.01.2020 року) був ОСОБА_9 та відповідно твердження про правомірність набуття Відповідачем-2 права власності на дачний будинок.

ОСОБА_4 наголошує, що не вчиняла жодного Договору купівлі-продажу (1/2 частки дачного будинку), також ніякого дозволу, доручення, довіреності чи іншого розпорядження на продаж належного їй нерухомого майна нікому не надавала і наміру продавати 1/2 частку належного їй нерухомого майна також не мала. Таким чином, ОСОБА_4 переконана, що спірне майно вибуло з її законного володіння без достатніх правових підстав, та наразі знаходиться у незаконному володінні Відповідача-2.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 є законним власником 1/2 частки дачного будинку, який вибув із її законного володіння не з її волі та без достатніх правових підстав, то вона має право витребувати спірне майно із чужого незаконного володіння.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного та з огляду на ті обставини, що між ОСОБА_4 , як власником майна, та ТОВ «Агрофірма «Поле», як володільцем майна, відсутні зобов`язальні правовідносини щодо такого майна, та враховуючи відсутність волі ОСОБА_4 на вибуття спірного майна з її володіння, ОСОБА_4 має право на витребування свого майна із чужого незаконного володіння.

Стосовно посилань Відповідача-2 на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (61-17779св18), від 27 березня 2019 року у справі № 204/198/16-ц (провадження № 61-231св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 522/231255/16-ц (провадження № 61-48368св18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 2/1522/12319/11 (провадження № 61-25529св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 2-3872/11 (провадження № 61-8557св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 345/4014/17-ц (провадження № 61-41454св18) щодо неприйнятності конструкції, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат та заборони покладення на добросовісного набувача індивідуального та надмірного тягаря, то слід зазначити, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах Верховного Суду, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Таким чином, наведені Відповідачем-2 постанови Верховного Суду не є судовими рішеннями у подібних правовідносинах, оскільки у вказаних справах не є аналогічними предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин зі справою № 707/1040/20. Тому вказані правові висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані судом при вирішенні даної справи.

ОСОБА_4 окремо зазначає, що витребування майна на її користь є ефективним та єдиним способом захисту її порушених прав та інтересів. Рішення про витребування майна із чужого незаконного володіння поновить справедливий баланс, який було порушено внаслідок факту вибуття майна із володіння ОСОБА_4 .

Також, у ході розгляду даної цивільної справи, 22.07.2022 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі з додатками представника третьої особи ОСОБА_4 - адвоката Клян А.Ф., у яких вказано, що ОСОБА_4 вважає, що стосовно неї було вчинено ряд незаконних дій, зокрема, фальсифікація документів - Довіреності від 8 лютого 2019 року, якою ОСОБА_4 уповноважила представляти свої інтереси ОСОБА_7 , зареєстрованої в реєстрі за № 153, посвідченої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В (надалі - Довіреність), а також паспорта громадянина України ОСОБА_4

ОСОБА_4 повторно наголошує, що нікого не уповноважувала продати вказане належне їй майно та, відповідно не підписувала жодну Довіреність від 08 лютого 2019 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27 січня 2022 року частково задоволено клопотання представників третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 та вирішено витребувати від Київського державного нотаріального архіву оригінал довіреності від 08 лютого 2019 року, якою ОСОБА_4 уповноважила представляти свої інтереси ОСОБА_7 зареєстрованої в реєстрі за № 153., посвідченої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.

На виконання ухвали суду Київським державним нотаріальним архівом було надано суду копію витребуваного документу разом з копією паспорта громадянина України, який нібито належить ОСОБА_4 . Однак вказана копія паспорта не є копією справжнього паспорта громадянина України ОСОБА_4 . Як і справжній паспорт ОСОБА_4 так і додана до Довіреності копія паспорта мають серію НОМЕР_2 . Однак, додана до витребуваної Довіреності копія паспорта містить фото не ОСОБА_4 , а іншої невідомої особи. Крім того, вказана копія паспорта містить інший підпис, ніж той яким підписано справжній паспорт ОСОБА_4 .Також різняться по-батькові у перекладі на російську мову, місце народження та орган, який видав паспорт. У справжньому паспорті ОСОБА_4 : по-батькові - ОСОБА_4 ; місце народження - Черкаси: орган, який видав паспорт - Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві. У копії паспорта, наданій Київським державним нотаріальним архівом: по-батькові - ОСОБА_4 ; місце народження - Київ; орган, який видав паспорт - Дніпровське РУ ГУ МВС України в Київській області.

Для підтвердження фото, підпису, зазначення по-батькові, органу, який видав паспорт та місця народження, які вказані у справжньому паспорті громадянина України ОСОБА_18 у формі книжки серії НОМЕР_3 , надається до суду його копія, а також копія паспорта громадянина України у формі ID-картки, яку наразі має ОСОБА_4 . Тобто, до Довіреності від 08 лютого 2019 року, зареєстрованої в реєстрі за № 153 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. додано копію несправжнього паспорта ОСОБА_4 , який містить інші фото, підпис, зазначення місця народження, по-батькові та органу, який видав паспорт. Вищевказане підтверджує, що ОСОБА_4 , яка є стороною у цьому спорі та законною і єдиною власницею 1/2 частки дачного будинку, не оформлювала Довіреність та особисто не зверталася до нотаріуса за її оформленням та уповноваженням ОСОБА_7 представляти свої інтереси. Відтак вказане підтверджує, що ОСОБА_4 не мала волі на те, що 1/2 частки дачного будинку вибула з її володіння шляхом продажу такого майна третім особам, та не вчиняла відповідного правочину. Третя особа ОСОБА_4 просить розглядати справу з врахуванням вказаних пояснень.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повністю підтримала вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові, та пояснила що ОСОБА_6 , 25.05.2020 р. звернулася до суду, оскільки її права були порушені з боку відповідачів, третіх осіб та їх спільників. Позивач зазнала не лише значних матеріальних збитків в розмірі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) доларів США, а й була протиправно позбавлена права власності на передане їй позичальником ОСОБА_8 в іпотеку майно. Шахрайськими діями інших осіб, позивачку фактично позбавлено права власності на зазначене майно (предмет іпотеки, вказаний у п. 1.3. іпотечного договору), яке вибуло із володіння позивачки незаконним шляхом та всупереч її волі.

Злочин, який мав наслідком вибуття майна із володіння позивачки (єдиного належного іпотекодержателя), порушує інтереси не лише наразі неволодіючого іпотекодержателя та власника, але й публічні, суспільні інтереси, що в сукупності становить достатню підставу для витребування майна від набувача за останнім у ланцюгу договором.

Враховуючи, що Договір про відступлення прав вимоги за Договором позики грошових коштів від 05.12.2018 року та Договір про відступлення прав за Іпотечним договором від05.12.2018 року є недійсними, усі подальші похідні від них правочини (із ОСОБА_7 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , із ТОВ «Агрофірма Поле» тощо) є незаконними, а об`єкти відчуження за даними правочинами підлягають поверненню на користь законного власника - позивачки ОСОБА_6 . На думку представника позивача за первісним позовом, обраний нею спосіб захисту порушеного права є правильним, та позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" зазначали про те, що заперечують проти задоволення первісних та зустрічних позовних вимог, з наступних підстав. Вважають, що ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" набула майно у законний спосіб, нотаріальні заборони були відсутні, є добросовісним набувачем. Реальна вартість майна становить понад вісім мільйонів гривень, що відображено у договорах. Ніякого відношення до купівлі ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" не мала і не має, даним майном володіє і на даний час і ніяких заходів щодо його перепродажу і надання в іпотеку не здійснюються. Первісні позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки ОСОБА_6 не була власником майна, а іпотекодержателем, та у разі задоволення первісних позовних вимог це право не відновиться. 03.02.2016 року були укладені договори позики і іпотеки між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , і по настанню строку виконання договору, ОСОБА_6 не вчиняла жодних дій для звернення стягнення на предмет іпотеки. Директор ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" придбав за власні кошти цей об`єкт як базу відпочинку для своїх працівників. Звернулись до ріелтора, підшукали об`єкт, звернулись до нотаріуса, обтяжень не було, уклали угоду, сплатили повну ринкову вартість і сплатили податок за продавця. На думку представників відповідача, предметом первісного позову є віндикаційний позов, у позивача не виникло право власності на дане нерухоме майно. ОСОБА_6 є іпотекодержателем, а не власником даного майна. Іпотекодержатель не дотрималась цих вимог і не реалізувала іпотеку, не набула право власності на неї. ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" є добросовісним набувачем та не могла знати про шахрайські дії третіх осіб і не має відповідати за цих осіб. Представники відповідача ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" у судовому засіданні клопотали про визнання недопустимим доказом висновку експерта від 13.02.2020 року № 17-3/164 за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019100000000467 від 24.04.2019 року, оскільки невідоме джерело його походження, у справі відсутній оригінал даного висновку і відсутній дозвіл слідчого про можливість розповсюдження даних досудового розслідування, яке триває.

Щодо зустрічної позовної заяви, то на його думку ОСОБА_4 набула право власності, яке було вже в іпотеці, і дані про її право власності на 1/2 частину майна іпотеку не внесено тому, що ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" не могла про це дізнатися. Вважають, що належним відповідачем щодо вимоги про витребування майна, мав би бути ОСОБА_8 , як особа, яка завдала шкоди. Крім цього, земельна ділянка, на якій знаходиться спірне майно, на даний час вилучена та передана сільською радою ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ".

Представник третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що підтримує вимоги зустрічної позовної заяви у повному обсязі, просить їх задовольнити. Щодо первісного позову, вважає, що позивач ОСОБА_6 обрала неналежний спосіб захисту, оскільки право власності на майно позивач не набула. ОСОБА_4 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_8 через судове рішення набула право власності на 1/2 частки спірного майна, яке зареєструвала у 2018 році. З матеріалів справи стало відомо, що відчуження частки відбулося через фіктивну довіреність, при посвідченні якої було використано паспорт з фотографією іншої особи, підпис у довіреності від імені ОСОБА_4 вчинено іншою особою, що підтверджується висновком експерта. ОСОБА_8 розпорядився і майном ОСОБА_4 достовірно знаючи, що їй належить 1/2 частина майна. Майно вибуло незаконно з власності ОСОБА_4 і має бути повернуто законному володільцю. ОСОБА_4 не уповноважувала ОСОБА_7 відчужувати її майно.

Інші учасники справи, зокрема відповідач ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В. у судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання до суду не надходили.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

03.02.2016 року між громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_6 (Позикодавець) та громадянином України ОСОБА_8 (Позичальник) укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у сумі 11 790 000 гривень, що становить в еквіваленті 450 000 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві позику у строк до 03.06.2016 року. Вказаний договір позики посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 63.

02.06.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін до договору позики грошових коштів, який посвідчено 03.02.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 63, відповідно до якого сторони внесли зміни щодо строку повернення грошових коштів, а саме продовжили його до 02.08.2016 року. Вказаний договір позики посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 478.

02.08.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін до договору позики грошових коштів, який посвідчено 03.02.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстрованоу реєстрі за № 63, відповідно до якого сторони внесли зміни щодо строку повернення грошових коштів, а саме продовжили його до 02.09.2016 року. Вказаний договір позики посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 587.

03.02.2016 року між громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_6 (Іпотекодержателем) та громадянином України ОСОБА_8 (Іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 64.

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з договору позики грошових коштів від 03.02.2016 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 63, який передбачає надання позики у сумі 11 790 000 гривень, що становить в еквіваленті 450 000 доларів США за встановленим сторонами курсом 1 долар США = 26 гривень 20 копійок до 03.06.2016 року включно, без сплати відсотків, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами якого, останній зобов`язується поверути суму позики до 03.06.2016 року включно; сплатити неустойку штраф(пеню) та відшкодувати збитки у випадках передбачених цим Договором іпотеки та можливими договорами про внесення змін до Договору позики та цього Договору іпотеки та можливими договорами про внесення змін до Договору позики та цього Договору іпотеки (Далі - "Основне зобов`язання").

Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору, в забезпечення виконання основного зобов`язання, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку:

а) дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', пд, загальною площею 150,1 сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходитея адресою: АДРЕСА_1 здцять дев`ять дріб один);

б) дачний будинок АДРЕСА_4 , житловою площею 153,7 (сто п`ятдесят три цілих сім десятих) кв.м., з надвірними спорудами: погріб літ, «Ф», баня під літ. «У», навіс під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під №11-13, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (двадцять дев`ять дріб два);

в) нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять);

г) нежитлова будівля, а саме гараж нід літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять).

У п. 1.5 Іпотечного договору зазначено про те, що Іпотекодавець підписанням цього Договору стверджує, що Предмет іпотеки вказаний в п. 1.3. цього Договору, на момент посвідчення цього Договору не відчужений будь-яким способом, не є внеском до статутних фондів (капіталів) юридичних осіб, не зданий в оренду, не заставлений, в спорі, під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебуває, не є предметом судового спору, іпотекою, правами третіх осіб, як в Україні так і за її межами - не обтяжений, вимог до нього, в тому числі і незареєстрованих в установленому законом порядку, не існує, на Предмет іпотеки може бути звернено стягнення, Предмет іпотеки не є часткою (паєм).

Згідно з Інформаційними довідками від 03 лютого 2016 року, наданими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про наявність обтяжень та реєстрації іпотек щодо Предмету іпотеки цього Договору - відсутні.Відсутність податкової застави підтверджується витягом, наданим з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 03 лютого 2016 року.

Предмет іпотеки, вказаний п. п. 1.3. цього Договору, є особистою приватною власністю Іпотекодавця - ОСОБА_8 , оскільки він або набувався в дар, або за особисті кошти Іпотекодавця, а також на момент набуття права власності на нього в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах він не перебував та ні з ким не проживав однією сім`єю без укладання шлюбу та особи, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності, у тому числі відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, відсутні, що підтверджується відповідною заявою Іпотекодавця, що призначена для зберігання у справах нотаріуса, зміст якої доведений до Іпотекодержателя.

У п.п. 2.7, 2.11, 2.12 Іпотечного договору зазначено про те, що у разі порушення Основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя. До повного виконання Основного зобов`язання правовстановлюючі документи на Предмет іпотеки залишаються на зберіганні у Іпотекодержателя.

П. 3.2.8 Іпотечного договору визначено, що у разі порушення Боржником Основного зобов`язання, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за Основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, яке здійснюється на підставах: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке є частиною цього Договору; за окремим договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя, що може бути укладений Сторонами в майбутньому.

П. 3.2.12, 3.2.13 Іпотечного договору визначено, що при укладанні цього Договору сторони керуючись ч. 2 ст. 36 та ст. 37 Закону України «Про іпотеку», обумовлюють і встановлюють застереження, що вони домовилися про позасудове врегулювання питання звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом:

- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки на підставі його одностороннього письмового рішення про придбання Предмет іпотеки у власність, на що Іпотекодавець шляхом підписання цього Договору надає свою згоду. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Цей Договір разом з письмовим рішенням Іпотекодержателя про придбання Предмету іпотеки у власність мають силу договору купівлі-продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем у Іпотекодавця і є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки. Після набуття Іпотекодержателем права власності на Предмет іпотеки іпотека припиняється;

- у разі виникнення у Іпотекодержателя права на звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодержатель має право звернутися до уповноважених органів з метою реєстрації права власності на Предмет іпотеки на підставі цього Договору;

- Іпотекодержатель приймає у власність та реєструє за собою Предмет іпотеки, при цьому письмово повідомляє про це Іпотекодавця шляхом направлення йому за 30 (тридцять) днів повідомлення про реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за Іпотекодержателем;

- Іпотекодержатель набуває Предмет іпотеки у власність за ціною, що визначається на момент звернення стягнення згідно зі звітом про оцінку Предмета іпотеки, виконаним відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- наявність будь-яких інших документів, крім цього Договору та письмового повідомлення Іпотекодержателя про реєстрацію Предмета іпотеки, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається. Цей Договір має силу правовстановлюючого договору на Предмет іпотеки. Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з моменту державної реєстрації права власності на Предмет іпотеки;

- продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець шляхом підписання цього Договору надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця.

Визначений сторонами в п. п. 3.2.12. цього Договору спосіб про позасудове врегулювання звернення стягнення на Предмет іпотеки не перешкоджає Іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на Предмет іпотеки, зокрема звернутися до нотаріуса про вчинення виконавчого напису чи до суду з позовною заявою про звернення стягнення на Предмет іпотеки для одержання виконавчого документу. Предмет іпотеки може бути реалізовано за згодою сторін обраним ними способом, а при недосягненні такої згоди Предмет іпотеки реалізується у процесі виконавчого провадження.

02.06.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору, який посвідчено 02.06.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 479, відповідно до якого сторони внесли зміни щодо строку повернення грошових коштів, а саме продовжили його до 02.08.2016 року.

02.08.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору, який посвідчено 02.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстрованоу реєстрі за № 588, відповідно до якого сторони внесли зміни щодо строку повернення грошових коштів, а саме продовжили його до 02.09.2016 року.

31.10.2018 року ОСОБА_6 направлено ОСОБА_8 лист-повідомлення про повернення грошових коштів за договором позики від 03.02.2016 року у сумі сумі 11 790 000 гривень, що становить в еквіваленті 450 000 доларів США та повідомлено ОСОБА_8 , що у разі неповернення вказаної суми у 30-денний строк з моменту отримання даного листа-повідомлення Іпотекодержателем (позикодавцем) буде звійснено звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно даних із сайту Укрпошти про відстеження поштового пересилання, вказаний лист-повідомлення особисто вручено ОСОБА_8 08.11.2018 року.

15.01.2019 року ОСОБА_6 через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О.А. передано ОСОБА_8 заяву ОСОБА_6 від 18.12.2018 року про повернення грошових коштів за договором позики від 03.02.2016 року яку направлено поштою 15.01.2019 року та отримано ОСОБА_8 16.01.2019 року.

Відповідно до Договору про відступлення права за Іпотечним договором, який укладено між ОСОБА_6 (первісним іпотекодержателем) та ОСОБА_7 (новим іпотекодержателем) 05.12.2018 року і посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано у реєстрі за № 2222, первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодежателю усі права вимоги за договором позики грошових коштів від 03.02.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та зареєстровано у реєстрі за № 63, Договором про внесення змін до договору позики грошових коштів, що посвідчений 03.02.2016 року Міхірьовою О.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 63, від 02 червня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 478, Іпотечним договором, посвідченим Міхірьовою O.A. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 лютого 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 64, Договором про внесення змін до договору іпотеки, що посвідчений 03.06.2016 року Міхірьовою O.A., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 64 від 02.06.2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 479 та Договором про внесення змін до договору іпотеки, що посвідчений 03.02.2016 року Міхірьовою O.A., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 64 від 02 серпня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 588, укладеним між Первісним Іпотекодержателем та Іпотекодавець - ОСОБА_8 ; Первісний Іпотекодержатель відступає, а Новий Іпотекодержатель набуває права Первісного Іпотекодержателя, належні Первісному Іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором.

Згідно п. 1.2 вказаного договору, за цим Договором Новий Іпотекодержатель одержує право замість Первісного Іпокодержателя в разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань Новим Іпотекодержателем в сумі, яка визначена в п. 1.3 цього Договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна, зазначеного в п. 1.4. цього Договору переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця (Позичальника) у порядку, визначеному Договором та Законом України «Про іпотеку».

07.12.2018 року ОСОБА_7 (позичальник) та ОСОБА_9 (позикодавець) уклали договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано у реєстрі за № 2223, про передачу позикодавцем позичальнику грошових коштів у розмірі 1 000 000 (один мільйон гривень) у строк до 17.01.2019 року.

Для забезпечення вимог Іпотекодержателя ( ОСОБА_9 ) до Іпотекодавця ( ОСОБА_7 ) між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 07.12.2018 року укладено договір іпотеки, який посвідчено посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано у реєстрі за № 2238. Відповідно до п. 1.3 вказаного договору іпотеки, іпотекодавець на забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов`язань за Договором позики передає в іпотеку Іпотекодержателю:

1.3.1 дачний будинок з прибудовою, терасою та підвалом, Р-1, р, р', під, загальною площею 150,1 сто п`ятдесят цілих одна десята) кв.м., житловою площею 110,0 (сто десять) кв.м., який знаходитея адресою: АДРЕСА_1 дев`ять дріб один);

1.3.2 нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять);

1.3.3. нежитлові будівлі, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100000000467 від 24.04.2019 року, за заявою ОСОБА_6 . Головним упавлінням Національної поліції у м. Києві внесено відомості до ЄРДР за № 12019100000000467 за ч. 4 ст. 190 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 18.04.2019 року до СУ ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_6 про те, що упродовж 2016 року ОСОБА_8 шахрайським шляхом заволодів її грошовими коштами у особливо великих розмірах.

Судом досліджено наданий стороною позивача висновок експерта від 13.02.2020 року № 17-3/164 за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019100000000467 від 24.04.2019 року, згідно якого рукописний текст " ОСОБА_6 " на останній сторінці договору відступлення права за Іпотечним договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 05.12.2018 року (№ в реєстрі 2223) - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_6 біля рукописного тексту " ОСОБА_6 " на останній сторінці договору відступлення права за Іпотечним договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 05.12.2018 (№ в реєстрі 2223) - виконано не ОСОБА_6 , а іншою особо з наслідуванням підпису ОСОБА_6 .

З указаного висновку експерта вбачається, що він не завірений слідчим, якому доручено досудове розслідування, відсутній письмовий дозвіл слідчого на розголошення даних досудового розслідування відповідно до вимог ч. 1 ст. 222 КПК України, оригінал даного висновку відсутній, експертиза проведена в межах розгляду кримінального провадження і стороною позивача у даній справі клопотання про її проведення не заявлялось.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає вищезазначений висновок експерта недопустимим доказом у справі.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року у справі № 707/2646/16-ц, встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 11 лютого 2011 року по 23 листопада 2014 року. Визнано дачний будинок АДРЕСА_2 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину дачного житлового будинку із надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину дачного житлового будинку із надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2017 року, вказане рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017 року, залишено без змін рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року та ухвау Апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2017 року.

Отже, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року набрало законної сили 16.03.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до інформаційної довідки № 199481365 від 07.02.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження щодо об`єкта нерухомого майна № 241866571249, а саме дачного будинку загальною площею 222 кв.м. з надвірними спорудами, який розташовано за адресою АДРЕСА_2 станом на 07.02.2020 року власником вказаного об`єкту нерухомості є ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" на підставі договору купівлі-продажу № 410, виданого 28.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. 13.08.2018 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Гриценко М.О. внесено запис № 27539225 про реєстрацію права приватної власності на 1/2 частину вказаного об`єкту нерухомості за ОСОБА_4 згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року у справі № 707/246/16-ц.

Згідно висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністрества юстиції від 16.07.2020 року, скаргу ОСОБА_4 від 13.02.2020 року задоволено частково. Скасовано рішення від 07.12.2018 № 44473935, прийняте приватним нотаріусом Змисловською Т.В. Наказом № 2645/5 від 05.08.2020 року Міністра юстиції України Д.Малюськи скаргу ОСОБА_4 від 13.02.2020 року задоволено частково, скасовано рішення від 07.12.2018 № 44473935, прийняте приватним нотаріусом Змисловською Т.В.

Згідно листа заступника Міністра з питань дежавної реєстрації О.Оніщук від 26.08.2020 року, ОСОБА_4 надано відповідь про те, що керуючись статтями 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі висновку Колегії від 16.07.2020, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі Наказу «Про задоволення скарги» від 05.08.2020 № 2645/5, яким скаргу задоволено частково, скасовано оскаржуване від 07.12.2018 № 44473935, прийняте приватним нотаріусом Змисловською Т.В. Виконання Наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України. Виконання пункту 2 Наказу виявилося неможливим, у зв`язку з наявністю зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна.

Для забезпечення виконання пункту 2 Наказу, до Державного реєстру прав необхідно внести відповідні відомості про припинення обтяжень, про що повідомити Міністерство юстиції України.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.04.2021 року від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С. 26.05.2021 року надійшли належним чином завірені та посвідчені ним копії договорів купівлі-продажу від 28.01.2020 року № 410, 412, 414, 416 та документів на підставі яких посвідчувались вказані договори.

Згідно договору купівлі продажу дачного будинку від 28.01.2020 року та зареєстрованого у реєстрі за №410, ОСОБА_9 продав, а ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" в особі директора Томенка І.М. придбав дачний будинок з прибудовою, терасою, підвалом та мансардою "П-1, п, п', пд, мс" загальною площею 222 кв.м. з надвірними спорудами: погріб "Ф", баня "У", навіс "Я", гараж "Т", огорожа 11-13, який розташовано за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно договору купівлі продажу дачного будинку з розстроченням платежу від 28.01.2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 412, ОСОБА_9 продав, а ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" в особі директора Томенка І.М. придбав дачний будинок з прибудовою, терасою, підвалом "Р-1, р, р`" загальною площею 150,1 кв.м, житловою площею 110 кв.м.

Згідно договору купівлі продажу дачного будинку з розстроченням платежу від 28.01.2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 414, ОСОБА_9 продав, а ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" в особі директора Томенка І.М. придбав нежитлову будівлю, а саме гараж під літ. «С», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять).

Згідно договору купівлі продажу дачного будинку з розстроченням платежу від 28.01.2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 416, ОСОБА_9 продав, а ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" в особі диретора Томенка І.М. придбав нежитлові будівлі, які складаються з елінгу під літ. «Ш», господарського блоку під літ. «Ц», огорожі №7-10, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.04.2021 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко (Міхірьової) О.А. 01.06.2021 року надійшли належним чином завірені та посвідчені нею копії договорів, а саме договору іпотеки від 03.02.2016 року № 64 та договору позики від 03.02.2016 року №63, які укладено між ОСОБА_19 та ОСОБА_8 та документів на підставі яких посвідчувались вказані договори. Серед копій правовстановлюючих документів на майно, яке є предметом договору іпотеки від 03.02.2016 року № 64 та перелік якого зазначено у п 1.3 договору, наявна заява ОСОБА_8 (а.с. 208 т. 2 ) про те, що вказане у п. 1.3 договору іпотеки майно, що передається в іпотеку не є спільною сумісною власністю та є його особистою приватною власністю, і особи, які б могли поставити питання про визнання права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна (чи їх частку), у тому числі відповідно до ст. 65,74 та 97 Сімейного кодексу України відсутні. Зміст статтей 57,60,65 Сімейного кодексу України ОСОБА_8 нотаріусом роз`яснено. Під змістом заяви стоїть підпис ОСОБА_8 та підпис ОСОБА_6 , яка зі змістом заяви ОСОБА_8 ознайомлена. Матеріали, надіслані суду нотаріусом містять заяву дружини ОСОБА_8 - ОСОБА_20 про надання згоди на укладання договору позики грошових коштів у сумі 11 790 000 гривень (а.с. 226 т. 2), заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_21 про надання згоди на укладання договору позики грошових коштів у сумі 11 790 000 гривень його дружині ОСОБА_6 (а.с. 228 т. 2), документи, що посвідчують їх особи, та про укладення шлюбів. Також, нотаріусом сформовано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 52541047, № 52541798, № 52542093, № 52542172, № 52542473, № 52542717, № 52542772 від 03.02.2016 року, щодо об`єктів нерухомого майна, які зазначені у п. 1.3 договору іпотеки та щодо особи ОСОБА_8 , з яких вбачається, що станом на день укладення договору іпотеки вказане майно перебувало на праві приватної власності у ОСОБА_8 , відомості щодо державної реєстрації іпотеки та обтяжень, а також про заборони відчуження відсутні.

02.06.2021 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.04.2021 року від Київського державного нотаріального архіву надійшли належним чином завірені та посвідчені ним копії договорів купівлі-продажу від 11.02.2019 року за реєстровим № 158, 159, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та копії документів, на підставі яких посвідчувались вказані договори.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.02.2019 року за реєстровим № 158 який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., ОСОБА_4 , від імені якої діє ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої Змисловською Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.02.2019 року, зареєстровано у реєстрі за № 153 - Продавець - з однієї сторони та ОСОБА_9 -Покупець - з другої сторони уклали договір, яким Продавець передає у власність покупцю, а Покупець приймає у власність 1/2 частку дачного будинку "П-1, п, п', пд, мс" загальною площею 222 кв.м. з надвірними спорудами: погріб "Ф", баня "У", навіс "Я", гараж "Т", огорожа 11-13, який розташовано за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу майно належить продавцю на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року (справа № 707/246/16-ц), право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.08.2018 року (номер запису про право власності 27539225, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249). (а.с. 5 т. 3 )

Серед копій документів на підставі яких вчинявся вищевказаний правочин, копія довіреності від 08.02.2019 року, яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстровано у реєстрі за №153, якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Дніпровське РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.04.2005 року уповноважує ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України у м. Києві 21.09.2000 року, представляти її інтереси в будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в правоохоронних органах, у Комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, районній, міській та державних адміністраціях, житлово-експлуатаційній конторі, органах паспортного режиму, АТС, РАГС, -енерго та газових установах, в Київенєрго, ДТЕК Київські електромережі, в Реєстраційній службі, Центрах надання адміністративних послуг, органах нотаріату, банківських установах, з наступних питань:

1. продати належну їй 1/2 частку дачного будинку П-1, п, п', пд, мс, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 222 кв.м., житловою площею 153,7 кв.м., з надвірними спорудами: погріб підліт. «Ф», баня під літ. «У», під літ. «Я», гараж під літ. «Т», огорожа під № 11-13;

2.підписати договір купівлі-продажу (майно - зазначене в п. 1 цієї Довіреності) за ціну і на умовах на її розсуд та отримати належні їй грошові кошти від вищезазначеного договору, а також, але не обмежуючись отримувати завдаткову суму;

3. замовити та отримати незалежну експертну оцінку (Звіт про оцінку майна, Висновок про вартість майна); всі необхідні довідки та документи, в тому числі довідки про балансову вартість, довідки про відсутність заборгованості по платежах;

4. подати документи до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна для отримання інформаційної довідки, виготовлення технічного паспорту та отримання його;

5. відкрити на її ім`я поточні рахунки в будь-якому банку для отримання коштів з операції купівлі-продажу вищезазначеного майна; сплачувати комісію та інші платежі за використання Поточних рахунків; одержувати довідки або інші документи про наявність грошових сум, нарахувань по них чи руху зазначених сум; укладати та підписувати договори про внесення змін та доповнень до договору банківського рахунку.

Для цього надає їй право: подавати від її імені заяви, подавати та отримувати необхідні довідки і документи, в тому числі подати від їхнього імені Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності, про скасування, про відкликання заяви, про надання інформації з Державного реєстру речових прав на майно), отримати Інформаційну довідку, Витяг з Державного реєстру про реєстрацію права власності; подавати заяви та запити про надання інформаційних довідок, витягів з Державних реєстрів та отримувати витяги та виписки з них, Технічний паспорт, подавати та підписувати заяви про належність їй майна на праві особистої приватної власності, заяви про її сімейний стан, сплачувати за неї необхідне мито, податки, інші збори та платежі, розписуватись за неї, а також виконувати всі необхідні дії, пов`язані з даним дорученням. (а.с. 11 т.3 ).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №155781268 від 11.02.2019 року щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 241866571249, з якої вбачається, що 1/2 частина дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_7 на підставі іпотечного договору № 64, виданого 03.02.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. та інші 1/2 частина вказаного дачного будинку належить на праві власності ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу №158, посвідченого 11.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45460366. (а.с. 157 т.3).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.02.2019 року за реєстровим № 159 який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., ОСОБА_7 (Продавець) передає у власність ОСОБА_9 (Покупцю) 1/2 частку дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_7 на підставі Іпотечного договору, посвідченого Міхірьовою O.A., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03 лютого 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 64; Договору про внесення змін до договору іпотеки, що посвідчений 03.02.2016 року Міхірьовою O.A., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 64, від 02 червня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 479, Договору про внесення змін до договору іпотеки, що посвідчений 03.02.2016 року Міхірьовою O.A., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 64, від 02 серпня 2016 року, зареєстровано в 588; Договору відступлення права за іпотечним договором, посвідченого Змисловською Т.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05 грудня 2018 року, зареєстровано у реєстрі за № 2223; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 листопада 2018 року; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 грудня 2018 року (номер запису про право власності 29317908, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249).

10.05.2022 року до суду від Київського державного нотаріального архіву на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.01.2022 року надійшла належним чином завірена копія довіреності № 153 від 08.02.2019 року, яку посвідчено приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. та копії документів, на підставі яких посвідчувалась довіреність. Зокрема додано копію паспорта громадянки України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України у Київській області 24.05.2005, переклад по батькові ОСОБА_4 на російську мову зазначено як " ОСОБА_4 ". (а.с. 163 т. 4)

Суд констатує, що на фотографії ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вищезазначеній копії паспорту з матеріалів Київського державного нотаріального архіву зображена інша людина ніж у копії паспоту паспорта громадянки України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 , який видано Дніпровським РУ ГУ МВС України у м. Києві 24.05.2005 року, також по батькові ОСОБА_4 у перекладі на російську мову зазначено як " ОСОБА_4 ", у копії паспорта, яку долучено представником третьої особи до додаткових пояснень у справі. Це підтверджуєтиься і копією ID картки № НОМЕР_8 , яку видано органом 8030 на ім`я громадянки України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно відповіді ДМС України від 19.10.2022 року на запит адвоката Клян А.Ф., паспорт громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_4 (російською мовою по батькові " ОСОБА_4 ", місце народження м. Київ) Дніпровським РУ ГУ МВС України у Київській області 24.05.2005 не оформлювався та відповідно не видавався.

Згідно відповіді ДМС України від 17.10.2022 року на запит адвоката Клян А.Ф., в період з 01 січня 2005 року до 06 листопада 2015 року в структурі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області Дніпровського РУ не було.

Відповідно до копії протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 02.07.2021 року, якого допитано у рамках кримінального провадження № 12019100000000467 від 24.04.2019 року, ОСОБА_9 мав товаристські відносини з ОСОБА_8 та довіряв йому. ОСОБА_8 неодноразово брав у нього в борг грошові кошти та повертав їх, а тому на прохання ОСОБА_8 ним укладались договори позики грошових коштів та купівлі-продажу з іншими особами, а за останнім договором, укладеним 28.01.2020 року з ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" він грошові кошти не отримував, кошти були передані ОСОБА_8 , а право власноті на належне йому майно перейшло до ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ". Кошти та майно йому ніхто так і не повернув.

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ від 01.08.2024 року № 27594/23-32 Я.Сухомлин за результатами проведення почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 707/1040/20 відповідно до ухвали суду від 30.01.2023 року, рукописний текст " ОСОБА_4 " у довіреності від 08 лютого 2019, зареєстрованій у реєстрі за № 153 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., - виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 199481365 від 07.02.2020 року щодо об`єкта нерухомого майна - дачного будинку по АДРЕСА_2 , реєстраціний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249, а саме про зміни права власності, вбачається що право власності ОСОБА_8 на вказаний об`єкт припинено 06.12.2018 року, відомості внесено до реєстру приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. номер рішеня 44473935. Також на підставі рішення № 44473935 приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т.В. від 07.12.2018 року припинено право власності ОСОБА_7 на вказаний об`єкт. 13.08.2018 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 частку вказаного об`єкту, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42593585 від 17.07.2018 року прийняте державним реєстратором Департаменту організаційного забезечення Черкаської міської ради Гриценко М.О. 11.02.2019 року право власності на вказану 1/2 частину вказаного об`єкту нерухомості припинено на підставі рішення про державну реєстрацію приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т.В. номер рішеня 45461071. 28.01.2020 року на підставі рішення приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С. №50848121 право власності на вказаний об`єкт ОСОБА_9 припинено та на підставі вказаного рішення та зареєстровано за ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ".

У графі інформації про зміни іпотеки інформаційної довідки № 199481365 від 07.02.2020 року щодо об`єкта нерухомого майна - дачного будинку по АДРЕСА_2 , реєстраціний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249, зазначено, що 03.02.2016 року приватним нотаріусом Петренко О.А зареєстровано іпотеку № 13107259, 05.12.2018 року приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. зареєстровано відступлення права іпотеки, № рішення 44437565, Іпотекодержателя ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 06.12.2018 року приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. зареєстровано припинення іпотеки, № рішення 44458400.

У графі інформації про обтяження та про зміни обтяження інформаційної довідки № 199481365 від 07.02.2020 року щодо об`єкта нерухомого майна - дачного будинку по АДРЕСА_2 , реєстраціний номер об`єкта нерухомого майна 241866571249, зазначено, що 03.02.2016 року приватним нотаріусом КМНО Петренко О.А. на підставі іпотечного договору № 64 від 03.02.2016 року внесено запис про обтяження № 13108284. 05.12.2018 року приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. рішенням № 44437911 зареєстровано зміни обтяження видалено обтяжувача ОСОБА_6 та додано обтяжувача - ОСОБА_7 , особа, майно/права якої обтяжується - ОСОБА_8 . 06.12.2018 року приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В. рішенням № 44459883 зареєстровано припинення обтяження. 13.03.2019 року приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. рішенням № 45939737 на підставі договору іпотеки № 644 від 13.03.2019 року зареєстровано обтяження № 30677609, обтяжувач - ОСОБА_10 , особа, майно/права якої обтяжується - ОСОБА_9 . 28.01.2020 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовим О.С. рішенням № 50841059 зареєстровано припинення обтяження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Ч.1 ст. 4 ЦПК України визначено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 203 ЦК України визначає вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

На підтвердження позовних вимог первісної позовної заяви у частині про визнання недійсними Договорів відступлення прав вимоги за Договором позики грошових коштів та за Договором іпотеки від 05.12.2018 року, які укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., за реєстровим № 2222, 2223 позивачем надано копію висновку експерта, який на думку позивача доводить, що указані договори підписані не нею, а іншою особою.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначенно, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки вказаний доказ судом визнано недопустим доказом, інших доказів на підтведження позовної вимоги позивачем не надано, позовні вимоги первісного позову у цій частині суд ваважає недоведеними та відмовляє у їх задоволенні.

Щодо вимоги первісної позовної заяви про витребування у власність ОСОБА_6 від ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" майна, яке є предметом договору іпотеки від 03.02.2016 року № 64, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Міхірьовою О.А., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про іпотеку" (в редакції, чинній на дату укладення договору іпотеки), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з якиміпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" (в редакції, чинній на дату укладення договору іпотеки) встановлює, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет потеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" (в редакції, чинній на дату укладення договору іпотеки), іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Реєстрація речових прав на нерухоме майно регулюється "Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127).

Відповідно до п. 61 Порядку (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), встановлює що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Мотивуючи позовні вимоги первісного позову у цій частині позивач ОСОБА_6 посилається на норми ст. ст. 387, 388 ЦК України, на пункти договору іпотеки від 03.02.2016 року, судову практику та зазначає, що вона набула право власності на предмет іпотеки, вказаний у п. 1.3 іпотечного договору у відповідності до закону та договорів, а належне їй на праві власності майно вибуло з її власності не з її волі, тому вважає що її права можливо захистити лише шляхом задоволення віндикаційного позову. Вимоги про скасування державної реєстрації права власності останнього власника майна є похідними від вимоги про витребування майна у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ст. 330 ЦК України визначено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз приписів статті 330 та статті 388 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, то добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу спірне майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у Постанові від 05.06.2019 року у справі № 926/1288/18 зазначає, що для вірного застосування ст. 387 та п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна, якому передано майно у володіння на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

Верховний Суд у Постанові від 29.05.2024 року у справі № 490/6040/20 зазначає, що з урахуванням норм ст.ст. 15,16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90)). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина перша статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 65-67)).

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач обрала спосіб захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Суд дійшов до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки ОСОБА_6 не реалізувала своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки та не зареєструвала право власності на майно, яке є предметом іпотеки, тому і не є власником вказаного майна та не може звертатись до суду з вимогою про витребування у її власність майна від ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", тому відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

Щодо вимог позивача про скасування рішень про державну реєстрацію права та їх обтяжень № 50848394, № 50848121, № 50850213, № 50849126, які прийнято державним реєстратором приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. 28.01.2020 року, то вказані вимоги є похідними від вимоги про витребування у власність майна від ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ", тому також не підлягають до задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог третьої особи ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

У зустрічній позовній заяві позивач просила суд визнати недійсним Іпотечний договір № 64 від 03.02.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. в частині передачі в іпотеку майна, а саме: дачного будинку загальною площею 222 (кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вважає , що 1/2 частина вказаного дачного будинку вибула з її власності не з її волі, шляхом укладення ОСОБА_8 договору іпотеки від 03.02.2016 року у той час, коли судом розглядалась справа за її позовом до ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, про який ОСОБА_8 було достеменно відомо. Оскільки рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.01.2017 року, яке набрало законної сили 16.03.2017 року вказаний дачний будинок визнано спільною сумісною власністю подружжя, за нею визнано право власності на 1/2 частину дачного будинку, а ОСОБА_8 , укладаючи договір іпотеки без її згоди, ввів ОСОБА_6 в оману, зазначивши про те, що відсутні спори чи права інших осіб на вказане майно.

З вказаними доводами зустрічної позовної заяви суд погоджується, адже на думку суду, ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 , а реалізувала його шляхом подачі позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 578 ЦК України, майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Пункти 1.5, 3.1.6 Іпотечного договору від 03.02.2016 року, заява ОСОБА_8 від 03.02.2016 року, яка знаходиться у матеріалах наданих суду приватним нотаріусом Міхірьовою (Петренко) О.А. та на підставі яких посвідчувався іпотечний договір, свідчать про те, що ОСОБА_8 в порушення вимог законодавства України, будучи недобросовісним Іпотекодавцем та співвласником дачного будинку, надав неправдиву інформацію та ввів в оману ОСОБА_6 , оскільки надав недостовірну інформацію про те, що дачний будинок є його особистою приватною власністю, оскільки дачний будинок або набувався в дар, або за особисті кошти іпотекодавця, а також на момент набуття права власності на нього в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_8 не перебував, та ні зким не проживав однією сім`єю без укладання шлюбу та особи, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності, у тому числі відповідно до ст. 65, 74 та 97 СК України відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 встановила презумпцію спільності права власності подружжя на майно набуте під час шлюбу навіть після розлучення. Зокрема, суд дійшов наступних висновків. «Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя, таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному із співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним.

Отже, суд приходить до висновку про те, що Іпотечний договір № 64 від 03.02.2016 року, укладений з порушенням норм законодавства України, під впливом обману зі сторони ОСОБА_8 , що є підставою для визнання такого договору недійсним у частині передачі в іпотеку 1/2 частини майна, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а тому зустрічна позовна вимога про визнання іпотечного договору недійсним у частині передачі в іпотеку 1/2 частини майна, а саме дачного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_4 про витребування уїї власність із незаконного володіння ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" нерухомого майна, а саме 1/2 дачного будинку, суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 183/8294/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Викладене також узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц, згідно з яким вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 520/10188/17-ц (провадження № 61-1748св21) право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Узагальнюючи слід зазначити, що однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Окрім того, особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна (майнових прав) на праві власності чи іншому титулі.

Слід також наголосити, що однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення тієї обставини, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 доведено існування обставин, які свідчать про те, що між нею та власником майна ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" як володільцем майна відсутні зобов`язальні правовідносини щодо такого майна.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 доведено існування обставин, які свідчать про те, що була відсутня її воля на вибуття спірного майна з її володіння, а саме на відсутність її волі щодо розпорядження 1/2 частиною дачного будинку та укладення договору купівлі-продажу від 11.02.2019 року, який вчинено ОСОБА_7 від її імені на підставі довіреності від 08.02.2019 року, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової почекознавчої експертизи від 01.08.2024 року № 27594/23-32, відповідно до якого підпис у вказаній довіреності вчинено не ОСОБА_4 , а іншою особою. Вказане підтведжується і тим, що наказом Міністерства юстиції України № 2645/5 від 05.08.2020 року скасовано рішення № 44473935 від 07.12.2018 року, прийняте приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т.В., відповідно до якого ОСОБА_7 набула право власності на 1/2 частину дачного будинку.

Вказане свідчить про те, що спірне майно вибуло з її законного володіння без достатніх правових підстав, отже позовну вимогу про витребування увласність ОСОБА_4 із незаконного володіння ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" нерухомого майна слід задовольнити.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Суд не вирішує даним рішенням розподіл судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, між сторонами, оскільки на момент ухвалення рішення сторонами хоч заявлено попередній розрахунок витрат на правову допомогу, але не надано до суду доказів на підтвердження їх понесення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні перісного позову та задоволенням у повному обсязі зустрічного позову, з відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ "Агрофірма "Поле", ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 11350 грн 80 грн, по 2 837 грн. 70 коп з кожного.

Також, з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ "Агрофірма "Поле", ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 14 338 грн 80 коп., по 5 384 грн 70 коп. з кожного.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 12, 76, 77, 133, 141, 211, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В., приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання договорів недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації - відмовити повністю.

Зустрічний позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович про визнання договору іпотеки недійсним у частині та про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.

Визнати недійсним Іпотечний договір № 64 від 03.02.2016 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А. в частині передачі в іпотеку майна, а саме: дачного будинку загальною площею 222 (кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Витребувати увласність ОСОБА_4 із незаконного володіння ТОВ "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" нерухоме майно, а саме: 1/2 частку дачного будинку загальною площею 222 (кв.м), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 80 копійок, по 2 837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 70 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПОЛЕ" та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 14 338 (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень 80 копійок, по 5 384 (п`ять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 70 копійок з кожного.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.

Суддя: В. В. Морозов