Рішення від 08.04.2025 по справі 140/1414/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року 11:00 ЛуцькСправа № 140/1414/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участі: представника позивача Масюк Г.С.,

представника відповідача Роскошнової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Кінах Яна Валеріївна, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (далі ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ», товариство, позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), відповідно до якого просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 24 січня 2025 року №0027490707.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 22.11.2024 №3985-п, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з надходженням інформації від АБ «УКРГАЗБАНК» щодо порушення встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті та у зв`язку з наданням ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» у неповному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на запит від 06.08.2024 №3205/12/03-20-07-07-06, від 16.09.2024 №3806/12/03-20-07-07-06, від 25.09.2024 №3953/12/03-20-07-07-06 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» за період діяльності з 16.05.2023 по 25.11.2024 з метою дослідження питань дотримання валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 09.12.2024 №34241/07-07/41455341.

Перевіркою встановлено порушення платником податків пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII) та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині ненадходження товару по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду в сумі 687 481,40 євро у період з 25.06.2024 по 25.11.2024 по контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD, укладеному ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» з VENKON GROUP OU , юридичною особою-резидентом Естонії.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2025 №0027490707, яким нараховано пеню в сумі 3 920 254,95 грн.

Зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

В ході проведення перевірки встановлено, що 16.05.2023 між ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (Покупець), та VENKON GROUP OU (юридична особа резидент Естонії (Постачальник), укладено Контракт № VG/DPVG/1605-01SD про купівлю-продаж товарів (далі - Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує вуглеводневу сировину, нафтопродукти та/або продукти нафтохімії, надалі звані товаром, асортимент, ціна та кількість яких, обумовлюється в підписаних обома сторонами додатках до даного контракту. Базис поставки товару вказується в Додатках до цього контракту.

На виконання умов контракту ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» на рахунок VENKON GROUP OU перераховано кошти в сумі 3 619 119,71 євро.

Разом з тим, ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» від VENKON GROUP OU отримано товару на суму 2 931 638,31 євро та станом на 25.09.2024 по вказаному контракту наявна дебіторська заборгованість в розмірі 687 481,40 євро, що не заперечується стороною позивача.

Згідно з умовами поставки та бронювання Товару за Контрактом, Покупець вчасно вніс передоплату, яка є гарантією виконання Покупцем зобов`язань щодо викупу та вивезення замовленого Товару, тобто взяті на себе зобов`язання з оплати товару ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» виконали належним чином та в повному обсязі. Однак форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок блокування Польського кордону спричинили зменшення обсягу поставки Товару на територію України. Підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно умов цього договору (контракту).

Відповідно до наданих документів відповідач врахував наявність форс-мажорних обставин у період з 06.11.2023 по 17.01.2024 та з 09.02.2024 по 28.04.2024.

Разом з тим, контролюючим органом не враховані форс-мажорні обставини, які виникли 20.04.2024 на пункті відгрузки - SIA PARS Terminals, де виникла пожежа підвищеної небезпеки, хоча на підтвердження було надано Польсько-Української господарчої палати.

Так, суб`єкт владних повноважень не врахував підтвердження Польсько-Української господарчої палати, з тих підстав, що вказана палата формує та видає документи відповідно до вимог законодавства Республіки Польща, яке регулює зміст і форму документа, у той же час у разі виникнення у товариства форс-мажорних обставин, що унеможливлюють дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених НБУ, позивачу слід звернутися в Торгово-промислову палату України або уповноваженої регіональної ТПП із заявою про засвідчення таких обставин.

Однак, представник позивача звертає увагу, що відповідно до умов контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD застосовуваним правом є не виключно українське законодавство, а й законодавство ЄС.

Так, умовами контракту передбачена можливість підтвердження настання форс-мажорних обставин довідками, які видані відповідно до вимог чинного законодавства ЄС.

Підтвердженням Польсько-Української господарчої палати встановлено той факт, що 20.04.2024 на пункті відгрузки - SIA PARS Terminals виникла пожежа підвищеної небезпеки, у зв`язку з чим робота терміналу була обмежена. Більше того, вказаним підтвердженням встановлено, що термінал запрацює орієнтовно лише в серпні 2024 року. Дані обставини викликали надзвичайні, непередбачувані і нездоланні затримки при виконанні умов контракту, які об`єктивно унеможливили виконання договірних зобов`язань та знаходилися за межами досяжності суб`єктів господарчої діяльності.

Уважає, що вказаний документ видано уповноваженим органом та ним підтверджено неможливість своєчасного виконання умов контракту товариством в силу наявності форс-мажорних обставин.

Отже, на думку представника позивача, порушення товариством строків розрахунків у сфері ЗЕД контракту від 16.05.2023 № VG/DPVG/1605-01SD відбулося внаслідок настання форс-мажорних обставин, які належним чином є підтвердженими, уповноваженими на це органами, що в свою чергу виключає можливість нарахування пені, за допущене порушення.

Відтак, на переконання сторони позивача, на даний час підстави для нарахування контролюючим органом пені на підставі частини п`ятої статті 13 Закону №2473 є абсолютно неправомірним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.01.2025 №0027490707 є протиправним і підлягає скасуванню, тому просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-10).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято дану справу до розгляду, судовий розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.2025 о 10:00 год (арк. спр. 90-91).

У відзиві на позовну заяву від 25.02.2024 представник ГУ ДПС у Волинській області вимог не визнала та повідомила, що Польсько-українська господарча палата формує та видає документи відповідно до вимог законодавства Республіки Польща, яке регулює зміст і форму документа. У Республіці Польща засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом надання висновку - Підтвердження форс-мажорних обставин (Potwierdzenia fors-mazoru).

Тобто наявність лише підтвердження Польсько-української господарчої палати не є підставою для зупинення перебігу граничного строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473.

Згідно контракту № VG/DPVG/1605-01SD від 16.05.2023 у підпункті 9.6 пункту 9 «Форс-мажор» зазначено, що сторони підтверджують, що при настанні форс-мажорних обставин будуть негайно повідомляти одне одного і направляти другій стороні протягом 30 робочих днів, оформлені та належним чином завірені, у відповідності з вимогами діючого законодавства ЄС і Конвенції.

Належним доказом наявності вказаних вище обставин і їх тривалості є довідка (документ), видана ТПП, які знаходяться за місцезнаходженням Сторін та/або місць поставки, транспортування або прийому Товару, або інформація, отримана Сторонами з державних офіційних джерел.

Отже, у разі виникнення у Товариства форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є надзвичайними та невідворотними, що унеможливлюють дотримання ним граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених НБУ, Товариству слід звернутися до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної ТПП із заявою про і засвідчення таких обставин. Проте, станом на дату складання акту перевірки такий сертифікат не був наданий.

Відтак періодом нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків розрахунків є 04.10.2024 - 25.11.2024 на загальну суму пені 3 920 254, 95 грн.

Враховуючи наведені обставини уважає, що адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає (арк. спр. 98-101).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 08.04.2025 на10:00 год (арк. спр. 112).

У судовому засіданні 12.03.2025 представник позивача, адвокат Масюк Г. С. позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додатково наданих пояснень, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 69.2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 22.11.2024 №3985-п та направлень від 22.11.2024 №6385 та №6386, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ДП ГРУП ВОЛИНЬ" за період з 16.05.2023 по 25.11.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (зворот арк. спр. 18-20).

За результатами перевіркою складено акт про результати документарної позапланової виїзної перевірки від 09.12.2024 №34241/07-07/41455341 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення платником податків пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині ненадходження товару по імпортній операції, що підлягає валютному нагляду в сумі 687 481,40 євро у період з 25.06.2024 по 25.11.2024 по контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD, укладеному ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» з VENKON GROUP OU, юридичною особою-резидентом Естонії (арк. спр. 22-26).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2025 №0027490707, яким нараховано пеню в сумі 3 920 254,95 грн (зворот арк. спр. 32-33).

Позивач, уважаючи винесене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок, визначений статтею 78 ПК України.

Зокрема підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що позапланова перевірка проводиться, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон № 2473-VIII.

Статтею 13 Закону № 2473-VIII врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Так, судом встановлено, що листами Державної податкової служби України від 26.07.2024 №2622/8, від 13.09.20224 №3137/8, від 23.09.2024 №3255/8, з метою організації та проведення контрольно-перевірочної роботи відповідно до статті 78 ПК України, надано інформацію, отриману від Національного банку України про виявлені факти ненадходження/повернення в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів за операціями з експорту та імпорту товарів та про незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку станом на 01.07.2024, 01.08.2024 та 01.09.2024 відповідно, яка надана банками до Національного банку України згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних стоків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону № 2473-VIII (арк. спр. 124-126).

Відтак, на підставі наведених листів, у додатках в яких серед інших суб`єктів господарювання наявний ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (арк. спр. 121-123), ГУ ДПС у Волинській області винесено наказ від 22.11.2024 №3985-п та проведено документальну позапланову виїзну перевірку. Суд зауважує, що підстави призначення та проведення перевірки стороною позивача не заперечуються.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

З матеріалів справи убачається що 16.05.2023 між ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (Покупець), та VENKON GROUP OU (юридична особа резидент Естонії (Постачальник), укладено Контракт № VG/DPVG/1605-01SD про купівлю-продаж товарів (надалі - Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує вуглеводневу сировину, нафтопродукти та/або продукти нафтохімії, надалі звані товаром, асортимент, ціна та кількість яких, обумовлюється в підписаних обома сторонами додатках до даного контракту. Базис поставки товару вказується в Додатках до цього контракту (арк. спр. 34-44).

Пунктом 9.3. вказаного Контракту передбачено, що до обставин непереборної сили також відноситься неможливість отримання Продавцем нафтопродуктів, включаючи, крім іншого, перебої з постачанням нафтопродуктів, з будь-якого джерела або неможливість виробництва нафтопродуктів з причин, що не залежать від Продавця, а також вибухи, пожежі, руйнування: заводів та технологічних установок, механізмів або будь-яких інших установок на таких заводах та/або супутньої інфраструктури чи логістичних об`єктів, та/або інші аварії на заводах (технологічних об`єктах) та супутній інфраструктурі чим логістичних об`єктах.

У пункті 9.6. Контракту зазначається, що про настання про настання форс-мажорних обставин повідомлятимуть один одного негайно і надсилатимуть іншій стороні документи, що підтверджують настання таких обставин протягом тридцяти робочих днів, оформлені та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства ЄС та Конвенції з перевезення вантажів. Належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є довідка (документ), видана Торгово-промисловими палатами, розташованими за місцезнаходженням сторін та/або місць постачання, транспортування чи приймання товару або інформація, отримана сторонами з офіційних державних джерел.

Так, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що на виконання умов контракту від 16.05.2023 № VG/DPVG/1605-01SD ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» на рахунок VENKON GROUP OU перераховано кошти в сумі 3 619 119,71 євро.

Разом з тим, ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» від VENKON GROUP OU отримано товару на суму 2 931 638,31 євро.

Відтак, станом на 25.09.2024 по вказаному контракту наявна дебіторська заборгованість в розмірі 687 481,40 євро, що позивачем не заперечується.

Під час проведення перевірки контролюючому органу було надано підтвердження Польсько-Української Господарчої Палати №PUIG/2024/WJ/03/22 від 18.03.2024, яка підтверджує наявність форс-мажорних обставин, які виникли внаслідок блокади руху вантажівок у зв`язку із страйком польських перевізників та фермерів (обставини непереборної сили, які є надзвичайними непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов`язань та знаходяться за межами досяжності), які виникли 06.11.2023 та діяли по 16.01.2024, а також 09.02.2024, які мають ознаки триваючого (діючого) форс-мажору (арк. спр. 61-64).

Крім того, контролюючому органу надавався сертифікат Тернопільської Торгово-промислової палати №6100-24-2212 від 04.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме внаслідок блокади руху вантажівок у зв`язку зі страйком польських перевізників та фермерів. Термін дії форс-мажорних обставин з 06.11.2023 по 17.01.2024 (арк. спр. 57-58).

Також контролюючому органу надавався сертифікат Тернопільської Торгово-промислової палати №6100-24-2216 від 04.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме страйком польських фермерів оголошений профспілкою «Солідарність», який спричинив акцію протесту та блокування всіх пунктів пропуску польськими перевізниками. Термін дії форс-мажорних обставин з 09.02.2024 по 28.04.2024 (арк. спр. 59-60).

Згідно наданих документів контролюючий орган врахував наявність форс-мажорних обставин у період з 06.11.2023 по 17.01.2024 та з 09.02.2024 по 28.04.2024.

Разом з тим, контролюючому органу було також надано підтвердження Польсько-Української господарчої палати №PUIG/2024/WJ/07/80 від 29.07.2024, яка підтверджує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили, які є надзвичайними непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов`язань та знаходяться за межами досяжності), які виникли 20.04.2024 на пункті відгрузки - SIA PARS Terminals, де виникла пожежа підвищеної небезпеки (арк. спр. 69-83).

Вказаним підтвердженням встановлено, що своїм листом від 25.07.2024 №333 Постачальник повідомив Покупця, що у зв`язку з непередбаченими обставинами, він не може виконувати в повному обсязі свої зобов`язання щодо постачання Товару за Контрактом, а саме.

20.04.2024 на SIA PARS TERMINAL, Riga, Latvia виникла пожежа підвищеної небезпеки. Для локалізації поширення вогню було залучено екстрені служби Латвії. Була задіяна пожежно-рятувальна техніка. Поширення вогню поблизу вогнища пожежі було зупинено, чим запобігли поширенню вогню на сусідні резервуари. Роботу терміналу після ліквідації пожежі силами Рятівного департаменту було повністю зупинено. Було проведено експертизу щодо виявлення причин виникнення пожежі. Ретельно були проведені заходи щодо дефектування технологічних ліній - шляхопроводів, запірної арматури, систем роботи навантаження - вивантаження нафтопродуктів, наявності корозії та ерозії як наслідку пожежі. Протягом тривалого періоду було проведено експертизу зношеності устаткування. Проаналізовано роботу операторів, інших співробітників терміналу, водія бензовоза при виникненні пожежі. Перезатверджено документацію з експлуатації терміналу. Рятувальний департамент виніс припис - план заходів щодо усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки із зазначенням конкретних термінів виконання. На виконання розпорядження дано три місяці. Відповідно робота терміналу на повну потужність була вкрай обмежена. Відповідно до цього Постачальник не міг виконувати зобов`язання щодо відвантаження Товару згідно з умовами Контракту. Планово термінал запрацює на повну потужність із серпня 2024 року.

Дані обставини викликали надзвичайні, непередбачувані і нездолані затримки при виконанні умов Контракту, які об`єктивно унеможливили виконання договірних зобов`язань та знаходилися за межами досяжності суб`єктів господарчої діяльності. Ці обставини змусили порушити умови Контракту та Додатку від 08.06.2023.

Відтак, Польсько-Українська господарча палата підтвердила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили, які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов`язань та знаходяться за межами досяжності) індивідуально для ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ», які виникли 20.04.2024 та станом на 29.07.2024 мають ознаки триваючого (діючого) форс-мажору, по Контракту 16.05.2023 № VG/DPGV/1605-01SD, укладеному з VENKON GROUP OU, юридичною особою - резидентом Естонії (зареєстроване за адресою: Vana-Veski tee 19, Jarvekula 75304 Estonia; реєстраційний №12921691), внаслідок пожежі підвищеної небезпеки на терміналі SIA PARS TERMINAL, Riga, Latvia, що вплинуло на порушення за дотриманням резидентом України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджених Постановою Національного банку України від 02.01.2019 №7 (із змінами та доповненнями).

Відповідачем не взято до уваги вказане підтвердження та зазначено, що Польсько-українська господарча палата формує та видає документи відповідно до вимог законодавства Республіки Польща, яке регулює зміст і форму документа. У Республіці Польща засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом надання висновку - Підтвердження форс-мажорних обставин (Potwierdzenia fors-mazoru). Тобто наявність лише підтвердження Польсько-української господарчої палати не є підставою для зупинення перебігу граничного строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473-VII, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

При цьому наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, вимог валютного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №320/5391/23, від 13.02.2025 у справі №520/7911/23.

Суд зазначає, що на підставі Статуту Польсько-української господарчої палати (далі також Палата), зокрема §2 та §3, а також з урахуванням практики застосування палатою сертифікатів про обставини непереборної сили (форс-мажору), підтверджується, що Палата має право та компетенцію видавати документи, що засвідчують настання форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню договірних та/або регуляторних зобов`язань суб`єктів господарювання, зокрема українських резидентів. Відповідні сертифікати можуть бути використані для захисту прав та законних інтересів сторін, зокрема у зв`язку із застосуванням статей 218 та 617 Цивільного кодексу України, положень Постанови НБУ №5 від 02.01.2019 та Закону №2473-VIII, що регламентує строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Вказане узгоджується також із інформацією, наявною на офіційному веб-сайті Палати (https://pol-ukr.com/uk/oferta-izby/sila-wyzsza/?utm_source).

У випадку виникнення пожежі підвищеної небезпеки на території термінала SIA «PARS TERMINAL», місто Рига, Латвія, яка унеможливила своєчасне виконання зовнішньоекономічних зобов`язань VENKON GROUP OU, така подія кваліфікується як обставина непереборної сили, про що видано підтвердження Польсько-Української господарчої палати №PUIG/2024/WJ/07/80 від 29.07.2024, у якому встановлено причинно-наслідковий зв`язок між надзвичайною подією (пожежею) та неможливістю дотримання граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Суд зауважує, що під час видачі даного підтвердження Палата керувалась, серед іншого:

статтею 79 Віденської конвенції (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980), до якої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 23.08.1989 №7978-XI, була приєднана Українська РСР та з 01.02.1991 дана Конвенція набула чинності для України;

принципами міжнародних комерційних договорів (принципи УНІДРУА в редакції 2016 року), які хоча і не мають прямої юридичної сили, однак стаття 7 Цивільного кодексу України дозволяє їх використання.

Також, для встановлення обставини непереборної сили (форс-мажору) було використане національне законодавство України, а саме: Постанова НБУ №5 від 02.01.2019; Постанова НБУ №68 від 04.04.2022 та Закон 2473-VIII, а тому посилання відповідача на використання законодавства Республіки Польща, під час формування такого підтвердження є недоречним.

Варто уваги і посилання представника позивача, що умови контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD викладені з врахування і застосуванням законодавства Європейського Союзу, а тому застосовуваним правом є не виключно українське законодавство, а й законодавство країн ЄС.

Окрім підтвердження Польсько-Української господарчої палати наявність обставини непереборної сили (форс-мажору) підтверджує і лист VENKON GROUP OU №333/25.07.2024, у якому зазначається про виникнення пожежі підвищеного рівня небезпеки 20.04.2024 на SIA PARS TERMINAL, Riga, Latvia, де перебував товар, який був призначений позивачу (зворот арк. спр. 81-82).

Отож, при дослідженні сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, вимог валютного законодавства, суд висновує, що наявні матеріали справи підтверджують реальних характер таких обставин, а також те, що вони дійсно мали вплив на взаємовідносини ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та VENKON GROUP OU по Контракту від 16.05.2023 № VG/DPGV/1605-01SD.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, належним є повторно зазначити, що наявність сертифіката (висновку, довідки) Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної ТПП не є єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отож, під час проведення документальної позапланової перевірки податковим органом не було належним чином досліджено наявність підстав для зупинення перебігу граничного строку розрахунків, установленого частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII, а також правомірність нарахування пені відповідно до частини п`ятої тієї ж статті. Зазначене є наслідком необґрунтованого неврахування поданого підтвердження Польсько-Української Господарчої Палати № PUIG/2024/WJ/03/22 від 18.03.2024 та листа компанії VENKON GROUP OU № 333/25.07.2024. Відтак, перевіркою не було досліджено причинно-наслідковий зв`язок між обставинами надзвичайної події (зокрема, пожежею) та фактом неможливості дотримання граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України). У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 24 січня 2025 року №0027490707.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок), який сплачений згідно із платіжною інструкцією від 13.02.2025 №26 (арк. спр. 16).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 24.03.2023 №24-03/01; додаткова угода (замовлення) до договору про надання правової допомоги від 24.03.2023 №24-03/01; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.02.2025 №11/02; рахунок від 28.01.2025 №1; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1184, серії ВЛ №1401 та ордер серії АС №1127871 та серії АС №1131643 (арк. спр. 17, 84-87, 107-108).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні, спірні правовідносини регулюється нормами Податкового кодексу України та достатньою кількістю підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню до даної справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Водночас, суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність обов`язкового зазначення в акті наданих послуг розрахунку вартості такої роботи в погодинній прив`язці або зазначення такої вартості у фіксованому розмірі.

Аналізом положень статті 134 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

Таким чином, суд уважає допустимим обґрунтоване зазначення в акті приймання-передачі наданих послуг лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної вартості або фіксованої вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №240/32993/23.

Щодо відсутності документу, який свідчить про оплату наданих послуг, суд зауважує, що пунктом 4 додаткової угоди (замовлення) до договору про надання правової допомоги від 24.03.2023 №24-03/01 передбачено, що сума гонорару Адвокатському об`єднанню «Дженерал Лігал Груп» клієнтом виплачується по мірі виконання замовлення, розмір та етапність сплати може змінюватись в робочому порядку за згодою сторін.

Сторони погодили, що виплата зазначеної в пункті 3 даної додаткової угоди суми гонорару Адвокатському об`єднанню «Дженерал Лігал Груп» клієнтом може здійснюватись поетапно (пункт 5 додаткової угоди).

Отож, у суду відсутні підстави уважати, що станом на день розгляду справи, ТОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» повинні були здійснити оплату наданих Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» послуг, а тому відсутність доказів сплати гонорару, у даному випадку, не є підставою для відмови у відшкодуванні позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 80А, ідентифікаційний код юридичної особи 41455341) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 24 січня 2025 року №0027490707.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) та 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення виготовлено 17 квітня 2025 року.