Ухвала від 15.04.2025 по справі 420/32979/24

Справа № 420/32979/24

У Х В А Л А

15 квітня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/32979/24 за правилами загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.10.2024 надійшла позовна заява фермерського господарства «Ніколь» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715610/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 05.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 1 від 05.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715609/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 09.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 2 від 09.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715619/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 13.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 3 від 13.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715612/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 14.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 4 від 14.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715611/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 15.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 5 від 15.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715613/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 16.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 6 від 16.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715614/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 7 від 19.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 7 від 19.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715616/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 8 від 21.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 8 від 21.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715615/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 9 від 23.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 9 від 23.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715618/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 10 від 26.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 10 від 26.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 10715617/30904021 від 13.03.2024 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 11 від 27.02.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «Ніколь» № 11 від 27.02.2024.

28.10.2024 року (вх.№ 57441/24) від позивача надійшов вказаний позов з додатками засобами поштового зв`язку.

Разом із позовом до суду надано разом із позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду

Ухвалою судді від 28.10.2024 року задоволено заяву фермерського господарства «Ніколь» про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, поновлено фермерському господарству «Ніколь» пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою, прийнято до розгляду позовну заяву фермерського господарства «Ніколь», відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою фермерського господарства «Ніколь».

14.11.2024 року (вх.№ЕС/63621/24) від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Полтавській області не погоджуються з доводами позивача.

У відзиві відповідач просить суд справу розглядати за участі представника ГУ ДПС у Полтавській області.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником відповідача відсутні, а тому в задоволенні клопотання про розгляд справи №420/20638/24 за правилами загального позовного провадження необхідно відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 420/32979/24 за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяО.А. Вовченко