Ухвала

від 17.04.2025 по справі 600/1660/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1660/25-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати неправомірним оформленого Берегометською селищною радою Вижницького району Чернівецької області рішення за номером 23-05-23/23/06 від 24 травня 2023 року яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні Дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- зобов`язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що предметом спору є оскарження позивачем рішення №23-05-23/23/06 від 24 травня 2023 року, при цьому шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом закінчився 24 жовтня 2023 року, в той час як позивач звернувся до суду із позовом лише 08 квітня 2025 року. У позові зазначено, що про порушене право позивач дізнався на початку лютого 2025 р. після ознайомлення із дописом адвоката Юрія Мельника з приводу порушення голосування Берегометською селищною радою Вижницького району Чернівецької області. Однак, суд звертає увагу, що вказані обставини не можуть слугувати початком відліку строку звернення до суду з даним позовом, оскільки такий відлік розпочинається з моменту прийняття (оприлюднення) відповідного рішення селищної ради. Невжиття заходів для своєчасного оскарження такого рішення через незнання чи байдужість порушення своїх прав не змінює дату коли таке порушення прав відбулось і коли позивач мав реальну можливість дізнатись про вказані обставини. Тобто, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання своєчасно дізнатися та перевірити додержання відповідачем вимог законодавства під час прийняття спірного рішення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження відповідного рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження такого рішення з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.

Отже, суд вважає, що наведені позивачем доводи про дізнання у лютому 2025 р. про порушення порядку голосування Берегометською селищною радою Вижницького району Чернівецької області не є обставиною, яка дає позивачу право відновити оскарження рішення від 24 травня 2023 року № 23-05-23/23/06, строк якого закінчився 24 жовтня 2023 р., з правомірністю на момент прийняття якого позивач погоджувався, що не заперечується самим позивачем у позові, а отже вказані правовідносини стали стабільними.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати додаткові обґрунтування та докази щодо поважності причин пропущення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна