Постанова

від 17.04.2025 по справі 360/369/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року справа №360/369/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Свергун І.О.), складене у повному обсязі 28 червня 2024 року у м. Дніпро, у справі № 360/369/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому позивач після уточнення вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» 16.10.2023 пені в сумі 844651,90 грн за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2021 рік розміром 12883324,00 гривень;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області анулювати нараховану пеню в сумі 844651,90 грн та відкоригувати дані в інтегрованій картці платника ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» шляхом виправлення (скасування, анулювання, виключення) показників про нарахування пені в сумі 844651,90 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» пені в сумі 844651,90 грн за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2021 рік у розмірі 12883324,00 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ», код ЄДРПОУ 40268230, суму неправомірно нарахованої пені з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 844651,90 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків під час військового стану не застосовується виключно у разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. В інших випадках пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків підлягає застосуванню.

Відтак, вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Вказано на неправильне обчислення стягнутого сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 40268230, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Луганській області.

ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» подало декларацію з податку па прибуток підприємств за 2021 рік 28.02.2022 № 9432566653, в якій самостійно задекларувало до сплати 14326805 грн податку на прибуток, нарахованого за результатами звітного (податкового) періоду.

Вказану суму податкового боргу за даними ІКП було погашено у результаті зарахування коштів на відповідний рахунок бюджету, а саме 24.08.2022 у сумі 12000,00 грн, 16.10.2023 у сумі 12883324,00 грн та 20.10.2023 у сумі 831361,00 грн.

07.04.2023 ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Додаток 4), поданої до Декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року, де позивач просив перерахувати суму 12883324 грн, що підлягала бюджетному відшкодуванню, на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації (далі - КБК) 11021000 податок на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України ГУ ДПС в Івано-Франківській області (яке на той час виконувало повноваження Головного управління ДПС Луганської області на підставі наказу Державної податкової служби України від 28.03.2022 № 173 Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС зі змінами та доповненнями від 09.06.2022 № 311) було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету за березень 2023 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт № 4959/09-19-04-04-17/40268230 від 03.05.2023. Висновком акту перевірки встановлено порушення Товариством вимог абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток, що сплачується до Державного бюджету за березень 2023 року в сумі 12883324 гривень.

На підставі акту перевірки № 4959/09-19-04-04-17/40268230 від 03.05.2023 ГУ ДПС в Івано-Франківській області сформовано податкове повідомлення-рішення № 00/5084/0404 від 26.05.2023 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2023 року та відсутність права ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» на врахування такої суми від`ємного значення ПДВ у рахунок сплати податку на прибуток в загальній сумі 12883324,00 грн.

Позивач - ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ», не погоджуючись із вказаним рішенням та висновками податкового органу, оскаржив їх 29.06.2023 в адміністративному порядку.

24.08.2023 за наслідками розгляду скарги ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» та наслідками перевірки законності та обґрунтованості оскарженого податкового повідомлення-рішення ДПС України було винесено рішення № 24639/6/99-00-06-01-04-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.05.2023 № 00/5084/0404.

16.10.2023 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» відобразилося нарахування пені в сумі 844651,90 грн за несвоєчасне погашення частини податку на прибуток за 2021 рік.

Вважаючи нарахування пені помилковим, позивач звернувся до Головного управління ДПС у Луганській області з письмовим повідомленням від 12.12.2023 вих. № 179 про виявлену технічну та/або методологічну помилку стосовно цього нарахування.

Листом Державної податкової служби України від 12.01.2024 № 946/6/99-00-04-02-02-06 повідомлено позивача про відсутність технічної та/або методологічної помилки щодо порядку нарахування пені в ІКС ДПС.

Також судом установлено, що ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» подало до ГУ ДПС у Луганській області заяву від 29.12.2023 № 194 про неможливість виконання податкового обов`язку в частині сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств з базовим звітним періодом квартал (4 квартал 2021 року).

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ДПС у Луганській області прийнято рішення від 23.01.2024 № 12/12-32-04-00-25-40268230 про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Позивач не погодився з нарахуванням пені та оскаржив її до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Спірним питанням у цій справі є правомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 112.3 та 112.4 статті 112 ПК України встановлено, що особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, а також особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

Відповідно до підпункту 129.1.3. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

129.9.1. закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;

129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей;

129.9.5. виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;

129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців;

129.9.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану;

129.9.8. у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань;

129.9.9. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 137.1 статті 137 ПК України визначено, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом «в» пункту 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що сплату грошових зобов`язань платника податків з відповідного платежу може бути здійснено, зокрема, за рахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України передбачено мораторій (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів, а також нарахування пені на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно з цією нормою за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Проте вищевказана норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України не була скасована та досі є чинною.

Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, та Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX.

Законом України Законом № 2118-IX від 03.03.2022 підрозділ 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69 такого змісту:

«Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні…».

Відповідно до Закону № 2260-IX від 12.05.2022, який набрав чинності 27.05.2022, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України викладено в такій редакції:

«Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ викладено в такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».

У подальшому до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX вносилися зміни та на момент нарахування контролюючим органом пені зазначена норма передбачала таке:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення - рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»».

Отже, в період з 27.05.2022 (дата набрання чинності підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України) по 30.06.2023 (останній день дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) діяли дві норми, які передбачали звільнення від відповідальності, в тому числі нарахування пені, за невиконання податкових зобов`язань: пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України («безумовна» норма, яка передбачає звільнення від відповідальності на період дії карантину) та підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України (норма, якою визначено певні умови для звільнення від відповідальності на період дії воєнного стану).

Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків під час військового стану не застосовується виключно у разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України; в інших випадках пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків підлягає застосуванню; з огляду на наступне.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Підпунктом 56.21 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд зауважує, що пізніший час прийняття пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX не може заперечувати необхідність застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якщо наявні відповідні умови.

Обсяг прав та обов`язків особи в конкретній ситуації в результаті паралельного застосування обох норм має визначатися в такий спосіб, за якого особа не втрачає жодної з переваг, які надаються такій особі кожною із законодавчих норм. Якщо одна норма встановлює часткове звільнення від обов`язку, а інша повне, то норма щодо повного звільнення поглинає своєю дією ту норму, яка за тих самих обставин закріплює лише часткове зменшення відповідного обов`язку. Якщо норма у конкретній ситуації встановлює менший обсяг прав, а інша, яка підлягає одночасному застосуванню, більший обсяг, то особі має бути надано більший обсяг прав. Лише за таких обставин особі буде забезпечено обґрунтовані очікування на застосування відповідних наслідків у відповідній життєвій ситуації.

Отже, до 01.07.2023 пеня не могла бути нарахована контролюючим органом, а нарахована пеня підлягала списанню.

При цьому, 07.04.2023 ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Додаток 4), поданої до Декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року, де позивач просив перерахувати суму 12883324 грн, що підлягала бюджетному відшкодуванню, на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 11021000 податок на прибуток приватних підприємств.

Отже, підприємство вчинило дії по сплаті податкового зобов`язання ще в період дії мораторію, встановленого на період карантину. І лише внаслідок неправомірних дій контролюючого органу, яким було сформовано податкове повідомлення-рішення № 00/5084/0404 від 26.05.2023 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2023 року та відсутність права ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» на врахування такої суми від`ємного значення ПДВ у рахунок сплати податку на прибуток в загальній сумі 12883324,00 грн, та яке в подальшому було скасовано рішенням ДПС України від 24.08.2023 № 24639/6/99-00-06-01-04-06, зазначені кошти не було своєчасно зараховано в рахунок сплати грошового зобов`язання Товариства з податку на прибуток.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що судом першої інстанції правильно обчислено судовий збір та стягнуто з відповідача в межах сплаченої позивачем суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 360/369/24 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 360/369/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць