Постанова

від 17.04.2025 по справі 260/6154/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6154/24 пров. № А/857/5882/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІОН АВТО ГРУП" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя(і) у І інстанціїВащилін Р.О.,

час ухвалення рішення 14 год 16 хв,

місце ухвалення рішенням. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення 23 січня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІОН АВТО ГРУП" (далі ТОВ) звернулося до адміністративного суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС) від 12 серпня 2024 року №8135/4774/07-16-07-06.

30 грудня 2024 року ТОВ подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просило також визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС від 31 травня 2024 року №5215/07-16-07-06.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року провадження у справі №260/6154/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2276/24.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов виходив із того, що з метою розв`язання виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовної практики при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу №500/2276/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою від 19 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №500/2276/24. Враховуючи те, що Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №500/2276/24 для вирішення питання формування єдиної правозастосовної практики при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у цій справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у цій справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило ухвалу суду першої інстанції від 22 січня 2025 року про зупинення провадження скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи.

Зазначає, що позивач не звернувся з клопотанням про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску. ГУ ДПС не погодилося із додатковими вимогами позивача, у зв`язку із чим подало клопотання про залишення заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог без розгляду.

Наполягає на тому, що загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами, що передбачає можливість установлення спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для врегулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК).

Пунктом 56.19 статті 56 ПК визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України від 26 листопада 2020 року №500/2486/19.

Частиною 4 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, при поданні 30 грудня 2024 року заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог позивачем пропущено як місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК, так і тримісячний строк, встановлений частиною 4 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України, що є обґрунтованою підставою для залишення вказаної заяви без розгляду.

При цьому проведеним аналізом ухвали Великої Палати Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі №500/2276/24 встановлено, що передача Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлена наявністю колізії правових норм, визначених частиною 4 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України та пунктом 56.19 статті 56 ПК у частині існування фактично протилежних висновків щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права задля визначення конкретного правозастосування при встановленні судами обставин дотримання платниками податків строку звернення до суду з позовами вказаної категорії.

Таким чином, ГУ ДПС вважає, що у зв`язку із пропущенням позивачем як місячного строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК, так і тримісячного строку, встановленого частиною 4 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України, прийняття Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №500/2276/24 не вплине на перебіг строку позовної давності щодо позовних вимог ТОВ у частині визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 31 травня 2024 року №5215/07-16-07-06.

Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду у режимі відеоконференції підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник ТОВ, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Зазначена норма передбачає право зупинити провадження у справі, якщо суд вважає, що судове рішення об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду у іншій справі у подібних правовідносинах може вплинути на правильність вирішення публічно-правового спору, що розглядається.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі за таких підстав до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції, суд має належним чином проаналізувати імовірні наслідки набрання законної сили такими рішенням у іншій справі, їх взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.

Так, апеляційний судом встановлено, що у межах справи № 500/2276/24, яка передана на вирішення Великої Палати Верховного Суду, спірним є питання щодо застосування строків звернення до суду, встановлених пунктом 56.19 статті 56 ПК, так частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України при оскарженні ППР після використання досудового порядку вирішення спору.

Водночас, як свідчать матеріали справи, на час звернення 30 грудня 2024 року до суду з позовними вимогами про визнання протиправним ППР ГУ ДПС від 31 травня 2024 року №5215/07-16-07-06 ТОВ був пропущений як місячний строк, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК, так і тримісячний строк, передбачений частиною 4 статті 122 Кодексом адміністративного судочинства України.

Відтак, апеляційний суд погоджується із доводами ГУ ДПС про те, що прийняття Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №500/2276/24 не може вплинути на перебіг строку позовної давності щодо прийняття рішення по заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 31 травня 2024 року №5215/07-16-07-06, а отже не може бути підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що при зупиненні провадження у цій справі суд дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, а тому оскаржувану ухвалу від 22 січня 2025 року слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 312, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити.

Скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №260/6154/24 та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Постанова у повному обсязі складена 17 квітня 2025 року.