Рішення від 18.04.2025 по справі 320/58136/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2025 року справа №320/58136/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «РЕМСЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «РЕМСЕРВІС» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 24250055) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність / невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 07.08.2023 №162653;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Приватне підприємство «РЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24250055) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначив про відсутність правових підстав для визнання ПП «РЕМСЕРВІС» таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із чим рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

08.01.2025 року на адресу суду надійшла заява про поновлення строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року поновлено строк на звернення до суду та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

31.01.2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що спірне рішення від 07.08.2023 №162653 прийняте відповідно до п.8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

Розглянувши позовну заяву, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає таке.

ПП «РЕМСЕРВІС» (ЄДРПОУ 24250055), місцезнаходження юридичної особи: 01021, Україна, м. Київ, вул. Інститутська, 28, дата взяття на облік в органах державної податкової служби 27.05.1996: ІПН 242500526091; дата реєстрації платником ПДВ 24.07.1997. Видами діяльності підприємства згідно з даними Єдиного державного реєстру є

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

- 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

- 71.12 Діяльність у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

Зазначені види діяльності відповідають видам діяльності, які передбачені в Статуті ПП «PEMCEPBIC».

Підприємство також має штат працівників 10 осіб які зайняті на будівництві.

Фонд заробітної плати за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 становив 2019761,74 грн. Відрахування по податкам становило, а саме: ЄСВ - 452091,35 грн., ПДФО 358622,84 грн. В3-29889,49 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пункт 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку:

за операцією придбання у період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 24.03.2023; код згідно УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 6907210090; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 21509937;

за операцією придбання у період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 24.03.2023; код згідно УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 7214; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 33718185.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом із цим, оскаржуване рішення не містить обґрунтованого мотиву віднесення позивача до переліку платників, які відповідають саме пункт 8 Критерію ризиковості, адже не вказано в якій саме поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування визначено ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, комісія податкового органу не дотрималась вимоги щодо чіткого визначення фактичної підстави для включення платника до ризикових, і посилається лише на факт наявності податкової інформації, без зазначення обґрунтувань ризикового статусу платника.

В контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, згідно якої вбачається, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч.2 ст.2 КАС України.

Суд зазначає, що не заперечується відповідачем, що позивачем було подано пояснення від 28.07.2023 №1 до яких було долучено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування; складські документи; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні, розрахунковий документ, банківські виписки з особових рахунків, вантажно-митні декларації, договори оренди, договори комісії, специфікації, звіти комісіонера.

Суд звертає увагу, що жодних зауважень до наданих документів витяг з протоколу засідання комісії Головного ДПС у м. Києві, Рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС м. Києві від 07.08.2023 №162653, відзив на позовну заяву - не містять.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ПП «РЕМСЕРВІС» є генеральним підрядником, уклав з ПрАТ «АБС-УКР», що є Замовником договір генерального підряду №ПП-ГТП-3 від 16.11.2016, який засвідчує домовленість сторін виконати наступні будівельні роботи, а саме: комплекс робіт з реконструкції та забудови території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «РЕМСЕРМС» має будівельний майданчик котрий був переданий Замовником ПрАТ «АБС-УКР» на безоплатній основі для здійснення будівництва згідно договору генерального підряду № ППГП-3 від 16.11.2016, який складається з трьох земельних ділянок загальною площею 1,0886 га на якому зберігаються товарно-матеріальні цінності.

Послуги транспортування товарна-матеріальних цінностей відбуваються за рахунок постачальника на безоплатній основі тобто ТОВ «НВФ Дніпропроект», послуги оренда місць. Передані товарно-матеріальні цінності згідно додаткової угоди № 1 від 14.12.2022 пункт 3.2 зберігаються на складах постачальника на безоплатний умові тобто, тобто на складах ТОВ «НВФ Дніпропроект».

Після поставки арматури на будівельний майданчик ПП «РЕМСЕРВІС» передавав підрядникам, а саме ПрАТ «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ» згідно акту приймання передачі матеріалів (в монтаж) приймала арматуру для виконання робіт, що підтверджується актами приймання-передачі матеріалів.

До грудня 2022 ПрАТ «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ» самостійно оприбутковувала арматуру та відображала й в актах приймання виконаних будівельних робіт форми 65-28 та довідкою про вартість виконаних робіт форма КБ-3

ПП«РЕМСЕРВІС» веде бухгалтерський облік матеріалів не рахунку 201, де на основі прибуткових накладних від постачальника ТОВ «НВФ Дніпропроект» ставить собі на привіх арматуру, в на основі ресурсних відомостей від підрядника ПрАТ «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ» списує на виконання робіт. Станом на 01.01.2022 залишки матеріалів складали 1320883 гри. (оборотно-сальдові відомості та картка по рахунку 201). Станом на 01.12.2023, залишки матеріалів складали 4000463 гра. ((оборотно-сальдові відомості та картка по рахунку 201).

З матеріалі справи та наданих пояснень Позивачем вбачається, що з компанією Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромат» Позивач у період з 01.01.2022 по 24.03.2023 ПП «PEMCEPВІС» не здійснювалися. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження відповідача стосовно « 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності», оскільки позивачем надано докази наявності місць зберігання та обсягів реалізації імпортованих товарів.

Таким чином, відповідач здійснив формальний підхід до прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.

Матеріали справи не містять документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не наведено, «протокол комісії» - не містить.

Крім того, слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Крім того, суд в контексті спірних правовідносин звертає увагу, що у відповідності до пункту 5 Порядку визначено, що «платник податку, яким складено та/чи подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку».

Тобто, з приписів викладеної норми можна встановити, що перевірці на предмет ризиковості та прийняттю рішення має передувати складення платником ПН/РК.

Судова практика з цього питання говорить про те, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Таким чином, з огляду на викладене вище в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі у відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1643 від 22.04.2024 року, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для Позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття Відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих Позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" (код ЄДРПОУ 44567388) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частиною 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд вважає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 07.08.2023 №162653 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відновити порушене право позивача слід, на думку суду, шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Приватне підприємство «РЕМСЕРВІС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5000 від 04.09.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 6056,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «РЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24250055) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 07.08.2023 №162653.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) виключити Приватне підприємство «РЕМСЕРВІС» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 24250055) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Приватне підприємство «РЕМСЕРВІС» (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 24250055) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.