Рішення від 18.04.2025 по справі 420/7044/25

Справа № 420/7044/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.03.2025 р. просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000128/2 від 06.03.2025 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000202.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.09.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт № 233005-2. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів від TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD на митну територію України надійшов придбаний ФОП ОСОБА_1 товар. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2025/000202 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митну вартість, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ФОП ОСОБА_1 числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом їх визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 14.03.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 18.03.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.03.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 27.02.2025 р. № 25UA500500006694U0. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), тобто оплачений. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Однак вказані документи до митного оформлення не подавались. Також, під час аналізу документів встановлено, що в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши інформацію, викладену у листі декларанта від 02.03.2025 р. б/н, щодо направлених додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, і завершення митного оформлення, повідомлено, що у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0. Також у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 18.04.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 20.09.2023 р. № 233005-2, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар - велосипеди відповідно до цього договору. Товар поставляється в кількості, асортименті та за цінами, відповідно до узгоджених та підписаних обох сторін Інвойсів. Інвойс є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 контракту).

Згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3 контракту ціна одиниці та загальна ціна Товару вказується в інвойсі у доларах США. Загальна вартість цього Договору складається із загальної суми інвойсів. Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем у формі банківського переказу в доларах США на користь Продавця за платіжними реквізитами.

Відповідно до п.3.1 контракту Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у доларах США, якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару, у такому порядку: умови оплати обговорюються в кожному інвойсі окремо; термін поставки товару на територію України протягом 90 банківських днів з дня виписки інвойсу; при оплаті за Товар Покупець зобов`язаний вказати у платіжному документі номер і дату Договору або інвойсу.

Умови постачання визначаються FOB TIANJIN згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару. Відправлення товару до місця призначення здійснюється відправником, за його рахунок та входить до ціни Товару (п.3.3 контракту).

На виконання умов контракту TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD поставлено ФОП ОСОБА_1 товар, а саме: велосипеди з шарикопідшипниками: bicycle/велосипед Hunter-24" - 77 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-26" - 69 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-27.5" - 93 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-24" - 27 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-29" - 185 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-26" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-27.5" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-29" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-24" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-26" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-27.5" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-29" - 105 шт. (сет); bicycle/велосипед Magic-24" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Magic-26" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Mars-24" - 24 шт. (сет); bicycle/велосипед Shadow-26" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Canyon-27.5" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Urban-29" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Elite-26" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Elegant-28" WITH BASKETS - 40 шт. (сет); bicycle/велосипед Giant-30.5" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Trail-29" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Apache-29" - 50 шт. (сет); Для зручності транспортування поставляються у розібраному стані. Торговельна марка - Cross,Titan. Виробник - TIANJIN BORUITE BICYCLE CO.,LTD. Країна виробництва - CN, Китай.

27.02.2025 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товарів - МД № 25UA500500006694U0. Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 28.11.2024 р. б/н; рахунок-фактура (iнвойс) від 05.12.2024 р. № BRT243006-1; коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-07; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-08; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-09; сертифікат про походження товару від 18.12.2024 р. № 24C040000732/50003; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/10; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/11; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/12; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.11.2024 р. б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.09.2023 р. № BRT233005-2; договір (контракт) про перевезення від 15.11.2023 р. № 1511/2023/01; інші некласифіковані документи (вагова UACU5832280) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (вагова HLBU1835101) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (вагова TCNU3706640) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (заява на фізогляд) від 26.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (лист відправника) від 28.11.2024 р.; копія митної декларації країни відправлення від 14.11.2024 р. № 020220240001107384.

За результатами перевірки МД № 25UA500500006694U0 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 01.03.2025 р., в якому вказано, що подані до митного оформлення документи містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 02.03.2025 р. позивач додатково надав висновок експерта про вартісні характеристики товару від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025; переклад експортної митної декларації країни відправлення від 14.11.2024 р. № 020220240001107384; рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 р. № РФ-24337; специфікацію до інвойсу від 05.12.2024 р. № BRT243006-1; прайс-лист виробника товару від 10.11.2024 р. б/н; коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327.

06.03.2025 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000128/2, відповідно до якого визначено вартість по товару: № 1 - 187,79 доларів США за одиницю, ніж заявлено декларантом 59,15 доларів США за одиницю.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), тобто оплачений. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Однак вказані документи до митного оформлення не подавались; 2) в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши інформацію, викладену у листі декларанта від 02.03.2025 б/н, щодо направлених додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, і завершення митного оформлення, повідомлено, що у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0. Також у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим: товар № 1 - 187,79 доларів США за одиницю, ніж заявлено декларантом 59,15 доларів США за одиницю (МД від 04.03.2024 р. № UA100100/2024/025495).

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000202.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:

- відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), однак позивачем не надано документів на підтвердження витрат на транспортування товару;

- в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення;

- у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0; також у висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні.

Стосовно неподання декларантом достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів, у зв`язку із неподанням транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, суд зазначає наступне.

На момент декларування товару, відповідачу були надані довідки про транспортні витрати від 24.02.2025 р. № 240225/10, № 240225/11, № 240225/12 разом з CMR від 27.02.2025 р. № 270225-07, № 270225-08, № 270225-09, коносаментом від 18.11.2024 р. № 0124110327, рахунком-фактурою щодо транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 р. № РФ-24337 та договором транспортного експедування від 15.11.2023 р. № 1511/2023/01 з ТОВ "Клевер Тім", які містять усі необхідні дані та складові такої митної вартості оцінюваного товару як витрати на транспортування, з їх деталізацією, надання яких відображено в картці відмови.

31.05.2019 р. Верховний Суд в рамках справи № 804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу. Відтак, за аналогією правил про допустимість доказів в адміністративному судочинстві, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Слід зазначити, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного Суду від 22.08.2019 р. у справі № 810/2784/18, від 31.01.2018 р. у справі № 810/2839/17, від 21.11.2019 р. у справі № 804/9754/15, від 07.05.2020 р. у справі № 400/2922/18, від 03.02.2021 р. у справі № 810/4441/16, від 13.01.2022 р. у справі № 520/11061/2020.

Отже, висновки відповідача про відсутність документів щодо підтвердження такої складової митної вартості товару як витрати на транспортування товару є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2024 р. № 1511/2023/01, який надавався разом із митною декларацією та відображено у графах 44 митної декларації й в картці відмови, за умовами якого Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги (2.1.3 договору).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 р. № 014/22-11 експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Тобто, відповідно до договору транспортного експедирування, експедитор повністю бере на себе зобов`язання перед клієнтом по організації перевезення. Для цього він може укладати договори з перевізниками, портами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України, тому за таких умов клієнт ніяк не взаємодіє із залученими третіми особами експедитора, так як це суперечить самому принципу експедирування.

Більш того, чинним законодавством не вимагається та не передбачено подачі декларантом документів, якими б підтверджувалися взаємовідносини позивача як замовника послуг та третіх осіб, яких було залучено експедитором як виконавців, для цього є достатнім надання договору транспортного експедирування, що підтверджує взаємозв`язок позивача безпосередньо його контрагентом - експедитором.

Отже, посилання відповідача на те, що позивачем не були надані документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування та передбачені Наказом № 599, та у зв`язку з цим не включення всіх складових митної вартості товару є неправомірними.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення зазначено коносамент з іншими реквізитами, ніж у поданому декларантом до митного оформлення, суд зазначає.

Експортна декларація країни відправлення не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту експортної декларації країни відправлення. Згідно практики з морського перевезення, залежно від того, ким випускається документ, коносаменти поділяють на лінійні та домашні. Лінійний коносамент видається безпосередньо морською лінією своєму експедитору і є основним документом морського перевезення. Домашній коносамент видається судноплавством для конкретного відправника. Тому і номери коносаментів у відправника та експедитора/отримувача відрізняються, так як на одне морське перевезення випускається і домашній і лінійний коносаменти;

Окрім того, надана експортна декларація країни відправлення містить відповідний номер та штрих-код, по якому вона може бути ідентифікована як оформлена у країні відправлення.

Отже, митний орган необґрунтовано посилається на те, що у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення зазначено коносамент з іншими реквізитами, ніж у поданому декларантом до митного оформлення.

Зауваження відповідача про те, що висновок експерта від 28.02.2025 № 20-52.02-2025 носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, суд відхиляє з наступних підстав.

Висновок експерта про вартісні характеристики товару не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Наданий декларантом висновок експерта від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025 складений з проведеним аналізом інформації у доступних джерелах станом на час виконання експертизи, виявлено пропозиції по продажу об`єктів порівняння (пропозицій по продажу подібного майна, яке за своїм призначенням та зовнішнім виглядом подібне до об`єктів дослідження). Пропозиції цінові дані по продажу подібного майна наведено в таблиці висновку експерта з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах.

Окрім того, висновок експерта містить висновки про ринкову вартість об`єктів дослідження. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи.

До того ж, у разі сумніву у відповідному експертному висновку митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування, але такого запиту від митниці не здійснювалось.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 810/2593/15: "Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України" Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), однак таке своє право не реалізувала".

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами висновок експерта від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025 р. підтверджує задекларовану митну вартість.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 04.03.2024 р. № UA100100/2024/025495.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД, однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24 зазначив, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

За правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Зазначене узгоджується і з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.08.2018 р. у справі № 804/1755/17.

Враховуючи викладене, суд погоджується, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000202 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000202, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 12112 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000202.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко