Постанова від 26.08.2025 по справі 420/7044/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7044/25

Категорія 108020000Головуючий у суді І інстанції: Бездрабко О.І. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. ОдесаП`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи його тим, що 20.09.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт № 233005-2. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів від TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD на митну територію України надійшов придбаний ФОП ОСОБА_1 товар. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2025/000202 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митну вартість, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ФОП ОСОБА_1 числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом їх визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000202.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), тобто оплачений. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Однак вказані документи до митного оформлення не подавались. Також, під час аналізу документів встановлено, що в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши інформацію, викладену у листі декларанта від 02.03.2025 р. б/н, щодо направлених додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, і завершення митного оформлення, повідомлено, що у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0. Також у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України ним до митного органу було подано усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів, а також абсолютно всі додаткові документи, на необхіпності яких завжди наголошує сам відповідач: висновок експерта про вартісні характеристики товару № 20-52.02-2025 від 28.02.2025 р.; переклад експортної митної декларації країни відправлення № 020220240001107384 від 14.11.2024 р.; рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг № РФ-24337 від 24.02.2025 р.; специфікацію до інвойсу (specification to invoice) № BRT243006-1 від 05.12.2024 р.; прайс-лист виробника товару (prise list) б/н від 10.11.2024 р.; коносамент (bill of lading) № S0124110327 від 18.11.2024 р.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2023 р. між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 20.09.2023 р. № 233005-2, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар - велосипеди відповідно до цього договору. Товар поставляється в кількості, асортименті та за цінами, відповідно до узгоджених та підписаних обох сторін Інвойсів. Інвойс є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 контракту).

Згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3 контракту ціна одиниці та загальна ціна Товару вказується в інвойсі у доларах США. Загальна вартість цього Договору складається із загальної суми інвойсів. Оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем у формі банківського переказу в доларах США на користь Продавця за платіжними реквізитами.

Відповідно до п.3.1 контракту Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у доларах США, якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару, у такому порядку: умови оплати обговорюються в кожному інвойсі окремо; термін поставки товару на територію України протягом 90 банківських днів з дня виписки інвойсу; при оплаті за Товар Покупець зобов`язаний вказати у платіжному документі номер і дату Договору або інвойсу.

Умови постачання визначаються FOB TIANJIN згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару. Відправлення товару до місця призначення здійснюється відправником, за його рахунок та входить до ціни Товару (п.3.3 контракту).

На виконання умов контракту TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD поставлено ФОП ОСОБА_1 товар, а саме: велосипеди з шарикопідшипниками: bicycle/велосипед Hunter-24" - 77 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-26" - 69 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-27.5" - 93 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-24" - 27 шт. (сет); bicycle/велосипед Hunter-29" - 185 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-26" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-27.5" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Fox-29" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-24" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-26" - 46 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-27.5" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Arena-29" - 105 шт. (сет); bicycle/велосипед Magic-24" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Magic-26" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Mars-24" - 24 шт. (сет); bicycle/велосипед Shadow-26" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Canyon-27.5" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Urban-29" - 70 шт. (сет); bicycle/велосипед Elite-26" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Elegant-28" WITH BASKETS - 40 шт. (сет); bicycle/велосипед Giant-30.5" - 25 шт. (сет); bicycle/велосипед Trail-29" - 50 шт. (сет); bicycle/велосипед Apache-29" - 50 шт. (сет); Для зручності транспортування поставляються у розібраному стані. Торговельна марка - Cross,Titan. Виробник - TIANJIN BORUITE BICYCLE CO.,LTD. Країна виробництва - CN, Китай.

27.02.2025 декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товарів - МД № 25UA500500006694U0. Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 28.11.2024 р. б/н; рахунок-фактура (iнвойс) від 05.12.2024 р. № BRT243006-1; коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-07; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-08; автотранспортна накладна від 27.02.2025 р. № 270225-09; сертифікат про походження товару від 18.12.2024 р. № 24C040000732/50003; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/10; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/11; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.02.2025 р. № 240225/12; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.11.2024 р. б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.09.2023 р. № BRT233005-2; договір (контракт) про перевезення від 15.11.2023 р. № 1511/2023/01; інші некласифіковані документи (вагова UACU5832280) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (вагова HLBU1835101) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (вагова TCNU3706640) від 27.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (заява на фізогляд) від 26.02.2025 р.; інші некласифіковані документи (лист відправника) від 28.11.2024 р.; копія митної декларації країни відправлення від 14.11.2024 р. № 020220240001107384.

За результатами перевірки МД № 25UA500500006694U0 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 01.03.2025 р., в якому вказано, що подані до митного оформлення документи містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 02.03.2025 р. позивач додатково надав висновок експерта про вартісні характеристики товару від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025; переклад експортної митної декларації країни відправлення від 14.11.2024 р. № 020220240001107384; рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 р. № РФ-24337; специфікацію до інвойсу від 05.12.2024 р. № BRT243006-1; прайс-лист виробника товару від 10.11.2024 р. б/н; коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327.

06.03.2025 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000128/2, відповідно до якого визначено вартість по товару: № 1 - 187,79 доларів США за одиницю, ніж заявлено декларантом 59,15 доларів США за одиницю.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), тобто оплачений. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Однак вказані документи до митного оформлення не подавались; 2) в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Опрацювавши інформацію, викладену у листі декларанта від 02.03.2025 б/н, щодо направлених додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, і завершення митного оформлення, повідомлено, що у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0. Також у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим: товар № 1 - 187,79 доларів США за одиницю, ніж заявлено декларантом 59,15 доларів США за одиницю (МД від 04.03.2024 р. № UA100100/2024/025495).

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000202.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:

- відповідно до наданого коносаменту коносамент від 18.11.2024 р. № S0124110327 у ньому є позначка Freight collect (фрахт зібраний), однак позивачем не надано документів на підтвердження витрат на транспортування товару;

- в експортній декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент, номер якого не співпадає з номером коносамента, що поданий до митного оформлення;

- у висновку експерта від 28.02.2025 р. № 20-52/02-2025 є посилання на надані замовником документи, а саме інвойс та CMR, які не відповідають вказаним в графі 44 МД № 25UA500500006694U0; також у висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, тобто вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, значить розбіжності наявні.

Стосовно неподання декларантом достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів, у зв`язку із неподанням транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, суд зазначає наступне.

На момент декларування товару, відповідачу були надані довідки про транспортні витрати від 24.02.2025 р. № 240225/10, № 240225/11, № 240225/12 разом з CMR від 27.02.2025 р. № 270225-07, № 270225-08, № 270225-09, коносаментом від 18.11.2024 р. № 0124110327, рахунком-фактурою щодо транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 р. № РФ-24337 та договором транспортного експедування від 15.11.2023 р. № 1511/2023/01 з ТОВ "Клевер Тім", які містять усі необхідні дані та складові такої митної вартості оцінюваного товару як витрати на транспортування, з їх деталізацією, надання яких відображено в картці відмови.

31.05.2019 р. Верховний Суд в рамках справи № 804/16553/14 досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу. Відтак, за аналогією правил про допустимість доказів в адміністративному судочинстві, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Слід зазначити, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в рішеннях Верховного Суду від 22.08.2019 р. у справі № 810/2784/18, від 31.01.2018 р. у справі № 810/2839/17, від 21.11.2019 р. у справі № 804/9754/15, від 07.05.2020 р. у справі № 400/2922/18, від 03.02.2021 р. у справі № 810/4441/16, від 13.01.2022 р. у справі № 520/11061/2020.

Отже, висновки відповідача про відсутність документів щодо підтвердження такої складової митної вартості товару як витрати на транспортування товару є безпідставними.

Крім того, позивачем було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2024 р. № 1511/2023/01, який надавався разом із митною декларацією та відображено у графах 44 митної декларації й в картці відмови, за умовами якого Експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги (2.1.3 договору).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 р. № 014/22-11 експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Тобто, відповідно до договору транспортного експедирування, експедитор повністю бере на себе зобов`язання перед клієнтом по організації перевезення. Для цього він може укладати договори з перевізниками, портами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України, тому за таких умов клієнт ніяк не взаємодіє із залученими третіми особами експедитора, так як це суперечить самому принципу експедирування.

Більш того, чинним законодавством не вимагається та не передбачено подачі декларантом документів, якими б підтверджувалися взаємовідносини позивача як замовника послуг та третіх осіб, яких було залучено експедитором як виконавців, для цього є достатнім надання договору транспортного експедирування, що підтверджує взаємозв`язок позивача безпосередньо його контрагентом - експедитором.

Отже, посилання відповідача на те, що позивачем не були надані документи, які видані суб`єктами господарювання, що залучались безпосередньо до договору транспортного експедирування та передбачені Наказом № 599, та у зв`язку з цим не включення всіх складових митної вартості товару є неправомірними.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення зазначено коносамент з іншими реквізитами, ніж у поданому декларантом до митного оформлення, суд зазначає таке.

Експортна декларація країни відправлення не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту експортної декларації країни відправлення. Згідно практики з морського перевезення, залежно від того, ким випускається документ, коносаменти поділяють на лінійні та домашні. Лінійний коносамент видається безпосередньо морською лінією своєму експедитору і є основним документом морського перевезення. Домашній коносамент видається судноплавством для конкретного відправника. Тому і номери коносаментів у відправника та експедитора/отримувача відрізняються, так як на одне морське перевезення випускається і домашній і лінійний коносаменти;

Окрім того, надана експортна декларація країни відправлення містить відповідний номер та штрих-код, по якому вона може бути ідентифікована як оформлена у країні відправлення.

Отже, митний орган необґрунтовано посилається на те, що у наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення зазначено коносамент з іншими реквізитами, ніж у поданому декларантом до митного оформлення.

Зауваження відповідача про те, що висновок експерта від 28.02.2025 № 20-52.02-2025 носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, суд відхиляє з наступних підстав.

Висновок експерта про вартісні характеристики товару не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Наданий декларантом висновок експерта від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025 складений з проведеним аналізом інформації у доступних джерелах станом на час виконання експертизи, виявлено пропозиції по продажу об`єктів порівняння (пропозицій по продажу подібного майна, яке за своїм призначенням та зовнішнім виглядом подібне до об`єктів дослідження). Пропозиції цінові дані по продажу подібного майна наведено в таблиці висновку експерта з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах.

Окрім того, висновок експерта містить висновки про ринкову вартість об`єктів дослідження. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи.

До того ж, у разі сумніву у відповідному експертному висновку митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування, але такого запиту від митниці не здійснювалось.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 810/2593/15: "Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України" Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), однак таке своє право не реалізувала".

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами висновок експерта від 28.02.2025 р. № 20-52.02-2025 р. підтверджує задекларовану митну вартість.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 04.03.2024 р. № UA100100/2024/025495.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД, однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24 зазначив, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

За правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Зазначене узгоджується і з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.08.2018 р. у справі № 804/1755/17.

Отже, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000128/2 та прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2025 р. № UA500500/2025/000202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 98) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року по справі № 420/7044/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький