Постанова

від 17.04.2025 по справі 420/36190/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36190/24

Категорія:108020000Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:29.01.2025 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2024 року приватне підприємство (далі ПП) "ГЕЛІОС-ВАН" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в оскаржуваному рішенні міститься посилання на митну декларацію (далі МД) від 30 вересня 2024 року №UA500020/2024/8392 та МД від 09 жовтня 2024 №UA205180/2024/15197. При цьому Інспектором не наведено жодного пояснення стосовно обрання вказаних декларацій як того вимагає зазначений наказ. На переконання представника позивача, декларантом були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товарів за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс, ВМД, прайс лист, банківські документи про сплату вартості товару, документи щодо доставки товару та інші.

Представник позивача стверджував, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправними та ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001081 від 21 жовтня 2024 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На переконання представника відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001081 від 21 жовтня 2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП "ГЕЛІОС-ВАН".

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року адміністративний позов ПП "ГЕЛІОС-ВАН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПП "ГЕЛІОС-ВАН" сплачений судовий збір у розмірі 4 271,49 грн.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

-МК України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500500035860U4 від 21 жовтня 2024 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року;

-судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

-виписка з бухгалтерського рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" за період з 01 січня 2024 року по 21 жовтня 2024 року не містить аналітику (найменування) щодо "постачальника" товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної "бухгалтерської довідки", наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів. Отже, декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500035860U4 від 21 жовтня 2024 року містилися розбіжності, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відзиві ПП "ГЕЛІОС-ВАН" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тоді як доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

05 листопада 2015 року між іноземною фірмою "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO., LTD" (Китай) (як продавцем) та ПП "ГЕЛІОС-ВАН" (як покупцем) було укладено контракт №GS1615, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, (столовий посуд та кухонні приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких визначаються в Інвойсах (рахунки Продавця) и Специфікаціях (замовлення Покупця) до цього Контракту.

Пунктом 2.1 укладеного контракту №GS1615 від 05 листопада 2015 року встановлено, що ціни за цим контрактом встановлюються в доларах США і враховуються в Специфікації та Інвойсі на відповідну поставку.

Відповідно до п.2.2 визначено, що ціна Товару включає в себе вартість самого Товару, вартість експортної упаковки і маркування, транспортування до порту відправки, вантажні роботи, витрати по оплаті митного оформлення та інші витрати в країні вивозу.

Відповідно до п.3.1 Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах FOB Шеньжень, Китай (Інкотермс - 2010) або на інших умовах поставки, які визначаються в Специфікаціях та Інвойсах на кожну окрему поставку. Сторони керуються положеннями Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції Міжнародної торгівельної палати 2010 року в частині, що стосується визначення базису поставки FOB, використовуваного у цьому контракті.

Відповідно до розділу 4 контракту визначено, що Товар, що поставляється за цим Контрактом, поставляється Продавцем у стандартній для цього Товару тарі та експортній упаковці. Експертна упаковка має бути промаркована. Маркування має містити інформацію та відповідати зразку, наданому Покупцем додатково відповідно до Специфікації.

07 червня 2024 року укладено додаткову угоду до контракту №GS1615 від 05 листопада 2015 року про наступне:

1.1. Продавець зобов`язується поставити, a Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товари (столове та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких - вказується в Інвойсах (рахунках ПРОДАВЦЯ) та - Специфікаціях (замовленнях ПОКУПЦЯ) до цього Контракту.

1.2. Специфікації та інвойси складаються та - затверджуються Сторонами на кожну окрему поставку."

1.2. Змінити п.2.1. та викласти його у наступній редакції:

" 2.1. Ціни за цим контрактом встановлюються в е доларах США та вказуються у Специфікації та - Інвойсі на відповідне постачання."

1.3. Змінити п.2.3. та викласти його у наступній 5 редакції:

" 2.3. Загальна вартість товару, що поставляється за Контрактом, обчислюється в тій же валюті, що і ціна за одиницю товару (Доларах США) і складається із загальної суми Інвойсів."

1.4. Змінити п.2.4. та викласти його у наступній редакції:

" 2.4. Різниця B кількості та сумі між специфікаціями та інвойсами фактичних поставок допускається в обсязі близько 5%. За наявності вищезгаданої різниці основним документом поставки вважати Інвойс."

1.5. Змінити п.3.2. та викласти його у наступній редакції:

" 3.2. Термін поставки встановлюється специфікації на кожну поставку товару. Допускається збільшення строку поставки, - зазначеного у Специфікації на 45 днів. Замовлення вважається розміщеним та прийнятим y - виробництво з моменту підписання Специфікації на це замовлення обома Сторонами."

1.6. Змінити п.6.1. та викласти його у наступній редакції:

" 6.1. Оплата за товар може бути виконана як до 1 отримання товару (передплата), всієї суми чи частини суми, і після поставки товару. Під - терміном "Передплата" у цьому випадку слід - розуміти оплату товару в період від дати - підписання специфікації до дати митного очищення у товару на територій України."

1.7. Змінити п.6.2. та викласти його у наступній редакції:

" 6.2. Оплата здійснюється на підставі та умовах о виставленого Продавцем відповідного інвойсу у не вигляді переказу коштів з рахунку Покупця на - рахунок Продавця. Комісію за переказ коштів оплачує ПОКУПЕЦЬ."

1.8. Змінити п.9.5. та викласти його у наступній редакції:

" 9.5. Цей контракт складено на 6 аркушах у двох примірниках однакової юридичної сили 1 екземпляр для кожної із сторін англійською та російською мовами, однак у зв`язку з повним переведення діловодства на українську мову, усі подальші додаткові угоди будуть складатися українською та англійською мовою, різночитаннях перевага англійському тексту.".

На виконання зазначеного контракту на адресу позивача компанією "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO., LTD" поставлено партію товару, а саме:

посуд столовий та кухонний з фарфору, у наборах, декорований: Чашки, чашки з блюдцями 23332 наб. Торгівельна марка "HELIOS". Виробник "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO.,LTD" Країна виробництва СN..

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500500035860U4 від 21 жовтня 2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями (МД) №24UA500500035860U4 від 21 жовтня 2024р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

пакувальний лист (Packing list) б/н від 21 серпня 2024;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21 серпня 2024 року №GS240530;

домашній коносамент (House bill of lading) від 27 серпня 2024 року №ZM24080905;

автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19 жовтня 2024 року №2580;

сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 24 вересня 2024 року №24С4403А1550/50010;

банківський платіжний документ, що стосується товару №74 від 15 жовтня 2024 року;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 17 жовтня 2024 року №047144;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5984 від 18 жовтня 2024 року;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 05 листопада 2015 року №GS1615;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 07 червня 2024 року, №3 від 10 жовтня 2024 року;

специфікація №6 від 07 червня 2024 року;

договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11 грудня 2020 року;

акт зважування №155287 від 19 жовтня 2024 року;

копія митної декларації країни відправлення від 21 серпня 2024 року №530420240041348479.

21 жовтня 2024 року відповідачем було направлено повідомлення декларанту, в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

21 жовтня 2024 року декларант листом №275 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписку по рахункам, оборотно-сальдову відомість, додаткову угоду до Договору, а також повідомив Відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.

21 жовтня 2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2, яким митну вартість товару №1 скориговано до рівня 3,15 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,6712 дол. США/кг.

21 жовтня 2024 року митним органом складено картку відмови №UA500500/2024/001081 в прийнятті митної декларації №24UA500500035860U4 від 21 жовтня 2024 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.

21 жовтня 2024 року позивачем було подано ВМД №24UA500500035938U0 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 111 236,64 мито, 244 720,60 грн ПДВ всього 355 957,24 грн.

В прийнятому рішенні Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року зазначено наступне:

у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; з огляду на маршрут транспортування товару (SHENZHEN (SHEKOU) Чорноморськ) при умовах поставки FOB SHENZHEN (SHEKOU), експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту SHENZHEN (SHEKOU). Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД;

відповідно до п.4.3 договору від 11 грудня 2020 №0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення оплата рахунків, виставлених експедитором здійснюється протягом трьох банківських днів, але до митного оформлення не надано документи, які підтверджують факт оплати рахунку від 17 жовтня 2024 №047144.

Митним органом відповідно до 3 ст. 53 МК України зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. У відповідності до ч.6 ст. 53 МК України декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

21 жовтня 2024 декларантом ПП "ГЕЛІОС-ВАН" надіслано: прайс - лист б/н від 07 червня 2024 року, виписка рахунку від 15 жовтня 2024, оборотно сальдова відомість по рахунку №632 за 01 січня 2024 року - 21 жовтня 2024 року, Додаткова угода №1 до Договору №0905-Т/20 від 31 липня 2024 року, лист ПП "ГЕЛІОС-ВАН" від 21 жовтня 2024 №275, яким повідомлено що інших документів надано не буде. Виписка з бухгалтерського рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" за період з 01 січня 2024 року по 21 жовтня 2024 року не містить аналітику (найменування) щодо "постачальника" товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної "бухгалтерської довідки", наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано.

Оскільки відповідно до п.2 ст. 58 МК України використані декларантом відомості не підтвердженні документально, відповідно до п.3 ст. 58 МК України застосовують другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 МК України.

В митному органел відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно ст.ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості товарів на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використанні, оскільки митному органі відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно п.1 ст. 64 МК України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МК України, оскільки відповідно до п.2 ст. 58 МК України використанні декларантом відомості не підтвердженні документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України та є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі і торгівлі (GAТТ) за резервним методом, скоригована митна вартість буде ґрунтуватися на раніше визначених митним органом митних вартостях подібних товарів відповідно до п.2 ст. 64 МК України.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим :

товар №1 3,15 дол.США/кг (МД від 30 вересня 2024 року №UA500020/2024/8392 та МД від 09 жовтня 2024 року №UA205180/2024/15197), ніж заявлено декларантом 1,6712 дол.США/кг товару.

Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст. 52 МК України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в адміністративній справі.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що , що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов`язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Суд першої інстанції зазначив, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Суд першої інстанції з посилання на правову позицію Верховного Суду зазначив наступне: "формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню".

У зв`язку із цим суд першої інстанції вважав висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000530/2 від 21 жовтня 2024 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами 1, 3, 6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

-надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно ст. 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару підстави його винесення, колегія суддів зазначає наступне.

В рішенні про коригування заявленої митної вартості крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 55 МК України).

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що визначення більшої ціни товару у МД від 30 вересня 2024 року №UA500020/2024/8392 та МД від 09 жовтня 2024 року №UA205180/2024/15197 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Відповідно до положень п.п.2, 4 ч.2 ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500500/2023/000765/2 зазначено, зокрема, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB.

Відповідно до правил "Інкотермс 2010" умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Правила Iнкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.

Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов`язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №160/8775/18.

З матеріалів справи вбачається, що в наданому до митного оформлення інвойсі № GS240530 від 21 квітня 2024 року взазначені умови поставки FOB SHENZHEN (SHEKOU) (SHENZHEN - географічна точка у Китаї).

За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов`язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.

Отже, зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено умови поставки та переходу відповідальності за товар, у зв`язку з чим доводи митного органу щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги, що виписка з бухгалтерського рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" за період з 01 січня 2024 року по 21 жовтня 2024 року не містить аналітику (найменування) щодо "постачальника" товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів зазначає наступне.

Виписка з бухгалтерської документації (оборотно-сальдова відомість по рахунку 632) надана як додатковий документ на вимоги митного органу і містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають положенням ч.2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не взято до уваги приписи ст. 8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.