Постанова

від 16.04.2025 по справі 320/17263/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17263/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Штульман І.В.

суддів: Оксененка О.М.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі судового засідання Рожок В.

за участю: Овчіннікової О.С. - представника позивача, а також Самойленка В.М. та Грицака Б.В. - представників відповідача;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий цвіт" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

10 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Білий цвіт" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2023 року №24713/28122023 та №24720/28122023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов ТОВ "Білий цвіт" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №24713/28122023, №24720/28122023 від 28 грудня 2023 року, прийняті ГУ ДПС у Київській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області на користь ТОВ "Білий Цвіт" суму сплаченого судового збору, що становить 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що залізничний рухомий склад (вагони), що є предметом договору оренди, не є інноваційним обладнанням, не охороняється авторським правом та не охоплюється поняттям промислове, комерційне або наукове обладнання у розмінні Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки, що набрала чинності для України 25 грудня 1997 року, а договори укладено між позивачем та його контрагентами компаніями "LTG Cargo" (Литва) та UAB "Batijos Logistikos ir Investiciju centras" (Литва) про надання вагонів та послуг перевезення не містять жодних істотних умов ліцензійних договорів та не відносяться до договорів у сфері інтелектуальної власності, на підставі яких можуть нараховуватись та сплачуватись роялті. Тому податкові повідомлення-рішення підлягали скасуванню, оскільки в даному випадку не підлягає застосуванню подвійне оподаткування.

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, ГУ ДПС у Київській області (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначає, що доходи у вигляді орендної плати виплачені на користь нерезидента AT "LTG Cargo" (Литва) та UAB "Batijos Logistikos ir Investiciju centras" підпадають під визначення "роялті", що встановлена у частині третій статті 12 "Роялті" Конвеції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки та повинні оподатковуватись з урахуванням граничної межі податку, що встановлена у частині другій статті 12 "Роялті" Конвенції про уникнення подвійного оподаткування і складатиме 10 відсотків від суми таких доходів та сплачується за рахунок таких доходів. При цьому, на думку відповідача, особою уповноваженою справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи - ТОВ "Білий цвіт". Податок з доходу нерезидента, що підлягає сплаті становить 1877280 грн, в т.ч. за півріччя 2022 року - 233910 грн, три квартали 2022 року - 402705 грн, 2022 рік - 945592 грн, І квартал 2023 - 931688 грн. Аналогічна позиція щодо класифікації платежів за оренду вагонів викладена в листі Міністерства фінансів України до Державної податкової служби України від 13 червня 2023 року №44040-08-62/16103 щодо застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Білий цвіт" (код ЄДРПОУ 37813456) взято на облік у контролюючих органах 27 липня 2011 року. Основним вид діяльності - 52.10 "Складське господарство", податковий номер - 37813456.

Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу (далі - ПК) України від 02 грудня 2010 року №2755-Vl (із змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 07 листопада 2023 року №2238-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "БІЛИЙ ЦВІТ" з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2023 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 27 листопада 2023 року №25682/10-36-23-02 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Білий цвіт":

- підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 1877280 грн, в тому числі (далі -в.ч.) за півріччя 2022 року - 233910 грн, три квартали (далі - кв.) 2022 року - 402705 грн, 2022 рік - 945592 грн, І кв. 2023 - 931688 грн.;

- підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 103.9 статті 103 ПК України, наказу Міністерства фінансів України №897 від 20 жовтня 2015 року "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", в частині неподання Додатків податкових накладних до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік, І кв. 2023 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2023 року:

- №24713/28122023 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1877280 грн та застосування штрафної санкції 469320 грн;

- №24720/28122023 про застосування штрафної санкції у розмірі 1360,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Білий цвіт" звернулося зі скаргою до ДПС України, за результатом розгляду якої ДПС України 06 березня 2024 року прийняла рішення №6301/6/99-00-06-01-02-06, яким скаргу ТОВ "Білий цвіт" залишено без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи оспорювані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ "Білий цвіт" звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Київській області за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; тощо.

Відповідно до положень підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, роялті; фрахт та доходи від інжинірингу; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно із положеннями пунктів 103.1, 103.2, 103.4 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між позивачем та AT "LTG Cargo" (Литва) укладено Договір №SC8-23/2022 від 19 вересня 2022 року, відповідно до умов договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю вагони, а саме 57 фітінгових платформ для тимчасового управління та користування за плату (далі-оренда). Орендар зобов`язується прийняти вагони, використовувати їх за призначенням та забезпечення внесення плати. Орендодавець стверджує, що вагони належать йому на праві власності або керуються іншою законною підставою. Вагони передаються орендарю на залізничній станції, зазначеній орендодавцем на території України (а.с.51-60).

Відповідно до Додатку 1 до договору AT "LTG Cargo" передано, а ТОВ "Білий цвіт" прийнято в оренду 57 вагонів (фітингових платформ).

Виконання договору підтверджується підписаними актами наданих послуг №11-2022 від 30 листопада 2022 року, №12-2022 від 31 грудня 2022 року, №01-2023 від 31 січня 2023 року, №02-2023 від 28 лютого 2023 року, №03-2023 від 31 березня 2023 року на загальну суму 145008 Євро. ТОВ "Білий цвіт" за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2023 року відповідно до Інвойсів виставлених AT "LTG Cargo" здійснило виплати на користь нерезидента на загальну суму 111283 Євро (4383426,23 грн), що підтверджується наданими платником платіжними інструкціями, що не заперечується сторонами.

Також, між позивачем та UAB "Baltijos Logistikos ir Investiciju centras" (Литва) укладено договір про надання послуг №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року. Відповідно до пункту 1.1 Виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, суміжні із наземним перевезенням контейнерами для перевезення зерна залізницею (а.с.77-84).

Замовнику надано контейнери для перевезення зерна залізницею в кількості 114 шт. з наступними характеристиками:

- тип та технічні характеристики: 20 футів DV, максимальне комерційне навантаження 27,6 тонн, повна вага 30,48 тонн, внутрішній об`єм 36,4 м3, ISO code 2580, Розміри 6,058х2,438х2896; -виробник Jiashan Xinhuachang Int'I Containers Co LTD.

- Строк надання послуг 1 рік;

- Виконавець гарантує, що володіє та розпоряджається Контейнерами на праві власності, оренди та /або інших юридичних правах. Контейнери відповідають правилам та стандартам Міжнародної конвенції з безпечних контейнерів (CSC);

- Контейнери доставляються Виконавцем за погодженими Сторонами умовами на погоджені із Замовником термінали для надання послуг та повертаються назад за умовами, погодженими Сторонами у цьому договорі або у додатках до договору;

- На початку використання Контейнерів для надання послуг Замовнику Сторони підписують Акт технічного огляду контейнера у якому описується їх технічний стан. Підписання акту технічного огляду фіксує дату початку надання послуг.

Згідно пункту 2.2.3 договору Замовник зобов`язується використовувати контейнери для завантаження власних товарів відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість надання послуг, суміжних із наземним перевезенням 20 футовими контейнерами, становлять 10 євро на добу за кожний контейнер.

Згідно умов договору складено Додатки до договору - акти технічного огляду контейнерів: №1 від 23 серпня 2022 року; №2 від 23 серпня 2022 року; №3 від 31 жовтня 2022 року; №4 від 21 вересня 2022 року; №5 від 30 вересня 2022 року. Пунктом 1.2 акту огляду зазначено: з правилами та порядком експлуатації контейнерів та їх окремих систем ознайомлені; пунктом 1.3 акту огляду зазначено: передані для надання послуг контейнери знаходяться в справному стані.

Згідно з пунктом 1.5 договору на наданих послуг №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року, перед наданням послуг сторони підписують Акт технічного огляду контейнерів, в якому фіксується їх технічний стан. Підписання Акта технічного огляду фіксує дату початку надання послуг.

Пунктом 3.1 договору на надання послуг №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року встановлено, що вартість надання послуг фіксується сторонами у розмірі 10 (десять) Євро (без ПДВ) на добу з кожен контейнер.

Надання послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг №6 від 30 листопада 2022 року, №7 від 03 січня 2023 року, №8 від 31 січня 2023 року, №9 від 28 лютого 2023 року, №10 від 31 березня 2023 року, №12/01 від 30 грудня 2022 року, №12/02 від 30 грудня 2022 року, №12/03 від 30 грудня 2022 року, №12/04 від 30 грудня 2022 року, №12/05 від 30 грудня 2022 року, №12/06 від 30 грудня 2022 року, №12/07 від 30 грудня 2022 року, №12/08 від 30 грудня 2022 року всього на суму 279570 Євро (9919538,6 грн.).

ТОВ "Білий цвіт" за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2023 року відповідно до Інвойсів, виставлених UAB "Batijos Logistikos ir Investiciju centras", здійснило виплати на користь нерезидента на загальну суму 345630 Євро (12512095 грн), що підтверджується наданими платником платіжними інструкціями (вищезазначені обставини сторонами не заперечуються).

Так, на виконання абзацу другого пункту 103.2 ПК України позивачем надано наступні довідки: - Довідка про резидентство, яка засвідчує, що компанія UAB "Batijos Logistikos ir Investiciju centras", реєстраційний код 300080437, є резидентом Литви згідно з договором про уникнення подвійного оподаткування, укладеному між Литовською Республікою і Україною в 2022 році. Видана Державною податковою інспекцією при Міністерстві фінансів Литовської Республіки від 24 серпня 2023 року, підписана головним спеціалістом відділу упорядкування даних департаменту податкових зобов`язань державної податкової інспекції Клайпедського повіту Лаймуте Кесмнєнє (а.с.97-101).

Довідка про резидентство, яка засвідчує, що компанія AT "LTG Cargo", реєстраційний код 304977594, є резидентом Литви, згідно з договором про уникнення подвійного оподаткування, укладеному між Литовською Республікою і Україною в 2022 році, видана Державною податковою інспекцією при Міністерстві фінансів Литовської Республіки від 03 січня 2022 року року, підписана головним спеціалістом відділу упорядкування даних департаменту податкових зобов`язань Вільма Бальонєнє.

Отже, чинним на час спірних правовідносин законодавством у сфері оподаткування передбачено право на звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України (застосування зменшеної ставки податку) у разі виплати доходу нерезиденту, який є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому, підставою для такого звільнення (застосування зменшеної ставки податку) є надання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених статтею 103 ПК України, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки та під час розгляду справи, як в суді першої та апеляційної інстанцій не заперечував проти легітимності наданих позивачем довідок, які підтверджують, що нерезиденти є резидентами країни, з якою укладено міжнародні договори України.

Згідно із частиною першою статті 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно, яка набрала чинності для України 25 грудня 1997 року, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Проте, контролюючим орган, приймаючи оспорювані повідомлення- рішення вважав, що дохід отриманий компаніями"LTG Cargo" (Литва) та UAB "Batijos Logistikos ir Investiciju centras" (Литва) від оренди фітингових платформ (вагонів) та наданнях послуг перевезення є доходом від надання права на користуванням обладнанням (в тому числі транспортними засобами) та має оподатковуватися у відповідності до статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки, як роялті зі ставкою 10 відсотків.

Відповідно до положень підпункту 14.1.225 статті 14 ПК України роялті це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об`єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно із підпункту 1.3 статті 12 Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.

Термін роялті при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що з аналізу вищезазначених норм права та міжнародних договорів вбачається, що мова йде про використання винятково інноваційного обладнання, пов`язаного з авторським правом, а не користування будь-яким обладнанням.

Крім того, відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надав докази того, що орендовані позивачем фітингові платформи (вагони) є новим, інноваційним обладнанням, які захищено авторським правом, тощо.

Поряд з тим, Конвенція між Урядом України і Урядом Литовської Республіки не містить визначення терміну "промислове, комерційне або наукове обладнання", однак пунктом 2 статті 3 цієї Конвенції визначено, що при її застосуванні Договірною Державою будь-який термін, не визначений у даній Конвенції, має те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше.

Відповідно до Закону України "Про залізничний транспорт" транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.

Водночас, відповідно до Закону України "Про транспорт" до складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що залізничний рухомий склад у розумінні законодавства України є транспортним засобом.

Крім того, за приписами пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Міністерством фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1. Основні засоби; 5.1.1. Земельні ділянки; 5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов`язані з будівництвом; 5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої; 5.1.4. Машини та обладнання; 5.1.5. Транспортні засоби; 5.1.6 Інструменти, прилади, інвентар (меблі); 5.1.7 Тварини, які не пов`язані із сільськогосподарською діяльністю; 5.1.8. Багаторічні насадження, які не пов`язані із сільськогосподарською діяльністю, а також плодоносні рослини; 5.1.9. Інші основні засоби.

Таким чином, Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" відокремлює поняття "Машини та обладнання" і "Транспортні засоби", і виділяє їх в окремі види основних засобів для цілей бухгалтерського обліку.

Крім того, національне законодавство не містить поняття "промислова власність".

Відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1983 року, об`єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.

Отже, Паризька конвенція відносить до об`єктів промислової власності патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які можуть бути використані як патентовласниками (ліцензіарами), так і іншими особами тільки шляхом передачі їх третім особам в користування або право користування об`єктами промислової власності на підставі ліцензійних договорів, а не договорів оренди, за що користувач (ліцензіат) виплачує правовласнику платежі у формі роялті.

Отже основним правом, заради якого, власне, й укладається ліцензійний договір, є право на винагороду та інші виплати за використання предмета ліцензії.

При цьому, саме поняття "роялті" передбачає платежі за користування або право на використання об`єктів інтелектуальної власності або об`єктів промислової власності - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тощо. При цьому залізничний вагон, контейнер не відповідає вищевказаним критеріям, оскільки є самохідним транспортним засобом та не охороняється авторським правом.

Таким чином, плата за користування обладнанням буде розглядатися як роялті тільки у випадку, якщо таке обладнання відповідає ознакам об`єктів промислової власності та має конструктивно-відокремлені частини, нові технічні рішення, на використання якого передаються авторські права на підставі ліцензійних угод.

Водночас, залізничний рухомий склад (вагони), що є предметом договору оренди не є інноваційним обладнанням, не охороняється авторським правом та не охоплюється поняттям промислове, комерційне або наукове обладнання у розмінні Конвенції між Урядом України і Урядом Литовської Республіки.

З аналізу вищезазначених договорів вбачається, що надані послуги оренда вагонів та надання послуг перевезення не містять жодних істотних умов ліцензійних договорів та не відносяться до договорів у сфері інтелектуальної власності, на підставі яких можуть нараховуватись та сплачуватись роялті.

Щодо посилання відповідача на те, що договір про надання послуг №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року укладений між позивачем та UAB "Baltijos Logistikos ir Investiciju centras" (Литва) за своє природою є Договором оренди контейнерів (вагонів).

Згідно зі статтею 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Частиною першою статті 213 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частина друга цієї статті).

Відповідно до умов Договору на надання послуг №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року визначено, що Виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, суміжні із наземним перевезенням Контейнерами для перевезення зерна залізницею.

Замовнику Контейнерами для перевезення зерна залізницею в кількості 114 шт. з наступними характеристиками:

- тип та технічні характеристики: 20 футів DV, максимальне комерційне навантаження 27,6 тонн, повна вага 30,48 тонн, внутрішній об`єм 36,4 м3, ISO code 2580, Розміри 6,058х2,438х2896; -виробник Jiashan Xinhuachang Int'I Containers Co LTD.

- Строк надання послуг 1 рік;

- Виконавець гарантує, що володіє та розпоряджається Контейнерами на праві власності, оренди та /або інших юридичних правах. Контейнери відповідають правилам та стандартам Міжнародної конвенції з безпечних контейнерів (CSC);

- Контейнери доставляються Виконавцем за погодженими Сторонами умовами на погоджені із Замовником термінали для надання послуг та повертаються назад за умовами, погодженими Сторонами у цьому договорі або у додатках до договору;

- На початку використання Контейнерів для надання послуг Замовнику Сторони підписують Акт технічного огляду контейнера у якому описується їх технічний стан. Підписання акту технічного огляду фіксує дату початку надання послуг.

Пунктом 1.3. визначено, що Контейнери доставляються Виконавцем за погодженими Сторонами умовами на погодженні із Замовником термінали для надання послуг та повертаються назад за умовами, погодженими Сторонами у цьому Договорі.

Пунктом 2.1.1. визначено, що виконавець надає послуги, суміжні із наземним перевезенням Контейнерами. Виконавець використовує контейнери для надання послуг Замовнику за узгодженим графіком, який сторони мають право змінити.

Виходячи із умов зазначеного договору, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного вважає правильним висновок суду першої інстанції, що дохід сплачений позивачем за послуги, суміжні із наземним перевезення, являються комплексом послуг, у тому числі, з надання контейнерів.

Тлумачення відповідачем умов договору від №23/06/22-01к від 23 червня 2022 року як договору про надання в користування контейнерів не відповідає нормам статей 213, 637 Цивільного кодексу України, а висновок про оподаткування виплачених позивачем ТОВ "Білий цвіт" доходів за цим договором за ставкою 12 - нормі частини першої статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно.

Що стосується посилання апелянта на Конвенцію про міжнародні майнові права на рухоме обладнання, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає слідуюче.

Відповідно до статті 5 Конвенції про міжнародні майнові права на рухоме обладнання, під час тлумачення цієї Конвенції необхідно брати до уваги її мету, що визначена у преамбулі, її міжнародний характер та необхідність сприяти одноманітності й передбачуваності в її застосуванні.

Сфера застосування цієї Конвенції визначена в статті 3, відповідно до якої вона застосовується у разі, якщо на момент укладення договору, яким створюється чи який передбачає створення міжнародного майнового права, боржник знаходиться на території Договірної Держави.

За змістом статті 2, для цілей цієї Конвенції міжнародне майнове право на рухоме обладнання є майновим правом, що встановлюється згідно зі статтею 7 на об`єкт, який може бути однозначно ідентифікований та який належить до категорії об`єктів, перелік яких надається в пункті 3, та визначається у Протоколі як таке, що:

(a) надається заставодавцем за договором про забезпечення;

(b) надається особі, яка є умовним продавцем за договором купівлі-продажу з утриманням права власності; чи

(c) надається особі, яка є лізингодавцем за договором лізингу.

Таким чином, вказана Конвенція регулює майнові права на рухоме обладнання, а саме його придбавання та використання, має на меті сприяння фінансуванню придбання й використання такого обладнання в ефективний спосіб, визнає та захищає майнові права на таке обладнання, тобто не стосується питань оподаткування та попередження податкових ухилень.

Щодо посилання апелянта на позицію щодо класифікації платежів за оренду вагонів викладеної в листі Міністерства фінансів України до Державної податкової служби України від 13 червня 2023 року №44040-08-62/16103, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що лист не є нормативного правовим актом, а тому не підлягає застосуванню.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що відповідач не зазначає в чому конкретно судом першої інстанції допущено порушення норми процесуального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача є ідентичною відзиву на апеляційну скаргу, яка подана до суду першої інстанції, а отже судом першої інстанції надано оцінку всім аргуметам відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що оспорювані податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Київській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а апеляційна скаржа відповідача є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №320/17263/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: О.М. Оксененко

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.