Ухвала

від 21.04.2025 по справі 678/1513/24

НЕ ВКАЗАНО

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 678/1513/24

Провадження № 22-з/820/79/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши без повідомлення сторін заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Агрофірма-Обрій» про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» (далі ТОВ «Агрофірма-Обрій») про стягнення заборгованості за договором оренди.

ОСОБА_1 зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 19 січня 2023 року вона набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код класифікації 01.01) площею 1,8003 га, з кадастровим номером 6823083700:04:002:0015, розташовану на території Майдан-Вербецької сільської ради Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області (далі земельна ділянка).

ТОВ «Агрофірма-Обрій» є орендарем земельної ділянки за укладеним із колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 договором оренди землі №270 від 31 серпня 2013 року. Як повідомив ОСОБА_2 , на виконання цього договору за 2022 рік він отримав орендну плату в розмірі 19396 грн 80 коп., однак за період з 19 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (347 днів) позивачка отримала орендну плату у значно меншому розмірі 5352 грн 07 коп. (із розрахунку на рік (365 днів) 5629 грн 70 коп.).

Оскільки сторони договору оренди землі фактично визначили щорічну орендну плату у розмірі 19396 грн 80 коп., то різниця розрахунку за 2023 рік становить 13767грн 10 коп. (19396,80-5629,70). Отже, ТОВ «Агрофірма-Обрій» не сплатило позивачці орендну плату за цей рік у розмірі 13088 грн 17 коп. (13767,10?347:365). У зв`язку з невнесенням орендної плати у визначений договором строк відповідач повинен сплатити їй пеню з розрахунку 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення за період з 1 січня 2024 року по 19 жовтня 2024 року (292 дні) у розмірі 4020 грн 01 коп. (13088,17?0,1%?292).

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Агрофірма-Обрій» на свою користь 17108 грн 18 коп., із яких 13088 грн 17 коп. борг з орендної плати та 4020 грн 01 коп. пеня за прострочення орендної плати.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2024 року в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма-Обрій» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 7 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2024 року та додаткове рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року залишено без змін.

10 квітня 2025 року ТОВ «Агрофірма-Обрій» через свого представника, адвоката Варцабу С.А., звернулося до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 30000 грн посилаючись на те, що воно понесло ці витрати у зв`язку з переглядом рішення суду.

ОСОБА_1 не подала відзив на заяву ТОВ «Агрофірма-Обрій» про ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання правничої допомоги від 1 травня 2024 року (а.с. 109, 203) адвокат Варцаба С.А. надавав ТОВ«Агрофірма-Обрій» професійну правничу допомогу у справі. За умовами цього договору (розділ 4): на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару; гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з додатковою угодою від 19 січня 2025 року (а.с. 204) адвокат ВарцабаС.А. і ТОВ «Агрофірма-Обрій» визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 30000 грн, який сплачується клієнтом через 180 днів з дати винесення Хмельницьким апеляційним судом рішення у справі (пункти 3, 7).

Як слідує з акта прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 9 квітня 2025 року (а.с. 205) адвокат Варцаба С.А. надав ТОВ «Агрофірма-Обрій» професійну правничу (правову) допомогу (адвокатські послуги) відповідно до умов договору, з урахуванням додаткової угоди, а відповідач прийняв надані послуги.

Разом із поданням відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 184-188) ТОВ«Агрофірма-Обрій» зробило заяву про подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами другою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В силу статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 18грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ?...? ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 41 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснив, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного Бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи на підставі ?...? ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування цих витрат.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Витрати на професійну правничу допомогу повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які подаються учасником справи до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (за умови, що до закінчення судових дебатів учасник справи зробив про це відповідну заяву).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зауважив, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм. З урахуванням цього принципу: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі №346/2744/21.

До прийняття 7 квітня 2025 року судом апеляційної інстанції постанови у справі ТОВ «Агрофірма-Обрій» не подало докази на обґрунтування своїх витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, додаткову угоду від 19 січня 2025 року та акт прийняття-передачі наданих адвокатських послуг, у зв`язку з чим апеляційний суд був позбавлений можливості вирішити питання про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

Такі документи ТОВ «Агрофірма-Обрій» подало вже після проголошення судом апеляційної інстанції постанови у справі. Натомість заява ТОВ «Агрофірма-Обрій» не містить обґрунтування поважності причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Тому заяву ТОВ «Агрофірма-Обрій» про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 81, 137, 141, 270, 367, 381, 389, 391 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук