Ухвала

від 16.04.2025 по справі 583/216/25

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/216/25

2-ві/583/11/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

заявника - представника позивачки у справі Цуркана В.І.

позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід головуючого судді Семенової Оксани Сергіївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ з питань ветеранської політики Охтирської районної державної адміністрації про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю без реєстрації шлюбу між собою та в будь-якому шлюбі,-

встановив:

14.04.2023 від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. надійшла заява про відвід головуючого судді Семенової О.С., вмотивована тим, що у провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року суддя Семенова О.С. задовольнила черговий безпідставний відвід адвоката Собини П.М. головуючої судді Ярошенко Т.О. Ця ухвала до позивачки не доводилася, він, як представник позивачки, отримав зазначену ухвалу в підсистемі ЄС ЄСІТС 11 квітня 2025 року. Вважає дії судді Семенової О.С. необ`єктивними та безпідставними. Вказує, що адвокат Собина П.М. та його довірителька прибули в судове засідання для розгляду заяви про відвід не випадково, хоча учасники справи не повідомлялися про розгляд заяви. Вважає, що у такі ситуації суддя повинна була забезпечити прибуття і інших учасників справи. Крім того, на переконання представника позивачки, підстав для задоволення відводу судді Ярошенко Т.О. не було, а суддя Семенова О.С. допустила зловживання посадовим становищем та своїми повноваженнями, що є підставою для звернення зі скаргою до ВРП. У подальшому суддя Семенова О.С. прийняла зазначену цивільну справу до свого провадження, призначила повторний підготовчий розгляд на 06 травня 2025 року, чим порушила строки розгляду.

З огляду на викладене, представник позивачки вважає, що суддя Семенова О.С. не може здійснювати подальший розгляд вказаної справи, оскільки є явно упередженою, що у позивачки ОСОБА_1 викликає сумніви в її об`єктивності та безсторонності.

Відповідно до ухвали судді Охтирського міськрайонного суду від 14.04.2025 суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С. підстав для її відводу не вбачає, у зв`язку з чим постановила передати справу до канцелярії суду для визначення судді, яка не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України, для розгляду заяви про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 заяву адвоката Цуркана В.І. передано судді Яценко Н.Г. для вирішення питання про відвід судді Семенової О.С.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України заяву про відвід призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, учасники справи з`явилися у судове засідання. Представник позивачки доводи, викладені у заяві про відвід, підтримав у повному обсязі, просив відвести суддю Семенову О.С. від зазначеної цивільної справи, таку ж позицію висловила і сама позивачка.

Представник відповідачки у судовому засіданні зазначив про відсутність підстав для відводу судді Семенової О.С., при цьому зауважив, що прийняття суддею певного процесуального рішення не є підставою для відводу у розумінні положень чинного цивільного процесуального законодавства. Його позицію підтримала і відповідачка.

Вивчивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, доходжу наступного висновку.

Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зазначена мета корелюється з положеннями п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В аспекті застосування наведених норм варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 зазначено, що за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

В рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості. Зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006, № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Таким чином, презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше. Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, задовольняти необґрунтовану, безпідставну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявником не наведено обставин, які б беззаперечно свідчили про упередженість головуючої у справі, а також інших підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність її відводу.

При цьому викладені у заяві доводи зводяться саме до незгоди з процесуальним рішенням судді під час розгляду заяви про відвід іншого судді, а саме судді Ярошенко Т.О., а також під час розгляду самої справи та не можуть вважатися такими, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Так відповідно до положень ч.8 ст. 40 ЦПК України про розгляд заяви про відвід судді Ярошенко Т.О. учасники справи не повідомлялися, однак інформація про дату і час судового засідання була доступною в електронному суді. З`явившихся адвоката Собини П.С. та відповідачки ОСОБА_2 на розгляд відводу, суд не міг не допустити у судове засідання, в іншому випадку було б порушено їх право на доступ до правосуддя.

За таких обставин, заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки є безпідставний. На думку суду, вказані заявником обставини про начебто вибірковий підхід до повідомлення учасників справи про розгляд відводу судді є його суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів в неупередженості судді чи її зацікавленості у результатах судового розгляду.

Незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, що відповідає положенням ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Отже, уважно вивчивши викладені у заяві про відвід судді доводи заявника та надані ним докази на їх підтвердження, судом не встановлено обставин, що викликають обґрунтовані сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Семенової О.С. при розгляді справи.

Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості судді, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість її участі у цивільній справі. Будь-який учасник справи може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями судді і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.

Враховуючи наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого відводу.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід головуючого судді Семенової Оксани Сергіївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ з питань ветеранської політики Охтирської районної державної адміністрації про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю без реєстрації шлюбу між собою та в будь-якому шлюбі.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути викладені при оскарженні рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21 квітня 2025 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко