Рішення

від 21.04.2025 по справі 733/2402/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/733/4/25

Єдиний унікальний №733/2402/24

Додаткове рішення

Іменем України

21 квітня 2025 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

прокурора Гнип Я.О.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці Карпенка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня у режимі відеоконференції заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карпенка Віктора Константиновича про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

установив:

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в задоволенні позовних вимог відмовлено.

10 квітня 2025 року від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карпенка В.К. надійшла заява, в якому останній просить стягнути з позивача Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 20000 грн судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Відзиву на заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Карпенка В.К. від інших учасників справи не надійшло.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви з тих підстав, що рішення Ічнянського районного суду суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року ще не набрало законної сили.

Представник Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши прокурора, ОСОБА_1 та її представника, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідност. 246 ЦПК України,якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 270 ЦПК Українидодаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч. 7 ст. 135 ЦПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченомустаттями 141,142цього Кодексу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язанихз розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожногона правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке правоє гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогуне може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність -це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститьсяв статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідноз якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку,що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язанузі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідноз умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила проце відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язаніці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинутина репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяві клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу,що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивностіта змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу,з власної ініціативи.

Судом установлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року в задоволенні позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відмовлено (а.с. 232-243).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Карпенком В.К. (а.с. 246); копію ордеру, виданого адвокатом Карпенком В.К. про надання правничої допомоги (а.с. 247); копію договору від 07 листопада 2024 року про надання правової допомоги № 722-Ц (а.с. 248); копію Додатку № 1 до Договору надання правової допомоги № 722-Ц від 07 листопада 2024 року, в якому визначений гонорар адвоката, який складає 20000 грн (а.с. 248-на звороті); копію акта про надання послуг адвокатом від 08 квітня 2025 року згідно договору про надання правової допомоги № 722-Ц від 07 листопада 2024 року на загальну суму 20000 грн за виготовлення адвокатом відзиву, ряду клопотань, замовлення експертизи, участь у судових засіданнях (а.с. 250), копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 08 квітня 2025 року, якою підтверджується проведення оплати ОСОБА_1 20000 грн адвокату Карпенку В.К. (а.с. 253).

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положенняЦПКта керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони відповідачки ОСОБА_1 , відсутності заперечень позивачів з приводу обґрунтованості стягнення з них витрат саме у розмірі 20000 грн, суд вважає вказані представником відповідачки Карпенко В.Ф. витрати на правничу допомогу є співмірними, які підтверджуються вказаними вище матеріалами справи, які слід стягнути з Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.133,137,246,270,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карпенка Віктора Константиновича про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Прилуцька окружна прокуратура, місце розташування: вул. 1-го Травня, м. Прилуки, Чернігівська область, ЄДРПОУ 02910114.

Позивач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце розташування: вул. Тараса Шевченка, 62, с-ще. Парафіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04412521.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик