Ухвала від 18.04.2025 по справі 1-292/11

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 1-292/11

Номер провадження 1-о/711/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року, яким йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. Свою заяву ОСОБА_6 мотивував тим, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року засуджений за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду - без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 року без змін. Підставою для перегляду, на думку засудженого ОСОБА_6 , є той факт, що за результатами розгляду кримінальної справи йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, а саме: взято до уваги неправдиві показання обвинуваченого ОСОБА_8 , а також самооговор ОСОБА_6 в співучасті вчинення злочину проти подружжя ОСОБА_10 та неправильність пояснень судово-медичного експерта ОСОБА_11 , на яких ґрунтується вирок від 15.08.2012 року; вчинення ОСОБА_8 від 11.06.2010 року нового епізоду злочину, а саме замаху на вбивство ОСОБА_6 з метою приховання вбивства подружжя ОСОБА_10 від 11.06.2010 року; порушення судом першої інстанції при постановленні вироку від 15.08.2012 року визначених норм ст. ст. 318, 319, 322, 323, 324, 326 КПК 1960 року не досліджуючи належним чином доказів по справі; порушення права на захист, а тому просив вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року скасувати. Засудженим неодноразово подавались доповнення до заяви, які всі між собою тотожні. Крім того, після набрання вироку законної сили йому стали відомі обставини, які не були відомі на час судового розгляду ні йому, ні суду, але вони доводять незаконність і несправедливість вироку, так як суддя ОСОБА_12 під час перебування в нарадчій кімнаті постановив ухвалу від 15.08.2012 року у справі № 2306/2751/12, а суддя ОСОБА_13 зі складу колегії допустився тих же порушень та постановив ряд інших ухвал від 15.08.2012 року у справах № 2306/3242/12, № 2306/3378/12, № 2306/3230/12, № 2306/3315/12, № 2306/3359/12, № 2306/2966/12, чим порушили таємницю наради суддів. Про вказане свідчать дані з Єдиного реєстру судових рішень, а тому він підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Крім того, під час постановлення вироку та призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд вважав, що таке покарання відповідає правам людини та положенням Конституції України і міжнародним договорам ратифікованим Україною. Вважає, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі передбачене чинним законодавством порушує права людини і не відповідає вимогам Європейської Конвенції із захисту прав людини і основних свобод ст. 3 та Конституції України, а тому таке покарання не повинно було застосовуватися в його випадку. Вважає, це також є нововиявленою обставиною, яка дає підстави на перегляд справи. 10.02.2025 та 26.02.2025 ОСОБА_6 подав до суду уточнення правової позиції в яких зазначено, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді кримінальної справи відносно нього не дотрималися вимог національного законодавства, норм міжнародного права, які не були дотримані і органами досудового розслідування, а отже державними органами виконавчої влади України не було виконано щодо нього гарантованого йому Конституцією, як Основим законом України, права на справедливий суд, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Тобто, фактично він був позбавлений можливості скористатися справедливим судом, що є істотним порушенням прав і свобод людини і громадянина та беззаперечною підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень в частині його засудження і визнання його винним. Крім того, в кримінальному провадженні приймав участь адвокат ОСОБА_14 , який здійснював його захист, але був призначений йому не через адвокатське об`єднання, як того вимагає ч. 3 ст. 47 КПК України 1960 р., а був призначений виключно самими працівниками поліції. Наведені ним обставини в їх сукупності безсумнівно свідчать про те, що у цій справі фактично має місце надто явний і очевидний факт ретроспективного застосування проти нього кримінального закону йому на шкоду з боку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області при вирішенні кримінальної справи від самого початку. Про факт ретроспективного застосування кримінального закону на шкоду обвинуваченому також йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Роберт Кочарян проти Арменії», де суд вказав, що в національному законодавстві існує менш тяжкий кримінальний закон, ніж той, що був застосований проти другого екс-президента ОСОБА_15 . Тому вважає, що повторно допущені у цій справі помилки суду з питань факту і права підлягають негайному усуненню за національним законодавством та зазначеною практикою. Допущене суддями Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області порушення правил нарадчої кімнати при вирішенні питань при постановленні вироку у справі, зазначених у ст.ст. 322,323,324,325,326,334 КПК України в редакції 1960 року в сукупності з порушенням ст.ст. 47,253,257,318,319 цього кодексу, з огляду на зміст цих порушень, стадію на якій вони допущені, їх правову природу і юридичний наслідок, має однозначний висновок про те, що нового розгляду цієї резонансної справи в принципі не було, що підтверджує факт відмови у правосудді з боку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у вирішенні цієї справи згідно закону та кримінальної процедури. У даній справі ним оспорюються всі покладені в основу вироку від 15.08.2012 докази його причетності до вчинення особливо тяжких злочинів спільно з ОСОБА_8 , оскільки він цих злочинів не вчиняв, навпаки, за результатом їх наслідку і сам постраждав, що беззаперечно підтверджується даними матеріалів досудового розслідування у формі приватного обвинувачення по кримінальному провадженню № 12021255320000876 від 22.12.2021, де ОСОБА_6 є потерпілим. Отже його твердження щодо непричетності до вчинення особливо тяжких злочинів спільно з ОСОБА_8 повністю узгоджуються з даними висновку колегії суддів апеляційного суду Черкаської області наведеним в ухвалі від 06.09.2011, з даними матеріалів вказаного провадження у формі приватного обвинувачення, які у своїй сукупності повністю спростовують покладені в основу вироку від 15.08.2012 інкримінованих йому стороною обвинувачення злочинів і визнаних судом доведеними лише на одній єдиній підставі, як рецидив злочинів невеликої тяжкості, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку. Всі підстави зазначені в його заявах, є нововиявленими та такими, що дають підстави для звернення до суду про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_6 підтримав свої заяви та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що вказані в заявах обставини вважає нововиявленими обставинами, на підставі яких вирок має бути скасований та справу направлено на новий розгляд. Крім того, судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під час ухвалення вироку по даній справі не перебували у нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і за ними приймали рішення.

Захисник ОСОБА_7 доводи викладені в заявах та доповненнях до заяв засудженого про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд задовольнити заяви засудженого ОСОБА_6 з підстав, зазначених останнім.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяв ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року не вбачаючи законних підстав для перегляду вироку. Зазначив, що наведені засудженим ОСОБА_6 обставини не можна вважати нововиявленими.

Засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення заяв засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяв засудженого, колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2024 провадження 1-о/711/1/22, справа 1-292/11 та провадження 1-о/711/2/22, справа 1-292/11 за заявами засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 року за нововиявленими обставинами об`єднані в одне провадження та їм присвоєний єдиний номер провадження 1-о/711/1/22, справа 1-292/11.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Із системного аналізу глави 34 КПК, а також загальних засад та принципів кримінального провадження вбачається, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним переглядом і виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається в письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня2012 року ОСОБА_6 засуджено за п. п. 1, 6, 12 ч. 2ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК Українита призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року зазначений вище вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2013 року вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від18 грудня 2012 року залишено без зміни.

Засуджений ОСОБА_6 подав до суду першої інстанції заяви, у яких ставив питання про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами у порядку глави 34 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси 16 листопада 2022 року вказані вище заяви засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року без змін.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2022 року без змін.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського апеляційного суду засуджений ОСОБА_6 подав касаційну скаргу.

Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 02.10.2023, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.11.2022 та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18.01.2023 скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Як зазначено у постанові, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посилання ОСОБА_6 на штучно створені докази, недостовірність та наукову-необґрунтованість висновків судово-медичних експертиз, неправильність висновку судово-імунологічної експертизи не є нововиявленими обставинами, оскільки, згідно усталеній практиці Верховного Суду, належним засобом доказування обставин, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК, в якості нововиявлених, зважаючи на встановлення кримінальної відповідальності за зазначені діяння, слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти (див., наприклад, постанову Касаційного кримінального суду від 21 січня 2020 року (справа № 315/793/16-к, провадження № 51-3062 км 19).

З цих самих підстав не можуть бути нововиявленими обставинами твердження ОСОБА_6 про вчинення ОСОБА_8 злочину щодо нього.

Стосовно показань ОСОБА_8 та самого ОСОБА_6 , які на теперішній час засуджений вважає завідомо неправдивими, колегія суддів зазначила, що ці показання існували на момент розгляду справи у суді, тобто були йому відомі й оцінені судом у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, Суд вважав обґрунтованими доводи засудженого про те, що ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції належним чином не перевірені його посилання на порушення таємниці нарадчої кімнати суддями Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, яке полягало у тому, що 15 серпня 2012 року після видалення до нарадчої кімнати для ухвалення вироку судді ОСОБА_12 й ОСОБА_13 , які входили до складу суду, брали участь у розгляді інших справ, що були у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, й ухвалювали процесуальні рішення.

Колегія суддів зазначила, що ОСОБА_6 , як особа, засуджена до довічного позбавлення волі, та сторона захисту у цілому позбавлена можливості отримати від повноважних органів детальну інформацію на підтвердження даних щодо наявності наведених ним нововиявлених обставин на відміну від суду, який мав можливість витребувати необхідну інформацію від Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для перевірки цих доводів.

Суди мали встановити наявність або відсутність фактів не лише внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, а й проведення судових розглядів або вчинення процесуальних дій суддями ОСОБА_12 й ОСОБА_13 під час перебування в нарадчій кімнаті в інших справах.

У подальшому суди мали би керуватися висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2020 року (справа № 128/2455/15-к), відповідно до якого, з урахуванням положень статті 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі частини 1 статті 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, лише у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення, постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, колегія суддів вважала обґрунтованими доводи засудженого про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при об`єднанні в одне провадження матеріалів за заявами ОСОБА_6 про перегляд вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Тобто, неналежна перевірка доводів ОСОБА_6 щодо порушення суддями таємниці нарадчої кімнати під час ухвалення вироку позбавили суд першої інстанції прийняти законне та обґрунтоване рішення. Судом апеляційної інстанції зазначені порушення не були усунуті, у зв`язку з чим суд вважав, що Придніпровським районним судом м. Черкаси, з яким погодився суд апеляційної інстанції, передчасно було прийнято рішення про залишення заяв засудженого ОСОБА_6 без задоволення.

20.10.2023матеріали кримінальногопровадження зазаявоюзасудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року по справі № 1-292/11 за нововиявленими обставинами повернулися до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду.

Відповідно до статті 64 Кримінального Кодексу України довічне позбавлення волі встановлюється (як покарання) за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

В рішенні ЄСПЛ« Лопата та інші проти України» від 10 грудня 2020 зазначено:

«1.Заявники скаржилися переважно на довічне ув`язнення без перспектив звільнення. Вони спиралися, прямо або по суті, на статтю 3 Конвенції, яка передбачає:

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

2.Суд повторює, що Конвенція не забороняє накладання довічного ув`язнення на осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, такі, як вбивство. Однак, для дотримання вимог статті 3 повинна існувати теоретична та фактична можливість скорочення такого вироку, що означає, що у ув`язненого повинна бути перспектива звільнення та можливість перегляду вироку.»

Українське законодавство передбачає таку можливість у статті 87 Кримінального Кодексу України та ч. 7 статті 151 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Згідно зі статтею 87 КК України помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Аналогічні висновки викладено і в п. 169.Рішення ЄСПЛ «Петухов проти України»: «Суд зазначає, що в Україні засуджені до довічного позбавлення волі можуть розраховувати на звільнення лише у двох випадках: якщо вони страждають на серйозне захворювання, несумісне з подальшим триманням під вартою, або якщо помилувані Президентом».

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, чого засудженим не доведено.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст.459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Колегія суддів зазначає, що згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч.2 ст.459 КПК обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що доводи засудженого ОСОБА_6 , які викладені в його заявах (неправдивість показань ОСОБА_8 , неправильність пояснень експерта, однобічність та неповнота судового розгляду судом першої інстанції, ґрунтування судових рішень на припущеннях, порушення його прав в ході слідства, поверховість розгляду справи апеляційним судом), не містять посилань на нововиявлені обставини, тобто не містять посилань на обставини, які існували на час розгляду справи судом, однак не були відомі суду з певних причин.

За своїм змістом ці доводи не мають відношення до нововиявлених обставин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду. При цьому, у вказаному рішенні звернуто увагу на те, що мають існувати будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.

Твердження засудженого ОСОБА_6 про помилковість кваліфікації його дій за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185 КК Українипри розгляді колегією Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області кримінального провадження №1-292/11 та щодо недоведеності його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, фактично мають характер незгоди з вироком суду та повторного дослідження доказів у кримінальному провадженні, їх переоцінки щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а тому не є виключними обставинами.

Зміст доводів засудженого зводиться до його бажання спонукати суд повторно й по-іншому оцінити існуючі в його кримінальній справі докази та обставини, що є неможливим в порядку перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами за правилами глави 34 КПК України 2012 року.

За змістом положень цієї глави КПК України, суд не має права повторно переоцінювати наявні у кримінальній справі докази, а також не має права давати оцінку певним, з точки зору заявника, порушенням норм матеріального і процесуального закону, які були допущені в ході досудового слідства чи судового розгляду справи, оскільки таке право виключно належить лише суду вищої інстанції, який має право переглядати судове рішення в порядку його оскарження по суті.

Ключовою ознакою нововиявленої обставини, яка може бути підставою для перегляду чинного судового рішення, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України 2012 року, є те, що ця обставина не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення. Тоді як доводи засудженого щодо неповноти досудового розслідування та судового слідства ґрунтуються на даних матеріалів кримінальної справи, які були предметом судового розгляду при постановлені ухвали Апеляційним судом Черкаської області та при розгляді скарги на неї судом касаційної інстанції.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (провадження № 51-9834кмо18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.

Відповідно до п.п.42, 43 свого рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» суд наголошував на тому, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого і неспростовного характеру.

Крім того, засуджений ОСОБА_6 посилається на таку підставу для перегляду вироку Золотоніського районного суду Черкаської області від 15.08.2012, як порушення таємниці нарадчої кімнати суддями Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, а саме, що судді ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_16 під час ухвалення цього вироку не перебували у нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і за ними приймали рішення, а також умисел суддів, що полягає у навмисному недослідженні доказів на спростування його вини під час розгляду кримінального провадження.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 3 частини 3 статті 459 КПК, підставою для перегляду судового рішення є встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Положеннями ч. 4 ст. 459 КПК України встановлено, що обставини, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.

Однак засуджений ОСОБА_6 не навів та не надав суду відповідних рішень, які передбачені ч. 4 ст. 459КПК України на підтвердження зазначених ним обставин щодо зловживання суддів або які підтверджують їх вину у вчиненні кримінального правопорушення та є підставою для перегляду вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012, а саме: вирок суду, що набрав законної сили, а у разі неможливості ухвалення вироку - постанову або ухвалу про закриття кримінального провадження, ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6, 12 ч. 2ст.115,ч.4ст.187,ч.2ст.263,ч.2ст.185КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185 КК України, в протоколі судового засідання зазначено, що 13.08.2012 о 16.19 год. суд видалився до нарадчої кімнати, по поверненні із якої 15.08.2012 о 15.29 год. проголосив вирок суду, роз`яснив його зміст, порядок та строки оскарження. Судове засідання у справі закінчено о 16.27 год.

Крім того,на виконанняпостановиколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногокримінального судуВерховного судувід 02.10.2023,колегією суддівбула винесенаухвала від09.02.2024про витребуванняу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області розгорнутої довідки про наявність або відсутність фактів внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, проведення судових розглядів в інших справах або вчинення інших процесуальних дій суддями ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в період перебування колегії суддів в нарадчій кімнаті з 13 серпня 2012 по 15 серпня 2012 під час ухвалення вироку Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області стосовно ОСОБА_6 , з наданням копій прийнятих ними рішень та витребування у ДП «Інформаційні судові системи» інформації про номери та час внесення до єдиного реєстру судових рішень та КП «Д-3» по справах, які розглядались суддями ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 за той самий період.

Відповідно до наданої відповіді, ДП «Інформаційні судові системи» в межах своїх повноважень, надало інформацію, яка міститься в центральній базі даних АСДС щодо встановлення відміток відправлення до Реєстру та створення електронних примірників судових рішень в АСДС, які створені або відправлені суддями, зазначеними в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2024, в якому зазначено, що в період з 13.08.2012 по 15.08.2012:

-суддею ОСОБА_13 створено документ «ухвала» по справі 2306/3346/12, на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 15:34 год., накладено ЕЦП судді - 15.08.2012 15:35 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 15.08.2012 15:35 год.; створено документ «ухвала» по справі 2306/3359/12, на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 15:13 год., накладено ЕЦП судді - 15.08.2012 15:24 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 15.08.2012 15:24 год.; створено документ «ухвала» по справі 2306/3315/12, на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 15:42 год., накладено ЕЦП судді - 15.08.2012 15:43 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 15.08.2012 15:43 год.; створено документ «ухвала» по справі 2306/3375/12, на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 15:08 год., накладено ЕЦП судді - 15.08.2012 15:09 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 15.08.2012 15:09 год.; створено документ «ухвала» по справі № 2306/2966/12, на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 15:06 год., накладено ЕЦП судді - 05.11.2012 15:14 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 05.11.2012 15:15 год.; створено документ «вирок» по справі № 2306/2071/12, на якому встановлена відмітка дата документу 17.07.2012, дата створення 14.08.2012 12:13 год., накладено ЕЦП судді - 14.08.2012 12:14 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 14.08.2012 12:14 год.

-суддею ОСОБА_16 створено документ «постанова» по справі 2306/3368/12, на якому встановлена відмітка дата документу 13.08.2012, дата створення 13.08.2012 10:23 год., накладено ЕЦП судді - 19.10.2012 12:07 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 19.10.2012 12:07 год.; створено документ «постанова» по справі 2306/3247/12, на якому встановлена відмітка дата документу 13.08.2012, дата створення 13.08.2012 12:36 год., накладено ЕЦП судді - 19.10.2012 12:09 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 19.10.2012 12:09 год.;

-суддею ОСОБА_17 створено документ «вирок» по справі 1-292/11 (стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ), на якому встановлена відмітка дата документу 15.08.2012, дата створення 15.08.2012 17:07 год., накладено ЕЦП судді - 15.08.2012 17:08 год. та встановлена відмітка відправлення до ЄДРСР - 15.08.2012 17:08 год.

Відповідно до інформації наданої Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області щодо фактів внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, проведення судових розглядів в інших справах або вчинення інших процесуальних дій суддями ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 під час ухвалення вироку Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області стосовно ОСОБА_6 , суддею ОСОБА_13 були ухвалені рішення по справам № 2306/3375/12, № 2306/3346/12, № 2306/3359/12, № 2306/3315/12, датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала про відкриття провадження, датою надсилання рішення до ЄДРСР є 15.08.2012 (15:09 год., 15:35 год., 15:24 год. та 15: 43 год. відповідно), по справам № 2306/3242/12, № 2306/3305/12 датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала про відкриття провадження, дата надсилання рішення до ЄДРСР - 13.09.2012 (11:30 год. та 11:27 год. відповідно), по справі № 2306/3230/12 датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала про відкриття провадження, дата надсилання рішення до ЄДРСР - 17.10.2012 16:50 год., по справі № 2306/3378/12 датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала про відкриття провадження, дата надсилання рішення до ЄДРСР - 11.10.2012 12:02 год., по справі № 2306/2966/12 датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала про відкриття провадження, дата надсилання рішення до ЄДРСР - 05.11.2012 15:15 год.; суддею ОСОБА_17 було ухвалене рішення по справі № 2306/2751/12, датою судового рішення є 15.08.2012, тип судового рішення ухвала суду (для призначення інших процесуальних дій), дата надсилання рішення до ЄДРСР - 17.07.2015 13:06 год. Копії вказаних рішень суддів надані в додатку до відповіді.

Відповідно до п. 9 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, ЄДРСР є державною інформаційною системою, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.

За пунктом 6 розділу І цього Порядку електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з п. 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

При цьому процесуальним документом є судове рішення, ухвалене (постановлене) судом під час розгляду справи на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ), а ЄДРСР - інформаційною системою, що забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд електронних примірників судового рішення, де ЕЦП забезпечує взаємодію авторизованого користувача з ЄДРСР, а зазначений вище Порядок упорядковує його ведення за наслідками вчинення суддями (суддею) процесуальних дій та ухвалення (постановлення) судових рішень, де внесення відомостей до ЄДРСР не є процесуальною дією чи процесуальним рішенням суду, не передбачене КПК як таке, і за своїм змістом не може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 367 КПК України, під часухвалення вирокуніхто немає праваперебувати внарадчій кімнаті,крім складусуду,який здійснюєсудовий розгляд. Судвправі перерватинараду лишедля відпочинкуз настаннямнічного часу.Під часперерви суддіне можутьспілкуватися зособами,які бралиучасть укримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.02.2020 у справі №128/2455/15-к, з урахуванням положень ст.367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч.1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушення вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.

З витребуваної інформації встановлено, що суддями Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_13 та ОСОБА_17 були постановлені лише рішення, які стосувалися організації розгляду справ, а саме ухвали про відкриття провадження та ухвали про передачу справи для розгляду іншому судді, який уповноважений на розгляд даної категорії справ, тобто без виклику сторін. Отже, таємниця нарадчої кімнати суддями не порушувалася, оскільки вони не залишали нарадчу кімнату, не спілкувалася з особами, які брали участь у розгляді кримінального провадження та з іншими особами, які могли бути зацікавлені у розгляді кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для перегляду вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2012 відсутні, а тому в задоволенні заяв ОСОБА_6 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 369-372, 376, 459-464, 466, 467 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 18.04.2025 о 08.50 год.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3