Ухвала від 24.03.2025 по справі 1-292/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-о/821/2/25 Справа № 1-292/11 Категорія: нововиявлені обставини Головуючий у І інстанції Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю секретарки ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р., -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. ОСОБА_6 засуджено за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. залишено без змін вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р., а апеляційні скарги засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 р. касаційну скаргу засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. без змін.

У своїй заяві засуджений ОСОБА_6 порушує питання про необхідність скасування ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. та вироку Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р., а матеріали кримінальної справи № 1-292/11 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів цієї заяви ОСОБА_6 зазначає, що йому стала відома нововиявлена обставина у цій кримінальній справі, яка на час розгляду справи не була відома, ні йому, ні складу апеляційного суду Черкаської області при розгляді справи 18.12.2012 р., але яка об`єктивно існувала і має істотне значення у справі, а саме порушення складу суду першої інстанції таємниці нарадчої кімнати під час постановлення вироку від 15.08.2012 р., яка доводить неправильність ухвали суду апеляційної інстанції від 18.12.2012 р.

Нововиявленою обставиною, на думку засудженого є те, що судді ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не перебували в нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і по ним приймали рішення, а тому вирок суду від 15.08.2012 р. та ухвала апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. стосовно нього є незаконними.

Засуджений вважає, що оскільки апеляційний суд Черкаської області через невідомість йому обставин порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати першим допустив помилку, залишаючи вирок місцевого суду щодо нього без змін, то саме Черкаському апеляційному суду підсудна його заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та просили скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. та направити матеріали кримінальної справи № 1-292/11 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_6 , вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах доводів заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, перевіривши доводи заяви засудженого, апеляційний суд вважає, що заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана ухвала апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. відповідає вказаним вимогам закону.

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. При цьому, зазначена норма закону містить вичерпний перелік таких обставин, зокрема:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що вироком Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. ОСОБА_6 засуджено за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2013 р. касаційну скаргу засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.08.2012 р. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. без змін.

Апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4.11.2019 р. (провадження № 51-9834кмо18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.

Згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, що, на час подання відповідної заяви, підтверджена належними засобами доказування.

Крім того, суд першої інстанції належним чином, згідно вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, врахував практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3.04.2008 р., в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata-принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, чого засудженим не доведено.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи засудженого ОСОБА_6 про те, що на час апеляційного перегляду вироку суду ні апеляційному суду Черкаської області, ні засудженому ОСОБА_6 не була відома, на його переконання, нововиявлена обставина, проте яка об`єктивно існувала і має істотне значення у справі, а саме порушення суддями першої інстанції, які входили до складу суду, таємниці нарадчої кімнати під час постановлення вироку від 15.08.2012 р., яка, на думку засудженого, доводить неправильність ухвали колегії суддів апеляційної інстанції від 18.12.2012 р. та встановив наступні обставини.

Згідно ст. 322 КПК України (в ред. 1960 р.) «Таємниця наради суддів», вирок постановляється в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть бути лише судді, які входять до складу суду в даній справі. Присутність у нарадчій кімнаті запасних суддів або секретаря судового засідання та інших осіб не допускається. З настанням нічного часу суд вправі перервати нараду для відпочинку. Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті.

Згідно п. 8) ч. 2 ст. 370 КПК України ( в ред. 1960 р.), якщо порушено таємницю наради суддів, вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, тому що це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Кримінальний процесуальний кодекс 2012 р., який діє під час апеляційного розгляду заяви засудженого, такої норми не містить.

Апеляційним судом встановлено, що склад суду під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті прийняв рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особам, оцінив докази, кожен окремо та у сукупності, вирішив питання допустимості доказів під час такої оцінки, тощо, тобто вирішив всі питання, визначені ст. 324 КПК України ( в ред. 1960 р.).

Склад суду перебував в нарадчій кімнаті тривалий час, з 13 по 15 серпня 2012 р.

Як вбачається з наданих стороною захисту та неодноразово перевірених відомостей, судді ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в той час, коли вони перебували в нарадчій кімнаті, після розв`язання питань пов`язаних з ухваленням вироку у кримінальній справі, під час виготовлення головуючим у справі тексту вироку, перебуваючи в приміщенні суду працювали з іншими справами, які перебували у них в провадженні.

Так, суддя ОСОБА_12 одноособово, тобто без проведення судових засідань, приймав рішення про відкриття провадження в цивільних справах або про призначення справи до розгляду, зокрема у справах про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей.

Суддею ОСОБА_14 приймалось рішення (одноособово) про передачу цивільної справи на розгляд до іншого суду.

Суддя ОСОБА_13 не вносила документи до ЄДРСР та не розглядала справи під час перебування в нарадчій кімнаті.

Проте, судові засідання судді не проводили, всі ці рішення і дії пов`язані з ними суддя мав процесуальну можливість проводити одноосібно, без участі співробітників суду чи учасників справи. Апеляційний суд звертає увагу, що такі дії з виконання суддею професійних обов`язків в робочий час не були заборонені на той час законодавством.

У цьому кримінальному провадженні після заслуховування останнього слова обвинувачених, суд о 14:00 год. 13.08.2012 р. вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, яке проголосив після виходу з нарадчої кімнати 15.08.2012 р. в період часу з 15:29 год. до 16:27 год.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що незважаючи на факти внесення судових рішень у цивільних справах до ЄДРСР суддями в той час, коли вони перебували в нарадчій кімнаті під час складання тексту вироку, судові засідання в цих та інших справах не проводились, також апеляційним судом не встановлено вчинення процесуальних дій суддями ОСОБА_14 й ОСОБА_12 під час перебування в нарадчій кімнаті в інших справах.

З урахуванням вимог ст. 367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддею під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, лише у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення, постановити законне та обґрунтоване судове рішення (постанова об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.02.2020 р., справа № 128/2455/15-к).

Отже, на переконання апеляційного суду, після перевірки доводів ОСОБА_6 не встановлено такого істотного порушення таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки з наданих матеріалів не вбачається, що судді, які входили до складу суду, проводили розгляд справ по суті у судових засіданнях, також не встановлено спілкування цих суддів з особами, які брали участь у цьому кримінальному провадженні. Крім того, не встановлено, що ці судді розголошували хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

Таким чином, на думку апеляційного суду, не встановлено таких порушень, які б обґрунтовано ставили під сумнів незалежність і неупередженість суддів при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення, а саме вироку стосовно ОСОБА_6 та постановили судове рішення, яке було предметом перегляду апеляційним та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та за результатами перегляду скарги засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

Отже, доводи засудженого ОСОБА_6 про те, що нововиявленою обставиною є те, що судді ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не перебували в нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і по ним приймали рішення, а тому вирок суду та ухвала апеляційного суду є незаконними, є безпідставними та такими, що не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Апеляційний суд вважає, що доводи засудженого ОСОБА_6 зводяться до його бажання спонукати суд повторно й по-іншому оцінити існуючі в його кримінальній справі докази та обставини, що є неможливим в порядку перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами за правилами Глави 34 КПК України та, що в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України, ці доводи не є нововиявленими обставинами.

Окрім того, стороною захисту не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх доводів.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, у тому числі шляхом дачі відповідних судових доручень лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.

За змістом положень цієї глави КПК України, суд не має права повторно переоцінювати наявні у кримінальній справі докази, а також не має права давати оцінку певним з точки зору заявника порушенням норм матеріального або процесуального закону, які були допущені в ході досудового слідства чи судового розгляду справи, оскільки таке право виключно належить лише суду вищої інстанції, який має право переглядати судове рішення в порядку його оскарження по суті.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ключовою ознакою нововиявленої обставини, яка може бути підставою для перегляду чинного судового рішення, відповідно до змісту п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України, є те, що ця обставина не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. п. 42, 43 рішення ЄСПЛ від 9.06.2011 р. у справі «Желтяков проти України», суд наголосив на тому, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого і неспростовного характеру.

Обставини, які існували і про які сторона захисту знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатися нововиявленими. Також не можуть вважатися підставами для перегляду за нововиявленими обставинами докази, які були доступні стороні захисту і які вона мала можливість представити при сумлінному використанні своїх процесуальних можливостей. Перегляд за нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція на судове рішення, яке набрало законної сили, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Таке використання екстраординарної процедури підриває принцип сталості судового рішення.

Таким чином, саме в цих межах, які встановлені Главою 34 КПК України, апеляційний суд розглянув та перевірив доводи про нововиявлені обставини за заявою засудженого та не визнає їх належними та достатніми для перегляду вироку суду та ухвали апеляційного суду.

Таким чином, всебічно дослідивши всі обставини провадження в межах заяви про перегляд ухвали апеляційного суду за нововиявленими обставинами та в межах визначених кримінальним процесуальним законом для такого виду проваджень, встановлено, що під час апеляційного перегляду засудженим та його захисником не були наведені обґрунтовані мотиви та підстави для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. до задоволення не підлягає, а підстав для скасування ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 459 та 467 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2012 р. залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з моменту вручення йому ухвали суду.

Головуючий

Судді