Постанова

від 16.04.2025 по справі 160/14139/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14139/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. (суддя Кучугурна Н.В) в адміністративній справі №160/14139/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому із урахуванням поданих уточнень просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050026424 від 22 березня 2024 р. про відмову в призначенні їй пенсії на пільгових умовах по Списку №2, у зв`язку із недосягненням нею 55-річного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати їй до пільгового стажу періоди роботи з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р., та призначити з 22 березня 2024 р. пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, із урахуванням висновків суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 березня 2024 р. звернулась із заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 2, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050026424 від 22 березня 2024 р. в призначенні пенсії їй відмолено, із посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу та недосягненням віку 55 років, що протирічить пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ в редакції, до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VIII, із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. рішенні №1-р/2020

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047050026424 від 22 березня 2024 р. в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди її роботи 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ в редакції, до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-VIII, із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. рішенні №1-р/2020, та з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні;

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що при вирішенні питання про призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах підлягає застосуванню положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не пункт «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 р. № 213-УІІІ. Вік позивача на дату звернення становить 50 років, тобто менше встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (55 років). Страховий стаж позивача становить 34 роки 10 місяців 8 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди робити з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р. Пільговий стаж не підтверджено, оскільки позивачем не було долучено довідку, що відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 березня 2024 р. ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням № 04705002624 від 22 березня 2024 р. відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із тим, що заявниця не досягла віку 55 років, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пільговий стаж особи не підтверджено, оскільки заявницею не подано довідку, що відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 період роботи з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р. та повторно розглянути її заяву від 22 березня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. № 213-УІІІ.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Щодо необхідного віку для призначення пільгової пенсії за Списком №2, слід зазначити наступне.

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно

від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 р. №1-р/2020, визнані неконституційними, зокрема, приписи статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. Стаття 13 в редакції Закону №213-VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягає стаття 13, в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 р. на посадах, визначених у вказаних нормах.

Отже, наявна колізія між нормою пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. та нормою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тобто застосуванню в даному випадку підлягає норма пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, що діяла до 01 квітня 2015 р., як така, що найбільш сприяє захисту права позивачки на призначення пільгової пенсії за Списком №2, яка передбачає вік 50 років.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 р. у справі №360/3611/20(№ 11-209заі21).

ОСОБА_1 станом на час звернення із заявою про призначення пенсії (22 березня 2024 р.) досягла віку 51 рік.

Щодо періодів роботи позивачки з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтю 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 3,4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 р., до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки №05-1/20/110 від 17 березня 2023 р. ОСОБА_1 працювала у ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. на посаді, що передбачена Списком №2.

Щодо не відповідності форми вказаної довідки вимогам Порядку № 637 слід зазначити, що формальні підстави не можуть позбавляти особу права на пенсійне забезпечення. Крім того на даний час м. Авдіївка Донецької області є окупованої Російською Федерацією територією, тому отримати іншу довідку позивачка не має змоги.

Також наявною в матеріалах справи копією довідки №270/73 від 15 березня 2024 р., складеної відповідно до встановленої Порядку № 637 форми, та наданими додатково на запит суду наказами підтверджено, що ОСОБА_1 працювала у ПрАТ "ЮЖКОКС" з 28 липня 2022 р. по 10 жовтня 2022 р. за посадою, що віднесена до Списку №1, а з 11 жовтня 2022 р. по 15 березня 2024 р. за посадою, що віднесена до Списку №2.

Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо наявності у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обов`язку зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 періоди роботи з 22 січня 1996 р. по 31 грудня 2021 р. та з 28 липня 2022 р. по 15 березня 2024 р. та повторно розглянути її заяву від 22 березня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 р. №213-УІІІ.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/14139/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник