Рішення

від 10.04.2025 по справі 906/1072/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1072/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяченко В.О., довіреність №946/2999/24 від 12.12.2024 (в режимі відеоконференції )

від відповідача: Налапко М.М., адвокат, ордер серії АМ №1104903 (в режимі відеоконференції ); Нечипоренко В.М., керівник Виписка з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" ТЕРТИЦЯ"

про стягнення 335 000 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 24.10.2024 відкрив провадження у справі за позовом ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" до відповідача ТОВ "ТЕРТИЦЯ" про стягнення 335000,00грн суми суброгації виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації за правилами загального позовного провадження (далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).

Суд ухвалою від 21.01.2025 частково задовольнив клопотання представника ТОВ "Тертиця" адвоката Миколи Налапко від 19.11.2024 (вх. г/с №01-44/3261/24 від 19.11.2024) про витребування доказів.

Суд ухвалою від 29.01.2025 відклав підготовче засідання на 17.02.2025 о 15:30 год; 17.02.2025 відклав підготовче засідання на 10.03.2025 о 15:30.

Суд ухвалою від 10.03.2025 відмовив ТОВ "ТЕРТИЦЯ" у поновленні пропущеного строку на подання доказу - заяви свідка ОСОБА_1 від 25.02.2025 та у задоволенні клопотання від 18.02.2025 ( вх. № г/с № 01-44/488/25) про витребування доказу на підставі статті 81 ГПК України в Головного управління ДПС у м. Києві.

Цією ж ухвалою Суд закрив підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 10.04.2025 р.

Заслухавши вступне слово представників сторін, здійснивши безпосереднє дослідження доказів, заслухавши виступи представників сторін у судових дебатах , після завершення стадії ухвалення судового рішення, Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРТИЦЯ" про стягнення 335 000,00грн в порядку суброгації ( далі - Позивач, Відповідач, Суд).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на укладений 25.10.2021 з ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" Договір добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, за умовами якого застраховано, в тому числі і на випадок ДТП, транспортний засіб - легковий автомобіль INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. ( далі - Договір добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130 та застрахований ТЗ).

Згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, Позивач діє в статусі страховика, а ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" - страхувальника. Договір сторони уклали строком до 28.10.2022, визначили розмір страхової суми - 1 050 000,00грн, розмір франшизи - 52500,00грн. Застрахований ТЗ перебуває у власності фізичної особи Канін Д.В. , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та в оренді ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН", що підтверджується Договором оренди транспортних засобів від 12.05.2020 № 40/20, укладеним на строк до 31.12.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2020, що визначає орендаря вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту щодо застрахованого ТЗ.

Внаслідок ДТП, що трапилася 08.06.2022 у м. Вишневе Київської області за участю вантажного автомобіля VOLVO FM 12 380, р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом, застрахований ТЗ зазнав механічних ушкоджень. Страхувальник 09.06.2022 звернувся до Позивача як страховика із заявою-повідомленням про ДТП, а 18.08.20022- із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами складеного 22.06.2022 акту огляду транспортного засобу на СТО офіційного дилера INFINITI в Україні, оформлено рахунок № 00010001 від 29.06.2022 щодо вартості відновлювального ремонту у сумі 905386,80грн. Оскільки відповідно до п.18.11 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130 розмір витрат на відновлювальний ремонт ТЗ, що складають не менше 70% відповідної страхової суми, вказують про його повну конструктивну загибель, за умовою п.20.7 цього Договору страховик вправі провести виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми або дійсної вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку, з вирахуванням встановленої франшизи і суми раніше здійснених страхових відшкодувань. Оскільки вартість залишків ТЗ після настання страхового випадку визначається шляхом проведення незалежної оцінки на інтернет-платформі AUTOONLINE, на останній у період з 11.08.2022 до 16.08.2022 були проведені торги з їх придбання та відповідно до найвигіднішої пропозиції такі залишки були продані за 535000,00грн. Страхове відшкодування склало 462500,00грн та було виплачено 21.09.2022 на рахунок страхувальника , що підтверджується платіжним дорученням № 153753098.

Оскільки Позивач виконав зобов`язання перед страховиком за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, він звернувся до іншого страховика - ПАТ "НАСК "ОРАНТА" із заявою про відшкодування завданого збитку у порядку суброгації в межах ліміту страховика винуватця ДТП за полісом страхування відповідальності - в сумі 130 000,00грн та франшиза в сумі 2500,00грн. Страховик водія ОСОБА_3 07.02.2023 сплатив Позивачу 127500,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №6558. Водночас різниця між виплаченим Позивачем страховим відшкодуванням (462500,00грн) страховику та отриманим відшкодуванням від страховика ПАТ "НАСК "ОРАНТА" (127500,00грн) склала 335 000,00грн.

Суму в розмірі 335 000,00грн має відшкодувати Відповідач в порядку суброгації, як роботодавця водія ОСОБА_3 , визнаного винуватцем ДТП.

Відповідач у відзиві на позов вимоги останнього не визнав, оскільки страховик ОСОБА_4 , власника вантажного автомобіля марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 , ПАТ "НАСК "ОРАНТА", сам власник ТЗ ОСОБА_4 , представники Позивача та Відповідача не приймали участь у проведеному 22.06.2022 огляді пошкодженого 08.06.2022 в результаті ДТП легкового автомобіля - INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. Ці доводи ґрунтуються на вимогах ст. 33 ЗУ "Про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів". Відповідач категорично заперечує факт наявності на застрахованому ТЗ таких пошкоджень, що призвели до його фізичного знищення. Ці доводи ґрунтуються на відомостях протоколу огляду місця події представниками НПУ. Не відповідає характеру пошкоджень розмір ремонтних робіт застрахованого ТЗ , визначений ПП "Авто-Актив" (за доводами Позивача - дилерське СТО INFINITI ) у рахунку № 0001001 від 29.06.2022 на суму 905 336,80грн, з яких: 270 064,80грн (вартість ремонту рами кузова), 79 071,00 грн (вартість ремонту рульової рейки), які не були пошкоджені під час ДТП. В порушення прав Відповідача страховиком не було проведено незалежне експертне дослідження пошкодженого ТЗ, яке б було об`єктивним для всіх учасників цієї події. Відповідач вважає, що право на отримання страхового відшкодування має власник пошкодженого ТЗ - Канін Д.В. , а не особа, яка користувалася ним. Виплата страхового відшкодування ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері страхових відносин, тому доводи Позивача про наявність орендних відносин між власником ТЗ та юридичною особою не заслуговують на увагу. Про наявність договору оренди транспортного засобу не було зазначено під час розгляду цивільної справи у районному суді щодо стягнення спірної суми безпосередньо з водія вантажного автомобіля, який керував ним під час виконання трудових обов`язків в ТОВ "Тертиця". Також варто звернути увагу на розділ 21 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, який містить умови, за наявності яких страхове відшкодування не виплачується, зокрема, у разі його використання як таксі, передачу в оренду, лізинг. Позивач не надав доказів на підтвердження тій обставині, що водій ОСОБА_5 , який керував пошкодженим ТЗ, працював в ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" в день, коли трапилася ДТП. На підсумок викладеним доводам Відповідач вважає, що винуватцем у ДТП є саме водій застрахованого ТЗ, а не водій вантажного автомобіля , притягнутий до адміністративної відповідальності у справі № 369/4792/22 ( а. с. 65).

У відповіді на відзив Позивач на спростування заперечень Відповідача наголошує на тому, що посилання останнього на ст. 33 ЗУ "Про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів є помилковим, оскільки до спірних відносин норми цього Закону не поширюються, так як було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130. Огляд застрахованого ТЗ здійснювався представником ПрАТ " УПСК" Бородавком С.М. та представником ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" Шевченко Р.А. в умовах дилерського СТО. Відсутність участі представника Відповідача в огляді пошкодженого ТЗ не зумовлює нікчемність акту огляду та здійсненої оцінки. Окрім того, ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" не було правових підстав для зберігання пошкодженого ТЗ для його огляду страховиком ПАТ "НАСК"ОРАНТА". Сумнів Відповідача щодо наявності тих пошкоджень ТЗ, про які зазначено у наведеному рахунку СТО, не заслуговують на увагу, оскільки на місці ДТП у відповідному протоколі вказується перелік видимих (зовнішніх) пошкоджених ТЗ, тоді як встановлення всіх пошкоджень, в тому числі, прихованих не входить у компетенцію органів поліції. Відсутність в огляді пошкодженого ТЗ представники Позивача ґрунтується на умовах Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, в якому сторони погодили, що вартість збитку визначається за розцінками СТО. Факт повної конструктивної загибелі ТЗ впливає на розмір страхового відшкодування, про що також погоджено у п.20.7 цього Договору. Не заслуговують на увагу доводи Відповідача про те, що страхове відшкодування мало бути виплачено власнику пошкодженого ТЗ Каніну Д.В., оскільки легковий автомобіль на праві оренди використовувався ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" і був застрахований Позивачем на умовах добровільного страхування наземних транспортних засобів. Доводи Відповідача про включення до стягуваної суми за цим позовом ПДВ спростовуються розрахунком, у складі якого такі суми відсутні. Безпідставними є доводи Відповідача про те, що саме водій пошкодженого ТЗ Малявкін С.Ю. є винуватцем у настанні ДТП, оскільки до адміністративної відповідальності за порушення ПДР судом притягнуто саме водія вантажного автомобіля ОСОБА_3 .

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Під час розгляду справи по суті, представник Позивача просив позов задовольнити, представник Відповідача - відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25 жовтня 2021 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, згідно з умовами якого застрахованим об`єктом визначено легковий автомобіль INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в., який використовуватиметься страхувальником для власного/службового використання. Страхова сума для ТЗ - 1 050 000,00грн. Строк дії договору - 1 рік з 29.10.2021. ( а с. 11, 16т.1).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. є фізична особа Канін Д.В. ( а.с. 17).

Згідно з Договором оренди транспортних засобів № 40/20 від 12.05.2020 фізична особа-підприємець Канін Д.В. (орендодавець) передав, а ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" ( орендар) прийняло у строкове платне користування транспортні засоби відповідно до описів на строк до 30.04.2021 року ( а.с. 18,19). Таким транспортним засобом визначено INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в., який за актом № 1 приймання - передачі транспортних засобів від 12.05.2020 передано орендарю в користування ( а. с. 20,21).

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору оренди транспортних засобів № 40/20 від 12.05.2020 сторони дійшли згоди продовжити строк його дії до 31.12.2022 та погодили, що у випадку укладення орендарем договорів добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) щодо об`єкту оренди, орендар виступає вигодонабувачем у таких договорах ( а. с. 22).

Згідно з відомостями картки ДТП в системі Національної поліції України за ідентифікатором 3022162411398857 08 червня 2022 о 09:01 в світлий час доби відбулося ДТП у м. Вишеве на перетині вулиць Боголюбова -Київська за участю таких учасників:1-й учасник ДТП - вантажний автомобіль марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджено задню центральну частину, власник ТЗ - ОСОБА_4 , водій як учасник ДТП - ОСОБА_3 , страховик водія - ПАТ "НАСК "ОРАНТА"; 2-й учасник ДТП - напівпричіп марки KOGEL моделі SN 24, д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодження відсутні, власник ТЗ - ОСОБА_4 , страховик ПАТ "НАСК "ОРАНТА"; 3-й учасник ДТП - легковий марки INFINITI моделі QX80, д. н. з. НОМЕР_1 , пошкоджено передню центральну частину, передню праву частину, бокову ліву частину, власник ТЗ - Канін Д.В. , водій як учасник ДТП - ОСОБА_5 , страховик - ПрАТ "УПСК"№ правопорушник - водій ОСОБА_3 ( п.8.7.3. е ПДР, про що складено протокол за ст. 124 КУПАП серії ААД № 100839 ( а.с. 43,44,48).

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2022 притягнуто водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850грн в дохід держави (а. с. 46).

ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" звернулась до ПрАТ "УПСК" із заявою - повідомленням (автокаско) від 09.06.2022 про те, що 08.06.2022 у 9:00 год. у м. Вишневе на перетині вулиці Боголюбова і Київської відбулася дорожньо-транспортна пригода, про яку було повідомлено поліцію за участю легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. під керуванням водія ОСОБА_5 та водія ОСОБА_3 ( відомості про транспортний засіб у бланк заяви не внесено). У бланку заяви-повідомлення в реквізиті "режим експлуатації" ( власні потреби, навчальна їзда, оренда тощо) відомості не внесені ( а.с. 23, т.1). У бланку заяви-повідомлення обставини події описано так: я рухався по с. Софіївська Борщагівка по вул. Боголюбова в бік вул. Київська на зелене світло світлофору , з лівого боку на червоне світло по Київській виїхала вантажівка і спричинила зіткнення зі мною. Пошкоджено передню частину автомобіля , відповідно автомобіль самостійно рухатися не може. З візуального огляду видно, що є скриті пошкодження, що потребує ретельного огляду на офіційній станції техобслуговування. Заяву-повідомлення підписав директор ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" Канін Д.В. ( а с. 23,т.1).

ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" звернулась до ПрАТ "УПСК" із заявою на виплату страхового відшкодування від 18.08.2022 за пошкоджений легковий автомобіль INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. ( а. с. 24,т.1).

Позивач отримав від ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування копію посвідчення водія ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 та копію Договору оренди транспортних засобів № 40/20 від 12.05.2020. Окрім того, отримав копію наказу № 13-к від 02.05.2022 про закріплення за працівником ОСОБА_5 легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. , про норму витрат пального на 100 км, про місце стоянки та заборону використання службового автомобіля для особистих потреб ( а. с. 26, т.1).

22 червня 2022 року фізичною особою-підприємцем Бородавко С.М. у АДРЕСА_1 на СТО проведено огляд транспортного засобу - легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в., власником якого є Канін Д.В. , про що складено Акт огляду транспортного засобу від 22.06.22р. ( а.с. 27, т.1, а.с. 11-33, т.2).

В Акті огляду транспортного засобу від 22.06.22р. відзначено характер пошкоджень ТЗ у 25 позиціях, які додатково зафіксовані на фото ( а.с. 27 -29,т.1).

Приватне підприємство "Авто-актив" ( яке Позивач визначає, як дилерське СТО для автомобілів марки INFINITI) оформило рахунок № 0001001 від 29.06.2022 на ім`я ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" щодо вартості ремонтних робіт на загальну суму 905386,80грн (а.с. 30, т.1).

Позивач за Актом № 0033-22-Б здачі-приймання виконаних робіт від 19.07.2022 прийняв від виконавця ФОП Бородавка С.М. послуги аварійного комісара (а.с. 34, 39-42, т.2).

Позивачем за результатами проведених торгів у період з 11.08.2022 до 16.08.2022 врахував зобов`язуючу пропозицію ТОВ "Аудатекс Україна" про придбання пошкодженого легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. в сумі 535 000,00грн ( а с. 31 -39, т.1).

Позивачем затверджено Страховий акт № КАСКО 025/214/021208/22/1 про виплату на користь ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" страхового відшкодування в сумі 462 500,00грн у зв`язку з вирахуванням франшизи в сумі 52500,00грн, які перераховано страхувальнику платіжним дорученням від 21.098.2022 № 153753098 ( а. с. 40,41,т.1).

Як встановив Суд, вантажний автомобіль марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 та який під керуванням водія ОСОБА_3 потрапив в ДТП, був застрахований у ПАТ "НАСК "ОРАНТА", що підтверджується полісом серії АТ № 002030401. Згідно з цим полісом ліміт відповідальності страховика за завдану майну шкоду складає 130 000,00грн ( а. с. 48, т.1).

Позивач звернувся до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" з претензією за № 1822/17 від 12.10.2022 на суму 127500,00грн з доданими до неї документами. Страховик застрахованого ТЗ сплатив Позивачу страхове відшкодування в сумі 127 500,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6558 від 07.02.2023 ( а. с. 49,50, т.1).

Позивач звернувся з цивільним позовом до Радомишльського районного суду Житомирської області про стягнення з фізичної особи ОСОБА_3 виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 335 000,00грн ( а. с. 51,т.1). В ході розгляду цього позову у справі № 289/624/23 Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що власник вантажного автомобіля марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 є керівником ТОВ "Тертиця", а водій ОСОБА_3 в день настання ДТП виконував трудові обов`язки від імені юридичної особи, тому водій не може бути відповідачем за позовом. На підтвердження цих доводів Відповідач у цивільній справі подав копію трудової книжки водія ОСОБА_3 та копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 ( а. с. 57-60,т.1). Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 06.08.2024 (набрало законної сили - 06.09.2024) у цивільній справі у позові Позивача до фізичної особи ОСОБА_3 відмовлено з тих підстав, що останній не є належним відповідачем, оскільки таким є ТОВ "Тертиця".

Спір вирішено за наявними у справі доказами.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) суми, що виплачена ним як страхове відшкодування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, юридичній особі ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" (страхувальник) внаслідок настання страхового випадку із застрахованим об`єктом - легковим автомобілем INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. та обставин переходу до страховика у порядку суброгації права вимоги потерпілої сторони (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до особи, відповідальної за шкоду та визначення такою особою Товариство з обмеженою відповідальністю" ТЕРТИЦЯ".

Відносини у сфері страхування регулюються ЦК України та Законом України «Про страхування», який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»).

У цій справі встановлено, що за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130, укладеного між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" (страхувальник) виникли цивільні права та обов`язки згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України. При цьому предметом вказаного правочину є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим легковим автомобілем INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в., який на підставі Договору оренди транспортних засобів від 12.05.2020 № 40/20, укладеного на строк до 31.12.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2020, визначає орендаря вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту щодо застрахованого ТЗ.

Відповідач заперечував щодо наявності достатніх підстав для визнання Позивачем (страховик) ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" (страхувальник) вигодонабувачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130 від 25.10.2021 на підставі наведених доказів.

Однак Позивач доводив, що оскільки застрахований легковий автомобіль INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. переданий його власником Каніним Д.В. в статусі фізичної особи-підприємця на підставі Договору оренди транспортних засобів від 12.05.2020 № 40/20, укладеного на строк до 31.12.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2020 у строкове користування ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН", останнє є "потерпілою" стороною у деліктних відносинах та належним отримувачем страхового відшкодування в сумі 462 500,00грн (платіжне доручення від 21.098.2022 № 153753098) ( а. с. 40,41,т.1)..

Оцінка наведених аргументів сторін справи.

Насамперед Суд приймає до уваги, що закріплена у статті 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).

Однак слід розуміти, що договір має подвійну правову природу, в одному випадку - це правочин, в іншому - це документ, викладений у письмовій формі.

Так, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів, Суд ухвалою від 21.01.2025 витребував у ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" у строк до 28.01.2025 включно через систему "Електронний суд" докази, які підтверджували підстави володіння автомобілем INFINITI QX80 д.н.з. НОМЕР_1 на певному речовому праві та докази, які підтверджували перебування водія ОСОБА_5 у трудових відносинах з товариством станом на 08.06.2022, коли сталася ДТП за участю керованого ним автомобіля INFINITI QX80 д.н.з. НОМЕР_1 ., а також письмове підтвердження факту виконання водієм в той день трудових обов`язків в інтересах товариства.

Одночасно Суд роз`яснив ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" процесуальний обов`язок повідомити про неможливість подання витребуваних доказів через їх відсутність або у встановлений судом строк. Вимоги ухвали суду від 21.01.2025 не виконано.

Тоді як відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або с у д ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що наведеною нормою процесуального права врегульовані загальні вимоги до письмових доказів у справі та процесуальні наслідки неподання для огляду оригіналу письмового доказу, і такі насідки є імперативними. Так, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (див. постанову ВПВС від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).

Аналізуючи зміст ст. 91 ГПК України) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що: 1) письмові докази подаються в оригіналі або копіях; 2) копії поданих документів мають бути засвідчені у порядку, встановленому законодавством; 3) учасник справи, який подає письмові докази в копіях, зазначає про наявність у нього оригіналу такого документа і засвідчує копію такого доказу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення копії; 4) якщо в учасника справи немає оригіналу, він подає наявну у нього копію письмового доказу і може заявити клопотання про витребування цього доказу у відповідного учасника справи; 5) за відсутності такого клопотання таке витребування може зробити суд з власної ініціативи. Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має, а загальне правило щодо подачі копій, засвідчених належним чином, слід тлумачити у контексті усієї зазначеної статті ЦПК України ( див. п. 69 постанови ВПВС від 18 січня 2023 у справі № 170/129/21 ).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також дотримується правової позиції, що суд не позбавлений права з урахуванням встановлених обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо поданих учасником справи копій доказів, витребувати у відповідної особи оригінали таких доказів не лише за клопотанням сторін, а й з власної ініціативи )( див. п. 137 постанови від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, п. 74 постанови від 23.02.2023 у справі № 872/1/22, п. 66 постанови від 18.10.2023 у cправі № 905/306/17, п. 8.55. постанови від 03.08. 2023 у cправі № 910/17281/21 тощо).

Оскільки Договір оренди транспортних засобів від 12.05.2020 № 40/20 в редакції Додаткової угоди №1 від 01.06.2020 не надано в оригіналі ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН", такі докази , подані Позивачем в копії до уваги Судом не приймаються.

Окрім того, ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" не подало на вимогу Суду докази, які б підтверджували перебування водія ОСОБА_5 у трудових відносинах з товариством станом на 08.06.2022, коли сталася ДТП за участю керованого ним автомобіля INFINITI QX80 д.н.з. НОМЕР_1 ., а також не підтвердило письмово факт виконання водієм в той день трудових обов`язків в інтересах товариства.

Суд наголошує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід враховувати, що добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його прав на нього. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій (див. постанову ВПВС від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанову ВС від 14.06.2023 у cправі № 910/5635/22).

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен учасник діє добросовісно, як добрий господар, який є виваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки (див. постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 759/17745/18, від 02.08. 2023 у справі № 752/1421/21).

Суд дослідив заяву-повідомлення (автокаско) від 09.06.2022, яку ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" було подано Позивачу , в якій товариство визнає той факт, що 08.06.2022 у 9:00 год. у м. Вишневе на перетині вулиці Боголюбова і Київської відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. під керуванням водія ОСОБА_5 та водія ОСОБА_3 ( відомості про транспортний засіб у бланк заяви не внесено). У бланку заяви-повідомлення в реквізиті "режим експлуатації" ( власні потреби, навчальна їзда, оренда тощо) відомості не внесені ( а.с. 23, т.1).

Оскільки страхувальник сам не заповнив у бланку заяви-повідомлення реквізит "режим експлуатації" ( власні потреби, навчальна їзда, оренда тощо), Суд поділяє доводи Відповідача про те, що Позивач не довів поданими доказами , що водій ОСОБА_5 виконував трудові обов`язки під час керування легковим автомобілем INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. в день , коли трапилася ДТП.

Суд також звернув увагу, що у бланку заяви-повідомлення обставини події описано так: я рухався по с. Софіївська Борщагівка по вул. Боголюбова в бік вул. Київська на зелене світло світлофору, з лівого боку на червоне світло по Київській виїхала вантажівка і спричинила зіткнення зі мною. Пошкоджено передню частину автомобіля , відповідно автомобіль самостійно рухатися не може. З візуального огляду видно, що є скриті пошкодження, що потребує ретельного огляду на офіційній станції техобслуговування. Водночас заяву-повідомлення підписав директор ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" Канін Д.В. , а не водій ОСОБА_5 в частині речення " я рухався .... " ( а. с. 23,т.1).

В свою чергу , у п. 2.2 ПДР передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Наведені аргументи Суд кладе в основу обґрунтованого сумніву щодо використання водієм ОСОБА_5 автомобіля INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. в день , коли трапилася ДТП, під час виконання трудових обов`язків в ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН".

Суд поділяє аргументи Відповідача, що розділ 21 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 025/078/003130 містить умови, за наявності яких страхове відшкодування не виплачується, зокрема, у разі його використання як таксі, передачу в оренду, лізинг. Оскільки Позивач не довів ту обставину, що водій ОСОБА_5 , який керував автомобілем INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в. виконував трудові обов`язки в ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" в день, коли трапилася ДТП, такі аргументи Відповідача є слушними та враховуються Судом при вирішенні цього спору.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування та тим самим відшкодував завдану потерпілій особі (якою позивач вважає ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" (страхувальник) майнову шкоду, яка спричинена виникненням страхового випадку - ДТП, в результаті якої визнано повністю конструктивно знищеним застрахований ТОВ "АКВІЛОН ДІСТРІБ`ЮШН" легковий автомобіль INFINITI QX80, р.н. НОМЕР_1 , 2014 р.в., після чого, Позивач вважає, до нього перейшло право вимоги потерпілої сторони у деліктному зобов`язанні в порядку суброгації.

Так, відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст.108 Закону України "Про страхування" ( в редакції , чинній станом на вересень 2022 року) страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки (ч.2 цієї статті Закону).

Таким чином, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 та у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2024 у cправі № 910/10606/23.

При цьому для правильного вирішення питання щодо стягнення суми завданої шкоди у порядку суброгації, за правилами статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» істотним є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди, а також наявності/відсутності права вимоги у особи, що одержала страхове відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частина друга статті 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тобто вказана норма встановлює випадки звільнення особи від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. До таких випадків відносяться: завдання шкоди, внаслідок непереборної сили та умисел потерпілого.

Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду, в т.ч. відсутність вини завдавача шкоди, не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. Отже відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від його вини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 904/2830/20, від 17.10.2023 у справі № 904/5520/21, від 21.03.2024 у справі № 910/9721/18.

Судом встановлено, що власником вантажного автомобіля (які в силу приписів статті 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки) є фізична особа ОСОБА_4 , а не ТОВ "ТЕРТИЦЯ".

Так, Суд встановив, що згідно з відомостями картки ДТП в системі Національної поліції України за ідентифікатором 3022162411398857 08 червня 2022 о 09:01 в світлий час доби відбулося ДТП у м. Вишеве на перетині вулиць Боголюбова -Київська за участю таких учасників:1-й учасник ДТП - вантажний автомобіль марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджено задню центральну частину, власник ТЗ - ОСОБА_4 , водій як учасник ДТП - ОСОБА_3 , страховик водія - ПАТ "НАСК "ОРАНТА"; 2-й учасник ДТП - напівпричіп марки KOGEL моделі SN 24, д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодження відсутні, власник ТЗ - ОСОБА_4 , страховик ПАТ "НАСК "ОРАНТА"; 3-й учасник ДТП - легковий марки INFINITI моделі QX80, д. н. з. НОМЕР_1 , пошкоджено передню центральну частину, передню праву частину, бокову ліву частину, власник ТЗ - Канін Д.В. , водій як учасник ДТП - ОСОБА_5 , страховик - ПрАТ "УПСК"№ правопорушник - водій ОСОБА_3 ( п.8.7.3. е ПДР, про що складено протокол за ст. 124 КУПАП серії ААД № 100839 ( а.с. 43,44,48).

Присутній в судовому засіданні керівник та засновник ТОВ "Тертиця" ОСОБА_4 в усній формі підтвердив факт приватної власності на вантажний автомобіль марки VOLVO моделі FM 12 380, д.н.з. НОМЕР_3 та напівпричіп марки KOGEL моделі SN 24, д.н.з. НОМЕР_4 , однак вважає, що використання транспортних засобів у господарській діяльності товариства не потребує оформлення будь-якими правочинами.

Суд повторює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Докази оформлення вантажного автомобіля з напівпричіпом на відповідній правовій підставі за ТОВ "ТЕРТИЦЯ" у справі відсутні, та, як дійшов Суд висновку, такі відсутні.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2024 у cправі № 910/10606/23 зазначає, що сама по собі виплата страхового відшкодування страхувальнику не створює для нього статусу потерпілої особи від шкоди завданої майну володільцем джерела підвищеної небезпеки та не породжує у нього права вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні.

Відповідно встановлення особи, якій завдано шкоду і якій належить право вимоги у деліктному зобов`язанні є вирішальним для правильного вирішення спору в цій справі та встановлення наявності/відсутності права вимоги у позивача до відповідача й відповідно наявності чи відсутності у нього порушеного права.

На підставі викладених мотивів, Суд дійшов висновку у позові відмовити. Мотиви Суду.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 41 ГПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача.

Відповідно до цих приписів ГПК України статус учасника справи особа має ще до моменту звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі (по суті з моменту складення позивачем остаточного тексту позовної заяви і визначення у ньому певної особи як відповідача ( див. постанову ВПВС від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, постанову об`єднаної палати КГС у складі ВС від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22).

В свою чергу, належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем (близькі за змістом висновки сформульовані у п. 7.17 постанови ВПВС від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Суд також приймає до уваги усталену практику Великої Палати Верховного Суду про те, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. постанови від 09.02.2021 у справі №635/4741/17, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (48, 182 ГПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (див. постанову ВПВС від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17).

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки ВПВС викладені, зокрема, у постановах ,від 13.03.2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03. 2019 року у справі № 520/17304/15-ц).

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами. Важливим фактором того, як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування у справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності.

В силу положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Визначивши за наявними у справі доказами, що суб`єктний склад учасників справи не відповідає реальному складу учасників спірних відносин, Суд і дійшов висновку про відмову у позові.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК України). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 5025,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.10.2024 № 162227764.

На підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

За змістом частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

У зв`язку з викладеним, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн, що сплачені платіжною інструкцією № 162227772 від 14.10.2024, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРТИЦЯ" про стягнення 335000,00грн виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.04.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (через Ел. суд)

3- відповідачу (через Ел. суд)