Ухвала

від 22.04.2025 по справі 916/273/25

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/273/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-592/25 від 18.04.2025) по справі № 916/273/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес до Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг про стягнення грошових коштів у розмірі 421292,71 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про стягнення заборгованості у розмірі 1242002,78 грн. шляхом зарахування із вимогою за первісним позовом у частині 421292,71 грн. та безпосереднього стягнення іншої частини у сумі 820710,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг про стягнення грошових коштів за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 33-05/23 від 31.05.2023 р. у розмірі 421292,71 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес наявна переплата за вказаним договором у розмірі 421292,71 грн., яку відповідач станом на день подання позову не повернув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/273/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 27.02.2025 р. об 11:00 год.

03.02.2025 р. від представника ТОВ Пирятинський Делікатес Шапор Л.П. через систему Електронний суд до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3623/25), в якій представник просить суд забезпечити проведення всіх судових засідань у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 р. у справі № 916/273/25 задоволено заяву представника позивача - ТОВ Пирятинський Делікатес про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 27.02.2025 р. об 11:00 год., та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19.02.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5706/25), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ Пирятинський Делікатес про стягнення грошових коштів у розмірі 421292,71 грн.

21.02.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 669/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про стягнення заборгованості у розмірі 1242002,78 грн. шляхом зарахування із вимогою за первісним позовом у частині 421292,71 грн. та безпосереднього стягнення іншої частини у сумі 820710,07 грн.

24.02.2025 р. від ТОВ Пирятинський Делікатес до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 6168/25), в якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

26.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6394/25), в яких товариство просить встановити додатковий строк для подання відповідачем доказів, долучити заперечення та додані докази до матеріалів справи та врахувати їх при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про стягнення заборгованості у розмірі 1242002,78 грн. шляхом зарахування із вимогою за первісним позовом у частині 421292,71 грн. та безпосереднього стягнення іншої частини у сумі 820710,07 грн. до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/273/25 за правилами загального позовного провадження; повідомлено сторін, що розгляд справи № 916/273/25 у підготовчому засіданні відбудеться 27 лютого 2025 р. об 11:00 год.

У підготовчому засіданні господарського суду 27.02.2025 року по справі № 916/273/25 протокольно оголошено перерву до 11.03.2025 року об 11 год. 00 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України.

05.03.2025 р. від ТОВ Пирятинський Делікатес до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 7301/25), відповідно до яких товариство просить суд позовні вимоги первісного позову задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відповідача відмовити.

11.03.2025 р. від ТОВ Порт Інжиніринг до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли письмові пояснення (вх. № 7918/25), відповідно до яких товариство просить суд встановити додатковий строк для подання відповідачем доказів, що додаються до цих письмових пояснень; долучити ці письмові пояснення та доданий до них доказ до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи № 916/273/25.

Так, розгляд справи в підготовчому засіданні 11.03.2025 р. об 11:00 год. не відбувся у зв`язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (BK3), про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2025 р. підготовче засідання призначено на 17.03.2025 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/273/25 та призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2025 р. об 11:30 год.

У судовому засіданні господарського суду 01.04.2025 року по справі № 916/273/25 протокольно оголошено перерву до 17.04.2025 року об 11 год. 30 хв.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 р. у справі № 916/273/25 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес до Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг про стягнення грошових коштів у розмірі 421292,71 грн. задоволено; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про стягнення заборгованості у розмірі 1242002,78 грн. задоволено; ухвалено провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами; стягнуто з ТОВ Пирятинський Делікатес на користь ТОВ Порт Інжиніринг заборгованість у розмірі 820710,07 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9848,52 грн.

18.04.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. в порядку ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України (вх. № 2-592/25), відповідно до якої заявник просить суд стягнути з ТОВ Порт Інжиніринг на користь ТОВ Пирятинський Делікатес витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. Так, в обґрунтування поданої заяви товариство вказує, що в позовній заяві ТОВ Пирятинський Делікатес зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить: 6319,39 грн. сплаченого судового збору та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 40000,00 грн. Разом з тим заявник зауважує, що розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 129 ГПК). Так, товариство вказує, що між ТОВ Пирятинський Делікатес та АО Юридична фірма Вокс Легум укладено договір про надання правової допомоги від 17.09.2021 року, на виконання п. 4.2 якого сторонами укладено додаткову угоду 17/04-25 від 17.04.2025 року, відповідно до якої погоджено розмір гонорару за супроводження справи № 916/273/25 у суді першої інстанції 40000,00 грн. та підписано акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги від 17.04.2025 року.

При цьому, посилаючись на ст.ст. 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ст.ст. 2, 16, 123, 124, 126 ГПК України, товариство зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді надає: договір про надання правової допомоги б/н від 17.09.2021 року; додаткову угоду № 17/04-25 від 17 квітня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 17.09.2021 року; акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги від 17.04.2025 року. За ствердженнями заявника, згідно із зазначеними вище документами Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Вокс Легум надано послуги професійної правничої допомоги, пов`язані із супроводженням справи № 916/273/25 в Господарському суді Одеської області, відповідно до умов договору в обсязі, зазначеному у додатках до цієї заяви. Також заявник зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 19.01.2022 у справі № 910/789/21).

22.04.2025 р. від ТОВ Порт Інжиніринг до господарського суду надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 12803/25), відповідно до яких товариство просить суд заяву ТОВ Пирятинський Делікатес про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 18.04.2025 року разом із доданими до неї доказами залишити без розгляду. В обґрунтування поданих заперечень товариство вказує, що заява є неочікуваною, адже представник ТОВ Пирятинський Делікатес не робив у будь-якій формі заяву про подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Посилаючись на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ Порт Інжиніринг зазначає, що імперативною умовою для подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є здійснення заяви про це до закінчення судових дебатів.

При цьому товариство зауважує, що доказом того, що така заява не була зроблена представником заявника до закінчення судових дебатів, є відсутність згадки про це у заяві, а також те, що навіть ч. 8 ст. 129 ГПК України у заяві представника ТОВ Пирятинський Делікатес цитується неповністю: без імперативної умови про заяву про надання доказів, якої він не дотримався. Як вказує товариство, у заяві вказано лише те, що у первісному позові було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, однак про здійснену заяву про надання доказів згадка відсутня.

За ствердженнями ТОВ Порт Інжиніринг, заявник не зробив заяву про надання доказів судових витрат протягом п`яти днів після винесення рішення, а тому докази, додані до заяви, подані після закінчення загального процесуального строку для їх подання, визначеного абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів, з огляду на що заява разом із доданими до неї доказами має бути залишена без розгляду. Крім того товариство зауважує, що додана до заяви додаткова угода, якою визначено розмір гонорару за ведення усієї справи № 916/273/25 у розмірі 40 000 грн., датована 17.04.2025 р., тобто у день винесення рішення та завершення розгляду справи. Між тим товариство вказує, що із цієї додаткової угоди слідує два наступних висновки: 1) розмір гонорару не був встановлений сторонами на дату зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку у первісному позові 27.01.2025 року, де було зазначено 40000 грн., що свідчить про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок був не обґрунтованим та повністю безпідставним; 2) додаткова угода складена на супроводження як первісного позову, так і на ведення справи за зустрічним позовом ТОВ Порт Інжиніринг (Підготовка процесуальних документів у справі (… заперечень проти зустрічного позову…), що охоплюється загальною сумою гонорару у 40000 грн. З огляду на викладене, на переконання товариства, невідомо, який розмір гонорару був визначений саме за ведення справи за первісним позовом, який був задоволений та витрати виключно за яку могли би бути потенційно компенсовані ТОВ Пирятинський Делікатес.

Дослідивши матеріали поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес заяви про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг судових витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві заявником наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес до Товариства з обмеженою відповідальністю Порт Інжиніринг про стягнення грошових коштів у розмірі 421292,71 грн., у якому позивачем зазначені наступні витрати: 6319,39 грн. судового збору та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 40000,00 грн.

Наразі слід зазначити, що під час ухвалення Господарським судом Одеської області рішення від 17.04.2025 р. у справі № 916/273/25 було вирішено лише питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору, питання розподілу судових витрат на професійну правову допомогу не вирішувалось.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду,за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/2936/20 зазначено, що правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті.

Разом з тим слід зазначити, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі №927/26/18.

Таким чином, враховуючи наведене вище, позивач з метою відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу зобов`язаний був до закінчення судових дебатів заявити відповідну заяву, а у випадку подання вказаної заяви надати до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 р. відповідні докази понесення таких витрат.

Водночас, як встановлено судом, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес до ухвалення судом рішення не було зроблено відповідної заяви про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Ті обставини, що позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, де зазначені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн., не свідчить про виконання заявником приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За змістом статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з правилами частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи (серед іншого) зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена останнім до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідні висновки щодо розподілу тягаря доказування та добросовісності поведінки сторони/учасника при вчиненні процесуальної дії з надання доказів у господарському процесі, викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012 та від 16.07.2020 у справі № 908/2828/19, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 та від 12.01.2021 у справі № 924/1103/19.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це в даному випадку до закінчення розгляду справи по суті; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення розгляду справи.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед переходом до стадії ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Відтак, для реалізації права на відшкодування витрат на правову допомогу сторона має дотриматися процедури, встановленої нормами процесуального права, а саме:

- у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ст. 124 ГПК України);

- подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України);

- подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 129 ГПК України);

- зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у зв`язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.

Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами права ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав та інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 у справі № 924/427/22.

Виконання стороною вищезазначених приписів процесуального законодавства має істотне значення для встановлення обґрунтованості судом судових витрат, заявлених стороною до відшкодування, та визначення їх розміру.

Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду після того, як суд ухвалив рішення по справі.

До цього позивач із заявами такого змісту не звертався, документів, які би підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу, окрім ордеру на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, до суду не подавав. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати таке питання.

Зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про покладення судових витрат на відповідача не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Суд зауважує, що додані представником позивача до позову докази не давали можливості суду вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у рішенні по суті спору, так як до позову не було додано ані договору про надання правової допомоги, ані акту приймання-передачі наданих послуг, які у розумінні приписів ч. 2 ст. 126 ГПК України визначають вартість наданих послуг професійної правничої допомоги.

При ухваленні рішення у справі, суд здійснив розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору. Водночас, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтвердили би фактичний розмір витрат на правову допомогу в контексті заявленого позивачем орієнтовного розрахунку, суд був позбавлений можливості визначити розмір інших витрат, що були понесені стороною позивача.

При цьому господарський суд зауважує, що вказані обставини не позбавляли позивача права надати або заяву про намір подати такі докази, або ж відповідні докази в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач з моменту відкриття провадження у справі 03.02.2025 та до моменту ухвалення рішення 17.04.2025, не зробив заяву про те, що ним будуть подані докази понесення судових витрат у строки, визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про недотримання позивачем порядку подання відповідних доказів понесення судових витрат.

Таким чином, позивач не виконав свій процесуальний обов`язок, а саме не повідомив суд, що надасть докази понесення судових витрат в силу ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Також суд наголошує на тому, що в силу положень частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Водночас, порушення однією зі сторін процесу встановленого законом та судом порядку подання заяв та клопотань автоматично породжує легітимні очікування іншої сторони на те, що судом вказана заява (клопотання) буде залишена без розгляду з підстав того, що заявником не дотримано визначених законом та процесуальним документом суду обов`язкових для сторін правил поведінки в тому числі форми, порядку та строків подання процесуальних документів.

Суд також констатує, що розгляд заяви, поданої з порушенням встановленого порядку, буде прямим порушенням положень статті 13 ГПК України щодо змагальності сторін.

Враховуючи, що при поданні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не дотримано передбаченого законом порядку, вказана заява є такою, що підлягає залишенню судом без розгляду в контексті положень ч. 8 статті 129 ГПК України. З урахуванням наведеного, враховуючи, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає, правомірним залишити без розгляду подану позивачем заяву про стягнення судових витрат зі сплати правової допомоги адвоката та ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинський Делікатес про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-592/25 від 18.04.2025) у справі № 916/273/25 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.С. Петров