Рішення від 21.04.2025 по справі 927/1165/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1165/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву від 11.04.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, Лесі Українки, будинок, 24-Б, кв.4, м. Київ, 01133, код 39846948

про ухвалення додаткового рішення

у справі №927/1165/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агро, вул. Мринський шлях, 95А, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17100, код 34593872

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, вул. Дружби, 2-В, с. Серединка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15573, код 39846948, бульвар Лесі Українки, будинок, 24-Б, кв.4, м. Київ, 01133, код 39846948

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Приватне акціонерне товариство Чернівецький олійно-жировий комбінат, вул. Ярослава Мудрого, 17, м. Чернівці, 58007, код ЄДРПОУ 00373959

про стягнення 1518519,91 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2025 у справі №927/1165/24 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство Чернівецький олійно-жировий комбінат, про стягнення 1518519,91 грн.

У судовому засіданні 08.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складно та підписано 20.04.2025.

У відзиві на позовну заяву від 22.01.2025 відповідачем зазначено, що відповідно до п.8 ч.3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести, складається з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200000,00 грн., а детальний розрахунок з доказами буде надано у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Під час ухвалення рішення у справі №927/1165/24 питання щодо розподілу судових витрат відповідача, що складаються з витрат на професійну правову допомогу, понесених в ході судового розгляду спору судом не вирішене.

11.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача у розмірі 200000,00 грн. До заяви додано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА від 1427013 від 03.04.2024, Договір про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018, додаткова угода №3 від 13.01.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018, Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025 до Договору та додаткової угоди.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Виходячи з приписів ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідача, що складаються з витрат на професійну правову допомогу, понесених в ході судового розгляду спору, суд зазначає таке.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідачем заявлено до стягнення з позивача 200000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА від 1427013 від 03.04.2024; Договір про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018; додаткова угода №3 від 13.01.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018; Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025 до Договору та додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.1., 2.1. Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018, укладеного між Адвокатським об?єднанням «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець» та Товариством з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, виконавець зобов?язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, іншими актами чинного законодавства, а клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Виконавець за окремим усним або письмовим замовленням (дорученням) клієнта зобов?язується у всіх судових органах здійснювати представництво інтересів клієнта, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов?язків клієнта в господарському судочинстві у господарських судах з правами, визначеними у п. 2.1. Договору.

Повноваження призначеного адвоката підтверджуються витягом з договору та ордером, виданим керуючим партнером Адвокатського об?єднання «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець» (п.2.3. Договору).

Згідно з п. 4.1., 4.2. Договору за надану правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду), розмір та строки сплати якого узгоджуються сторонами та визначаються у додатковій угоді до договору.

Гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів у касу виконавця або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Цей договір згідно з п. 7.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання взятих на себе зобов?язань.

Пунктом 1 Додаткової угоди №3 від 13.01.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018 сторони погодили обсяг послуг виконавця щодо правової допомоги (представництво інтересів клієнта) в рамках справи №927/1165/24 в суді першої інстанції: підготовка, написання та подання відзиву на позовну заяву у справі; участь у судових засіданнях з розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, третя особа: Приватне акціонерне товариство Чернівецький олійно-жировий комбінат, про стягнення збитків; написання процесуальних документів (заяв, клопотань, пояснень).

Відповідно до п. 2.3. Додаткової угоди №3 від 13.01.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018 вартість послуг, визначена у п.1 цієї додаткової угоди №3 складає 100000,00 грн і сплачується клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів за платіжними реквізитами, наданими виконавцем у відповідному рахунку протягом 5 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

У разі ухвалення рішення у справі №927/1165/24 на користь клієнта останній сплачує виконавцю «гонорар успіху», що складає 100000,00 грн. Вказана сума повинна бути сплачена клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів за платіжними реквізитами, наданими виконавцем у відповідному рахунку, протягом 5 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018 та Додаткової угоди №3 від 13.01.2025 виконавцем надано послуги правової допомоги, а саме: підготовка написання та подання відзиву на позовну заяву у справі №927/1165/24; участь в судових засіданнях з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн, третя особа: Приватне акціонерне товариство Чернівецький олійно-жировий комбінат, про стягнення збитків (загальна кількість 6 судових засідань); написання заяви про направлення справи за підсудністю. Вартість наданих послуг виконавця становить 100000,00 грн. Підписанням даного Акту сторони підтвердили, що послуги надані виконавцем у повному обсязі та належним чином згідно з умовами Договору №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018 та Додаткової угоди №3 від 13.01.2025 до Договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога відповідачу надавалася адвокатом Батюсь Тетяною Василівною на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА від 1427013 від 03.04.2024, виданого Адвокатським об?єднанням «Адвокатська компанія «Файнгольд та Волинець».

Під час судового провадження у справі №927/1165/24 адвокатом Батюсь Тетяною Василівною підготовлено і подано до суду заяву від 16.01.2025 про передачу справи за підсудністю до іншого суду обсягом 5 сторінок з додатками (а.с.196-226 т.1) та відзив на позовну заяву від 22.01.2025 обсягом 19 сторінок з додатками (а.с.1-115 т.2);

Суд зазначає, що при розгляді даної справи відбулося 5 судових засідань (04.02.2025, 04.03.2025, 18.03.2025, 01.04.2025, 08.04.2025), у який прийняла участь повноважний представник позивача адвокат Батюсь Тетяна Василівна, що підтверджується протоколами судових засідань, наявних в матеріалах справи, а тому зазначення в Акті приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025 про те, що загальна кількість судових засідань 6, є помилковим.

Вищезазначене не спростовує надання адвокатом Батюсь Тетяною Василівною відповідачу послуг правової допомоги, зазначеної у п. 1 Додаткової угоди №3 від 13.01.2025 до Договору про надання правової допомоги №Н-А/25-04/18 від 25.04.2018 та п. 1.1.-1.3. Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025 на суму 100000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" в розмірі 100000,00 грн, суд виходить з такого.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Зазначений висновок відповідає також позиції Європейського суду з прав людини, який в рішенні від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, за якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати в твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Вказаний правовий висновок, відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути врахований при виборі і застосуванні норм права.

Отже, гонорар успіху може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

Оскільки гонорар успіху обумовлений сторонами до сплати під відкладальною умовою і є складовою частиною гонорару адвоката, а його розмір є розумним і співмірним із ціною позову, тому суд доходить висновку про наявність підстав для включення гонорару успіху до складу витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

З огляду на вказане вище у сукупності, а також враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу з урахуванням гонорару успіху у розмірі 200000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді, зокрема, кількістю судових засідань у справі, які пораховано відповідачем арифметично неправильно, складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, отже, їх розмір не є повністю обґрунтованим, а їх стягнення з відповідача у повному обсязі становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи майновий характер спору, суд, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про те, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, підлягають стягненню у сумі 150000,00 грн.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірні з виконаною роботою у суді.

Таким чином, вимоги відповідача про стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката підлягають задоволенню частково в розмірі 150000,00 грн.

З огляду на те, що суд відмовив позивачу у задоволенні позову, витрати на послуги адвоката відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача в сумі 150000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/1165/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агро (вул. Мринський шлях, 95А, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17100, код 34593872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Норія Грейн (вул. Дружби, 2-В, с. Серединка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15573, код 39846948; бульвар Лесі Українки, будинок, 24-Б, кв.4, м. Київ, 01133, код 39846948, 150000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Додаткове рішення складено та підписано 21.04.2025.

Суддя М.О. Демидова