Ухвала

від 21.04.2025 по справі 204/9551/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 204/9551/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя Ліпинський О. В.)

від 13.02.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(колегія суддів: Чередко А. Є., Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б.)

від 04.02.2025

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна-1"

про визнання дій такими, що порушують право на отримання якісних та в повному обсязі послуг, зобов`язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каверіна-1" (далі - ОСББ) про визнання неправомірними дій, скасування тарифу, зобов`язання здійснити перерахунок, скасування внесених змін та стягнення моральної шкоди.

2. 03.06.2019 Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив рішення, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020, про відмову в позові.

3. 16.06.2021 Верховний Суд ухвалив постанову про скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2020 і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. 05.10.2021 Дніпровський апеляційний суд ухвалив постанову про залишення без змін рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03.06.2019.

5. 30.11.2022 Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову про скасування рішень судів попередніх інстанцій, провадження у справі закрив, роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

6. 01.02.2023 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

7. 25.05.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.

8. 25.07.2023 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування цієї ухвали і передав справу для продовження розгляду.

9. 24.04.2023 ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог.

10. 13.02.2024 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову в позові.

11. ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; а також скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 та протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, 06.02.2024.

12. 27.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою Верховного Суду від 14.06.2024, про відмову у відкритті апеляційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, а також протокольних ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та 06.02.2024, оскільки відповідно до частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вони не підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, а тому не можуть бути предметом окремого апеляційного провадження.

13. 04.02.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 скасував у частині відмови в позові про зобов`язання ОСББ здійснити оформлення перебування позивачки у складі правління ОСББ на посаді "Член правління ОСББ "Каверіна - 1", а також зобов`язання ОСББ унести до трудової книжки працівника ОСОБА_1 записи про її працевлаштування та звільнення, подання до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, Дніпровського міського центру зайнятості даних фактичного працювання; стягнення з ОСББ на користь позивачки невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги за час вимушеного прогулу та ухвалив у цій частині нове рішення, яким закрив провадження у справі з розгляду цих вимог; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 залишив без змін.

14. 20.02.2025 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025, й ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржниця також просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 (про зловживання процесуальними правами та залишення без розгляду клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням), протокольні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, 06.02.2024.

15. Верховний Суд ухвалою від 12.03.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023, протокольних ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та від 06.02.2024; касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 залишив без руху із наданням скаржниці строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

16. 23.03.2025 скаржниця надіслала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додала уточнену редакцію касаційної скарги.

17. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржниця визначає пункти 1, 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

18. В обґрунтування зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень неповно та невсебічно з`ясували фактичні обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2018 у справі № 553/954/17 та від 16.01.2018 у справі № 350/403/16-ц, щодо розгляду клопотання про виклик свідків (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

19. Скаржниця вважає, що суди порушили норми процесуального права, що є підставою для оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на те, що постанову суду апеляційної інстанції ухвалено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України); оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без участі в судових засіданнях учасників справи, які заявлені в позовній заяві як треті особи (пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України); суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали оцінку кожному доказу, який досліджувався в судовому засіданні та вплинув на результат ухвалених рішень (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України); суди проігнорували та не розглянули подані заяви та клопотання (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

20. Крім того, скаржниця не погоджується з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 (про зловживання процесуальними правами повторною подачею клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням) та протокольними ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та 06.02.2024 (про відхилення клопотання про витребування доказів та про виклик й допит свідків), й визначає їх підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

21. Скаржниця заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

22. Розглянувши клопотання, колегія судді дійшла висновку про його задоволення з огляду на таке.

23. У клопотанні скаржниця просить звільнити її від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру її річного доходу.

24. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

25. На підтвердження доводів, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 204/9551/18 перевищує 5% розміру річного доходу скаржниця надала: копію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 10.02.2025; копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 11.02.2025 № 0462-25-04989; довідка № 2021 від 10.02.2025 з Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради; довідка № 651 від 12.02.2025 з Дніпровської філії Дніпровського обласного центру зайнятості; виписки з картки/рахунків АТ КБ "Приватбанк".

26. За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

27. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

28. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

29. Зважаючи на викладене та оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, враховуючи, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці - фізичної особи за попередній календарний рік, який в свою чергу складається виключно з виплати аліментів та соціальної допомоги на дитину з інвалідністю, та сплата якого не виявляється можливим з поважних причин, з метою забезпечення права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці і бути ефективним, для чого особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення поданого клопотання.

30. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

31. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржниця усунула недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України, у зв`язку з чим відповідно до правил статті 294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

32. Скаржниця також подала клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції до прийняття судами остаточного законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

33. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.

34. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

35. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

36. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.

37. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

38. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

39. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

40. Зупинення виконання рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі його скасування.

41. Враховуючи викладене, а також те, що зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд у задоволенні клопотання відмовляє.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, 332, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 204/9551/18.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 204/9551/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025.

3. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 204/9551/18 на 27 травня 2025 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 204/9551/18.

6. Установити відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржниці з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 15 травня 2025 року.

7. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

8. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 204/9551/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд