Рішення

від 21.04.2025 по справі 205/2168/24

НЕ ВКАЗАНО

21.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/2168/24

Провадження №2-др/205/16/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

21.04.2025 року м.Дніпро

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2», Фоменка Дениса Андрійовича, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2025 р. представник відповідача ТОВ «РАДА 2», Фоменко Д.А., звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2025 р. у справі №205/2168/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі. Представником відповідача адвокатом Фоменком Д.А. були надані відповідачу - ТОВ «РАДА 2» послуги з представництва в цивільній справі №205/2168/24 на загальну суму 15000,00 грн. Додатковою угодою № 20 від 30.10.2024 р. до договору про надання правничої допомоги №18/08/23/Р2 від 18.08.2023 р., укладеним між ТОВ «РАДА 2» та адвокатом Фоменком Д.А., було погоджено, що гонорар адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: представництво, захист прав та інтересів клієнта в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська по цивільній справі №205/2168/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, становить фіксовану суму 15000,00 грн., та повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі. По факту надання вищевказаної правничої допомоги ТОВ «РАДА 2» та адвокат Фоменко Д.А. склали Акт № 20 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2025 р., згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги, а саме: послуги з представництва, захисту прав та інтересів клієнта в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська по цивільній справі №205/2168/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Позивач і адвокат Фоменко Д.А. погодили гонорар адвоката за надану професійну правничу допомогу по справі у фіксованому розмірі 15000,00 грн., тому складати і підписувати акт із детальним розрахунком виконаних робіт не вбачається доцільним. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду клопотання, в якому просила залишити без розгляду подане ТОВ «РАДА 2» клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу від 07.03.2025 р., яким заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150000,00 грн. з позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з пропуском відповідачем процесуального строку на його подання, згідно ч.1 і ч.2 ст.126 ЦПК України. У разі прийняття судом до розгляду даного клопотання, просить суд відмовити повністю у його задоволенні, у зв`язку з неподанням відповідачем ТОВ «РАДА 2» у справі попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат згідно ч.2 ст.134 ЦПК України. Зменшити до суми 0,00 грн., замість 15000,00 грн. розмір витрат відповідача на правничу допомогу адвоката Фоменко Д.А., які не відповідають процесуальним критеріям співмірності, обґрунтованості і пропорційності, доцільності та розумності розміру відшкодування у межах справи №205/2168/24, на підставі клопотання позивача ОСОБА_1 , згідно ч.5 ст.137 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання зазначила, що відповідач подав клопотання і документи про розмір судових витрат з пропуском 5-ти денного процесуального строку з дня ухвалення рішення суду за ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Так, судове рішення у цій справі було ухвалено 26.02.2025 року, тому процесуальний строк для вказаної процесуальної дії становив до 03.03.2025 року включно, однак відповідач підписав заяву і подав документи до суду лише 07.03.2025 року. Таким чим відповідач подав документи поза межами граничного процесуального стоку, а тому останній втратив право таку процесуальну дію згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЦПК України, «право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду». При цьому не заслуговують на увагу доводи відповідача про дату отримання ним повного тексту судового рішення, оскільки представник (адвокат) відповідача був присутній у судовому засіданні і був обізнаний про резолютивну частину рішення 26.02.2025р., та положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначають процесуальний строк з дня ухвалення рішення, а не дня складення його повного тексту чи отримання стороною. Крім того, поданий відповідачем акт приймання-передачі наданих послуг № 20 містить лише зазначення грошової суми 15 000 гривень, однак не вказує детального опису робіт (наданих послуг) адвоката у межах справи № 205/2168/24. які охоплюються заявленою грошовою сумою. Відсутність у справі Детального опису робіт (наданих послуг) адвоката Фоменко Д.А. позбавляє як позивача, так і суд можливості перевірити заявлену суму витрат 15 000 гривень на її відповідність процесуальним критеріям: співмірності, обгрунтованості і пропорційності, доцільності надання послуг і розумності розміру заявленого відшкодування у межах справи, як цього вимагають положення ч.4 чт. 137, п.1, п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України. Більш того протягом майже всього судового провадження відповідач TOB «РАДА 2» здійснював самопредставництво в особі директора Гіневської-Гайдай Маргарити Олександрівни, яка є діючим адвокатом. Також просить врахувати неналежну поведінку відповідача під час розгляду справи, оскільки останній неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань у справі, що призвело до затягування розгляду справи. На підставі викладеного і згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України позивач заявляє клопотання про зменшення розміру витрат відповідача TOB «Рада 2» на правничу допомогу адвоката Фоменко Д.А. до розміру 0,00 гривень, замість 15 000 грн. Просить суд також врахувати тяжкий фінансовий стан позивачки ОСОБА_1 , яка є непрацездатним пенсіонером за віком, для якої єдиним джерелом доходу є пенсія розміром з прожитковий мінімум. При цьому ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, оскільки проживала у м. Маріуполь і втратила своє майно в наслідок руйнування і окупації м. Маріуполь через повномасштабне військове вторгнення держави агресора у лютому 2022 року. Відзначає, що критерій розумності розміру заявлених витрат TOB «Рада 2» має встановлюватись з урахуванням фінансового стану ОСОБА_1 . Таким чином, відповідач не зазначив жодних розрахунків витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, у своїх первинних процесуальних документах (невиконання відповідачем свого прямого обов`язку), що є самодостатньою підставою для відмови у їх відшкодуванні. Водночас, в рішенні від 26.02.2025 р., головуючою суддею - Курбановою Н.М., за участю секретаря - Галушки А.А., Вольф В.М, представника відповідача - Фоменко Д.А у резолютивній частині якого, зазначене: «Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволені позовних вимог позивачу, яка звільнена від їх сплати при подачі позову, судові витрати компенсуються за рахунок держави». Отже, при ухваленні рішення 26.02.2025 р. судом було вирішено питання про розподіл судових витрат. Разом з тим, надане клопотання щодо розподілу витрат на правничу допомогу від 07.03.2025р., як і акт №20 від 07.03.2025р. не містять доказів фактичної сплати (гонорару) послуг. Відсутність документального підтвердження здійснення витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відшкодуванню підлягають лише документально підтверджені витрати, які були фактично понесені та обгрунтовані. Ненадання з боку відповідача розрахунку витрат та відсутність доказів сплати гонорару, є самодостатньою підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Матеріалами справи підтверджується, що всі заяви по суті справи та процесуальні документи (відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на письмове опитування, клопотання щодо участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції, заяви про відкладення розгляду справи) складалися, візувалися (підписувалися) та направлялися до суду керівником (директором) відповідача TOB «РАДА 2» Гіневською-Гайдай М.О. в межах самопредставництва юридичною особи. Враховуючи не співмірність заявленої суми витрат (справа не є складною) із фактичними діями адвоката Фоменко Д. А, та відсутність обгрунтування необхідності залучення додаткового представника (адвоката) у справу з боку відповідача, відповідно до вище наведеної судової практики, - відповідачем не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, з огляду на що підстави для компенсації витрат відповідача на правову допомогу відсутні. Разом з тим, вирішуючи питання щодо співмірності витраченого часу та об`єму наданих послуг, слід зазначити, що представником відповідача Фоменко Д.А. не надано детального розрахунку часу, який був витрачений останнім.

В судове засідання по даній справі сторони не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином.

Вивчивши заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Так, розгляд справи № 205/2168/24 здійснювався за правилами загального позовного провадження, представник відповідача Гіневська-Гайдай М.О. безпосередньо брали участь судових засіданнях в режимі відеоконференції, заявляла клопотання та подавала докази, що стосувалися суті спору. Протягом розгляду справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона відповідача понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи не подавала. Всі перераховані вище процесуальні документи представника відповідача є черговим доказом, про відсутність намірів останніх на компенсацію своїх витрат на правничу допомогу, оскільки не містити в жодному документів такої вимоги.

Рішення суду ухвалено 26.02.2024 року, про дату його винесення (призначення судового засідання) стороні відповідача було достеменно відомо, оскільки останній отримав від суду судову повістку, був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте жодної заяви, у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, не заявив. Заяву про ухвалення додаткового рішення представником було подано 10.03.2025 року, таким чином стороною відповідача був пропущений строк для звернення з заявою про додаткове рішення. Крім того, у своєму заяві представник відповідача не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.

Також, з матеріалів справи № 205/2168/24 вбачається, що стороною відповідача, ні в жодному судовому засіданні, а ні в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат. Таким чином, представником ТОВ «РАДА 2» не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч. 8 ст.141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви представника відповідача про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем в суді,поданої до закінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.

Крім того, на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Фоменко Д.А. надано копії: ордеру на надання правничої допомоги від 30.10.2024 р. серія ВВ №1043463, договору №18/08/23Р2 про надання правничої допомоги від 18.08.2023 р., додаткової угоди №20 до договору №18/08/23Р2 про надання правничої допомоги від 18.08.2023 р., акту №20 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2025 р.

Відповідно до акту №20 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2025 р. гонорар адвоката склала фіксовану суму 15000,00 грн.

Суд, приймає до уваги те, що відповідачка заперечує проти задоволення заяви представника позивача - адвоката Фоменка Д.А. про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що викладене повинно підтверджувася належними та допустимими доказами обсяг наданих адвокатом послуг, чи була фактично виконана адвокатом робота, вартість якої заявляється до стягнення з іншої сторони.

Кім того, посилання адвоката Фоменка Д.А., про те, що позивач і адвокат Фоменко Д.А. погодили гонорар адвоката за надану професійну правничу допомогу по справі у фіксованому розмірі 15000,00 грн., тому складати і підписувати акт із детальним розрахунком виконаних робіт не вбачається доцільним, не обґрунтовані на законі.

Таким чином, враховуючи викладене, у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Фоменка Дениса Андрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, слід відмовити.

Керуючись ст. ст.126, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2», Фоменка Дениса Андрійовича, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя: Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» (ЄДРПОУ 32070519), вул. А.Ахматової, буд. 3, м. Київ, 02068