Ухвала

від 22.04.2025 по справі 344/7013/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7013/25

Провадження № 1-кс/344/3149/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 22025090000000020, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом УСБУ в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025090000000020 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що за невстановлених обставин представниками спеціальних служб російської федерації для здійснення підривної діяльності проти України в інформаційній сфері, проведення деструктивної пропаганди, поширення дезінформації, маніпулювання свідомістю жителів України, проведення заходів, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, містять заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України залучено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше травня 2024 року, невстановленою досудовим розслідуванням особою створено у соціальній мережі «TikTok» обліковий запис, з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 )» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 який нею використовувався будучи відкритим для публічного огляду та поширення інформації невизначеному колу осіб.

У продовж жовтня-листопада 2024 року представники спеціальних служб російської федерації, використовуючи особисті відносини між невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та ОСОБА_5 , використовуючи Інтернет месенджер «Telegram», залучили його для поширення дезінформації через соціальні мережі та Інтернет месенджери, в тому числі реалізації інформаційних операцій, спрямованих на погіршення морально-психологічного стану громадян України, зокрема залучених до заходів з оборони України від військової агресії російської федерації.

13 листопада 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи в додатку для обміну повідомленнями «Telegram» профіль з ідентифікатором користувача - « ОСОБА_9 » з номером телефону « НОМЕР_1 », під час листувань з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує в додатку для обміну повідомленнями «Telegram» профіль « ОСОБА_10 » з номером телефону « НОМЕР_2 », отримав завдання на поширення відеозаписів опублікованих на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в соціальної мережі «TikTok» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 та розміщення під ними коментарів.

Так, в невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 13 листопада 2024 року, ОСОБА_5 , діючи з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові та державній безпеці України, на виконання попередньо досягнутих домовленостей з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує профіль « ОСОБА_10 » з номером телефону « НОМЕР_2 » в Інтернет месенджері «Telegram», вирішив розповсюдити до значного кола осіб в соціальній мережі «TikTok» публічні заклики до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією та здачі в полон, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації.

При цьому, з метою приховання своєї злочинної діяльності ОСОБА_5 вирішив використовувати для поширення вказаних відеозаписів профіль користувача « ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 )» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній мережі «TikTok», доступ до якого наявний в ОСОБА_5 та який належить невстановленій досудовим розслідуванням особі.

Так, реалізовуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , на виконання попередньо досягнутих домовленостей з невстановленою досудовим слідством особою, яка ймовірно перебуває в полоні російської федерації, та використовує профіль « ОСОБА_10 » з номером телефону « НОМЕР_2 » в Інтернет месенджері «Telegram», перебуваючи у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовуючи функцію «репост» поширив на сторінці соціальної мережі «TikTok» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію користувача « ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді відеозапису за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тривалістю 0 хв. 59 с., з висловлюваннями наступного змісту: «Мы, военнослужащие НОМЕР_3 бригады НОМЕР_4 батальона отдельной механизированной бригады ВСУ. Попадя в плен, буквально на следующий день, мне разрешили связаться с одним из наших командиров. С русской стороны было предложение организовать обмен буквально по горячим следам. Здесь нас много уже накопилось, просто сделали предложение и просто хотели обговорить. То есть ждали и предложений с нашей стороны, на что он, грубо говоря, отморозил, сказал: «Это не мои компетенции», и просто отключился и пропал со связи. Вот и все, ребята. Призываю вас приостановить выполнение задач, чтобы в это время командиры разобрались в ситуации. Просто на время, заставить командиров немножко подумать и решить все эти проблемы. Подумать о нас, также, военнослужащие, которые здесь находятся в плену, разобраться во всем и понять вообще, зачем эта операция в Курской области. Потому что скоро здесь… Большинство поляжет, а остальные будут здесь находиться рядом с нами.», які містять заклик від полонених військовослужбовців НОМЕР_4 батальйону НОМЕР_5 окремої механізованої бригади Збройних сил України, адресований українським військовослужбовцям, до тимчасового невиконання завдань свого командування.

Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи функцію «репост» поширив на сторінці соціальної мережі «TikTok» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію користувача « ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді відеозапису за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », тривалістю 1 хв. 40 с., з висловлюваннями наступного змісту: «Мы из 22ой бригады МБР и хотел бы обратиться в первую очередь к командованию Украины с таки ми вопросами: «Какого чёрта вы отправляете меня, которому 21 год, и моего побратима, которому 22.» Хотелось бы обратиться к своим побратимам, которые только начинаю жизнь: «Здесь никому не рады. Мы здесь не какие-то там друзья или еще кто-то. Здесь вы либо ляжете в землю. Либо вас свиньи доедят, собаки, куры. Либо вы попадёте к нам. Здесь тоже не сладко. Командиры никому не отвечают, командиры не берет трубки. Они меняют номера. Пацаны, вы здесь не будете здесь так спокойно сидеть. Это плен. Когда будет обмен - никто, ничего не знает. Говорите со своим командиром, спрашивайте: «А где мои побратимы, которые вот недавно пришли.» Поднимайте бунты, поднимайте у себя родных, что б они что-то начинали чем-то заниматься, какие-то делали митинги или еще что-то, что б хотя бы остановить эту гребённую войну. Командиры не факт ли нас услышат, а вот люди - они поднимутся, они начнут заниматься этими делами. Пусть командиры перестают пока выводить людей на позиции. Пусть они приостанавливают эту пока войну, пока они не разберутся с пленными, с пропавшими без вести. С теми, кто вообще непонятно, где сейчас валяются, по ходу в земле. И пусть мои побратимы у вас спросят, у вас - командиров: «А где та предыдущая группа или бригада, которая шла на Курск? Где она пропала?», які містять заклик від полонених військовослужбовців НОМЕР_6 окремої механізованої бригади, адресований військовослужбовцям НОМЕР_6 окремої механізованої бригади, піднімати бунти, змусити своїх командирів тимчасово в односторонньому порядку зупинити бойові дії з Російською Федерацією до того моменту, коли ці командири розберуться в ситуації з полоненими та тими, хто пропав безвісти.

За таких обставин ОСОБА_5 , діючи умисно, вчинив дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, які виразились у поширенні публічних закликів до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вінниця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України.

26.02.2025 ОСОБА_5 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Того ж дня, підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

27 лютого 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 квітня 2025 року включно.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується:

- протоколами оглядів профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok» в яких зафіксовано факт поширення ОСОБА_5 відеозаписів з публічними закликами до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколами оглядів додатків до протоколів НСРД якими підтверджено факт отримання ОСОБА_5 завдання на поширення в соціальній мережі «TikTok», з використанням функції «репост», відеозаписів користувача « ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 та поширення ним вказаних відеозаписів з використанням профілю « ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2

- висновком за результатами проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення відеозаписів поширених ОСОБА_5 з використанням профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok»;

- протоколами обшуків території, приміщень, будівель, споруд розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:115:0003, 8000000000:90:115:0004, 8000000000:90:115:0075 (адреса: АДРЕСА_2 ), та квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- допитами свідків, відповідями на доручення слідчого, відповідями на запити та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений

ч. 1 ст. 114-1 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання за його вчинення - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

На даний час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, спрямовані на всебічне та повне дослідження обставин вчинення ОСОБА_5 та іншими особами зазначеного кримінального правопорушення, їх зв`язків, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Строк досудового розслідування закінчується 07.07.2025, однак, закінчити досудове розслідування до вказаної дати неможливо, оскільки необхідно забезпечити повноту встановлення обставин, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим необхідно провести наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії без яких неможливо завершити досудове розслідування, зокрема: провести огляди всіх речей та документів вилучених під час проведення обшуків; отримати висновки за результатами проведення комп`ютерно-технічних експертиз; здійснити огляди носіїв інформації з відомостями за результатами проведених комп`ютерно-технічних експертиз; отримати висновок експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи; виконати інші слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність у яких виникне під час здійснення досудового розслідування.

Ці дії не могли бути здійснені чи завершені до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою з об`єктивних причин, у зв`язку з чим строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вищевказана особа усвідомлює про можливість покарання за вчинення злочину. Окрім цього, ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція насамперед ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку із чим, може виїхати на ТОТ України, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєння ним кримінального правопорушення на території підконтрольній українським органам влади;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані. Також, на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та вичерпне коло причетних осіб, про діяльність яких обізнаний

ОСОБА_5 ;

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину проти основ національної безпеки України, вчиненого у воєнний час. У свою чергу, ОСОБА_5 може підтримувати контакт з іншими особами, які ймовірно причетні до протиправної діяльності, перебуваючи на волі, може розголошувати останнім інформацію про хід досудового розслідування та приховувати докази їхніх злочинних дій;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також злочинів проти основ національної безпеки України та зможе вчинити інші кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також національної безпеки України або продовжити здійснювати вищевказане кримінальне правопорушення. При цьому, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, то застосування до неї іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє.

На даний час досудове розслідування кримінального правопорушення продовжується, вищеперераховані обставини не змінилися, а обставин, які б надавали підстави до зміни запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, немає.

На підставі вищевикладеного а також неможливість запобігання вказаних ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили з приводу поданого клопотання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до норм ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

26.02.2025 року підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

26.02.2025 року ОСОБА_5 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинене проти основ національної безпеки України, та відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.114-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

27 лютого 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 квітня 2025 року, включно.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok» в яких зафіксовано факт поширення ОСОБА_5 відеозаписів з публічними закликами до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань на тимчасове невиконання завдань командування, припинення стримування та відсічі збройної агресії російської федерації шляхом одностороннього зупинення бойових дій з російською федерацією, що призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу ЗСУ і інших військових формувань, які приймають участь у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколами оглядів додатків до протоколів НСРД якими підтверджено факт отримання ОСОБА_5 завдання на поширення в соціальній мережі «TikTok», з використанням функції «репост», відеозаписів користувача « ОСОБА_11 (Україна зникає безвісти)» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 та поширення ним вказаних відеозаписів з використанням профілю « ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 висновком за результатами проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення відеозаписів поширених ОСОБА_5 з використанням профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_8 )» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «TikTok»; протоколами обшуків території, приміщень, будівель, споруд розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:115:0003, 8000000000:90:115:0004, 8000000000:90:115:0075 (адреса: АДРЕСА_2 ), та квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; допитами свідків, відповідями на доручення слідчого, відповідями на запити та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В той же час 25 квітня 2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27.02.2025 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 22025090000000020 до 07.07.2025 року.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею також враховується тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, його обставини та наслідки, а також те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.114-1 КК України, і приходить до висновку, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 25 квітня 2025 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування - до 20 червня 2025 року, включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 червня 2025 року, включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1