Ухвала

від 18.04.2025 по справі 947/5728/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/5728/25

Провадження № 1-кс/947/4649/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритомусудовому засіданні клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001458 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси, повторно після усунення недоліків, надійшло клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001458від 06.12.2024за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.190 КК України.

Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором у клопотанні.

Посилаючись на доводи, викладені у клопотанні, прокурор просить накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування будь-якими особами) на речі, вилучені 03.03.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи клопотання збереженням вилученого майна з метою можливості конфіскації та відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна також у судове засідання не з`явився, про час та дату його розгляду сповіщався належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання, Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001458 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

03 березня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- Мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-G9918/DS ішеі: НОМЕР_1 в корпусі сірого кольору із системою логічного захисту, доступ до якої не надано, у чохлі чорного кольору із двома сім-картками;

- Банківську картку, емітовану AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) № НОМЕР_2 ;

- Банківську картку, емітовану AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 ;

- Флеш-накопичувач Transend об`ємом пам`яті 32 GB;

- Зошит «Діловий клуб» із чорновими записами;

- Грошові кошти у загальному розмірі 44366 (сорок чотири тисячі триста шістдесят шість) доларів США, а саме: банкноти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 442 (чотириста сорок чотири) купюри; банкноти номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 2 (дві) купюри; банкноти номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 1 (одна) купюра; банкноти номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 3 (три) купюри; банкноти номіналом 1 (один) долар США у кількості 1 (одна) купюра;

- Грошові кошти у загальному розмірі 41500 (сорок одна тисяча п`ятсот) гривень, а саме: банкноти номіналом 1000 (одна тисяча) гривень у кількості 38 (тридцять вісім) купюр; банкноти номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 7 (сім) купюр;

- Ноутбук «Asus» модель Х515Е, s/n: M8N0CV02T745315 у корпусі сірого кольору із зарядним пристроєм чорного кольору у сумці чорного кольору.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Частина 1ст. 170 КПК Українипередбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про накладення арешту на майно, прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майнойого збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положенняст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави іметувідповідно до положень ст. 170 Кодексу тавідповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, абоконкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4)розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою,у разі подання клопотання відповідно до ч. 6ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути доданіоригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, органом досудового розслідування не обґрунтовано яке доказове значення має вилучене в ході обшуку за місцем мешкання гр.. ОСОБА_4 майно, зокрема яке відношення має сам ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12024160000001458.

Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання містять лише рапорт оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України, про те, що вході виконання доручення слідчого СУ ГУНП в Одеській області встановлено осіб, які можуть бути причетними до скоєння вказаного кримінального правопорушення, зокрема: реєстратор Петровірівської с/р Березівського району Одеської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, ні з клопотання ні з доданих на його обґрунтування матеріалів не зрозуміло яку роль здійснював ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження, а від так не зрозуміло яке значення має майно виявлене та вилучене за місцем його мешкання.

Орган досудового розслідування у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.

Отже слідчому судді не зрозуміло яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження має вилучене майно та який процесуальний статус в рамках даного провадження має ОСОБА_4

Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучене за місцем мешкання ОСОБА_4 , майно необхідне органу досудового розслідування для огляду та чому прокурор вважає, що воно може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження № 12024160000001458.

Разом з тим помилковими є доводи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно з метою відшкодування шкоди, з огляду на наступне.

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного,обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять доказів того, що ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру, тому клопотання про арешт майна з метою відшкодування шкоди є необґрунтованим.

На думку слідчого судді необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.

За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав для арешту вилучених грошових коштів та підтвердження належності їх підозрюваному.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001458 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1