Ухвала від 18.04.2025 по справі 182/312/23

У х в а л а

18 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 182/312/23

Провадження № 61-3781ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Кузнєцов Ілля Сергійович (далі - адвокат),

на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025 року

у справі за позовом скаржниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» (далі - відповідач) про визнання недійсним кредитного договору та

в с т а н о в и в:

1. У травні 2022 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір № 346331 від 16 травня 2019 року, який вона уклала з відповідачем.

2. 11 листопада 2024 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив заочне рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.

3. 28 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін заочне рішення суду першої інстанції.

4. 27 лютого 2025 року скаржниця вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

5. 10 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу (провадження № 61-2493ск25), згідно з якою визнав справу малозначною та відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці. Мотивував тим, що оскаржені судові рішення ухвалені у справі незначної складності.

6. 22 березня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці знову сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 9146/0/220-25 від 24 березня 2025 року) на ті самі судові рішення.

7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

7.1. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

7.2. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України).

7.3. Оскільки вже є ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2025 року у справі № 182/312/23 (провадження № 61-2493ск25) про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025 року, слід відмовити у відкритті касаційного провадження за поданою повторно касаційною скаргою скаржниці на ті самі судові рішення.

8. Верховний Суд нагадує скаржниці про обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема шляхом повторного подання касаційної скарги на ті судові рішення, щодо перегляду яких у відкритті касаційного провадження Верховний Суд уже відмовив.

8.1. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

8.2. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

8.3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

8.4. За змістом пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами вперше. А відповідно до частини другої цієї статті у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

8.5. Верховний Суд також нагадує, що за змістом частини третьої статті 148 ЦПК України у випадку зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Керуючись статтями 260, 261, пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» про визнання недійсним кредитного договору.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко