Ухвала від 22.04.2025 по справі 759/7930/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4278/25

ун. № 759/7930/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «ВЕСТ», Закритого акціонерного товариства «Молодіжний Житловий комплекс «Академмістечко», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісагробуд», Закритого акціонерного товариства «Спіка», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Науково-виробничої фірми «ВЕСТ», ЗАТ «Молодіжний Житловий комплекс «Академмістечко», ТОВ «Лісагробуд», ЗАТ «Спіка», ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Укрбуд Девелопмент», КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. та 17.04.2025 року справу передано судді.

Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 176, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Таким чином, позивач повинна зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, право власності на яке просить визнати. Вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта про вартість цього майна).

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто розмір судового збору у даній категорії справ, встановлюється безпосередньо від ціни позову, яку позивач має визначити від вартості майна на час звернення з позовом до суду.

Однак, як встановлено судом з наданих матеріалів позову, в порушення вищенаведених вимог закону, позивачами не надано актуальну грошову оцінку оспорюваного нерухомого майна, станом на момент подачі даної позовної заяви, що позбавляє можливості суд встановити точну суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, адже така сума встановлюється в розрахунку одного відсотка від ціни позову.

Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивачу у своїй заяві необхідно зазначити ціну позову, яка залежить від актуальної оцінки, вартості оспорюваного майна на момент подання даного позову та сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановленому законом, з урахуванням актуальної ціни позову. У разі неможливості позивача надати докази проведення експертної оцінки щодо вказаного спадкового майна, позивач повинен надати відповідні докази, а також належним чином обґрунтувати зазначені обставини.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатять судовий збір, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суддя роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачам це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст..ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «ВЕСТ», Закритого акціонерного товариства «Молодіжний Житловий комплекс «Академмістечко», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісагробуд», Закритого акціонерного товариства «Спіка», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п`ять днів з дня отримання ухвали. Роз`яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб