Постанова від 16.04.2025 по справі 199/7405/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/120/25 Справа № 199/7405/19 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року в цивільній справі номер 199/7405/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересня 2019 року до суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди, з урахуванням уточненої позовної заяви обґрунтовували свої позовні вимоги тим, що вони є співвласниками приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 01.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТІРАМІСУ» було укладено договір оренди №03-08/18, на підставі якого Товариству було передано в користування на умовах, визначених вказаним договором, 40 кв.м у приміщенні №107, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . 01.08.2018 року ОСОБА_2 за договором позички №08/2018 передала у безоплатне користування ОСОБА_4 , 200 кв.м у приміщенні №107, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та який, в свою чергу, за договором оренди №04-08/18 від 01.08.2018 року, передав ФОП Ушаковій, у тимчасове платне користування вказану частину приміщення. 01.08.2018 року ОСОБА_2 за договором позички №08-2/2018 передала у безоплатне користування ОСОБА_1 38,25 кв.м приміщення №107. 01.08.2018 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди №05-08/18, на підставі якого останній було передано в користування, на умовах визначених вказаним договором, 22 кв.м на першому поверсі та 214,50 кв.м на другому поверсі у приміщенні №107, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачами було здійснено переобладнання отриманого в оренду приміщення без згоди власників, що призвело до матеріальних збитків, оскільки після закінчення договірних відносин, воно залишилося в неналежному стані для подальшої експлуатації.

Позивачі просили суд:

- стягнути солідарно з ТОВ «ТІРАМІСУ» та ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 143024,55 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 5000,00 грн, судовий збір 1430,00 грн;

- стягнути солідарно з ТОВ «ТІРАМІСУ» та ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 143024,55 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 5000,00 грн., судовий збір 1430,00 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмір 143024,55 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 715,00 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн.

Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 715,00 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмір 143024,55 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 715,00 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач ТОВ «ТІРАМІСУ», подав апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, просив апеляційний суд скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 15.01.2024 року у справі №199/7405/19, та відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивачів.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права, при ігноруванні принципу змагальності та рівності сторін, оскільки рішення було прийнято виходячи лише із аргументів та позиції позивача.

Суд першої інстанції не зазначив у оскаржуваному рішенні усі складові цивільного правопорушення відповідачів, а саме: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою та винності поведінки відповідачів. Замість обґрунтування, зазначення доказів та визначення встановлених фактів причинно-наслідкових дій відповідачів із начебто спричиненими саме діями відповідачів матеріальних збитків позивачам, судом першої інстанції було зазначено про те, що саме відповідачі мають надавати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання. Відповідачі вказані докази надали у спосіб та строк, визначені судом, але вказані докази жодним чином не було зазначені, дослідженні та навіть не були відображені у рішенні суду. Під час розгляду справи, суд фактично обмежив відповідача у наданні доказів та виходив лише із позиції позивачів, які є необґрунтованими.

Відповідно до п. 3.4.4. договорів оренди нежитлового приміщення №01/09-15 від 03.09.2015 року та №02/09-15 від 03.09.2015 року: орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт. На виконання зазначеного пункту 3.4.4. договорів, орендарем (відповідачами) були погоджені перепланування приміщень, про що свідчать власноруч зроблені підписи власників приміщення. Таким чином, можна дійти висновку, що усі перепланування та зміни, які були вчинені відповідачами були погоджені із позивачами ще у 2015 році.

Приймаючи до уваги п. 6.3. договорів оренди №03-08/18 від 01.08.2018 року, 04-08/18 від 01.08.2018 року, 05-08/18 від 01.08.2018 року: «зроблені орендарем удосконалення, якщо вони віддільні без шкоди для орендованого приміщення, є власністю орендаря і можуть бути вилучені Орендарем відповідно до діючого законодавства України при поверненні об`єкта оренди.»

Після того, як орендарі повідомили ОСОБА_6 про свій намір щодо звільнення приміщення, останній запропонував їм грошову компенсацію за те, щоб орендарі залишили усі здійснені орендарями поліпшення приміщення, для того, щодо зазначене приміщення мало більш привабливий вид у порівнянні з тим, у якому воно перебувало на момент укладення договорів у 2015 році. Однак у призначену дату 14.06.2019 року, дату коли власники мали сплатити вартість здійснених поліпшень, від них ніхто не з`явився та грошових коштів щодо оплати здійснених поліпшень не сплатив. У зв`язку із цим, орендар здійснив своїми силами та за власний кошт приведення приміщення у стан, у якому воно існувало на момент передачі в оренду в 2015 році, з урахуванням нормального зносу (п. 7.1. договорів).

У зв`язку з тим, що орендодавцями було проігноровано повідомлення про дострокове припинення договору оренди, орендарі були змушені самостійно звільнити нерухоме майно та передали ключі до приміщення представнику орендодавців, звільнивши при цьому нерухоме майно від своїх речей. Жодних претензій від орендодавців на адресу орендарів не надходило щодо стану майна або необхідності встановлення заподіяних збитків під час повернення нерухомого майна.

Як вбачається з акту приймання передачі нерухомого майна від 01 серпня 2018 року, стан майна та його цілісність не було зазначено, а саме в якому стані перебували інженерні мережі, підлога, стіни та інше, лише зазначено, що майно відповідає для використання у господарській діяльності.

Також, відповідно до договорів вбачається, що не встановлено обов`язків Орендаря при звільненні майна та при достроковому припиненні договору оренди передати нерухоме майно за актом приймання - передачі, вбачається, лише обов`язок передати майно в стані не гіршому ніж воно було отримано в оренду.

Підставою для визначення розміру збитків, які начебто були здійснені відповідачами, позивачі обґрунтовують висновком експерта ОСОБА_7 від 05.08.2019 року. Проте, зазначений висновок не може вважатися належним доказом, оскільки обстеження приміщення було здійснено в односторонньому порядку без представників орендаря, та через 3 (три) тижні після звільнення приміщення орендарями. Що відбувалось протягом цих трьох тижнів із приміщенням з моменту його звільнення орендарями до моменту виходу експерта невідомо.

Експерт, діючи на підставі заяви зацікавленої сторони адвоката Стрюк С.В., фактично допустив порушення щодо проведення експертизи на користь зацікавленої сторони.

Надані позивачем докази, які покладені в обґрунтування нібито заподіяних майнових збитків, які нараховані вже поза межами строку користування таким майно, є нікчемними, надуманими та безпідставними доказами, на підставі яких не можливо встановити наявність збитків та їх відношення до періоду часу користування нерухомим майном відповідачами.

Позивачі повідомляють апеляційний суд про попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, а саме: 1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4300 грн; 2) витрати по сплаті витрат на професійну правничу допомогу 15000 грн.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ТОВ «ТІРАМІСУ» адвокат Мальцев В.П. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду директор ТОВ «ТІРАМІСУ» Сафін В.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представники позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокати Стрюк С.В. і Солдатенко Г.М. апеляційну скаргу не визнали, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 158, 166, том 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю третьої особи.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.07.2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності по частці торгівельно-виставкового приміщення №107 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: загальна площа 476,5 кв.м. Вказане також підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав №35335319 (а.с. 25-26, 27, том 1).

З договору позички №08-2/2018 від 01.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в безоплатне тимчасове користування за функціональним призначенням нежитлове приміщення №107 загальною площею 38,25 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір діє до 20.06.2019 року (а.с. 28-30, том 1).

Відповідно до договору позички №08/2018 від 01.08.2018 року ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 в безоплатне тимчасове користування за функціональним призначенням нежитлове приміщення №107 загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір діє до 20.06.2019 року (а.с. 31-33, том 1).

01.08.2018 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди приміщення №04-08/18, згідно з умовами якого передано останній в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 200 кв.м. (перший поверх) (а.с. 34-35зв, том 1).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ФОП ОСОБА_4 передав ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення №107 загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36, том 1).

01.08.2018 року відповідно до договору оренди приміщення №03-08/18 ОСОБА_1 передала ТОВ «ТІРАМІСУ» в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40 кв.м (перший поверх) (а.с. 37-40, том 1).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору мповернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ТОВ «ТІРАМІСУ» нежитлове приміщення №107, загальною площею 40 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41, том 1).

Згідно з договором оренди приміщення №05-08/18 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_3 в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 22 м.кв (перший поверх) та 214,50 м.кв (другий поверх) (а.с. 42-45, том 1).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення №107 загальною площею 236,5 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46, том 1).

Також матеріали справи містять копії договорів оренди від 2015 -2016 років. Так до договору оренди нежитлового приміщення №01/10-15 складено додаток №1 до акту прийом-передання, в якому зафіксовано пошкодження підлоги (а.с. 44-74, том 2).

Згідно з висновком експерта №28-19 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по визначенню обсягів і вартості будівельних робіт по приведенню в первинний стан нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , складеного 05.08.2019 року судовим експертом Діденко Л.М., вартість відновлювальних робіт об`єкту нежитлового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для приведення його у належний для використання за цільовим призначенням стан, складає 286049,11 грн. Також зазначено, що на момент дослідження об`єкту нежитлове приміщення №107, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не придатне до експлуатації у зв`язку з відсутністю оздоблення стін, стель, перегородок. Організація нормального технологічного процесу на момент дослідження, на який було запроектоване нежитлове приміщення, не представляється можливим, дане приміщення ввести в експлуатацію без доведення його за рівнем комфорту інтер`єрів і технічних характеристик до нормативних вимог діючих на даний момент будівельних, санітарно-гігієнічних і інших правил (а.с. 47-137, том 1).

В матеріалах справи міститься звіт №2698/13 про оцінку вартості торгово-виставкового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 476,5 кв.м) (а.с. 121-125, том 2)

На підтвердження наявності оздоблення необхідного для функціонування приміщення за його цільовим призначенням, позивачами надано фотознімки, які містяться у копії звіту №ПКБ-131-16-02 про оцінку вартості торгово-виставкового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 476,5 кв.м) від 23.05.2016 року (а.с. 126-127, том 2).

Також, надано фотознімки зі звіту №2544 про оцінку вартості торгово-виставкового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 476,5 кв.м) від 20.03.2019 року (а.с. 128-129, том 2).

Задовольняючи частково позовні вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості саме в певному обсязі.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає обставинам справи та нормам закону.

Статтею 759 ЦК України, встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.07.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності по частці торгівельно-виставкового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: загальна площа 476,5 кв.м.

З договору позички №08-2/2018 від 01.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в безоплатне тимчасове користування за функціональним призначенням нежитлове приміщення №107 загальною площею 38,25 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір діє до 20.06.2019 року.

Відповідно до договору позички №08/2018 від 01.08.2018 року ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 в безоплатне тимчасове користування за функціональним призначенням нежитлове приміщення №107 загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір діє до 20.06.2019 року.

01.08.2018 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди приміщення №04-08/18, згідно з умовами якого передано останній в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 200 кв.м. (перший поверх).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ФОП ОСОБА_4 передав ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення №107 загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2018 року відповідно до договору оренди приміщення №03-08/18 ОСОБА_1

передала ТОВ «ТІРАМІСУ» в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40 кв.м (перший поверх).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору мповернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ТОВ «ТІРАМІСУ» нежитлове приміщення №107, загальною площею 40 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором оренди приміщення №05-08/18 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_3 в тимчасове користування приміщення №107, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 22 м.кв (перший поверх) та 214,50 м.кв (другий поверх).

У вказаному договорі зазначено:

п. 1.1 - орендар зобов`язується після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані;

п. 1.4.4 стан: не потребує капітального ремонту, придатне для використання його з метою, зазначеною в п.1.3 цього договору;

п. 1.3 приміщення надається для використання орендарем у підприємницькій діяльності, відповідно до його цільового призначення, а саме: для розміщення об`єкта громадського харчування, офісного приміщення;

п. 3.1.1 орендодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати орендарю орендоване приміщення в стані, придатному для його використання за призначенням;

п. 3.3.5 орендар зобов`язується не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову й перепланування орендованого приміщення;

п. 3.4.4 орендар має право за згодою орендодавця змінювати, поліпшувати стан орендованого приміщення, здійснювати його капітальний ремонт;

п. 8.4 при порушенні орендарем зобов`язань, визначених у п.3.3 цього договору, орендодавець має право розірвати договір і стягнути збитки, заподіяні таким порушенням;

п. 8.7 орендар несе матеріальну відповідальність за неналежне забезпечення орендованого приміщення у розмірі витрат, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту об`єкта оренди.

Строк дії договору оренди до 31.10.2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2018 року ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення №107 загальною площею 236,5 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком експерта №28-19 від 05.08.2019 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по визначенню обсягів і вартості будівельних робіт по приведенню в первинний стан нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , вартість відновлювальних робіт об`єкту нежитлового приміщення №107, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для приведення його у належний для використання за цільовим призначенням стан, складає 286049,11 грн. Також зазначено, що на момент дослідження об`єкту нежитлове приміщення №107, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не придатне до експлуатації у зв`язку з відсутністю оздоблення стін, стель, перегородок. Організація нормального технологічного процесу на момент дослідження, на який було запроектоване нежитлове приміщення, не представляється можливим, дане приміщення ввести в експлуатацію без доведення його за рівнем комфорту інтер`єрів і технічних характеристик до нормативних вимог діючих на даний момент будівельних, санітарно-гігієнічних і інших правил.

З наведеного вбачається, що на відповідачів, як на орендарів, покладено обов`язок повернення орендодавцю орендованого майна в належному стані, а також зобов`язано, не проводити, без письмової згоди орендодавця, перебудову й перепланування орендованого приміщення.

Відповідачами не надано доказів на спростування розміру спричиненої шкоди, а посилання на те, що оцінку розміру шкоди було проведено через три тижні після звільнення приміщенні і без присутності уповноваженої особи зі сторони орендарів, само по собі не свідчить про невірність визначеної суми спричиненої шкоди.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачками доведено порушення відповідачами умов договорів оренди, які виразилися у поверненні орендованого приміщення у непридатному для експлуатації за призначенням стану та розмір шкоди спричиненої такими діями, а відповідачами не спростовано як факт спричинення матеріальної шкоди так і її розмір.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке в повній мірі відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати відповідача ТОВ «ТІРАМІСУ» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАМІСУ» залишити без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року.

Судді: