Рішення

від 22.04.2025 по справі 643/4884/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/4884/24

Провадження № 2/643/388/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Пацурковської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Пацурковської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма 293» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Пацурковська О.М. (представник позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить:

- визнати дії Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма 293» (відповідач), що полягають у нарахуванні по особовому рахунку позивача за адресою: АДРЕСА_1 заборгованості за ненадану послугу з освітлення місць загального користування, ненадану послугу з прибирання прибудинкової території у будинку АДРЕСА_2 у період з 01.06.2022 по 01.01.2023 у розмірі 678,96 грн.;

- зобов`язати відповідача скасувати нараховану за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 у розмірі 678,96 грн. заборгованість по особовому рахунку позивача за адресою: АДРЕСА_1 за ненадану послугу з освітлення місць загального користування, ненадану послугу з прибирання прибудинкової території у Будинку.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

Позивач зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний Будинок перебуває на обслуговуванні відповідача. Між позивачем та відповідачем не був підписаний договір про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкової території через наявність розбіжностей. В період з 01.06.2022 по 01.01.2023 відповідачем не надавались мешканцям Будинку, в тому числі і позивачу, послуги з прибирання прибудинкової території, оскільки не було двірника та мешканці були вимушені самостійно здійснювати прибирання прибудинкової території. Також у вказаний період відповідачем не надавались мешканцям Будинку, в тому числі позивачу, послуги з освітлення місць загального користування у зв`язку із встановленням світомаскувального режиму. Незважаючи на вказані обставини, відповідач нарахував позивачу за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 заборгованість за освітлення місць загального користування в розмірі 101,18 грн., заборгованість за прибирання прибудинкової території в розмірі 475,23 грн. та заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів у розмірі 102,55 грн., всього на суму 678,69 грн. Наявність вказаної заборгованості позбавляє позивача можливості отримати житлово-комунальну субсидію.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 продовжено розгляд справи.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, у судовому засіданні 25.03.2025 відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Позиція учасників справи

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги і доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином. Надав відзив, згідно з яким заперечував проти задоволення позову. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що через запровадження комендантської години мешканці Будинку були вимушені спускатись в укриття підвал Будинку, де було електропостачання та освітлення. Вони користувались електрочайниками, заряджали телефони та гаджети, що підтверджують самі мешканці, на підтвердження чого наданий протокол загальних зборів співвласників Будинку. Через початок військових дій дворові робітники виїхали в евакуацію, у зв`язку з чим на засідання загальних зборів Правління КОЖК «Призма 293» від 21.10.2022 було прийнято рішення з 01.06.2022 на період відсутності дворових робітників, вартість ненаданої послуги з прибирання прибудинкової території, яка закладена в тарифі, розподілити на інші послуги (протокол загальних зборів Правління № 2 від 21.10.2022). Мешканці вирішили самостійно прибирати прибудинкову територію, доки відсутній дворовий робітник.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якій посилалась на обґрунтованість позовних вимог.

Межі розгляду справи

У судовому засіданні 25.03.2025 позивач та його представник просили в межах розгляду даної справи вирішити питання про скасування заборгованості за ненадані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 у розмірі 102,55 грн.

Позивач в обґрунтування вказаних доводів зазначив, що вказані вимоги повинні розглядатись «автоматично», оскільки пов`язані з іншими позовними вимогами.

Вирішуючи вказане питання, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року в справі № 487/10128/14-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17).

У позовній заяві в первісній редакції позивач просив скасувати заборгованість за ненадану послугу з освітлення місць загального користування та ненадану послугу з прибирання прибудинкової території.

В обґрунтування позову в первісній редакції позивач посилався на ненадання йому послуги з освітлення місць загального користування та послуги з прибирання прибудинкової території.

У позовній заяві в первісній редакції позивач не посилався на неотримання ним послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів та, відповідно, не просив скасувати заборгованість із вказаних послуг.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 позовну заяву було залишено без руху, оскільки з вказаної заяви суд був позбавлений можливості встановити розмір заборгованості за послугу з освітлення місць загального користування, яка оспорюється позивачем, та розмір заборгованості за послугу з прибирання прибудинкової території, яка оспорюється позивачем.

На виконання ухвали суду від 14.11.2024 представник позивача подала позов в уточненій редакції, при цьому предмет позову залишився незмінним скасування заборгованості за ненадану послугу з освітлення місць загального користування та ненадану послугу з прибирання прибудинкової території.

В обґрунтування позову в уточненій редакції представник позивача посилалась на ненадання позивачу послуги з освітлення місць загального користування та послуги з прибирання прибудинкової території.

Оцінюючи ту обставину, що в позовній заяві в уточненій редакції позивач навів уточнений розрахунок заборгованості та зазначив, що заборгованість в сумі 678,96 грн. включає в себе заборгованість за інші послуги - з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 у розмірі 102,55 грн., суд керується таким.

Предмет позову в даній справі визначається конкретними послугами, заборгованість за які позивач просить скасувати. Розмір відповідних нарахувань є обставиною, яка підлягає встановленню в ході розгляду справи.

Таким чином, визначальним для встановлення предмету позовних вимог є конкретні види послуг, заборгованість з яких оспорюється позивачем, а не сам по собі загальний розмір заборгованості.

В позовній заяві в уточненій редакції позивач не заявляв вимогу про скасування заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 та не посилався на факт ненадання йому вказаних послуг.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав в межах розгляду даної справи вирішувати питання про скасування заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, дератизації, дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів за період з 01.06.2022 по 01.01.2023.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Позивач зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними паспорту позивача (а.с. 7-8) та Інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова (а.с. 30).

Відповідач здійснює діяльність з комплексного обслуговування об`єктів, що підтверджується даними витягу з інформаційних баз даних (а.с. 9).

Згідно з калькуляцією тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються за адресою Будинку, встановлені такі тарифи на 2021 рік (грн. (без ПДВ) за 1 м.кв. загальної площі 2779,6 кв.м.): прибирання прибудинкової території 1,55 грн; вивезення побутових відходів 0,92 грн., технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем всього 0,77 грн., дератизація, дезінсекція 0,08 грн., обслуговування вентиляційних каналів 0,06 грн., поточний ремонт 0,09 грн., освітлення місць загального користування 0,33 грн., всього 3,80 грн. (а.с. 12, 154).

Відповідно до довідки, виданої відповідачем, заборгованість позивача з квартплати станом на 01.02.2024 складає 678,96 грн. Вивіз ТБО входить в квартплату. Діючий тариф 3,20 грн., в тому числі вивезення побутових відходів 0,92 грн./кв.м. (а.с. 13, 146).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу перерахунку заборгованості (а.с. 14-16, 18-20).

04.10.2023 відповідач надав відповідь на звернення позивача, згідно з якою в зв`язку із вторгненням РФ на територію України 24.02.2022 робота відповідача була тимчасово призупинена. Згідно з цим всім мешканцям було зроблено перерахунок за ненадані послуги відповідно до протоколу № 1 від 14.10.2022 за три місяці непрацездатності відповідача. На даний час всі послуги надаються в повному обсязі (а.с. 17).

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивачу відмовлено в призначенні житлової субсидії у зв`язку з наявністю простроченої заборгованості перед відповідачем у розмірі 864,26 грн. (а.с. 22).

Згідно з договором про постачання електричної енергії від 12.01.2010, укладеним між АК «Харківобленерго» та відповідачем, АК «Харківобленерго» зобов`язалось продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача (а.с. 73-74).

Суду наданий протокол загальних зборів № 1 від 14.09.2024 співвласників будинку «Призма № 293 будинок АДРЕСА_3 , що входить до складу КОЖК «Призма № 293». Згідно з вказаним протоколом мешканці Будинку не згодні з позовом ОСОБА_1 . У протоколі зафіксовані пояснення ОСОБА_2 , згідно з якими світло в під`їзді в період з 01.06.2022 по 01.01.2023 було. Світло було відсутнє тільки коли АК «Харківобленерго» не надавало цю послугу в усьому мікрорайоні. У всіх 4 під`їздах стоїть датчик руху, тому при вході до під`їзду світло горить завжди. Прибудинкова територія прибиралась самостійно мешканцями. Згідно з протоколом, пояснення надала також ОСОБА_3 , яка зазначила, що світло в Будинку було відсутнє приблизно з березня по травень 2022 року. Після цього світло було в місцях загального користування, а саме у під`їздах та підвалі Будинку, де люди переховувались кожного вечора, а хтось і ночував. Мешканці використовували світло для підзарядки мобільних гаджетів, кип`ятили воду, надавали користуватись світлом людям з сусідніх будинків, у яких не було світла. Позивач сам неодноразово спускався до підвалу при сильних обстрілах. Прибудинкова територія прибиралась мешканцями Будинку, а у місцях загального користування світло було з дотриманням всіх норм щодо світломаскування. Голова Будинку ОСОБА_4 зазначила, що невикористані кошти від послуг, які були в кошторисі, були переплановані та використані на інші потреби Будинку. В підсумку згідно з протоколом мешканці Будинку підтвердили той факт, що в період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в Будинку надавались послуги з освітлення місць загального користування, прибирання прибудинкової території відбувалось силами мешканців Будинку. Вказаний протокол підписаний головою установчих зборів та секретарем. До протоколу додані результати голосування співвласників, згідно з якими в графі «підтверджую» проставили відмітку та підпис 41 особа (а.с. 7581).

Суду надані звіти про покази засобів обліку електричної енергії та акт про обсяги розподіленої електричної енергії, з яких вбачається, що за адресою Будинку знімались показання приладів обліку, в тому числі у вересні 2022 року (а.с. 88-93). Так, згідно із звітом за адресою Будинку зафіксовані поточні показання 6562 (а.с. 88). Відповідно до акту про обсяги розподіленої енергії за вересень 2022 року за адресою Будинку зафіксовані показники у попередньому періоді 6562, у розрахунковому періоді 6782,6 (а.с. 90-92).

Згідно з випискою з протоколу № 2 засідання правління КОЖК «Призма № 293» від 21.10.2022, з 01.06.2022 і на період відсутності дворового робітника, вартість ненаданої послуги (прибирання прибудинкової території), яка закладена в тарифі, вирішено розподілити на інші послуги (вивезення сміття, освітлення сходових клітин, електроенергії для ліфтів та інше). Вказаний документ підписаний головою установчих зборів, секретарем та ще 7 особами (а.с. 95-96).

Крім того, відповідачем суду надані рахунок-фактура на покос трави, акт здачі-прийомки виконаних робіт з покосу трави та заява про оплату вказаних послуг в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 97-99, 101), чеки на бензин (а.с. 100), видаткова накладна на плінтус (а.с. 102), заява про оплату рахунку для ремонту віконних пройомів в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 103, 105), видаткова накладна на будівельні матеріали (а.с. 104), видаткова накладна на лопату, граблі, рукавчики (а.с. 106), заява про оплату рахунку для придбання інвентаря двірнику в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 107), видаткова накладна на акваізол (а.с. 108), заява про оплату рахунку для ремонту козирьку під`їзду в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 109), видаткова накладна на емаль (а.с. 110), заява про оплату рахунку для ремонту вхідних груп в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 111), видаткова накладна на емаль (а.с. 112), заява про оплату рахунку для ремонту та фарбування вхідних груп в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 113), заява про придбання праймера за рахунок заощаджень коштів будинку та чек про придбання праймера (а.с. 114).

Згідно з наданим відповідачем розрахунком заборгованості позивача за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, заборгованість позивача за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 складає всього 1086,24 грн. (а.с. 118-119).

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першоїстатті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з`ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК).

Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 1, 2 ст. 16 ЦК).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу,що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, такі від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці правочи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким,що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 рокуу справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 рокуу справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3)).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення правовідношення (пункти 1, 5 і 7 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК Українизаявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 57)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 рокуу справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20) зроблено висновок, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов`язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимогає ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Крім того, ефективним способом захисту прав є і вимога зобов`язати відповідача списати з особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другоїстатті 16 ЦК України). Її можна заявити як разоміз вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому,що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальникі не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувативід постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживачана помилкову сплату коштів всупереч його волі (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 753/8902/20-ц).

Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (пункт 7 частини другоїстатті 16 ЦК України): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якогоє право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов`язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом. Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 03 жовтня2018 року у справі № 529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування платиза централізоване постачання опалення споживач має право оскаржитиу суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок. Позов про скасування боргу узгоджується із частиною другоюстатті 16 ЦК України, яка передбачає можливість захисту цивільного права або інтересу іншим способом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55,124 Конституції Українитастатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положенняКонституції Українита Конвенції мають вищу юридичну силу (статті8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокремастаттею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні платиза постачання централізованого опалення споживач має право оскаржитиу судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом Україниу постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13 (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 753/8902/20-ц).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

В п. 79 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 зазначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок або скасувати заборгованість є ефективним способом захисту, який узгоджується з чинним законодавством України.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати заборгованість за освітлення місць загального користування за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в розмірі 101,18 грн., суд керується таким.

Згідно з вказаними вище висновками щодо застосування норм права Верховного Суду, в цивільному судочинстві застосовується стандарт більшої переконливості (більшої вірогідності), за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Виходячи з вказаних вище засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, саме на позивача покладений процесуальний обов`язок довести, шляхом надання суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, факт ненадання відповідачем послуги з освітлення місць загального користування у вказаний вище період.

Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України таких доказів позивач суду не надав. Численні звернення позивача до відповідача суд не може визнати належними та достатніми доказами вказаної обставини адже вказані звернення по суті відображають лише суб`єктивну оцінку позивача тих чи інших обставин, з приводу яких подавались звернення. Посилання позивача в позовній заяві на запровадження режиму світломаскування також самі по собі не можуть свідчити про ненадання відповідачем вказаної послуги адже вказаний режим в м. Харкові міг застосовуватись виключно під час комендантської години, а послуга з освітлення місць загального користування надається не тільки під час комендантської години, а в цілому протягом всього періоду доби, коли вказана послуга є актуальною.

Крім того, доводи позивача щодо ненадання відповідачем послуги з освітлення місць загального користування спростовуються наданими відповідачем доказами, зокрема даними протоколу загальних зборів співвласників Будинку № 1 від 14.09.2024, згідно з яким мешканці Будинку в кількості 41 особа підтвердили наявність освітлення та електроенергії у під`їздах та підвалі Будинку в період часу з 01.06.2022 по 01.01.2023 та факт надання послуги з освітлення місць загального користування у вказаний період. Також вказані обставини підтверджуються наданими відповідачем документами, в яких зафіксовані показання приладів обліку електричної енергії.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведений факт ненадання відповідачем послуги з освітлення місць загального користування, а відтак позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати заборгованість за послуги з освітлення місць загального користування за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в розмірі 101,18 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати заборгованість за послуги з прибирання прибудинкової території за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в розмірі 475,23 грн., суд керується таким.

Насамперед суд зауважує, що відповідачем не спростовані доводи позовної заяви та виконані представником позивача розрахунки, згідно з якими позивачу за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 нарахована заборгованість за вказані послуги в розмірі 475,23 грн., виходячи з тарифу 1,55 грн., який зазначений у вказаній вище калькуляції, та площі квартири позивача. Ураховуючи наведене та розглядаючи справу на підставі стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд вважає вказану обставину доведеною.

Відповідач, виходячи з доводів відзиву та наданих ним доказів, не заперечував, що послуга з прибирання прибудинкової території у вказаний вище період не надавалась, а прибирання території здійснювалось мешканцями Будинку.

Згідно з наданими відповідачем доказами, зокрема випискою з протоколу № 2 засідання правління КОЖК «Призма № 293» від 21.10.2022, вартість ненаданої послуги з прибирання прибудинкової території, яка закладена в тарифі, була розподілена на інші послуги (вивезення сміття, освітлення сходових клітин, електроенергії для ліфтів та інше).

Оцінюючи вказані обставини та вищенаведені докази наявності у відповідача витрат на покос трави, придбання плінтусу, будівельних матеріалів, здійснення ремонту в Будинку, які згідно із заявами здійснювались в рахунок невикористаних коштів за послугу «Прибирання прибудинкової території» у 2022 році (а.с. 97-114), суд керується таким.

Насамперед суд зазначає, що всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України відповідач не надав суду докази наявності у правління КОЖК «Призма № 293» повноважень здійснювати такий перерозподіл невикористаних коштів на прибирання прибудинкової території, в тому числі перерозподіляти їх на неконкретизовані цілі, які у виписці з протоколу № 2 зазначені як «інше».

Крім того, заборгованість відповідачу нарахована за період з 01.06.2022 по 01.01.2023. Інші послуги, на фінансування яких відповідач спрямував (перерозподілив) плату за ненадану послугу з прибирання прибудинкової території, надані ще в 2023 році. Відповідач не зазначив, на які конкретно цілі в даний час він планує спрямувати грошові кошти, які нараховані позивачу в якості плати за послугу з прибирання прибудинкової території у період з 01.06.2022 по 01.01.2023.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів наявність передбачених законодавством України підстав нараховувати позивачу плату за послугу з прибирання прибудинкової території за період з 01.06.2022 по 01.01.2023, яка фактично надана не була.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати заборгованість відповідача за послугу з прибирання прибудинкової території за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в розмірі 475,23 грн.

З пояснень позивача та його представника, наданих у судовому засіданні, а також змісту позовних вимог вбачається, що позивач у тому числі просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахуванням заборгованості.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, способи захисту мають відповідати критерію ефективності.

Суд приходить до висновку, що покладення на відповідача обов`язку скасувати заборгованість є достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача, у зв`язку з чим відмовляє в позовних вимогах про визнання дій відповідача протиправними.

Ураховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє позовні вимоги та зобов`язує відповідача скасувати заборгованість позивача за послуги з прибирання прибудинкової території за період з 01.06.2022 по 01.01.2023 в розмірі 475,23 грн.

Оскільки позивачем заявлені вимоги про скасування заборгованості, нарахованої за період з 01.06.2022 по 01.01.2023, суд не надає оцінку доводам сторін та наданим ними доказам, які стосуються заборгованості, яка виникла у період до 01.06.2022 та після 01.01.2023.

Розглядаючи справу в межах пред`явлених позовних вимог, суд також не надає оцінку доводам сторін та наданим ними доказам, які стосуються правовідносин щодо укладення між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкової території.

Одночасно суд зазначає, що згідно з вказаними вище висновками щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, заявлені вимоги позивача про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог Національної ради до ТОВ «Новітнє обладнання», що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.

Позов ОСОБА_1 спрямований на припинення грошових вимог відповідача до позивача, а отже, виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права, носить майновий характер. Ціна позову складає 678,96 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Оскільки позов пред`явлений фізичною особою, ставка судового збору у вказаній справі дорівнює мінімальному розміру судового збору, що сплачується фізичною особою за позовні вимоги майнового характеру, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Оскільки позов задоволений частково, суд пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 847,77 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позовну заяву адвоката Пацурковської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма 293» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма 293» (адреса: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 79-В, кв. 1, код ЄДРПОУ: 03105797) скасувати заборгованість ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за послугу з прибирання прибудинкової території за період з 01.06.2022 року по 01.01.2023 року в розмірі 475,23 грн. (чотириста сімдесят п`ять гривень двадцять три копійки).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма 293» (адреса: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 79-В, кв. 1, код ЄДРПОУ: 03105797) на користь держави судовий збір у розмірі 847,77 грн. (вісімсот сорок сім гривень сімдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Крівцов