Постанова від 17.04.2025 по справі 160/3901/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2025 року м.Дніпросправа № 160/3901/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 160/3901/25 (суддя Боженко Н.В.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/3901/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - повивач) звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа: військова частина НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової служби, оформлену 08.01.2025 (№ невідомий) протиправною;

- скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової служби, оформлену 08.01.2025 (№ невідомий);

- зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторно, медичний огляд стану здоров`я позивача, шляхом направлення до лікувально-профілактичних установ інших міністерств і відомств у місті Дніпро, з метою проведення необхідного дійсного обстеження, поглибленій діагностики та прийняття відповідного рішення щодо визначення дійсної ступені придатності до військової служби, у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом № 402 Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд зупинити дію постанови (№ невідомий), військово-лікарської комісії (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2025 про медичний огляд позивача у зв`язку з численними порушеннями відповідачем (лікарями ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ) діючого Порядку Положення Наказу № 402 МО України від 14 серпня 2008 року, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Заява про забезпечення позову була обґрунтована посиланнями на те, що позивач має хронічні захворювання та існує очевидна загроза його здоров`ю в разі відправлення позивача до військової частини на лінії зіткнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що доводи заяви про забезпечення позову судом не досліджені належним чином. Судом першої інстанції залишено поза увагою, що медичний огляд позивача не закінчено, медичні дослідження, не здійснені. Виключно тільки після отримання всіх медичних документів, що стосуються позивача, відповідач був зобов`язаний прийняти остаточне рішення щодо визначення дійсного ступеня придатності до військової служби у десантно-штурмових військах ЗСУ або в інших родах військ. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних. Вказує, що це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Відповідач та третя особа своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористались.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі №580/244/23.

Підстави для забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 року у справі №160/8773/23.

Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2023 року у справі №640/32519/21.

Згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.07.2022 позивач обмежено придатний до військової служби.

Відповідно до військового квитка від 08.01.2025 НОМЕР_2 позивача 08.01.2025 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_5 . У військовому квитку також вказано, що 08.01.2025 позивач пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Наведені позивачем обґрунтування зводяться до незгоди із постановою ВЛК, однак наразі така протиправність не підтверджена жодним доказом, їх існування має ймовірний характер та обґрунтовується лише доводами позивача.

Обставини справи не вказують на очевидну протиправність спірної постанови ВЛК, а перевірка відповідних доводів потребує встановлення фактичних обставин справи та доведення на підставі відповідних доказів, що не може характеризувати оскаржене рішення, як очевидно протиправне.

Колегія суддів, вважає, що підстави для забезпечення позову, згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 160/3901/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак