Рішення від 10.06.2025 по справі 160/3901/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 рокуСправа №160/3901/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/3901/25 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружнго адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_3 , в якій позивач просить:

- визнати Постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової служби, оформлену 08.01.2025 року, (№ невідомий) протиправною;

- скасувати Постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової служби, оформлену 08.01.2025 року, (№ невідомий);

- зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 ) провести повторно, мій медичний огляд мого стану здоров`я, шляхом направлення мене до лікувально-профілактичних установ інших міністерств і відомств у місті Дніпро, з метою проведення необхідного дійсного обстеження, поглибленій діагностики та прийняття відповідного рішення щодо визначення моєї дійсної ступені придатності до військової служби у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом № 402 Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність проведеної щодо позивача військово-лікарської комісії. Позивач зазначає, що під час ВЛК не зміг надати документи на підтвердження стану його здоров`я, а сама ВЛК проведена з порушенням процедури, в зв`язку з чим її висновки є необґрунтованими.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3901/25 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3901/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

07 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від третьої особи в підсистемі «Електронний Суд». Третя особа зазначає, що 08.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України №65/2022. 09.01.2025 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , де він і проходить військову службу по теперішній час. Позивач під час проходження служби у військовий частині НОМЕР_3 звертався з рапортом до командира військової частини НОМЕР_5 з проханням, зокрема, направити на повторний медичний огляд ВЛК. У відповідь на зазначений рапорт військовослужбовцю, було рекомендовано звернутися до медичної служби військової частини, задля проведення медичного обстеження та діагностики його хронічних хвороб та вирішення питання щодо подальшого проходження ВЛК.

10 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказу, до якого додано копію ухвали слідчого судді щодо зобов`язання уповноваженої особи внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання доказу у справі №160/3901/25 задоволено. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подання доказу ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 26.02.2025 року у справі №554/2250/25 до дати його фактичного подання. Прийнято доказ ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26.02.2025 року у справі №554/2250/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року призначено розгляд адміністративної справи №160/3901/25 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Підготовче засідання призначено на 13 травня 2025 року, витребувано докази у справі.

Позивачем 06 лютого 2025 року подано заяву про розгляд справи без його участі.

30 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд» та містила витребувані відомості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року залучено до участі у справі другого відповідача, витребувано у нього докази у справі. Розгляд адміністративної справи №160/3901/25 розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 03 червня 2025 року

23 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов відвідповідача-2 в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивачем не дотримано процедури оскарження висновку відповідача-2 про його придатність до військової служби у позасудовому порядку, а суд не наділений повноваженнями надавати оцінку висновкам військово-лікарської комісії або самостійно встановлювати наявність чи відсутність у позивача певних захворювань лише на підставі наданих ним консультативних висновків, достовірність яких не підтверджено, підстав для визнання неправомірності винесених відповідачами наказів про призов позивача на військову службу під час мобілізацій та про зарахування останнього до особового складу військової частини, не вбачається. Разом з відзивом надано витребувані судом документи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року забезпечено участь представника Військової частини НОМЕР_3 у судовому засіданні, призначеному на 03 червня 2025 року об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/3901/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 червня 2025 року.

В судове засідання, призначене на 10 червня 2025 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, в зв`язку з чим та враховуючи подання сторонами заяв по справі, суд на місці ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні, згідно ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

08 січня 2025 року відповідачем-1 за результатами медичного огляду позивача складено Довідку ВЛК №256/266 (далі Довідка ВЛК).

Згідно висновків Довідки ВЛК позивач: придатний до військової служби.

В наявності картка обстеження та медичного огляду позивача, в якій відображено результати медичного обстеження позивача кожним з лікарів, проведені дослідження.

В матеріалах ВЛК наявні медичні документи позивача, долучені до позовної заяви.

Вважаючи Довідку ВЛК протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно п. 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно п. 2.5.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я;

потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

потреби у тривалому лікуванні.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України)

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом він не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 року у справі № 824/399/17-а.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.06.2020 року №810/5009/18.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, виходить за межі судового розгляду.

Відповідно, в компетенції суд перебуває лише питання дотримання відповідачем положень законодавства щодо саме процедури проведення військово-лікарської експертизи позивача.

З цього приводу суд зазначає, що позивач висунув такі зауваження: неврахування реального стану здоров`я, відсутність дослідження профільних лікарів.

В матеріалах справи наявна Довідка ВЛК, яка підтверджує проведення медичного огляду позивача. Докази на спростування цього доказу позивачем не надані.

Разом з Довідкою ВЛК позивача надано інші матеріали ВЛК, з яких не вбачається порушень процедури проведення ВЛК.

Надані позивачем медичні документи не можуть бути оцінені безпосередньо судом, оскільки така оцінка в будь-якому випадку зводилася б до оцінки медичних діагнозів, що перебуває за межами компетенції суду.

Більш того, правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.

Отже, суд позбавлений можливості на підставі документів, які не оцінювались відповідачем-1 як спеціально уповноваженим органом, надати оцінку правильності висновку ВЛК в частині оцінки стану здоров`я позивача як такої.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про те, що медичний огляд позивача проведено з порушенням встановленого законодавством порядку.

Про це свідчить в т.ч. і відсутність оскарження результатів ВЛК позивача в адміністративному порядку до вищестоящого органу.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що окремо поданий позивачем доказ - ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 26.02.2025 року у справі №554/2250/25, не містить відомостей про правомірність чи протиправність процедури ВЛК позивача, оскільки засвідчує лише факт невнесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Як наслідок, такий доказ є неналежним та не стосується предмета спору.

В свою чергу позивач не позбавлений можливості ініціювати проведення ВЛК і під час проходження військової служби.

Отже підстави для визнання протиправною та скасування постанови відповідача відсутні.

Позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії мають похідний характер від вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови ВЛК. Як наслідок, відмова у задоволенні таких вимог зумовлює відмову у задоволенні вимог про зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні в повному обсязі.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко