Постанова

від 22.04.2025 по справі 400/1312/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1312/24

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шевчук О. А.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року про залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н», поданої відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2023 №18534 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 залишено без змін.

03.12.2024 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 видано виконавчі листи.

31.01.2025 представник позивача подав заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Миколаївській області та його посадових осіб, в особі, в. о. начальника Корнєва Р. А., заступника начальника Купчишиної О. А. щодо невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1312/24 від 18.04.2024 за виконавчим листом від 03.12.2024 та зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області та його посадових осіб в. о. начальника Корнєва Р. А., заступника начальника Купчишиної О. А. вчинити законні дії з виконання цього рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» щодо виключення з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Заява обґрунтована тим, що 16.12.2024 ТОВ «Радом-Н» безпосередньо звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду №400/1312/24 від 03.12.2024 про зобов`язання Головне управляння ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «Радом-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку згідно рішення суду першої інстанції та постанови суду другої інстанції.

За результатами ознайомлення в системі АСВП, за отриманим ідентифікатором, ТОВ «Радом-Н» стало відомо, що за поданим виконавчим листом №400/1312/24 від 03.12.2024 головним державним виконавцем Максімовою О. О. 17.12.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76799322 щодо зобов`язання ГУ ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «Радом-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та надано боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду.

17.12.2024 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 200 грн та постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 32000 грн.

30.01.2025 головним державним виконавцем Максімовою О. О. винесено вимогу, якою зобов`язано боржника надати копію рішення щодо виключення ТОВ «РАДОМ-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Також в матеріалах виконавчого провадження №76799322 наявне повідомлення боржника, оформлене листом №23/5/14-29-18-12 від 02.01.2025 за підписом заступника начальника Купчишиної Ольги з додатком до нього витягу з протоколу засідання комісії боржника №9 від 25.01.2024, рішення №1360 від 25.01.2024. Заступник начальника Купчишина Ольга вказаним вище листом повідомляє, що приписи рішення суду виконано до відкриття виконавчого провадження. Свої висновки аргументує тим, що предметом оскарження у справі №400/1312/24 було рішення Комісії регіонального рівня про відповідність ТОВ «РАДОМ-Н» критеріям ризиковості №18534 від 12.10.2023, яке втратило чинність з ухваленням рішення №1360 від 25.01.2024 (за результатами розгляду комісією боржника повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 17.01.2024), яке направлено платнику через електронний кабінет у день його прийняття та на теперішній час є чинним.

Отже, представник ТОВ «РАДОМ-Н» констатує, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 в частині виключення підприємства з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не виконано.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року заяву ТОВ «РАДОМ-Н», подану в порядку статті 383 КАС України, залишено без задоволення.

Залишаючи без задоволення заяву, суд першої інстанції виходив із того, що при розгляді заяви, відповідно до статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд повинен здійснити судовий контроль, який визначений межами судового рішення.

У межах судового рішення у справі №400/1312/24 суд розглядав законність прийняття рішення Комісії регіонального рівня про відповідність ТОВ «РАДОМ-Н» критеріям ризиковості №18534 від 12.10.2023. Саме за результатами скасування цього рішення і було зобов`язано виключити ТОВ «РАДОМ-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Однак, 25.01.2024 Комісія регіонального рівня, за результатами розгляду поданих ТОВ «РАДОМ-Н» інформації та документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, прийняло інше рішення №1360 про відповідність ТОВ «РАДОМ-Н» критеріям ризиковості платника податку.

Отже, позивач перебуває у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до рішення від 25.01.2024 №1360.

У свою чергу, суд першої інстанції указує, що рішення №1360 від 25.01.2024 не було предметом оскарження у справі №400/1312/24, про його прийняття ні позивач, ні відповідач суду не повідомив.

Не погоджуючись з указаною ухвалою суду, ТОВ «РАДОМ-Н» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та задовольнити його заяву, подану в порядку статті 383 КАС України.

Апелянт указує, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 зобов`язано саме Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «РАДОМ-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки комісія не уповноважена представляти та захищати інтереси суб`єкта владних повноважень в суді, а тому отримавши відповідне рішення про зобов`язання виключити підприємство з переліку ризикових платників податку Комісія в автоматичному режимі вчиняє дії щодо виключення з переліку ризикових платників податку.

Головне управління ДПС у Миколаївській області не скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд апеляційної скарги за їх участю, скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

У відповідності до положень частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частина 6 цієї статті передбачає, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Як свідчать обставини даної справи, підставою звернення ТОВ «РАДОМ-Н» до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України стало невиключення підприємства з переліку ризикових платників податку на підставі рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2023 №18534 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «РАДОМ-Н» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд першої інстанції установив, що ТОВ «РАДОМ-Н», після отримання рішення від 12.10.2023 №18534, яке було предметом оскарження у даній справі №400/1312/24, скориставшись своїм правом, подало на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення №1360 від 25.01.2024 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Радом-Н» критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, після прийняття відповідачем рішення від 25.01.2024 №1360, рішення від 12.10.2023 №18534 втратило чинність.

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що позивач перебуває у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до рішення від 25.01.2024 №1360, яке не було предметом оскарження у справі №400/1312/24.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості застосувати у межах даної справи інститут судового контролю, який направлений на забезпечення належного виконання судового рішення.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правових висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення без задоволення заяви ТОВ «Радом-Н», поданої в порядку статті 383 КАС України, що є підставою, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо судового контролю, постановлена судом відповідно до статті 383 КАС України у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року про залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н», поданої відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Доповідач суддяІ. О. Турецька

суддяЮ. М. Градовський

суддяО. А. Шевчук