Ухвала

від 23.04.2025 по справі 357/5607/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5607/25

1-кс/357/802/25

У Х В А Л А

23 квітня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024111030003693 від 09.11.2024,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене Начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.

1.1. Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111030003693, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

1.1.1. За твердженням слідчого, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.2. До Білоцерківського РУП 09.11.2024 надійшов рапорт о/у СБН ВКП Білоцерківського РУП ОСОБА_6 про те, що група невстановлених осіб за попередньою змовою на території Білоцерківського району Київської області здійснюють незаконний збут психотропної речовини «амфетамін» у великих розмірах.

1.1.3. В порядку ст. 40 КПК України надано доручення оперативному підрозділу на встановлення невстановлених осіб, які незаконно здійснюють збут психотропної речовини «амфетамін». На виконання вказаного доручення до слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області надійшов письмовий рапорт оперуповноваженого ВКП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про те, що в ході здійснення оперативно-службової діяльності отримано оперативну інформацію про те, що до вчинення даного злочину можуть бути причетні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець: Луганської області, місто Петровське, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Узин, Київська область, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Узин, Київська область, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

1.1.4. У період часу з 15 год 07 хв по 16 год 27 хв 21.04.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме у квартирі АДРЕСА_4 проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: речовину рослинного походження зеленого кольору, що поміщено до спец. пакету № CRI 1197469; електронні ваги, що поміщено до спец. пакету № CRI 1197453; згорток з фольги з вмістом речовини невідомого походження білого кольору, що поміщено до спец. пакету № CRI 1197456. З вказаного згортку за допомогою ватної палички та води для ін?єкцій зроблено змив, що поміщено до паперового конверту з відповідними написами.

1.1.5. Крім того, 21.04.2025 до Білоцерківського РУП надійшло повідомлення о/у СБН ВКП ОСОБА_6 про те, що 21.04.2025 близько 13 год. 40 хв. по вул. Л. Українки, 68 в м. Узин Київської області затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 21.04.2025 близько 13 год. 15 хв. здійснив збут психотропної речовини "амфетамін" за грошові кошти в сумі 600 гривень, в якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон, марки «Realme ui» білого кольору з IMEI НОМЕР_1 , що поміщено до спец. пакету № CRI 1197358.

1.2. Слідчий просить накласти арешт на зазначене вилучене майно з метою збереження речових доказів, оскільки це необхідно для виконання завдань кримінального провадження, зокрема для проведення необхідних судових експертиз із майном.

2. В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності та просила його задовольнити за викладених у ньому обставин.

Підозрюваний надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності та не заперечував проти його задоволення за викладених у ньому обставин.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

3. Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111030003693 здійснюється за фактом надходження до Білоцерківського РУП інформації про те, що група осіб за попередньою змовою на території Білоцерківського району Київської області незаконно здійснюють збут психотропної речовини «амфетамін» у великих розмірах. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

3.2.1. Частиною 1 ст. 307 КК України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Частиною 2 ст 307 КК України встановлено кримінальну відповідальність за те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

3.4.2. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування перевіряються факти збуту психотропних речовин.

3.4.3. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження (рапорти о/у СРЗПВ ВКП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, протокол затримання особа, підозрюваної у вчиненні злочину, протокол обшуку), формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та 2 ст. 307 КК України.

3.4.4. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

В судовому засіданні встановлено, що 21.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2025 (справа № 357/5607/25, № 1-кс/357/779/25) проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема електронні ваги.

Крім того, 21.04.2025 під час затримання ОСОБА_5 здійснено його особистий обшук та вилучено мобільний телефон, марки «Realme ui» білого кольору з IMEI НОМЕР_1 .

3.4. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку слідчий заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

3.4.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3.4.2. Постановою від 21.04.2025 вказане в клопотанні майно, вилучене під час проведених 21.04.2025 обшуків визнане речовими доказами.

3.4.3. Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, вилучені під час обшуку електронні ваги та мобільний телефон можуть мати значення для кримінального провадження. Як вбачається зі змісту клопотання до доданих до нього документів, під час досудового розслідування перевіряються факти можливого збуту психотропних речовин. Відтак виявлені та вилучені електронні ваги та мобільний телефон мають значення для кримінального провадження, оскільки можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, підтвердити чи спростувати наявні в органу досудового розслідування версії, і вони можуть відноситися до речових доказів у цьому кримінальному провадженні .

3.4.6. За таких обставин на зазначене в клопотанні майно може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.5. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

3.6. З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) мету арешту майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.6.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.6.2. Вилучене під час обшуків майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.6.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена слідчим мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.6.4. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не вбачає втручання у права і свободи особи при одночасному встановленні необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення потреб досудового розслідування. За таких обставин відсутнє обмеження права власності будь-яких осіб, що звільняє слідчого суддю від обов`язку дослідження розумності і співмірності обмеження права власності.

3.6.5. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для підозрюваного та/або третіх осіб не вбачається.

3.7. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту вилучені під час обшуків речі в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. Тому клопотання слідчого слід задовольнити.

3.8. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на майно:

- що було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме у квартирі АДРЕСА_4 , а саме на електронні ваги,

- на мобільний телефон, марки «Realme ui» білого кольору з IMEI НОМЕР_1 , який був вилучений в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_5 , якими користується останній,

шляхом накладення заборони на користування та розпорядження таким майном.

4. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

7. Копію цієї ухвали вручити слідчому негайно та надіслати власнику майна.

Слідчий суддяОСОБА_1