Ухвала від 23.04.2025 по справі 357/5607/25

Справа № 357/5607/25

1-кс/357/806/25

У Х В А Л А

23 квітня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Петровське Луганської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку 2013 року народження, раніше не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

у кримінальному провадженні № 12024111030003693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2024,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

1.1. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту Перелік), тобто і «амфетаміну» включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону: використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.20 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

1.2. Однак, в порушення вказаними вимог законодавства, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням час, місці та обставин незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину «амфетамін», яку незаконно зберігав з метою подальшого збуту до 28.03.2025.

1.3. Реалізуючи свій неправомірний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини «амфетамін» 28 березня 2025 року близько 14:42 год., знаходячись поруч з будинком № 4 по вулиці Калинова в місті Узин Білоцерківського району Київської області, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно збув шляхом продажу за гроші в сумі 600 гривень ОСОБА_7 з рук в руки психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,283 г, яку ОСОБА_5 , незаконно придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігав при собі з метою збуту.

1.4. Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність ознак кримінального правопорушення, а саме незаконного придбання, незаконного зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України;

1.5. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_5 під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

1.6. Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує неможливістю запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

1.7. При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України слідчий просить визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.

1.8. У випадку внесення застави слідчий просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.9. В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_5 та його захисник отримали ці документи 22.04.2025 о 14 год. 20 хв.

2. В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1. Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково зауважив, що наразі збір доказів триває, зокрема органом досудового розслідування ще не виявлене джерело походження психотропної речовини.

2.2. Захисники проти задоволення клопотання заперечував. Зазначили, що ризики є перебільшеними, і запобігти їх настанню можливо шляхом покладання відповідних обов`язків на підозрюваного. Зазначив про наявність в нього міцних соціальних зв`язків та просив застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

2.3. Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників. Додав, що не займається продажом психотропної речовини, натомість придбавав її для себе. Зауважив, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту дозволить йому працювати та утримувати сім`ю.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1. З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111030003693 розпочате 09.11.2024.

ОСОБА_5 22.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про її отримання 22.04.2025. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2. Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 1 ст. 307 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3. Водночас, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

3.1.4. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.5. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2. Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1. Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2. В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини.

3.2.3. Як вбачається зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111030003693 здійснюється за фактом надходження до Білоцерківського РУП інформації про те, що група осіб за попередньою змовою на території Білоцерківського району Київської області незаконно здійснюють збут психотропної речовини «амфетамін» у великих розмірах. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

3.2.4. Частиною 1 ст. 307 КК України передбачена кримінально відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

3.2.5. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження та поясненнями прокурора формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

3.2.6. Так, відповідно до відомостей, що містяться в протоколі допиту свідка від 19.11.2024, ОСОБА_7 повідомив, що він вживає психотропні речовина та останнього разу в середині листопада 2024 придбав «амфетамін» у ОСОБА_5 . Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 (протокол допиту свідка від 19.11.2024), надав аналогічні покази щодо факту продажу психотропної речовини «амфетамін» ОСОБА_5 . Крім того відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 30.03.2025, останній повідомив, що придбав у ОСОБА_5 28.03.2025 психотропну речовину «амфетамін» у кількості 1 грам за 600 грн.

3.2.7. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин цього клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. При чому під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор. Зокрема, на цьому етапі кримінального провадження факти придбання, зберігання і збуту ОСОБА_5 психотропної речовини вбачаються такими, що могли мати місце в об`єктивній реальності, і вони в достатній мірі пов`язуються з подією інкримінованого кримінального правопорушення.

3.2.8. При цьому необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу кримінального правопорушення, його кваліфікуючих ознак, вирішувати питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.2.9. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, зазначених у клопотанні.

3.2.10. Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 19.11.2024, який повідомив, що він тривалий час здійснює купівлю психотропної речовини «амфетамін» у ОСОБА_5 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 19.11.2024, який повідомив, що він тривалий час здійснює купівлю психотропної речовини «амфетамін» у ОСОБА_5 ;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.01.2025, яким зафіксовані результати контролю за телефонними розмовами абонентського номеру, яким користується ОСОБА_5 . Відповідно до змісту телефонних розмов ОСОБА_5 періодично домовляється з різними особами про зустрічі та обговорює передачу «0,9, не прямо грузик», «половинки», а також порядки розрахунків та певну ціну у «600 гривен»;

- протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.01.2025, яким зафіксовані результати контролю за телефонними розмовами абонентського номеру, яким користується ОСОБА_5 ;

- протокол огляду та ксерокопії грошових коштів від 28.03.2025, яким зафіксовані результати огляду купюр, що використовувались для проведення контролю за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки»;

- протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 28.03.2025, яким зафіксовані результати огляду громадянина ОСОБА_7 та вручення йому грошових коштів у розмірі 600 грн для проведення контролю за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки»;

- протоколом отримання речей від 28.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_7 передав слідчому поліетиленовий пакунок на застібці з вмістом речовини білого кольору;

- висновком експерта № СЕ-19/111-25/19757-НЗПРАП від 02.04.2025 відповідно до надана на дослідження порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін масою 0,283 г;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.03.2025, який повідомив, що 28.03.2025 року придбав в ОСОБА_5 психотропну речовину «амфетамін» за грошові кошти у сумі 600 грн;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 29.03.2025, яким зафіксовані результати НСРД контролю за вчиненням злочину к вигляді «оперативної закупки», який проводився 28.03.2025. Зокрема ОСОБА_7 придбав за 600 грн у ОСОБА_5 психотропну речовину амфетамін, яку в подальшому передав працівникам поліції;

- протоколом обшуку кв. АДРЕСА_3 від 21.04.2025, відповідно до якого за місцем прожавання ОСОБА_5 вилучено: електронні ваги, згорток з фольги з вмістом білої невідомої речовини, речовину рослинного походження;

- протокол затримання ОСОБА_5 від 21.04.2025.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.3. Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.3. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких, та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є відсутність постійного місця роботи та сталого джерела доходів. Слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного дружини і малолітньої доньки, однак зауважую, що наразі у зв`язку з активними воєнними діями на території України, в багатьох країнах існує спрощений порядок отримання дозволу на тимчасове проживання громадян України за її межами. Водночас з боку нашої держави відсутній належний контроль за всіма кордонами України у зв`язку з веденням повномасштабних воєнних дій.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.4. Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків. Показання свідків, на які посилається сторона обвинувачення, мають значення для цього кримінального провадження. Зокрема свідки можуть надати показання щодо безпосередньої купівлі у ОСОБА_5 психотропних речовин.

При цьому КПК України встановлено відмінну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілих, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3.3.5. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вбачає, що він також є достатньо обґрунтованим. Хоча кримінальне провадження і було зареєстровано п`ять місяців тому, очевидним вбачається, що орган досудового розслідування не міг повноцінно здійснювати збір доказів без можливого поінформування підозрюваного, оскільки протягом цього часу провадились в основному негласні слідчі (розшукові) дії. Відтак у органу досудового розслідування не було об`єктивної можливості зібрати достатню кількість доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, віднайти джерело походження психотропних речовин та встановити всіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення.

3.3.6. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає, що він не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання. ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався. З наданих матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування задокументований один епізод можливого вчинення ним кримінального правопорушення, що не може свідчити про велику ймовірність вчинення ним кримінальних правопорушень в подальшому, особливо з урахуванням того, що йому вже відомо про існування кримінального провадження щодо нього.

3.3.7. Водночас з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.4. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з вільним пересуванням підозрюваного, що не забезпечить нівелювання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Домашній арешт, зокрема нічний, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

Відтак досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

3.5. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

3.5.2. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України;

- інкриміноване правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 33 років, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

- ОСОБА_5 має постійне місце проживання, та не має постійного місця роботи;

- ОСОБА_5 одружений та має малолітню доньку 2013 року народження;

- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1. Приймаючи до уваги, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження вийшло в активну фазу збору доказів (після затримання підозрюваного), та в ньому ще не проведені всі необхідні слідчі дії, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає за необхідне застосування тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить слідчий і прокурор.

3.6.2. Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.3. Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

3.6.4. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України)

Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Водночас захисник просив у разі визначення розміру застави визначити її в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.6.5. З урахуванням всіх досліджених відомостей та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 (вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) гривень. Такий розмір з урахуванням поведінки підозрюваного та його індивідуальних обставин, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є очевидно непомірним для підозрюваного.

3.6.6. Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри, ризики кримінального провадження, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава у зазначеному розмірі є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити частково.

3.7. У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає слідчий у клопотанні з їх деталізуванням, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;

- не відлучатися із м. Узин Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

2. Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Петровське Луганської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 19 червня 2025 року включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

5. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;

- не відлучатися із м. Узин Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні.

8. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 19.06.2025 включно.

9. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

12. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13. Повний текст ухвали оголошений 25.04.2025.

Слідчий суддяОСОБА_9