Ухвала

від 16.04.2025 по справі 554/2949/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 16.04.2025Справа № 554/2949/20 Провадження № 1-кс/554/4052/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2025 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020170000000116 від 25.03.2020 року накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 01.12.2023 року -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 01.12.2023 року, у якому просить суд скасувати в повному обсязі арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.12.2023 року по справі №554/2949/20, провадження №1-кс/554/14813/2023 на земельну ділянку під кадастровим номером 5324283200:00:017:0009 площею 5,6559 га, яка перебуває у власності ОСОБА_3 .

Адвокат в судове засідання не з`явився, прохав проводити розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій прохав проводити розгляд клопотання за його відсутності. Надав до суду письмові заперечення в яких вказав, що клопотання є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню., прохав відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку про можливість скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 01.12.2023 року , виходячи з наступного.

Як встановлено, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020170000000116 від 25.03.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.12.2023 року накладено арешт на земельну ділянку під кадастровим номером 5324283200:00:017:0009 площею 5,6559 га, яка перебуває у власності ОСОБА_3 .

Статтею 79 Земельного кодексу Українивстановлено, щоземельна ділянка- це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 41 Конституції Українипроголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Судом встанволено, що у відповідності до договору купівлі-продажу від 23.09.2021 року ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5324283200:00:017:0009.

У відповідності до ст.ст. 316,317,319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Статте. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім того, ст. 204 ЦК України чітко визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_3 наданий час є належним власником та належним володільцем вказаної земельної ділянки.

За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.

Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Єпропейський судз правлюдини черезпризму своїхрішень неодноразовоакцентував увагуна тому,що володіннямайном повиннобути законним(див.рішення усправі "Іатрідіспроти Греціг"(ВП).заява N31107/96,п.58,ECHR1999-ІІ).Вимога щодозаконності у розумінніКонвенції вимагаєдотримання відповіднихположень національного законодавства тавідповідності принциповіверховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами," має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).

Приймаючи дане рішення виходжу також з наступного.

У данному випадку, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника та володільця майна, як арешт земельної ділянки належної ОСОБА_3 .

Арештована земельна ділянка є засобом виробництва, мають цільове призначення для ведення сільськогосподарського та товарного виробництва і використовуються для вирощування та збору врожаю зернових культур.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В свою чергу, суд звертає увагу, що з моменту накладення арешту на земельну ділянку пройшло вже фактично 2 роки. За цей час у слідства було більше чим достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій. Разом з тим, до цього часу, ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненому злочині та не вчинено будь-яких інших дій спрямованих на оспорення права власності, в даному випадку ОСОБА_3 є добросовіним набувачем земельної ділянки на підставі договору купівлі продажу. Очевидно, що у даному випадку подальша потреба в арешті земельної ділянки не доведена.

Окрім того прокурором, не надано суду доказів, які б вказували на необхідність арешту майна та неможливість його скасування.

З урахуванням викладеного клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст.170, 173,174, 303,306-307,309 КПК України

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020170000000116 від 25.03.2020 року накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 01.12.2023 року задовольнити.

Скасувати в повному обсязі арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.12.2023 року по справі №554/2949/20, провадження №1-кс/554/14813/2023 на земельну ділянку під кадастровим номером 5324283200:00:017:0009 площею 5,6559 га, яка перебуває у власності ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1