Ухвала

від 23.04.2025 по справі 759/18899/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-р/759/4/25

ун. № 759/18899/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Шило М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо роз`яснення рішення Святошинського районного суду м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської гімназії східних мов №1 (м.Київ, вул.Львівська,25), Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) про скасування наказу та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухваленого Святошинським районним судом м. Києва рішення від 23.07.2024 р. у справі №759/18899/23. В обгрунтування заяви вказує, що судом задоволено позовні вимоги, проте рішення суду є не зрозумілим в частині, що стосується суми заявленої позовної вимоги, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Суд, керуючись ст. 271 ЦПК України, вважає за доцільне здійснити роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" N 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001 р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Встановлено, що вимогами позову було визнання протиправним та скасування наказу директора Київської гімназії східних мов №1 від 20.06.2023 р. №20-к «Про оголошення простою» та стягнення з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації заробітної плати за період простою у розмірі 43175,34 грн.

23.07.2024 р. Святошинським районним судом м.Києва ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської гімназії східних мов №1 (м.Київ, вул.Львівська,25), Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) про скасування наказу та стягнення заробітної плати, задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ директора Київської гімназії східних мов №1 від 20.06.2023 р. №20-к «Про оголошення простою», стягнувши з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації код ЄДРПОУ: 37498536 (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) недоотриману суму заробітної плати за період простою. Вирішено стягнути з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації код ЄДРПОУ: 37498536 (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

Так, згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Статтею 21 Закону України "Про оплату праці" визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Встановлено, що з 06.07.2023 р. по 21.08.2023 р. ОСОБА_1 відсторонено від роботи внаслідок незаконно запровадженого простою під час якого позивач отримувала заробітну плату у розмірі 2/3 встановленого посадового окладу.

При цьому, суду не надано ні розрахунків недоотриманої заробітної плати, ні доказів встановленого посадового окладу, ні розрахунку середньоденного заробітку, що позбавляє суд самостійно визначити недоотриману суму заробітної плати за період простою. Клопотання про витребування таких доказів позивачем не заявлялись, відповідач такі докази також не надавав. Вказані мотиви суду, викладені у мотивувальній частині рішення. Рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 22.08.2024 р.

Таким чином, зважаючи на правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення заробітної плати за період простою, внаслідок встановлених судом обставин порушення відповідачем процедури щодо введення простою, суд дійшов висновку про їх задоволення, однак був позбавлений вирахувати суму недоотриманої заробітної плати, яка підлягала стягненню через відсутність доказів, які б підтвердили встановлений посадовий оклад позивача, розрахунок її середньоденного заробітку. Окрім того, позивач, заявляючи вимоги про стягнення заробітної плати за період простою у розмірі 43175,34 грн., відповідного розрахунку не надала.

Враховуючи викладене, суд здійснив роз`яснення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2024 р. відповідно вимогам статті 271 ЦПК України, не вносить змін у суть рішення, а сприяє насамперед способу захисту прав та інтересів заявника.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 271ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Святошинського районного суду м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської гімназії східних мов №1 (м.Київ, вул.Львівська,25), Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) про скасування наказу та стягнення заробітної плати, задовольнити.

Роз`яснити рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2024 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської гімназії східних мов №1 (м.Київ, вул.Львівська,25), Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Якуба Коласа, 6А) про скасування наказу та стягнення заробітної плати щодо суми до стягнення, яка має бути розрахована у відповідності до посадового окладу з вирахуванням отриманих платежів.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцати днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова