Постанова від 23.04.2025 по справі 910/9653/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2025 р. Справа№ 910/9653/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024

у справі № 910/9653/24 (суддя Щербаков С.О)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект"

про стягнення 829 132, 26 грн.,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" про стягнення заборгованості у розмірі 829 132, 26 грн., з яких: 498 600, 66 грн - пені та 330 531, 60 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 01-000315-23/1 від 13.09.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №910/9653/24 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго": стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 476 603,22 грн - пені, 310 422,00 грн - штрафу та 9 444,29 грн - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" 05.12.2024 через електронний суд подало апеляційну скаргу, у якій просило суд: відкрити апеляційне провадження та винести постанову про зміну рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №№910/9653/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" про стягнення заборгованості, зменшивши розмір неустойки до 219 396,42 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 14 924,38 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом не зменшено розмір неустойки попри те, що таке прострочення поставки було викликане об`єктивними причинами, вина відповідача у простроченні є мінімальною, а Позивач як учасник господарських відносин не отримав від такого прострочення поставки збитків.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан комплект» у судовій справі №910/9653/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №910/9653/24 залишено без руху, надавши скаржникові строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

09.12.2024 через електронний суд до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про виконання ухвали суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.01.2025 №09.1-08/17/25, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9653/24, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 у справі №910/9653/24 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Сітайло Л.Г

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №910/9653/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 13.09.2023 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стан комплект" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 01-000315-23/1, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в додатку № 1 до договору (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах договору.

Предмет закупівлі (за (ДК 021:2015): 31160000-5 Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів Високовольтні вводи Лот №1 Високовольтні вводи Uн.р.= 126 кВ, 172 кВ, 363 кВ для трансформаторів (ДК 021:2015 31160000-5 Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів).

Відповідно до п. 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №1), ціна договору становить 10 907 900, 00 грн, крім того ПДВ - 2 181 580, 00 грн, всього з ПДВ - 13 089 480, 00 грн.

Згідно п. 3.3. договору, покупець здійснює оплату на наступних умовах:

3.3.1. Аванс не більше 80 % від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку (після набрання договором чинності).

3.3.2.Подальша оплата за товар здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з дати підписання одержувачем (уповноваженим представником покупця) видаткової накладної.

За умовами п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди №1), постачальник зобов`язаний поставити Товар Одержувачу(ам) (уповноваженому представнику покупця) з дати укладення договору до 26.02.2024, в кількості, за адресою (місцем) поставки товару та графіком поставки згідно з Додатком № 1 до Договору на умовах DDP в редакції "Інкотермс 2010". Одержувачі Товару за цим Договором зазначені в Додатку №1 до Договору: У разі виробничої необхідності Покупець має право змінити Одержувача Товару та місце поставки, про що Покупець повідомляє Постачальника листом, в якому зазначається, зокрема, дата та номер Договору, перелік номенклатури (асортимент) товару, кількість товару, що підлягає поставці, адреса поставки, факс та/або e-mail Покупця, спосіб підтвердження отримання листа та інші відомості у разі необхідності.

Пунктом 4.9. договору передбачено, що датою поставки (передачі) товару визнається дата підписання одержувачем (уповноваженим представником покупця) видаткової накладної. З дати підписання одержувачем (уповноваженим представником покупця) видаткової накладної до нього переходить право власності на товар, ризик випадкового знищення або випадкового його пошкодження.

Відповідно до п. 7.3. договору, за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 20.05.2024, а в частині оплати за поставлений товар та виконання гарантійних зобов`язань на товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п. 11.1. договору).

Додатком до договору поставки № 01-000315-23/1 від 13.09.2023 є специфікація, в якій сторони визначили найменування, кількість, вартість товару, загальні вимоги до товару, технічні характеристики товару та адреси поставки.

Так, позивачем відповідно до умов договору, а саме п. 3.3.1. договору, було перераховано на користь позивача аванс 80 % від загальної вартості товару у сумі 11 022 720, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № АУ_6179 від 22.09.2023.

Тож, відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний був поставити товар визначений у специфікації у строк до 26.02.2024 (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня по квітень 2024 відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 13 089 480, 00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 55 від 21.03.2024 на суму 287 280, 00 грн, № 56 від 22.03.2023 на суму 1 518 480, 00 грн, № 57 від 21.03.2024 на суму 3 137 280, 00 грн, № 58 від 22.03.2024 на суму 1 077 300, 00 грн, № 59 від 21.03.2024 на суму 287 280, 00 грн, № 60 від 21.03.2024 на суму 574 560, 00 грн, № 61 від 21.03.2024 на суму 1 772 700, 00 грн, № 87 від 29.04.2024 на суму 1 254 000, 00 грн, № 88 від 29.04.2024 на суму 3 180 600, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печаткою постачальника.

В свою чергу, 20.05.2024 позивачем було перераховано відповідачу решту вартості поставленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією № АУ_3075 на суму 2 066 760, 00 грн.

Тож, за поставлений товар позивач розрахувався у повному обсязі.

Так, позивач звернувся до відповідача з претензію №0129587 від 16.05.2024, в якій у зв`язку із порушенням строків поставки товару, просив відповідача сплатити суму пені у розмірі 486 060, 66 грн та штраф у розмірі 330 531, 60 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копією фіскального чеку та накладною АТ "Укрпошта" № 0103283673344.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що відповідач не здійснив поставку першої партії товару у визначений договором строк, тобто до 26.02.2024, поставивши товар у період з березня по травень 2024, з огляду на викладене позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 829 132, 26 грн., з яких: 498 600, 66 грн - пені за період з 27.02.2024 по 08.05.2024 та 330 531, 60 грн - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару, строк поставки якого порушений.

Відповідно до п. 7.3. договору, за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення,.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 7.3 договору, та встановлено, що у розрахунку допущено помилки, оскільки штраф у розмірі 7 % від вартості товару, строк поставки якого порушений нараховується за прострочення понад тридцять днів, у даному випадку таке прострочення відбулося лише за 2 видатковими накладними № 87 від 29.04.2024 на суму 1 254 000, 00 грн, № 88 від 29.04.2024 на суму 3 180 600, 00 грн, тож за розрахунком суду до стягнення підлягає штраф у розмірі 310 422, 00 грн.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 787 025, 00 грн (476 603, 22 грн + 310 422, 00 грн).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» вказавши, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №№910/9653/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №910/9653/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у справі №910/9653/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стан комплект».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

Л.Г. Сітайло