Ухвала від 22.04.2025 по справі 910/4839/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.04.2025Справа № 910/4839/24

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС"

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Піскунова О.Ю.

Представники:

від скаржника (боржника, відповідача): не з`явився

від стягувача (позивача): Ткачук О.В.

від суб`єкта оскарження: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4839/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (далі - відповідач, ТОВ "ВЕТФАРМАС") про зобов`язання надати документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/4839/24 позов задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "ВЕТФАРМАС" надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії наступних документів:

- Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) та змін до статуту;

- протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) за 2021-2023 роки;

- накази і розпорядження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633);

- аудиторські висновки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) за 2021-2023 роки та результати надання інших аудиторських послуг;

- річну фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) за 2021-2023 роки та додатки до неї;

- документи, пов`язані з випуском Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) емісійних цінних паперів;

- документи, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) на майно, яке перебуває на балансі цього товариства;

- документи, що підтверджують зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633);

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) за 2021-2023 роки (регістри бухгалтерського обліку, журнали реєстрації господарських операцій, видаткові накладні, податкові накладні, акцизні накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, авансові звіти, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери тощо);

- відомості про всі правочини, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (ідентифікаційний код 42396633) за 2021-2023 роки.

Стягнуто з ТОВ "ВЕТФАРМАС" на користь ОСОБА_1 3 028,00 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 по справі №910/4839/24 скасовано в частині зобов`язання ТОВ "ВЕТФАРМАС" надати ОСОБА_1 відомості про всі правочини, укладені ТОВ "ВЕТФАРМАС" за 2021-2023 роки. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 по справі №910/4839/24 залишено без змін.

21.10.2024 Господарським судом міста Києва видано накази № 910/4839/24.

31.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" подано до суду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 року (далі - скарга 1) та щодо постанови про накладення штрафу від 21.03.2025 року (далі - скарга 2).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" скарги-1, 2 на підставі частини 5 статті 340 Господарського процесуального кодексу України.

04.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" (далі - скаржник, боржник) подано до суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 року (№б/н від 04.04.2025) (далі - скарга від 04.04.2025).

Відповідно до скарги від 04.04.2025 скаржник просив суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрія Анатолійовича Мельника про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025 року та поновити пропущений процесуальний строк; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрія Анатолійовича Мельника про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025 року на підставі п. 11, ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

У якості додатку до скарги від 04.04.2025 скаржником додано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги, згідно якого скаржник просив суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрія Анатолійовича Мельника про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025 року та поновити пропущений процесуальний строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 клопотання ТОВ "ВЕТФАРМАС" задоволено та поновлено ТОВ "ВЕТФАРМАС" строк для подання скарги від 04.04.2025 у справі № 910/4839/24. Судове засідання для розгляду скарги призначено на 22.04.2025 о 10:10 год.

16.04.2025 до суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. (далі - приватний виконавець) надійшли письмові пояснення на скаргу ТОВ "ВЕТФАРМАС" від 04.04.2025 у справі № 910/4839/24, відповідно до яких приватний виконавець просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. У якості додатку до пояснень додано, зокрема, матеріали виконавчого провадження № 77278971.

У судове засідання, призначене на 22.04.2025, з`явилися представник стягувача (позивача).

Представник скаржника (відповідача, боржника) та приватний виконавець в судове засідання, призначене на 22.04.2025, не з`явились, про дату, час і місце розгляду скарги були належним чином повідомлені.

Згідно з частиною 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведене, у судовому засіданні 22.04.2025 здійснювався розгляд скарги ТОВ "ВЕТФАРМАС" від 04.04.2025.

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні 22.04.2025 проти задоволення скарги ТОВ "ВЕТФАРМАС" заперечував.

Позиція приватного виконавця щодо скарги ТОВ "ВЕТФАРМАС" викладена у письмових поясненнях, поданих до суду 16.04.2025, який вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши скаргу скаргу ТОВ "ВЕТФАРМАС" від 04.04.2025, заслухавши пояснення представника стягувача (позивача), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

ТОВ "ВЕТФАРМАС" (скаржник) звернулось до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 року (№б/н від 04.04.2025) (далі - скарга від 04.04.2025), відповідно до якої просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юрія Анатолійовича Мельника про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025 року на підставі п. 11, ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначив, що 21.03.2025 року за заявою стягувача (ОСОБА_1) приватний виконавець виніс постанову про накладення на боржника ТОВ "ВЕТФАРМАС" штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Отже, приватним виконавцем надано десятиденний строк, починаючи від 21.03.2025, для виконання боржником рішення, останній день якого закінчується 28.03.2025 року. Скаржник вважає, що підстави для закінчення виконавчого провадження не настали та лише після 28.03.2025 приватний виконавець міг вчиняти дії для виконання рішення, якщо боржник повторно не виконав рішення без поважних причин. Закінчення виконавчого провадження до спливу встановленого строку є незаконним та порушує права боржника, тому оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 є незаконною та підлягає скасуванню.

Приватний виконавець вважає скаргу ТОВ "ВЕТФАРМАС" такою, що не підлягає задоволенню, оскільки приватним виконавцем були вчиненні передбачені вимогами Закону України "Про виконавче провадження" дії щодо виконання рішення немайнового характеру, жодних порушень під час здійснення спірного виконавчого провадження приватним виконавцем не було допущено. Приватний виконавець наголосив, що чинним законодавством чітко регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії та послідовність застосування до боржника заходів примусу з метою виконання такого рішення. При цьому нормою абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено, що приватний виконавець зобов`язаний очікувати додаткових 10 днів після повторного штрафу для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а виносить її невідкладно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1). Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (частина 2). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (частина 3). Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4).

Відповідно до ч. 1 ст 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій (ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина 1). У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5). За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина 6).

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Розділом VІІІ Закону України "Про виконавче провадження" регламентується порядок виконання рішень немайнового характеру, зокрема статтею 63 цього розділу встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме:

1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження":

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельника Ю.А. (далі - приватний виконавець) перебувало виконавче провадження № 77278971 (далі - ВП № 77278971) з примусового виконання наказу № 910/4839/24, виданого 21.10.2024 Господарським судом міста Києва, про зобов`язання ТОВ "ВЕТФАРМАС" надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів.

20.02.2025, керуючись статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 910/4839/24, виданого 21.10.2024 Господарським судом міста Києва, згідно якої боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

20.02.2025, керуючись вимогами статті 3, ч. 3 статті 40, статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця, згідно якої стягнуто з боржника ТОВ "ВЕТФАРМАС" основну винагороду у сумі 23 360,00 грн.

20.02.2025, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №77278971 від 20.02.2025 направлена 20.02.2025 на адресу боржника ТОВ "ВЕТФАРМАС" (Україна, 01042, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІОАННА ПАВЛА ІІ, будинок 20, офіс 11), рекомендованим листом 0601115386771. Відправлення не вручене під час доставки засобами Укрпошти.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, генеральним директором (керівником) ТОВ "ВЕТФАРМАС" є Смурний Тарас Анатолійович.

03.03.2025 на адресу приватного виконавця надійшов лист від 28.02.2025 № 0228 від генерального директора ТОВ "ВЕТФАРМАС" Смурного Т.А., в якому останній зазначив, що наразі директор ТОВ "ВЕТФАРМАС" ОСОБА_2 , який відповідальний за формування, збереження, зберігання та, відповідно, надання на запит документів, перебуває за кордоном, зберігаючи документи лише у відомому йому місці та маючи лише одноосібний доступ до них. Таким чином, документи, що мають бути надані приватному виконавцю в межах виконавчих проваджень № 77279407, № 77278971, та кругла печатка Товариства, необхідна для засвідчення виготовлених копій документів, зберігаються у директора ОСОБА_2 та будуть надані після його повернення на територію України. Дирекція за відсутності одного із її членів - директора ОСОБА_2 , не має можливості скопіювати на належним чином засвідчити копії запитуваних документів.

У якості додатку до листа від 28.02.2025 № 0228 генеральним директором ТОВ "ВЕТФАРМАС" Смурним Т.А. було надано приватному виконавцю копію статуту ТОВ "ВЕТФАРМАС", копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВЕТФАРМАС" від 07.09.2021 року, річну фінансову звітність ТОВ "ВЕТФАРМАС" за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік.

Відповідно до п. 9.7 Статуту ТОВ "ВЕТФАРМАС" Директор зберігає круглу печатку Товариства (9.7).

Відповідно до п. 9.6 Статуту ТОВ "ВЕТФАРМАС" Генеральний директор має право без довіреності діяти від імені Товариства та виконує наступні повноваження, зокрема, організовує ведення бухгалтерського (податкового, статистичного) обліку та звітності; видає довіреності, має право підпису фінансових документів.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Генеральний директор, як член колегіального виконавчого органу Товариства боржника, не обмежений Статутом в праві зберігання документів Товариства та може надати документи, визначені наказом Господарського суду міста Києва 910/4879/24 від 07.01.2025, засвідчивши їх своїм підписом без печатки, або надати їх нотаріально посвідчені копії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.

06.03.2025 до приватного виконавця від представника стягувача надійшла заява, в якій останній повідомив, що станом на сьогоднішній день наказ Господарського суду міста Києва № 910/4839/24 від 24.10.2024 не виконаний боржником, документи стягувачу не передані, а тому просив скласти акт та винести постанову про накладення на боржника штрафу.

06.03.2025 приватним виконавцем складено акт про те, що відповідно до листа б/н від 06.03.2025 стягувача за провадженням № 77278971 ОСОБА_1 , наказ Господарського суду міста Києва № 910/4839/24, виданий 21.10.2024, не виконаний, належним чином засвідчені копії документів, визначених виконавчим документом не передані стягувачу.

06.03.2025 приватний виконавець, керуючись ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про накладення штрафу, згідно якої постановлено: за невиконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4839/24 від 24.10.2024 накласти на боржника - ТОВ "ВЕТФАРМАС" штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн; зобов`язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

21.03.2025 до приватного виконавця від представника стягувача надійшла заява, в якій останній повідомив, що станом на сьогоднішній день наказ Господарського суду міста Києва № 910/4839/24 від 24.10.2024 не виконаний боржником, документи стягувачу не передані, а зазначена в листі ТОВ "ВЕТФАРМАС" інформація за підписом Генерального директора не відповідає дійсності.

21.03.2025 приватним виконавцем складено акт за вихідним № 11070 про те, що відповідно до листа б/н від 21.03.2025 стягувача за провадженням № 77278971 ОСОБА_1 , наказ Господарського суду міста Києва № 910/4839/24, виданий 21.10.2024 не виконаний, належним чином засвідчені копії документів, визначених виконавчим документом, не передані стягувачу.

21.03.2025 приватний виконавець, керуючись ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про накладення штрафу, згідно якої постановлено: за невиконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4839/24 від 24.10.2024 накласти на боржника - ТОВ "ВЕТФАРМАС" штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн; зобов`язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

21.03.2025, керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно якої постановлено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/4839/24, виданого 21.10.2024 Господарським судом міста Києва, закінчити.

Приватним виконавцем направлено до Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення № 11313 від 25.03.2025.

Отже, наказ Господарського суду міста Києва № 910/4839/24, виданий 21.10.2024 про зобов`язання боржника передати документацію за визначеним переліком, є рішенням, яке неможливо примусово виконати без участі боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що боржником - ТОВ "ВЕТФАРМАС" без поважних причин не виконано наказ Господарського суду м. Києва № 910/4839/24 від 21.10.2024, належним чином засвідчені копії документів визначених виконавчим документом не передані стягувачу.

З огляду на вищевстановлені обставини, суд доходить висновку, що приватним виконавцем були вчиненні дії щодо виконання рішення немайнового характеру, передбачені вимогами Закону України "Про виконавче провадження". Судом не встановлено допущених приватним виконавцем порушень під час здійснення спірного виконавчого провадження, у тому числі при винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025.

Судом враховано, що приписами абз. 3 ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому нормою абзацу 3 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено, що приватний виконавець зобов`язаний очікувати додаткових 10 днів після повторного штрафу для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а виносить її невідкладно.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження № 77278971 від 21.03.2025 прийнята приватним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право скаржника (боржника) не було порушено.

Натомість скаржником не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76,77 ГПК незаконність дій приватного виконавця при прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина 3 статті 343 ГПК України).

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ВЕТФАРМАС" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 року (№б/н від 04.04.2025) у справі № 910/4839/24.

Керуючись ст. ст. 232- 235, 339-1 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАРМАС" у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2025 року (№б/н від 04.04.2025) у справі № 910/4839/24.

Повна ухвала складена 22.04.2025.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Оксана ГУМЕГА