Постанова

від 22.04.2025 по справі 636/10304/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2025 року

м. Харків

справа № 636/10304/24

провадження № 22-ц/818/1386/25

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.

сторони справи:

заявниця ОСОБА_1

заінтересовані особи: Чугуївська міськарада Харківськоїобласті

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХарків апеляційнускаргу ОСОБА_2 ,яка дієв інтересах ОСОБА_1 наухвалу Чугуївськогоміського суду Харківської області від 06 грудня 2024 року постановлену у складі судді Гуменного З.І.,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 06 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Роз`яснено заявнику, що він має право з даного питання звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала мотивована тим, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається про наявність факту прийняття спадщини, тобто існування спору проправо,а тому заява підлягає залишенню без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанціїпредставник ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу посилаючись на те що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду справи до суду прешої інстанції.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що після смерті ОСОБА_3 у 2004 році ніхто не заявляв про право на спадкування, вона є спадкоємицею ОСОБА_3 4 ої черги, тому що постійно проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини та прийняла спадщину. Чугуївська міська рада не надала заперечень щодо встановлення факту спільного проживання та подальшого оформлення спадщини. Тому суд дійшов помилкового висновку про існування спору про право.

Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на частину будинку садибного типу з прибудинковими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок ОСОБА_3 побудував разом із матір`ю ОСОБА_4 , з якою проживав у незареєстрованому шлюбі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті матері ОСОБА_4 , ОСОБА_1 оформила спадок у вигляді частини даного житлового будинку. Інша частина будинку залишається не оформленою.

Згідно свідоцтва про сметрь серії НОМЕР_1 виданого 20 квітня 2004 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. зворот 7).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11.05.2023 (а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 (а.с. зворот 8).

Згідно з витягу сформаваного 14.05.2015 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, підтверджується дошлюбне прізвища ОСОБА_1 « ОСОБА_5 » (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 , яка отримала спадщину за законом на (однієї другою) частки житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21, 22).

На підтвердження позовних вимог, заявником надана домова книга зазначеного домоволодіння, технічний паспорт та довідка голови вуличного комітету №24 «Річний» в якій зазначено, що ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_4 та її відчим ОСОБА_3 і до смерті ОСОБА_3 проживала разом та вели спільне господарство за адресо: АДРЕСА_1 (а.с. 9-12, зворот 12, 15-17).

Листом від 09.10.2024 №1633/02-17 Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області надала відповідь на звернення ОСОБА_1 та повідомила, що у зв`язку з відсутністю родинних відносин та відсутністю заповіту, немає можливості видати заявнику свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Порекомендували звернутися до суду з приводу встановлення родинних відносин та визнання права власноті на спадкове майно після померлого ОСОБА_3 (а.с. зворот 14)

Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів, вбачається спір про право, який підлягає вирішенню виключно у позовному провадженні.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони не відповідають нормам права, які підлягають застосуванню, та є передчасними.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір

є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19,від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21).

Так, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначав, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , проте суд не перевірив її доводів, не встановив і в своєму рішенні не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановили коло спадкоємців, а також між ким існує спір щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Суд не з`ясував позицію міської ради, яка залучена до участі у справі і жодного разу не заявила про наявність у неї претензій щодо спадкового майна.

Необхідність встановлення факту спільного проживання для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору.

Отже, висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі №302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі №180/2132/21, від 31 травня 2023 року у справі №357/11366/22, від 07 лютого 2024 року у справі №545/844/23, від 21 лютого 2024 року у справі №278/304/23.

Крім цього, суд в порушення вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України вирішив питання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду до відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 1,4 ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин ухвала суду не може вважатись законною і обґрунтованою, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 06 грудня 2024 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2025 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

В.Б. Яцина