Рішення від 23.04.2025 по справі 240/20325/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/20325/24

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" (далі - ТОВ "Айпіком Плюс", позивач) із позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 22249/6/06-30-04-07 від 10.10.2024 Головного управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком Плюс" із 01.10.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючийорган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002, з`ясувавпитання, що не охоплюються законодавчо визначенимимежами з проведення такого виду податкової перевірки. Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Пояснює, що позивач надавав користувачам лише доступ до глобальної мережі інтернет, тому він не підпадає під спеціальні обмеження згідно з абз.8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України щодо обрання ним спрощеної системи оподаткування. Наявність виду діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на єдиному податку видів господарської діяльності. Відповідач не довів, що здійснювана ТОВ «Айпіком Плюс» господарська діяльність віднесена до видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування згідно з абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. ТОВ «Айпіком Плюс» здійснює лише діяльність виключно надання послуг доступу до мережі Інтернет (як складова частина КВЕД 61.90) та не порушує умови перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування.

Ухвалою суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.11.2024 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області), в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивувала посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту камеральної перевірки є такими, що прийняті на підставі та умежах повноважень, а отже є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки наявний факт перебування на спрощеній системі оподаткування не у відповідності до закону.

Також ГУ ДПС у Житомирській області подало заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, та клопотання про повернення позовної заяви у задоволенні яких ухвалами суду від 15.11.2024 відмовлено.

10.02.2025 від представниці відповідач надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на неможливість застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при постачанні електронних комунікаційних послуг.

28.02.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що наявність виду діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у підпункті 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку, та відповідачем не доведено, що здійснювана ТОВ «Айпіком Плюс» господарська діяльність віднесена до видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування згідно абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України.

18.03.2025 до суду від представниці відповідача надійшло клопотання про долучення доказів - постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі 160/21398/24.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Айпіком Плюс", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із 20.04.2010, здійснює діяльність з основним видом діяльності за КВЕД - 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Позивач є платником єдиного податку.

ГУ ДПС у Житомирській області провелокамеральнуперевірку ТОВ "Айпіком Плюс" щодо відповідності вимогам встановленим главою І розділу ХІV Податкового кодексу України для перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002 (далі - акт перевірки).

Уактізазначено,щоперевіркою встановлено: основнимвидомдіяльності ТОВ "Айпіком Плюс" є КВЕД - 61.90 «Іншадіяльність у сфері електрозв`язку», який не дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування. В порушення абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу та відповідно до пункту 299.11 статті 299 Кодексу реєстрація платника єдиного податку третьої групи ТОВ "Айпіком Плюс" підлягає анулюванню з 01.10.2024.

25.09.2024 ТОВ «Айпіком Плюс» подало заперечення від 25.09.2024 № 4 до акту перевірки.

08.10.2024 ГУ ДПС у Житомирській області за участю представника позивача провело засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань ГУ ДПС, на якому були розглянуті аргументи заперечення платника податків таприйняторішення, що даніаргументинеспростовують фактівпорушень, відображених в акті перевірки, про що повідомлено платника листом від 08.10.2024 № 22128/6/06-30-04-04-20.

За результатами розгляду заперечення до акту камеральної перевірки, винесено

рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за результатами висновків акту камеральної перевірки платника єдиного податку ТОВ «Айпіком Плюс»

10.10.2024 ГУ ДПС в Житомирській області прийняло спірне рішення № 22249/6/06-30-04-07 про анулювання платника єдиного податку ТОВ «Айпіком Плюс» із 01.10.2024 у зв`язку зі здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощенусистемуоподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абзацу третього п.299.10. ст.299 Кодексу.

Позивач вважає рішення про анулювання платника єдиного податку протиправним, що перешкоджає господарській діяльності підприємства, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 291.2. та 291.3. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 299.3. статті 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України зокрема визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Одночасно, абзацом 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 та в силу частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України зокрема передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки щодо відповідності позивача вимогам встановленим главою І розділу ХІV Податкового кодексу України для перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Вказаними положеннями ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності.

У той же час, всі інші види перевірок, які передбачені статтею 75 ПК України вимагають наявності спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За вказаних обставин, складений відповідачем акт перевірки не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України та надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України.

Отже оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Окрім того, у акті від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002 відповідачем вказано, що відповідно до п. 291.11 ст. 299, встановлено порушення абз. 5 пп. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 Кодексу та підлягає анулювання реєстрація ТОВ "Айпіком Плюс" як платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

Суд також зауважує, що підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, який саме заборонений вид діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України здійснювався позивачем, лише вказано КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» інша діяльність у сфері електрозв`язку (КВЕД 61.90), включає:

- надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій;

- експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов`язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем;

- надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо;

- надання телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях;

- надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з`єднань;

- передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP)

- перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).

Цей клас не включає: надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури, див. 61.10, 61.20, 61.30.

Виходячи з викладеного, посилання в акті перевірки лише на КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не свідчить про встановлення відповідачем здійснення позивачем заборонених видів діяльності визначених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Також в акті перевірки вказано, що при перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, та інформаційно-комунікаційних системах Головного управління ДПС України.

На думку суду, факт здійснення платником податків заборонених видів діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України можна встановити лише за наслідками проведення документальної перевірки під час дослідження документів відповідного платника податків щодо реально здійснюваної ним діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на всі встановлені судом обставини, які свідчать про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення № 22249/6/06-30-04-07 від 10.10.2024 Головного управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком Плюс" із 01.10.2024 підлягають задоволенню.

Щодо інших заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпункту 299.7 статті 299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб`єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);

9) дата анулювання реєстрації.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Тому, з врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити реєстрацію ТОВ "Айпіком Плюс" у якості платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" (вул. Небесної сотні, 15, м. Житомир, 10014. ЄДРПОУ: 37072002) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 22249/6/06-30-04-07 від 10.10.2024 Головного управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком Плюс" із 01.10.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 23 квітня 2025 р.

23.04.25