Постанова

від 19.03.2025 по справі 908/3213/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3213/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Мороза В.Ф.,

суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 (суддя Проскуряков К.В.)

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

у справі № 908/3213/23

За позовом - Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка

до відповідача-2: ОСОБА_1

про стягнення 823 386,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 823386,68 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк заборгованість за кредитним договором № 30796627-КД-3 від 24.12.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 266 445 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 19 коп., заборгованість за процентами на суму 157 273 (сто п`ятдесят сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 69 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 177 (три тисяча сто сімдесят сім) грн. 89 коп. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 177 (три тисяча сто сімдесят сім) грн. 89 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що звернувшись до суду з позовною заявою банк керувався положеннями пункту 2.3.8 цього договору, яким передбачено, що «Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього Договору, зокрема, у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Відповідач-1, починаючи з жовтня 2022 року порушив грошові зобов`язання по сплаті наданого кредиту (тіла кредиту), а з лютого 2022 року порушив грошові зобов`язання по сплаті в повному обсязі нарахованих процентів за користування кредитом, що передбачені умовами кредитного договору (пункти А.6, А.8), а також Додаткової угоди № 1 до нього і Додатком № 1 до кредитного договору - «Графік платежів», який є невід`ємною частиною договору. Таким чином, ПриватБанк законно скористався своїм правом на дострокове стягнення боргу за кредитним договором у судовому порядку без попереднього надіслання будь-якої письмової вимоги у відповідності до вищевказаних норм права, судової практики та умов кредитного договору (пунктом 2.3.8, при настанні умов (порушення зобов`язань Позичальника по сплаті кредиту та процентів), яке передбачено п. 2.3.2). Враховуючи вищевикладене апелянт зазначає, що ним надані належні та достатні докази на підтвердження заявлених вимог, проте судом належним чином не досліджені такі докази, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині відмови заявлених вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання копії апеляційної скарги на адреси відповідачів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд справи № 908/3213/23 призначено на 15.01.2025 о 09 год. 30 хв.

В судовому засідання 15.01.2025 оголошено перерву до 19.03.2025 о 09:15 год.

В судове засідання 19.03.2025 з`явився представник скаржника, інші учасники справи не з`явились, були належним чином повідомлені про час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 24.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ніка укладено кредитний договір № 30796627-КД-3 (кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Невідновлювальна кредитна лінія надається Банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ТОВ Інтертехінвест (ЄДРПОУ 37988349 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) ЄДРПОУ 37988349, МФО 320478).

Згідно з. п. А.2 кредитного договору, ліміт цього договору становить: 681 972,84 грн., у тому числі на наступні цілі: - у розмірі 666 113,00 грн., придбання культиватору; у розмірі 15 859,84 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.

Пунктом А.3 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту 01.11.2026 року.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Відповідно до пункту А.6. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.1 кредитного договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,36 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.

Згідно з п. А.7 кредитного договору, у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,72 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Умовами пункту А.8 кредитного договору передбачено, що проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2 договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.3.2 кредитного договору сторони визначили, що при настанні будь-якої з наступних подій зокрема, у разі порушенні позичальником буд-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови цього договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно із ст. ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

г) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.3.8 кредитного договору, банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальника за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п. 1.1. цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадках зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Пунктом 6.2. кредитного договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку (п. 6.3. кредитного договору).

24.12.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору (Додаткова угода № 1) відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди № 1, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,36 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7,00 %.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання Додаткової угоди № 1 значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що с останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом с 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

До даної угоди сторонами укладено додаток № 1 Графік платежів.

Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_3 (п. А.4 Кредитного договору).

Згідно з п. 2.10 додаткової угоди, у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно н. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, всі інші умови договору, що не суперечать умовам цієї додаткової угоди, лишаються незмінними.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони визначили, що ця додаткова угода та кредитування згідно переліку припиняє свою дію, в разі настання обставин, а саме серед іншого прострочення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів за його користування понад 90 днів.

Кредитний договір, Додаткова угода та додаток № 1 до неї підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Згідно п. А.5 Кредитного договору зобов`язання позичальника забезпечуються, у тому числі договором поруки №30796627-ДП-3/1 від 24.12.2021.

З метою забезпечення виконання зобов`язання між Акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки № 30796627-ДП-3/1 від 24.12.2021.

Відповідно до п.1.1 договору поруки № 30796627-ДП-3/1 предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю Ніка, місцезнаходження якого: 70521, Україна, обл.. Запорізька, р-н. Оріхівський, с. Нестерянка, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ 30796627 далі - Боржник зобов`язань за Кредитним договором № 30796627-КД-3 від 24.12.2021 року далі - Кредитний договір, Невідновлювальної кредитної лінії на суму 681 972,84 грн. (шістсот вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят два гривень 84 копійок) з терміном дії до 01.11.2026, в тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 666 113 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч сто тринадцять гривень 0 копійок), придбання культиватору,

- у розмірі 15 859,84 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 84 коп.), на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.

Згідно з п. А.3. договору поруки, термін повернення кредиту 01.11.2026.

Відповідно до пункту А.6. договору поруки, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.1 договору поруки погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,36 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. цього договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.1.2. договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Договір поруки № 30796627-ДП-3/1 від 24.12.2021 підписаний представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

На виконання умов договору позивачем 28.12.2021 було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест кошти у розмірі 666 113,00 грн. (призначення платежу: оплата по договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 8-14/21/21 від 14.12.2021, з ПДВ), що підтверджується копіями виписки по рахунку № НОМЕР_4 та меморіальним ордером № 164708115 від 28.12.2021.

Разом з тим відповідачем порушено свої зобов`язання за Кредитним договором щодо здійснення щомісячних платежів, передбачених Графіком платежів.

Несплата відповідачем 1 визначених договором платежів, і стали причиною спору у даній справі та звернення позивача з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту в сумі 666 112,99 грн та простроченої заборгованості за процентами в сумі 157 273,69 грн.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, як це передбачено ч.1 ст.546 ЦК України

Згідно ч. ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що правовим наслідком порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту та процентів, передбачені у підписаному сторонами графіку.

Господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, дійшов висновку про частково задоволення вимоги позивача у частині стягнення з відповідачів 1 та 2 солідарно заборгованості за тілом кредиту та стягнув 266 445,19 грн. заборгованості за кредитом (чотири платежі за 01.06.2022, 01.11.2022, 01.10.2023 та 01.11.2023), в частині стягнення 399 667,80 грн. суми кредиту відмовив. Окрім того перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів від суми неповернутого в строк кредиту у розмірі 157 273,69 грн., враховуючи принцип диспозитивності, суд зазначив, що вказана сума розрахована правильно, відповідає вимогам договору, чинного законодавства та підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1 та 2.

Відмовляючи в частині стягнення 399 667,80 грн. суми кредиту місцевий суд зазначив, що позивачем на адресу відповідача-1 не надсилалось жодного повідомлення з вимогою дострокового погашення кредиту, з огляду на що, у позичальника не настав строк на дострокове погашення кредиту у повному обсязі за той період, визначений у Графіку погашення заборгованості, який ще не настав, а тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 усієї суми заборгованості за тілом кредиту є передчасними.

Як вже було зазначено, частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 909/1347/19, зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Окрім того відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №372/3743/15-ц, не надіслання банком в досудовому порядку письмової вимоги позичальнику про дострокове повернення усієї суми кредиту не є перешкодою для реалізації права банку звернутись в будь який час за захистом своїх порушених прав безпосередньо до суду, оскільки обмеження заявника у праві на судовий захист шляхом відмови в задоволенні позову за відсутності доказів попереднього його звернення до позичальника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, а вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11, в постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №504/3770/15 зазначено, що звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Окрім того відповідно до п. 2.3.8 Кредитного договору, банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальника за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього договору, зокрема у разі порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту.

Таким чином, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Разом з тим господарським судом зазначеного враховано не було.

Апеляційний суд звертає увагу, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів та є правом, а не обов`язком кредитора. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту безпосередньо в судовому порядку виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За змістом ст.ст.526,527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта кредитора, зобов`язаний поновити їх не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення чи звернення до суду із відповідним позовом. Вимога кредитора про дострокове виконання зобов`язань може бути заявлена безпосередньо до суду.

У свою чергу відповідачі не спростували факту отримання кредитних коштів, а також факту неналежного виконання зобов`язань перед банком та не надали докази своєчасного виконання зобов`язань.

Здійснивши аналіз наданих сторонами у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку що відповідачі, документально не довели свою правову позицію стосовно можливості звільнення останніх від виконання зобов`язань за Кредитним договором № 30796627-КД-3 від 24.12.2021.

Таким чином, доводи апелянта знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому ч. 14 ст. 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені положеннями ст. 269 ГПК України, та враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу належить задовольнити: рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути, у тому числі, суму кредиту у розмірі 399 667 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог у розмірі 399 667,80 грн скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка (вул. 40 років Перемоги, буд. 10, с. Нестерянка, Оріхівський район, Запорізька область, 70561; код ЄДРПОУ 30796627) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором № 30796627-КД-3 від 24.12.2021, а саме: суму кредиту у розмірі 399 667 (триста дев`яносто дев`ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка (вул. 40 років Перемоги, буд. 10, с. Нестерянка, Оріхівський район, Запорізька область, 70561; код ЄДРПОУ 30796627) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 997,51 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 51 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 51 коп.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3213/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка (вул. 40 років Перемоги, буд. 10, с. Нестерянка, Оріхівський район, Запорізька область, 70561; код ЄДРПОУ 30796627) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 496 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) грн. 26 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 496 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) грн. 26 коп.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 23.04.2025

ГоловуючийВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя А.Є. Чередко