Рішення від 23.04.2025 по справі 924/70/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"23" квітня 2025 р. Справа № 924/70/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Тарковській А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-інвест", м. Славута, Хмельницької обл.

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 1 466 585,32 грн., з яких: 1 019 874,44 грн. - основна заборгованість, 281 828,83 грн. - пеня, 133 448,34 грн. - інфляційні втрати та 31 433,71 грн. - 3% річних (ухвалення додаткового рішення)

Представники сторін:

Від позивача: Метенко Т.І. - на підставі довіреності від 16.12.2024р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 23.04.2025р., згідно ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) додаткове рішення.

ВСТАНОВИВ:

Суть:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-інвест", м. Славута, Хмельницької обл. (30002, м. Славута, Хмельницької обл., вул. Князів Сангушків, буд. 95; код ЄДРПОУ: 34323267) на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 124-А, кв. 77; код ЄДРПОУ: 20041662) 1 229 996,93 грн. (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 93 коп.) - заборгованості за договором постачання природного газу №1-100301К від 10.03.2023р., з яких: 869 874,44 грн. (вісімсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 44 коп.) - основна заборгованість, 197 280,18 грн. (сто дев`яносто сім тисяч двісті вісімдесят гривень 18 коп.) - пеня, 131 408,60 грн. (сто тридцять одна тисяча чотириста вісім гривень 60 коп.) - інфляційні втрати та 31 433,71 грн. (тридцять одна тисяча чотириста тридцять три гривні 71 коп.) - 3% річних та 16 441,00 (шістнадцять тисяч чотириста сорок одна гривня 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

У частині позовних вимог про стягнення 2 039,74 грн. (дві тисячі тридцять дев`ять гривень 74 коп.) - інфляційних втрат та 84 548,65 грн. (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 65 коп.) - пені - відмовлено.

Провадження в частині стягнення 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу закрито.

14.04.2025р. до суду надійшла заява представника Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-інвест", м. Славута, Хмельницької обл. на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2025р. вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

В обгрунтування заявник зазначає, що 25 травня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Старокиївське» (далі - Адвокатське об`єднання/Виконавець) та Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія» (далі - Замовник/Клієнт) укладено договір №2505/2023 про надання правничої допомоги (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити захист, представництво та надати інші види правничої допомоги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

17.01.2025р. сторонами укладено додаткову угоду №4 (далі додаткова угода) до договору.

За п.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди в межах договору встановити розцінки вартості правничої допомоги виконавця з представництва інтересів замовника в судах по справі №924/70/25, у тому числі участі у судових засіданнях, аналіз та вивчення матеріалів справи, підготовки заяв, клопотань, відповідей, заперечень, додаткових пояснень по суті справи та усіх процесуальних документів, спрямованих на захист інтересів замовника та передбачених процесуальним законодавством, відповідний перелік правничої допомоги та розцінки визначені у Таблиці 1.

Також, сторонами відповідно до п.2 додаткової угоди було погоджено, що фактичний перелік наданої виконавцем правничої допомоги за даною додатковою угодою визначається сторонами в акті про надання правничої допомоги (акті приймання-передачі) згідно із п.4.7. договору.

Згідно із п.4.7. договору за результатами надання правничої допомоги у відповідному місяці складається акт про надання правничої допомоги, що підписується представниками кожної зі сторін.

Сторонами відповідно до п.3 додаткової угоди узгоджено, що оплата правничої допомоги здійснюється відповідно до умов договору.

За п.4.6. договору замовник здійснює оплату правничої допомоги, визначеної п. 4.1. цього договору в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 14 цього договору, до 5 (п`ятого) числа поточного місяця, за який здійснюється оплата. Якщо кінцева дата оплати припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то замовник здійснює оплату на наступний банківський день, що слідує за таким вихідним (святковим, неробочим) днем.

Згідно акту приймання-передачі від 28.02.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р. у лютому 2025 року надано наступний обсяг правничої допомоги у межах справи №924/70/25:

1)Участь адвоката 19.02.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

2)Участь адвоката 25.02.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

3)Підготовка заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 31.03.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р. у березні 2025 року надано наступний обсяг правничої допомоги у межах справи №924/70/25:

1)Участь адвоката 05.03.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

2)Аналіз та вивчення відзиву Відповідача на позовну заяву СП ПГНК у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

3)Участь адвоката 18.03.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

4)Участь адвоката 27.03.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 09.04.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р. у квітні 2025 року надано наступний обсяг правничої допомоги у межах справи №924/70/25:

1)Участь адвоката 08.04.2025р. у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області в режимі відеоконференції у справі №924/70/25 - 5 000,00 грн.

Оплату позивачем (як замовником) правничої допомоги, наданої протягом лютого 2025 року, здійснено відповідно до платіжної інструкції від 06.02.2025р. за №393.

Оплату позивачем (як замовником) правничої допомоги, наданої протягом березня 2025 року, здійснено відповідно до платіжної інструкції №490 від 20.02.2025р., що підтверджується відповідно до п.6 акту приймання-передачі від 31.03.2025р. за договором.

Оплату позивачем (як замовником) правничої допомоги, наданої по справі №924/70/25 за квітень 2025 року (станом на 09.04.2025р.), здійснено відповідно до платіжної інструкції №490 від 20.02.2025р., що підтверджується відповідно до п.6 акту приймання-передачі від 09.04.2025р. за договором.

На підтвердження викладених обставин заявником долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р. укладеного між Адвокатським об`єднанням «Старокиївське» та Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія», додаткової угоди №4 до договору №2505/2023 від 25.05.2023р. про надання правничої допомоги від 17.01.2025р., акту приймання-передачі від 28.02.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р., акту приймання-передачі від 31.03.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р., акту приймання-передачі від 09.04.2025р. за договором про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р., платіжної інструкції від 06.02.2025р. за №393, платіжної інструкції №490 від 20.02.2025р., платіжної інструкції №490 від 20.02.2025р., ордеру на надання правничої допомоги серії СЕ №1104750 від 13.02.2025р.

Також на адресу суду 22.04.2025р. від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу позивача є завищеним та не відповідає складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Присутній в судовому засіданні представник позивача (в режимі відеоконференції) подану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в поданому клопотанні просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги.

При винесенні додаткового рішення про стягнення судових витрат, судом встановлено та враховується наступне.

Відповідно до норм статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокат Метенко Т.І. надавав правову допомогу позивачу на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СЕ №1104750 від 13.02.2025р., договору про надання правничої допомоги №2505/2023 від 25.05.2023р. укладеного між Адвокатським об`єднанням «Старокиївське» та Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія».

Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 12.01.2023р. у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023р. у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21 відзначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021р. у справі №927/237/20). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023р. у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Представником відповідача 22.04.2025р. подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Суд в даному випадку враховує вартість ціну позову, кількість судових засідань у даній справі та їх тривалість, тривалість розгляду спору та значення його для сторін, що свідчить про неможливість відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими фактично понесення позивачем судових витрат в розмірі 40 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" від 14.04.2025р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-інвест", м. Славута, Хмельницької обл. на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-інвест", м. Славута, Хмельницької обл. (30002, м. Славута, Хмельницької обл., вул. Князів Сангушків, буд. 95; код ЄДРПОУ: 34323267) на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 124-А, кв. 77; код ЄДРПОУ: 20041662) 40 000 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне додаткове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.04.2025р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 прим. - до справи;

Позивачу, представнику позивача, представнику відповідача - надіслати до кабінетів ЕС.

Відповідачу - 30002, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Князів Сангушків, буд. 95, код ЄДРПОУ: 34323267 (рек. з повід.).