Ухвала

від 24.04.2025 по справі 921/740/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/740/21(921/387/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Стелла-Плюс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 (колегія суддів у складі: головуючий - Матущак О.І., Кравчук Н.М, Скрипчук О.С.)

у справі № 921/740/21(921/387/23)

за позовом Приватного підприємства "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка Андрія Ярославовича

до Приватного підприємства "Стелла-Плюс"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 921/740/21

про банкрутство Приватного підприємства "Афіша",

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Стелла-Плюс" 11.04.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 921/740/21(921/387/23), разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційної інстанції до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Стелла-Плюс", Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приватне підприємство "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка А.Я. звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Стелла Плюс" про витребування з чужого незаконного володіння ПП "Стелла Плюс", на користь позивача - частку в розмірі 661,55 кв. м нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 1383 кв. м; за адресою: с. В.Гаї, вул. Об`їзна, 25 приміщення 3 нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 138,3 кв. м, за адресою: с. В.Гаї, вул. Об`їзна, 25; приміщення 4; нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 143,1 кв. м., за адресою: с. В.Гаї, вул. Об`їзна, 25, приміщення 5; нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 305,9 кв. м, за адресою: с. В.Гаї, вул. Об`їзна, 25, приміщення 6, які зареєстровані на земельній ділянці 6125281700:01:001:0373, відповідно до витягу з реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ реєстраційний номер ІУ1012202211123.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частина приміщень, які були об`єктом інвестиції відповідно до укладеного Приватним підприємством "Афіша" Інвестиційного договору будівництва об`єкта нерухомості Комплекс - заклад торгівлі від 11.01.2019 за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Об`їзна, 27Б, числиться за другим учасником договору інвестиції Приватним підприємством "Стелла-Плюс", яке для вчинення реєстрації вище зазначених об`єктів нерухомості подало ряд документів, один із яких Витяг з реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ реєстраційний номер ІУ101220211123, з чого випливає, що при здійсненні державної реєстрації об`єкта будівництва здійснено зміну адреси будівництва з адреси с. В.Гаї, вул. Об`їзна, 27Б на с. В.Гаї вул. Об`їзна, 25.

Отже, предметом позову у справі № 921/740/21(921/387/23) є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння. Сума судового збору, враховуючи ціну позову складає 144217,90 грн і вказана сума визначена самостійно позивачем - Приватним підприємством "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка Андрія Ярославовича, відповідно до поданої позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2024 у справі №921/740/21(921/387/23) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 921/740/21(921/387/23) рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2024 скасовано, прийнято нове рішення у справі, яким витребовано з чужого незаконного володіння від Приватного підприємства "Стелла-Плюс" на користь ПП "Афіша" частку в договірному зобов`язанні в розмірі 661,55 кв.м., зокрема:

- нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 136,6 кв.м. за адресою: с. Великі Гаї, вул.Об`їзна, 25 приміщення 3;

- нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 138,3 кв.м. за адресою: с.Великі Гаї, вул.Об`їзна, 25 приміщення 4;

- нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 143,1 кв.м. за адресою: с.Великі Гаї, вул.Об`їзна, 25 приміщення 5;

- нежитлове приміщення торгово-складське приміщення площею 305,9 кв.м. за адресою: с.Великі Гаї, вул.Об`їзна, 25 приміщення 6, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6125281700:01:001:0373.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55. постанови Великою Палатою Верховного Суду).

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису наведеної норми Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК України попередньо визначає розмір судового збору виходячи із ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або стягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору. (п. 8.5, п. 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 230748.64 грн. (144217,90 х 200% х 0,8 %)).

Проте, скаржником до касаційної скарги додано докази сплати судового збору у сумі 4294,40 грн, що менше, ніж встановлений законом розмір, а тому скаржнику належить доплатити 226454.24 грн.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що несплата судового збору у повному обсязі у суді першої та апеляційної інстанції не дає право скаржнику сплачувати судовий збір у суді касаційної інстанції у розмірі нижчим, ніж це прямо передбачено Законом України "Про судовий збір", оскільки це означає фактичну зміну ставок судового збору, визначених даним законом.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у тексті касаційної скарги та у заяві про зупинення дії постанови апеляційної інстанції помилково зазначено дату оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції як 27.02.2025, але у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє вказане рішення у справі № 921/740/21(921/387/23), проте є постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025, якою переглянуто в апеляційному порядку рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2024.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Приватного підприємства "Стелла-Плюс" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів доплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 226454,24 грн та уточнення дати оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваної постанови судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Стелла-Плюс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі № 921/740/21(921/387/23) залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере