Ухвала

від 24.04.2025 по справі 922/2817/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2817/18 (922/3822/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Зуєва В.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В. (головуючого), Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

від розгляду справи № 922/2817/18 (922/3822/23)

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024

у справі № 922/2817/18 (922/3822/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроторг 2017"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Центр",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРЗ",

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ - Веста",

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮСБУД",

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦВ",

6) Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАД",

7) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА ВОДА БУД МОНТАЖ",

8) Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ПАУЕР КОМПАНІ",

9) Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ЛІГА",

10) Товариство з обмеженою відповідальністю "МТ-МОНТАЖ ТЕХНОЛОГІЯ",

11) Фізична особа ОСОБА_2 ,

12) Фізична особа ОСОБА_3

13) Фізична особа ОСОБА_4 ,

14) Фізична особа ОСОБА_5 ,

15) Фізична особа ОСОБА_6 ,

16) Фізична особа ОСОБА_7 ,

17) Фізична особа ОСОБА_8 ,

18) Фізична особа ОСОБА_9 ,

про витребування майна

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ - Веста"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) залишено без задоволення касаційні скарги ТОВ "Євроторг 2017" та ТОВ "БЦ-Веста", а оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 залишено без змін.

2. У подальшому 07.03.2025 до Верховного Суду з касаційною скаргою на цю ж постанову звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник), водночас заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) визначено колегію суддів у складі: Васьковського О.В. (головуючого судді), Білоуса В.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2025.

4. 11.03.2025 через систему "Електронний Суд" до Верховного Суду від ТОВ "Мега-Астер" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , які мотивовані недоплатою судового збору за подання даної касаційної скарги.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги упродовж десяти днів з дня вручення ухвали, а саме сплату судового збору у визначеному розмірі.

6. 02.04.2025 від скаржника надійшло клопотання про зменшення розміру судового збору.

7. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2025 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у справі № 922/2817/18 (922/3822/23), касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги упродовж десяти днів з дня вручення ухвали та роз`яснено, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

8. 18.04.2025 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Васьковського О.В. (головуючого), Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №922/2817/18 (922/3822/23) на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

9. При цьому в обґрунтування підстав для відводу заявник зазначає наступне:

- суддею Касаційного господарського суду Васьковським О.В. в ухвалі Верховного Суду від 25.03.2025 було проігноровано норми статті 4 Закону України "Про судовий збір" та неправомірно зобов`язано доплатити судовий збір у розмірі 1 187 924,60 грн за подання касаційної скарги, оскільки ним, як незалученою до участі у справі особою, подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 в частині проінвестованої ним частки 139/100 в нежитловому приміщенні загальною площею 699 кв.м, що у грошовому еквіваленті складає 100000,00 грн, а отже, за доводами заявника, сума сплаченого судового збору 12 112,00 грн відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про судовий збір";

- ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від 07.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги;

- судді зазначеної колегії вже приймали участь у розгляду цієї ж справи за касаційною скаргою ОСОБА_10 , спір у якій виник стосовно нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68 та щодо якого заявник є заінтересованою особою, яка безпідставно не була залучена до участі у судових процесах попередніх інстанцій, при цьому оскаржуваними рішеннями порушені його законні права та інтереси;

- під час постановлення ухвали від 17.12.2024 у справі № 922/2817/18 (922/3822/23), якою, на думку заявника, було безпідставно закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фоменко С.Я., колегією суддів у складі Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я. було проігноровано судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо оскарження судового рішення з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 , підсумовуючи викладене, вказує, що оскільки судді Васьковський О.В., Білоус В.В., Погребняк В.Я. вже брали участь у розгляді справи №922/2817/18 (922/3822/23), зокрема постановляли ухвалу від 17.12.2024, це викликає сумнів у їх неупередженості та об`єктивності по відношенню до заявника, адже у них вже склалась певна позиція і наявні певні мотиви, що і стало підставою для подання заяви про їх відвід від розгляду справи № 922/2817/18 (922/3822/23) відповідно до підпунктів 3 та 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

10. Водночас у зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. з 21.04.2025 по 25.04.2025 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи та сформовано колегію суддів у складі Васьковського О.В., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

Таким чином суддя Білоус В.В. на момент розгляду заяви про відвід вже не є суддею, який розглядає справу, а отже заявлений йому відвід вирішенню не підлягає. Разом з тим судді Пєскову В.Г. відвід ОСОБА_1 не заявлявся.

11. Верховний Суд у складі зазначеної колегії ухвалою від 22.04.2025 визнав доводи заяви ОСОБА_1 про відвід необґрунтованими та передав матеріали справи на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 для розгляду заяви про відвід колегії суддів від розгляду справи № 922/2817/18 визначено суддю Верховного Суду Зуєва В.А.

13. Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 . Суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

14. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

15. В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

16. Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

17. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

18. За приписами частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

19. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

20. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

21. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

22. У пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою (на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження) та об`єктивною оцінкою (чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

23. Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

24. В такий спосіб висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

25. Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що розподіл касаційної скарги у цій справі відбувся відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді Суд вважає, що доводи ОСОБА_1, викладені в заяві про відвід колегії суддів у складі Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я. у справі № 922/2817/18 є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

26. Згідно із частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

27. Як вбачається зі змісту заяви про відвід, основним аргументом скаржника є його незгода з раніше ухваленими процесуальними рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів Васьковського О.В. (головуючого), Білоуса В.В., Погребняка В.Я. у цій справі № 922/2817/18, що не може бути підставою для їх відводу.

28. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи заяви про відвід є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Вказані доводи не підтверджені жодними доказами і не свідчать про наявність упередженості та/або необ`єктивності суддів.

29. Незгода заявника з ухваленим суддями судовим рішенням не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї зі сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, ним не зазначено.

30. В такий спосіб заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 922/2817/18 (922/3822/23) не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, у зв`язку із чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В. (головуючого), Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи № 922/2817/18 (922/3822/23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Зуєв