Ухвала

від 24.04.2025 по справі 367/4622/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4622/24

Провадження по справі № 1-кп/367/488/2025

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області - ОСОБА_3

за допомогою засобів вкззахисника адвоката - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111040000385 від 24 березня 2024 року, про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, не одружений, без зареєстрованого місця проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2025 року прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області звернулася до суду з клопотанням про продовження строком на шістдесят днів строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111040000385 від 24.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, предметом якого були психотропні речовини у великих розмірах, особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні наркотичні засоби;

до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 30.03.2025. Враховуючи те, що закінчити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні до вказаної дати не виявляється можливим, а обставини, які стали підставами для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися, виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , є згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обвинувачення у вчиненні ним злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризику, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик передбачений п.1ч.1ст.177КПКУкраїни,який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна . Тобто тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини в суді, вже обґрунтовує ризик того,що зметою уникненняпокарання вінможе вчинитиспробу переховування, також, обвинувачений не одружений, дітей та батьків похилого віку, що знаходяться у нього на утриманні, не має, місця роботи не має, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв`язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання, а також місця реєстрації або проживання на території Київської області, у зв`язку з чим застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, буде не достатнім для запобігання ризику переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду;

відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні адвокат обвинуваченого ОСОБА_4 проти клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечувала.

У судовому засіданні обвинувачений проти клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Встановлено, що на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111040000385 від 24 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, предметом якого були психотропні речовини у великих розмірах, особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні наркотичні засоби.

Ухвалою Ірпрінського міського суду київської області від 18.03.2025 року стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20 год. 38 хв. 16 травня 2025 року включно.

24.04..2025 року року надійшло клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на шістдесят днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , оскільки продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що, перебуваючи на волі ОСОБА_5 : зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, дійшов таких висновків.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю, суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Злочин, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та згідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи ризикпереховування ОСОБА_5 , з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що обвинувачений: не одружений, батьків похилого віку, що знаходяться у нього на утриманні не має, місця роботи не має, є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка з обвинуваченим не проживає, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв`язки, які могли б його утримати від переховування від суду, крім того, обвинувачений немає зареєстрованогопостійного місцяпроживання, згідно копії договору ореенди (найму) житлового приміщення (продовження) від 12.06.2022 року ОСОБА_5 є орендарем будинку АДРЕСА_1 до 20.06.2025 року, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , який не має стійких соціальних зв`язків, може переховуватися від суду, а тому відповідний ризик є обґрунтованим.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином,усудовомузасіданні достеменновстановлено,щоєобґрунтовані підставивважати,щообвинувачений,підважкістювідповідальності,можепереховуватися від від органів досудового розслідування і суду, а відтак прокурором доведена наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , обставини та наслідки його чинення, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Для запобігання цих ризиків суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурором було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Питання доведеності вини обвинуваченої особи у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації її дій судом під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження судового розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Застава є запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ((Mangouras v. Spain) від 20 листопада 2010 року, п.п.78-81, ECHR 2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку підозрюваного, обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Суд приходить до висновку, що з урахуванням особи обвинуваченого, його майнового та соціального стану, доведення існуваннч ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, вважає, що застава в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання останнім належної процесуальної поведінки та покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного приходжу до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строком на шістдесят днів строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави відносно ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197,199, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000385 від 24 березня 2024 року, про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний західувиглядітримання підвартоюстрокомна 60(шістдесят)днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 20год.38хв. 22 червня 2025року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, щоскладає 181680(сто вісімдесят днатисяча шістсотвісімдесят)гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Ірпінський міський суд київської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана особа зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- прибувати до суду, прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти суд та/або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов`язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_1