Ухвала

від 16.04.2025 по справі 752/529/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/529/25

Провадження № 1-кс/752/2816/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - про скасування арешту майна в частині, у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024, у якому адвокат просить частково скасувати арешт майна, а саме: транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , а також ключів від автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в частині заборони користування таким майном, який накладено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2025 у справі № 752/529/25.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2025 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме на: транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 .

Метою арешту майна є можлива конфіскація майна як виду покарання.

Представник власника майна зазначає, що наразі існують обґрунтовані підстави скасування арешту належного ОСОБА_4 майна в частині встановленої заборони користування ним. Такими підставами є: співпраця ОСОБА_4 зі слідством; необхідність відвідування місця роботи на яке ОСОБА_4 має намір працевлаштуватись; необхідність оперативного прибуття на виклики слідчого; необхідність здійснення перевезення до лікарень, аптек та реабілітаційних закладів батьків ОСОБА_4 , які є особами похилого віку, мають ряд хронічних захворювань.

На підставі зазначеного адвокат просить про задоволення клопотання.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

В попередньому судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2025, був присутнім прокурор, власник майна та представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 .

Прокурор заперечив про задоволення клопотання. Зазначив, що досудове розслідування триває, скасування заборони користування арештованим майном може призвести до ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Представник власника майна та власник майна клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.

З огляду на те, що в судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2025, були присутніми представник власника майна і прокурор, які надали пояснення та висловили свою позицію з приводу предмету розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності представника власника майна та прокурора, які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились.

В зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010002031 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2025 у справі №752/529/25, провадження №1-кс/752/845/25, накладено арешт на майно ОСОБА_4 , зокрема на: транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно змісту ухвали про арешт майна, метою арешту майна є можлива конфіскація майна як виду покарання.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

21.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Санкція інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Зі змісту ухвали слідчого судді про арешт майна вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту слідчий суддя виходив з того, що: ОСОБА_4 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного; санкція інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; у випадку визнання винуватимОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 369-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчим суддею враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення.

Отже при арешті майна було дотримано принцип "законності" і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, і відповідає тяжкості правопорушення.

У клопотанні про скасування арешту майна не наведено належних обґрунтувань для того, щоб слідчий суддя міг дійти висновку про необґрунтованість рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_4 та/або про те, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

Клопотання не містить викладу обставин та фактів, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2025 у справі № 752/529/25 арешт на майно ОСОБА_4 з метою можливої конфіскація майна як виду покарання, є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись статтями 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1