Ухвала

від 20.05.2025 по справі 752/529/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/529/25

Провадження № 1-кс/752/4007/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1 та Теремки 2) Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_7 від 21.01.2025, у кримінальному провадженні №12024100010002031 від 02.07.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 21.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024.

В обґрунтування скарги захисник посилається на те, що слідчими слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1» та «Теремки 2») Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Голосіївської окружної прокуратури м. Києва, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

У цьому кримінальному провадженні, 21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Зазначене повідомлення про підозру від 21.01.2025 складено слідчим слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1» та «Теремки 2») Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та погоджено прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Згідно змісту повідомленої ОСОБА_5 підозри, службовими особами, яким, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , діючи в групі з ОСОБА_8 зробив пропозицію неправомірної вигоди у сумі 20000 грн, є невстановлені під час досудового розслідування поліцейські, які несли службу поблизу с. Подвірки Дергачівського району Харківської області.

У ході досудового розслідування не було встановлено кому саме (яким службовим особам) ОСОБА_5 пропонував неправомірну вигоду та чи мала місце дана подія взагалі.

Захисник вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2025 не відповідає вимогам законності та основним засадам кримінального провадження, ґрунтується на припущеннях, а не на доказах, як того вимагає КПК України, є необґрунтованим, а викладені в повідомленні про підозру обставини не відповідають фактичним обставинам події, як це передбачає п.6. ч. 1 ст. 277 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

На підставі зазначеного захисник підозрюваного у скарзі просить скасувати повідомлення про підозру від 21.01.2025, складене слідчим слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1» та «Теремки 2») Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024100010002031 від 02.07.2024, яким ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України; зобов`язати орган досудового розслідування внести відомості про скасування підозри від 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала скаргу з підстав, зазначених у ній, просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши доводи захисника підозрюваного та прокурора, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12024100010002031 від 02.07.2024, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно вимог ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України.

Порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України.

Випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру визначено положеннями ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

Судом встановлено, що слідчими слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1» та «Теремки 2») Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Голосіївської окружної прокуратури м. Києва, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100010002031 від 02.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні, 21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Зазначене повідомлення про підозру складено слідчим слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1» та «Теремки 2») Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та погоджено прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Згідно змісту підозри від 21.01.2025, ОСОБА_5 , вступивши в попередню змову з ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.01.2025 близько о 10.45 год., невстановленими під час досудового розслідування поліцейськими, які несли службу поблизу с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області зупинили невстановлений в ході досудового розслідування вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_8 з ознаками алкогольного сп`яніння.

В цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 о 10.48 год. 13.01.2025 набрав на мобільний телефон ОСОБА_5 , який перебував на той момент за адресою: м. Київ, вул. Липська, 5, та повідомив про можливе притягнення його до адміністративної відповідальності за керування в стані алкогольного сп`яніння та попросив про допомогу в уникненні відповідальності, на що ОСОБА_5 погодився тим самим вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 , а саме в пропозиції наданні неправомірної вигоди поліцейським за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

В подальшому ОСОБА_5 попросив ОСОБА_8 передати мобільний телефон невстановленому в ході досудового розслідування поліцейському, та розуміючи те, що буде розмовляти з поліцейським, який є службовою особою та знаходиться при виконанні службових обов`язків, запропонував останньому грошові кошти у сумі 20000 грн за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння останнього, тим самим діючи в групі з ОСОБА_8 зробив пропозицію неправомірної вигоди поліцейському під час виконання ним службових обов`язків.

На пропозицію ОСОБА_5 щодо отримання неправомірної вигоди в сумі 20000 грн, за не притягнення до адміністративної відповідальності невстановлений в ході досудового розслідування поліцейський погодився та в подальшому ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що на його банківську картку будуть переведені грошові кошти для подальшої передачі їх поліцейським.

Тобто, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи в групі з ОСОБА_8 , зробив пропозицію неправомірної вигоди в сумі 20000 грн працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КК України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Кожний склад кримінального правопорушення обов`язково складається з наступних елементів: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона кримінального правопорушення.

Об`єктивна сторона злочину передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду; обіцянкою надати неправомірну вигоду; наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Тобто, згідно зі ст. 369 КК України кримінально-караними є дії щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі.

В постанові Верховного Суду від 10.12.2024 в справі № 757/38626/17-к зазначено, що дії особи утворюють склад злочину, передбаченого ст. 369 КК України, якщо надання неправомірної вигоди здійснюється саме тій службовій особі, яка завдяки займаній посаді має можливості та процесуальні повноваження вчинити дії необхідні для досягнення бажаного результату.

Отже, в справі обов`язково має фігурувати службова особа, якій нібито пропонується або надається неправомірна вигода.

Однак, у повідомленні про підозру зазначено, що службовими особами, яким, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , діючи в групі з ОСОБА_8 , зробив пропозицію неправомірної вигоди у сумі 20000 грн, є невстановлені під час досудового розслідування поліцейські, які несли службу поблизу с. Подвірки Дергачівського району Харківської області.

Як вбачається із рапорта оперуповноваженого Харківського управління поліції ДВБ НП України ОСОБА_9 , який міститься в матеріалах кримінального провадження, в ході виконання доручення було встановлено, що 13.01.2025 на території обслуговування селища Пісочин службу несли співробітники відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області. Під час несення служби, згідно геопозиції планшету, який видається для несення служби, 13.01.2025, у період часу з 10 год 30 хв по 12 год 00 хв, екіпаж «БАЙРАК 37», знаходився на в`їзді на трасу Харків-Дніпро. Згідно графіку чергувань встановлено, що у вищевказаному екіпажі поліції несли службу старший сержант поліції ОСОБА_10 , старший сержант поліції ОСОБА_11 , старший сержант поліції ОСОБА_12 .

Також в матеріалах кримінального провадження наявні витяги з наказів про призначення зазначених у рапорті поліцейських та графік несення служби особовим складом СРПП відділення поліції №2ХРУП №1 у період з 11.01.2025 по 17.01.2025, у якому зазначено, що 13.01.2025 в наряді «Байрак-37» перебували поліцейські ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та

ОСОБА_13 огляду на зазначене, незважаючи на той факт, що у повідомленні про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2025 вказано, що пропозиція неправомірної вигоди була зроблена невстановленим під час досудового розслідування поліцейським, згідно матеріалів кримінального провадження, такими поліцейськими є, саме старший сержант поліції ОСОБА_14 , старший сержант поліції ОСОБА_15 , старший сержант поліції ОСОБА_16 , які проходять службу у відділенні поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області.

Разом з тим, зазначені припущення сторони обвинувачення не знайшли свого підтвердження у ході досудового розслідування, та окрім інформації викладеної у зазначеному вище рапорті оперуповноваженого Харківського управління поліції ДВБ НП України ОСОБА_9 , ніякими іншими доказами не підтверджуються.

При цьому, у матеріалах кримінального провадження наявні докази, які спростовують ці обставини. Так, у ході проведення службового розслідування, призначеного відповідно до Наказу ГУ НП в Харківській області від 22.01.2025 №293 щодо можливого порушення службової дисципліни з боку поліцейських відділення поліції №2 РУП №1 ГУНП в Харківській області, відібрано пояснення від старшого сержанта поліції ОСОБА_14 , старшого сержанта поліції ОСОБА_15 та старшого сержанта поліції ОСОБА_16 . Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 будь-яку причетність до подій описаних в повідомленні про підозру заперечили. ОСОБА_14 пояснив, що 13.01.2025 приблизно об 11:00 год разом ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на службовому автомобілі «Toyota Prius» д.н.з НОМЕР_1 прибули на блокпост, розташований в с. Коротич Харківського району на автодорозі М-29 сполучення «Харків-Красноград-Перещепіне» для здійснення заходів по виявленню ухилянтів та СЗЧ через планшетний пристрій. При цьому усі зупиняли транспортні засоби, які проїжджали через блокпост з метою перевірки у водіїв документів. ОСОБА_14 зазначив, що вантажний автомобіль DAF н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом під час несення служби ним не зупинявся та він не бачив, щоб такий автомобіль зупиняли ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Допитані в ході досудового розслідування свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 пояснили, що дійсно 13.01.2025 несли службу в районі «Байрак 38», територія смт Коротич, Райоленівка на службовому автомобілі Тойота Пріус д.н.з. НОМЕР_1 , в ході чого ними здійснювалось патрулювання території, охорона громадського порядку, перевірка автотранспорту. Під час допиту ОСОБА_16 і ОСОБА_15 заперечили факт отримання 13.01.2025 будь-якої неправомірної вигоди. Вказали, що не пам`ятають чи зупинялась ними в той день будь-яка вантажівка. Заперечили факти виявлення ними 13.01.2025 водіїв з ознаками алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а також будь-яке спілкування по телефону будь з ким на предмет вирішення питання не притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, в ході досудового розслідування не було встановлено кому саме (яким службовим особам) ОСОБА_5 13.01.2025 пропонував неправомірну вигоду та чи мала місце дана подія взагалі.

При цьому, з урахуванням наданих підозрюваним ОСОБА_8 показань, спростовуються відомості, викладені у протоколі НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.01.2025 на який, як основний доказ, посилається сторона обвинувачення.

З огляду на викладене вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2025 ґрунтується на припущеннях, а не на доказах, як того вимагає КПК України, а викладені в повідомленні про підозру обставини не відповідають фактичним обставинам події, як це передбачає п.6. ч. 1 ст. 277 КПК України, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність оголошеної підозри.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про обґрунтованість повідомлення про підозру, суд виходить з того, що з огляду на положення закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини з цього приводу.

Так, у пункті 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначається наступне: «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 п. 32, Series A, № 182).

Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

Обґрунтованість підозри передбачає, що об`єктивно існують дані про причетність особи до вчинення правопорушення. До таких даних відносяться показання, документи, речові докази, висновки експертів, тощо. Саме наявність відповідних фактичних даних є необхідною для обґрунтованого повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин». Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

В той же час, підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.276 КПК України). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК України встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п.1 ч.1 ст.276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.

Слід зазначити, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п.3 ч.1 ст.276 та п.10 ч.1 ст.303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що можливість оскарження повідомлення про підозру пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не з будь-якими іншими.

Отже, під час розгляду скарг зазначеної категорії, предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатньої обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.

Таким чином, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту, що у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як це передбачає п.6 ч.1 ст. 277 КПК України.

Матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, та яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення вчинене саме підозрюваною особою.

Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого).

З огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні достатні об`єктивні факти або інформація, які б могли свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи встановлені під час розгляду скарги обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги в частині вимог про скасування підозри ОСОБА_5 від 21.01.2025.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога захисника підозрюваного про з обов`язання орган досудового розслідування внести відомості про скасування підозри від 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з огляду на наступне.

Відповідно до Розділу II Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру, зокрема вносяться відомості про скасування повідомлення про підозру. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється Реєстратором з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, зокрема, про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України) законної сили.

Хоча, факт прийняття слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру і є передумовою виключення особи із загальної кількості облікованих осіб у кримінальному провадженні, однак вимога про зобов`язання слідчого, прокурора виконати приписи Положення про ЄРДР виходить за межі розгляду скарги на повідомлення про підозру, а норми ст. 307 КПК України не передбачають повноважень слідчого судді прийняти рішення щодо зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії, про які просить захисник у скарзі.

Керуючись статтями 3, 303, 304, 306, 307, 309, 392-393, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1 та Теремки 2) Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 21.01.2025 року, про підозру ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження №12024100010002031 від 02.07.2024 - задовольнити частково.

Повідомлення слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування мікрорайонів «Теремки 1 та Теремки 2) Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 21.01.2025, про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , погоджену прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в межах кримінального провадження №12024100010002031 від 02.07.2024 року - скасувати.

В іншій частині скарги відмовити.

Матеріали кримінального провадження №12024100010002031 від 02.07.2024 року - повернути слідчому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1