Постанова

від 16.04.2025 по справі 405/6833/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 405/6833/20

провадження № 61-17297св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,

відповідач -Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,

треті особи:Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, Кіровоградська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2023 року у складі судді Драного В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) звернулось до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи:Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, Кіровоградська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», про скасування рішення та актів щодо нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 23 січня 2018 року № 6-Т, зі змінами, внесеними наказами від 22 березня 2018 року № 246, від 14 серпня 2018 року № 1057, від 03 липня 2020 року № 744, від 17 липня 2020 року № 785, згідно з пунктами 36, 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), утворена комісія з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» з ОСОБА_1 , 1967 року народження, командиром повітряного судна-інструктором, та ОСОБА_2 , 1953 року народження, інженером з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування.

Наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 01 лютого 2018 року № 67 продовжено строк проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, у зв`язку з ненаданням ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» копії медичного висновку причин смерті, наявності або відсутності алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин в крові потерпілих.

У період з 23 січня 2018 року по 27 серпня 2020 року комісією проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, за результатами якого зроблено висновок, що груповий нещасний випадок пов`язаний з виробництвом та 27 серпня 2020 року складено акти за формою Н-1/П, а саме акти спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06.00 год. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03 липня 2020 року до складу комісії був залучений страховий експерт з охорони праці Знам`янського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області ОСОБА_3 .

Керуючись правом, закріпленим абзацом 13 пункту 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), у зв`язку з незгодою із змістом розділів 5, 6, 8, 9 актів за формою Н-1, членом спеціальної комісії ОСОБА_3 ці акти були підписані з відміткою про наявність окремої думки, яка додана до актів, є невід`ємною частиною та з якої вбачається, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом.

Крім того, до акта за формою Н-1/П додано окрему думку члена комісії ОСОБА_4 , головного спеціаліста з питань охорони праці відділу з питань та соціально-трудових відносин Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, з якої також вбачається, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом.

Ураховуючи викладене, ГУ ПФУ в Кіровоградській області просило суд:

- скасувати рішення спеціальної комісії у формі Протоколу від 27 серпня 2020 року № 7 засідання комісії із розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв;

- скасувати акт за формою Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв з ОСОБА_1 ;

- скасувати акт за формою Н-1/П спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06 год 00 хв з ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління Держпраці у Кіровоградській області призначити повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», із заміною всіх членів комісії.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року у задоволенні позову ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що нещасний випадок (терористичний акт) стався під час перебування потерпілих у службовому відрядженні в місті Кабул Ісламської Республіки Афганістан у готелі Інтерконтенинталь. Оскільки екіпаж повітряного судна, капітаном якого був ОСОБА_1 , та технічний персонал рейсу, який обслуговував ОСОБА_2 , під час терористичного акту перебували у режимі гарячого резерву, тобто робочого часу, а форма та зміст актів відповідають нормам чинного законодавства, то позовні вимоги про скасування рішення та актів щодо нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області задоволено частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-17740св23).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 липня 2023 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не обґрунтував та не надав суду належних і допустимих доказів того, що під час складення оскаржуваних актів було порушено вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337) чи інших нормативно-правових актів у сфері охорони праці, та що ці порушення вплинули на результат спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також того, яким чином його права і законні інтереси порушенні при складенні вищевказаних актів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року до Верховного Суду, ГУ ПФУ в Кіровоградській області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на оскарження в судовому порядку рішення спеціальної комісії та актів щодо нещасного випадку, адже оскаржувані акти є підставою для призначення ГУ ПФУ в Кіровоградській області страхових виплат.

Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки оскаржуваним актам, а також тому, що викладені в них нещасні випадки не можна визнати такими, що сталися під час виробництва.

На думку заявника, судами надана помилкова правова оцінка доказам у справі.

Вважає, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не врахували неповноту дослідження питання відповідачем.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У лютому 2024 року ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення судами попередніх інстанцій справи, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У лютому 2024 року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року у складі колегії суддів: Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

31 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року заяви про самовідвід суддів Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. задоволено та передано справу на повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2025 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А., члени колегії: Луспеник Д. Д., Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Коломієць Г. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом генерального директора ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» Галінського О. І. від 05 грудня 2017 року № 1507вр «Про направлення для виконання роботи за контрактом № 2/Н-2016У» направлено ОСОБА_1 командира повітряного судна льотної служби з 17 грудня 2017 року до 16 березня 2018 року в місто Кабул (Ісламська Республіка Афганістан) та закріплено екіпаж в наступному складі: ОСОБА_1 - командир повітряного судна, ОСОБА_5 - другий пілот, ОСОБА_6 - бортпровідник (т.1 а.с.183).

Наказом генерального директора ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» Галінського О. І. від 01 грудня 2017 року № 1496вр «Про направлення ОСОБА_2 » для забезпечення технічного обслуговування повітряного судна SААВ-340В, UR-ELV, що працює за контрактом № 2/Н-2016У в місті Кабул (Афганістан) з 17 грудня 2017 року, ОСОБА_2 інженера з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування направлено у відрядження в місто Кабул на період з 17 грудня 2017 року до 02 лютого 2018 року (т.1 а.с.184).

Посольством Ісламської Республіки Афганістан в місті Душанбе повідомлено, що під час терористичного акту, що стався 20/21 січня 2018 року в готелі «Інтерконтиненталь» в місті Кабул, було вбито та поранено цивільних громадян, семеро з яких були громадянами України, серед яких: ОСОБА_1, ОСОБА_8 (т.2 а.с.152).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кабул Ісламської Республіки Афганістан, про що посольством України в Республіці Таджикістан, місто Душанбе, видано свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (т.2 а.с.137-138).

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О. від 23 січня 2018 року № 6-Т утворена комісія з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»: ОСОБА_1 , 1967 року народження, командиром повітряного судна-інструктором, та ОСОБА_2 , 1953 року народження, інженером з технічного обслуговування повітряних суден електро, радіо та іншого обладнання, організації з технічного обслуговування (т.1 а.с.195).

Наказом заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О. від 01 лютого 2018 року № 67 продовжено строк проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, у зв`язку з ненаданням ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» копії медичного висновку причин смерті, наявності або відсутності алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин в крові потерпілих (т.2 а.с.71).

За результатами спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року о 06.00 год. на ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 27 серпня 2020 року складено акти за формою Н-1/П, згідно з яким нещасний випадок вважається таким, що пов`язаний з виробництвом (т.1 а.с.154-158, 163-167).

В доданих до зазначених актів матеріалах міститься окрема думка члена комісії ОСОБА_3 - страхового експерта з охорони праці та окрема думка члена комісії ОСОБА_4 - головного спеціаліста з питань охорони праці відділу з питань праці та соціально-трудових відносин, в яких вказано, що комісія не отримала від орендаря авіакомпанії КАМ АІR місто Кабул відповідно до пункту 4.3 договору № 2/Н-2016У оформлених в установленому порядку документів, відомостей необхідних для встановлення наявності нещасного випадку та причинного зв`язку цього випадку пов`язаного з виробництвом. Оскільки достовірно встановити факт виконання трудових обов`язків в момент настання нещасного випадку неможливо, тому вважають, що даний випадок неможливо визнати пов`язаним з виробництвом (т.1 а.с.159-162, 168-171).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19.

Касаційна скарга ГУ ПФУ в Кіровоградській області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року в справі № 227/2301/21).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку всім наданим судам доказам суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з працівниками ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» було проведено повно та у межах встановлених правил.

Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки оскаржуваним актам, а також тому, що викладені в них нещасні випадки не можна визнати такими, що сталися під час виробництва, оскільки положеннями Порядку № 337 встановлено, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не забезпечили повного дослідження обставин справи та надали неправильну оцінку доказам у справі, є безпідставними, побудовані виключно на незгоді з наданою правовою оцінкою судами доказів у справі, тобто їх переоцінкою, що не входить до повноважень Верховного Суду відповідно до статті 400 ЦПК України.

Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що позивач не обґрунтував та не надав судам належних і допустимих доказів того, що під час складення оскаржуваних актів від 27 серпня 2020 року було порушено вимоги Порядку № 337 чи інших нормативно-правових актів у сфері охорони праці, та що ці порушення вплинули на результат спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 21 січня 2018 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також того, як саме його права і законні інтереси порушені при складанні вищевказаних актів.

Дослідивши питання правомірності проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, прийнятого за його результатами рішення та складених актів за формою Н-1/П, апеляційний суд обґрунтовано погодився, що позовні вимоги про скасування рішення та актів щодо нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та безпідставними, оскільки нещасний випадок (терористичний акт) стався під час перебування потерпілих у службовому відрядженні у м. Кабул, Ісламської Республіки Афганістан у готелі Інтерконтенинталь, екіпаж ПС, капітаном якого був ОСОБА_1 та технічний персонал рейсу, який обслуговував ОСОБА_2 , під час терористичного акту перебували у режимі гарячого резерву, тобто робочого часу, форма та зміст актів відповідають нормам законодавства.

Посилання заявника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду також не заслуговують на увагу, оскільки правові висновки судів попередніх інстанцій наведеним заявником висновкам Верховного Суду не суперечать, а у справах встановлені різні фактичні обставини.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець