Постанова від 22.04.2025 по справі 712/2801/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/812/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/2801/21 Категорія: на ухвалу Стеценко О. С. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.секретар Широкова Г.К.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мороз С.С. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2025 (повний текст складено 07.03.2025, суддя в суді першої інстанції Стеценко О.С.) у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, стягувач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

у лютому 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до повного виконання зобов`язань за рішенням суду.

Подання мотивоване тим, що на виконанні приватного виконавця Недоступа Д.М. перебуває виконавче провадження №68365450 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/2801/21 від 21.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за розпискою від 18.06.2019 у сумі 4 542 000,00 грн., відсотків за користування позикою у сумі 918 673,00 грн., 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання у сумі 115 136,00 грн., судовий збір у сумі 10 361,35 грн., а всього 5 586 170,35 грн.

У ході виконання рішення суду приватним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника та направлено запити у відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника.

Указані дії не забезпечили виконання боржником рішення у повній мірі.

Згідно відповіді Державної міграційної служби України щодо перетину боржником державного кордону відомо, що боржник за час відкритого виконавчого провадження багато разів виїжджав за межі України, останній перетин кордону датується 01.02.2025 в напрямку виїзду, з цього моменту боржник на територію України не повертався.

На підставі викладеного, приватний виконавець звернувся до суду з указаним поданням.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2025 подання задоволено та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед стягувачем, які покладені на боржника рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/2801/21 від 11.11.2021.

Не погоджуючисьз такоюухвалою судупершої інстанції,представник ОСОБА_1 адвокат Мороз С.С. 27.03.2025 подала апеляційну скаргу, в якій вказуючи на те, що ухвала районного суду є незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким подання приватного виконавця залишити без задоволення.

Зазначає, що судом безпідставно сформовано висновок про ухилення скаржника від виконання рішення суду та умисне його невиконання; необґрунтовано визнано доведеність обставин щодо вжиття виконавцем усіх дій, спрямованих на виконання судового рішення; неправомірно визнано факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, доказом умисного невиконання скаржником судового рішення.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів ані направлення, ані отримання скаржником будь-яких вимог виконавця, отже боржник не був обізнаний про наявність щодо нього виконавчого провадження. Крім цього, станом на момент публікації оголошення про виклик скаржника у газеті «Урядовий кур`єр» (випуск від 10.03.2023), на яке посилається виконавець, скаржник перебував поза межами України, а отже не мав можливості довідатись про розміщене в газеті оголошення.

Приватний виконавець не наводить обґрунтувань своєї бездіяльності щодо не проведення оцінки поточної вартості належних Скаржнику часток у статутному капіталі п`яти юридичних осіб, як не наводить і жодних обґрунтувань незвернення стягнення на зазначені частки.

Приватним виконавцем долучено до матеріалів справи відповідь на запит № 251763673 від 16.02.2024 Пенсійного фонду України, зі змісту якої випливає факт отримання Скаржником доходу, а саме заробітної плати, у ТОВ «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА», однак на указані кошти виконавець стягнення не звертав.

Боржник на даний час перебуває поза межами України, отже встановлення тимчасового обмеження у праві перетину державного кордону не має легітимної мети, оскільки виїзд Скаржником за межі України з метою ухилення від виконання судового рішення неможливий.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д. М. вказує, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала суду є законною, у зв`язку із чим просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а ухвалу суду - залишити без змін. Аналогічні доводи наводить у своєму відзиві представник стягувача Пилипишина О.В. і також просить апеляційну скаргу відхилити.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що 21.01.2022 Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист №712/2801/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за розпискою від 18.06.2019 у сумі 4 542 000,00 грн., відсотків за користування позикою у сумі 918 673,00 грн., 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання у сумі 115 136,00 грн., судовий збір у сумі 10 361,35 грн., а всього 5 586 170,35 грн.

25.01.2022 приватним виконавцем Недоступом Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68365450 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Згідно відповідей банківських установ та ДФС про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах було встановлено, що боржник має відкриті рахунки (в тому числі і валютні) в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк Кредит Дніпро». Виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків боржника. Рахунки боржника арештовані, списано кошти в сумі 15 931,07 грн.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що боржнику на праві власності належить нерухоме майно 5/60 (квартира АДРЕСА_1 .

Дане майно було примусово реалізовано приватним виконавцем на публічних торгах, що підтверджується актом про проведені електронні торги від 09.09.2024 та протоколом №618969 про проведення електронного аукціону, з яких вбачається, що ціна реалізації указаного майна складає 1 112 974,20 грн.

Окрім іншого, приватним виконавцем встановлено, що боржнику на праві власності належали:

- квартира, загальною площею 39,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , яку боржник вже після виникнення грошового зобов`язання перед стягувачем передав у власність третій особі ОСОБА_3 згідно договору дарування від 22.06.2021,

- квартира, загальною площею 76,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , яку боржник після виникнення грошового зобов`язання перед стягувачем передав у власність своїй дружині ОСОБА_4 згідно договору дарування від 23.06.2021, квартира в подальшому була продана третім особам.

Постановою від 28.07.2022 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на його корпоративні права ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ГОУ ПРОДАКШН», ЄДРПОУ 42997884, Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ІМПОРТУ», ЄДРПОУ 42294152, Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬС ТЕЛЕКОМ», ЄДРПОУ 39884501, Товаристві з обмеженою відповідальністю «КФ БЕРД-СЕРВІС», ЄДРПОУ 37013345, Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВОВА ОСТАПЧУК», ЄДРПОУ 42621956.

У матеріалах подання міститься відповідь Державної міграційної служби України №6.3-6294/6-24 від 14.06.2024, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 20.03.2013 органом видачі 8099, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 23.03.2018 органом видачі 8079.

З відповіді Державної міграційної служби України №252812968 від 21.05.2025 щодо перетину боржником державного кордону вбачається, що боржник за час відкритого виконавчого провадження багато разів виїжджав за межі України, останній перетин кордону датується 01.02.2025 в напрямку виїзду, з цього моменту боржник на територію України не повертався.

Крім того, приватним виконавцем Недоступом Д.М. подано повідомлення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке полягає в умисному невиконанні рішення суду, на підставі якого до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12024250310003679 від 02.11.2024 за ч. 1 ст. 382 КК України. Досудове розслідування триває.

Вважаючи, що вказані обставини свідчать про існування підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України через його ухилення від виконання судового рішення, приватний виконавець звернуся з відповідний поданням у цій справі до суду.

Правове регулювання обмеження боржників у праві виїзду за межі України здійснюється згідно таких нормативно-правових актів.

Стаття 129 Конституції Українивизначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно достатті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Статтею 6 цього Законупередбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом,до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у вказаному вище випадку запроваджується у порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до п.19 ч.3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною 5ст. 19 цього Законувизначено, що боржник зобов`язаний: утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати у встановленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадженнядекларацію про доходита майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавця про зміну відомостей, зазначених удекларації про доходита майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних обставин; своєчасно з`являтись на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно дост. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, за змістом вказаної вище норми процесуального закону суд, який вирішує подання, повинен перевірити наявність обставин, які підтверджують факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), на момент звернення державного або приватного виконавця з таким поданням.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

За обставин даної справи приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №68365450 вчинені всі необхідні дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, тому апеляційний суд приходить до висновку про доведеність факту ухилення боржника від виконання зобов`язань за виконавчим документом, у зв`язку з чим тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання боржником зобов`язань за виконавчим документом буде мати легітимну мету.

Встановивши бездіяльність боржника, що свідчить про його ухилення від виконання судового рішення, суд першої інстанції правомірно задовольнив подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань.

При цьому, таке обмеження не є порушенням права на свободу пересування, гарантованогост. 33 Конституції Українита ст.2Протоколу 4до Конвенціїпро захистправ людинита основоположнихсвобод,оскільки єтимчасовим заходом, передбаченим законом (тобто легітимним обмеженням), переслідує легітимну мету гарантування повернення боржником боргу на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що добровільно ним не виконується, та з примусового виконання якого існує відкрите виконавче провадження.

Крім того, колегія суддів також ураховує і значну суму заборгованості по сплаті боргу в сумі та відсутність позитивної тенденції відносно її погашення, що свідчить про небажання боржника вчиняти активні дії щодо виконання рішення суду.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо необізнаності боржника із наявністю відповідного виконавчого провадження щодо нього, адже виконавчий лист, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, видано 21.01.2022 у справі №712/2801/21 на виконання заочного рішення від 11.11.2021 (т.3 а.с.78), а в ухвалі Соснівського районного суду міста Черкаси від 26.04.2023 у справі №712/2801/21 про відхилення заяви про перегляд заочного рішення від 11.11.2021 зазначено, що представник боржника ОСОБА_1 -адвокат Янів Х.І. 30.01.2023 повністю ознайомилася з матеріалами цієї справи, відтак, в силу приписів ч.1 ст.58 ЦПК України боржник, діючи через свого представника є таким, що із зазначеної дати отримав відомості щодо змісту матеріалів справи, у тому числі і про наявність відповідного виконавчого документа. Крім того при проведення виконавцем виконавчих дій щодо складення постанови про опис та арешт майна від 18.07.2024 року був присутній представник боржника адвокат Браверман В.О.

Також у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить положенню частини першої статті 28 зазначеного Закону.

Вказане узгоджується з правовим висновками ВС у постанові від 28.01.2021 у справі №643/8028/15, від 18.03.2021 у справі 520/10954/15-ц, від 16.12.2022 у справі № 757/2272/14.

Апеляційний суд відхиляє також аргументи скаржника про неналежне здійснення виконавцем дій щодо задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні, зокрема, не проведення оцінки вартості належних боржнику часток у статутному капіталі ряду юридичних осіб та звернення стягнення на них, щодо відсутності звернення стягнення на заробітну плату боржника у ТОВ «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА», адже з наданих приватним виконавцем матеріалів вбачається добросовісне здійснення приватним виконавцем своїх повноважень щодо примусового виконання судового рішення, зокрема, постановою від 18.07.2024 проведено опис та арешт майна (коштів) боржника, установлено згідно відповідей банківських установ перелік банківських рахунків (в тому числі і валютних) в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк Кредит Дніпро». Виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків боржника. Рахунки боржника арештовані, списано кошти в сумі 15 931,07 грн.

На час винесення оспорюваної ухвали боржник вже не працював у ТОВ «ФАЙНЛКАТ МЕДІА» із січня 2024 року, наразі офіційно ніде заробітної платні не отримує.

Доводи апелянта про те, що боржник не має змоги реалізувати самостійно належні йому корпоративні права в зв`язку з накладенням на них арешту виконавцем спростовується тим, що чинним законодавством передбачено певний порядок і можливість продажу арештованого майна в ході проведення виконавчих дій.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що боржнику на праві власності належить нерухоме майно 5/60 (квартира АДРЕСА_1 .

Дане майно було примусово реалізовано приватним виконавцем на публічних торгах, що підтверджується актом про проведені електронні торги від 09.09.2024 та протоколом №618969 про проведення електронного аукціону, з яких вбачається, що ціна реалізації указаного майна складає 1 112 974,20 грн.

Також приватний виконавець вчинив комплекс дій для з`ясування складу та вартості майна та коштів боржника.

Отже наведені аргументи скаржника самі по собі не можуть свідчити про не вчинення виконавцем у виконавчому провадженні, де боржником являється ОСОБА_1 , дій щодо примусового стягнення заборгованості, а також не спростовують факт того, що боржник, будучи обізнаним про наявність виконавчого листа у даній справі залишив територію України та не вчинив жодної активної і самостійної дії для виконання своїх зобов`язань перед стягувачем, маючи для цього можливості, зокрема, ряд майна та доходів, про які вказано у поданій апеляційній скарзі.

Не можна погодитися і з посиланнями скаржника на те, що боржник на даний час перебуває поза межами України та встановлення тимчасового обмеження у праві перетину державного кордону не має легітимної мети, так як норми законодавства не містять умов у вирішенні зазначеного питання в залежності від того, де перебуває боржник на території України чи за її межами.

Крім того, ураховуючи систематичні, довготривалі та багаторазові поїздки боржника за кордон, що не заперечується у поданій апеляційній скарзі, залишення меж України може свідчити про спосіб уникнення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за виконавчим документом.

Отже наявними у матеріалах справи доказами не спростовується факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Також беззаперечно не доведено відсутність у боржника можливості виконати рішення суду та наявність об`єктивних обставин, які б унеможливлювали вчинення ним реальних дій на виконання зобов`язань.

Доводів, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції в цій справі, апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2025 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 441 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2025 у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 23.04.2025.

Суддя-доповідач

Судді