Постанова

від 22.04.2025 по справі 509/1587/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2677/25

Справа № 509/1587/24

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватноге підприємство «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 вересня 2024 року, ухвалене у складі судді Панасенка Є.М., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, про визнання правочину недійсним, усунення перешкод в користуванні власністю,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до суду з даним позовом у якому просила суд визнати недійсним договір купівлі - продажу комбайну зернозбирального New Holland TC4.90, номер заводський 559840001, номер двигуна НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року випуску за №70/388 від 03 грудня 2020 року, укладений між ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» від імені, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску, зобов?язати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 не чинити перешкоди, ОСОБА_1 , у користуванні комбайном зернозбиральним New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1992 року по 24 жовтня 2020 року. За час шлюбу ними було набуто нерухоме та рухоме майно, яке є предметом поділу у справі №509/6192/20, яка перебуває на розгляді судді Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К. Серед усього майна, що підлягає поділу є також спільний комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), який був придбаний у 2017 році на ім?я позивача, але комбайном фактично користувався і користується по сьогоднішній день ОСОБА_2 , позивач доступу до спірного комбайна не мала і не має.

20.03.2021 з листа Головного управління ДПС в Одеській області від 01.03.2021, позивачу стало відомо, що відбувся продаж Комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_3 і позивачу, необхідно надати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та документальне підтвердження отриманого доходу та сплачених податків та зборів.

22.03.2021 під час відвідування Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області стало відомо, що у грудні 2020, тобто вже під час знаходження справи в суді, щодо розподілу майна подружжя, комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 , (попередній номер 34118 ВН), 2017 року випуску, без згоди позивача і її відому, відчужений ОСОБА_3

07.06.2021 із відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області і стало відомо, що належний її комбайн New Holland TC4.90., номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року випуску відповідно до договору купівлі - продажу №70/388 від 03.12.2020 року був проданий ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» - продавцем ОСОБА_3

04.12.2020 комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90 2017 року випуску був зареєстрований, при реєстрації виданий номерний знак НОМЕР_2 . В підтвердження відповіді управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було надано належним чином завірені копії документів.

Відповідно до висновку експерта №23-230 судово-почеркознавчої експертизи, де об`єктом дослідження були саме документи, які послугували підставою переоформлення комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року, без згоди і відому на ОСОБА_3 зазначено:

- «підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві №2826 від 03.12.2020, розміщений в графі «(підпис, прізвище)», ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_1 », виконаний не самою ОСОБА_4 , а іншою особою»;

- «підпис від імені ОСОБА_1 наданій на експертизу заяві №2826 від 03.12.2020, розміщений в графі «(підпис, прізвище)», праворуч від рукописного цифрового запису «03.12.2020», виконаний не самою ОСОБА_4 , а іншою особою»;

- «підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві Декларації про відповідність від 02.12.2020 (дата реєстрації) розміщений у графі «(підпис)» ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_1 », виконаний не самою ОСОБА_4 , а іншою особою»;.

- «підпис від імені ОСОБА_1 в АКТІ №70/388 технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери б/д, розміщені в графі «підпис, прізвище, ініціали), ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_1 » виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Позивач зазначила, що ніколи не давала ані усної, ані письмової, ані нотаріально посвідченої згоди, на укладення договору купівлі-продажу комбайну зернозбирального New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску і нікого не уповноважувала на продаж даного комбайна від її імені, в тому числі ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ», комбайн знаходився в ОСОБА_2 , вона до комбайна доступу не мала, а тому незрозуміло з яких правових підстав відбулося відчуження комбайна ОСОБА_5 , який до цього часу знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що даний комбайн було відчужено ОСОБА_2 через ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» з метою, в черговий раз, приховати від розподілу спільне сумісне майно подружжя, в порушення її права, тому її порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору купівлі - продажу даного транспортного засобу та усунення перешкод в його користуванні, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, про визнання правочину недійсним, усунення перешкод в користуванні власністю задоволено повністю..

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що факт відсутності волевиявлення позивача ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору про купівлю-продаж спільного зернозбирального комбайна New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску на підставі підробних документів, є підставою для оспорювання даного правочину.

З цього слідує, що зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та вчинений без волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а тому і порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору купівлі - продажу недійсним.

В ході судового розгляду встановлено, що після відчудження комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску ОСОБА_3 комбайн продовжує знаходитьсь в користуванні ОСОБА_2 , про що свідчить акт від 10 жовтня 2023 року, а також фотознімок із зображенням комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску на території за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає громадянин ОСОБА_2 , що в ході судового розгляду ОСОБА_2 не заперечувалось.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідача ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.09.2023 в частинах: зобов`язання - ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці ОСОБА_1 у користуванні комбайном зернозбиральним - New Holland ТС4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року випуску та стягнення з - ОСОБА_2 на користь позивачки судового збору в сумі 1211,60 гривень скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з вказаним рішенням у зв`язку з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що фотографії на які посилається суд не доводять факт його володіння та користування спірним комбайном, як на дату 10.10.2023, яка вказана у рішенні суду так і станом на сьогодення та слід визнати, що надані позивачкою фотографії не можливо від нести до категорії достовірних.

Акт, який 10.10.2023 року (а.с.60) був складений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можливо визнати в якості допустимого доказу оскільки:

по-перше: ці фізичні особи ніяким чинним законодавством не уповноважені складати якісь акти, за якими фіксуються якісь факти, оскільки їм не надано і вони не володіють ніякими владними повноваженнями;

по-друге: цей акт є нічим іншим, як письмовими поясненнями про обставини, які їм, начебто, відомі;

по-третє: в силу принципу безпосередності дослідження доказів пояснення свідків повинні були бути перевірені судом шляхом допиту цих фізичних осіб у судовому засіданні в порядку встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Однак позивачка клопотань про допит свідків не заявляла, а тому суд цих свідків під час розгляду справи не допитував.

Таким чином, судом були порушені засади безпосередності дослідження доказів, а тому пояснення цих осіб, які викладені у Акті від 10.10.2023, не могли бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення оскільки вони не були предметом дослідження в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане Акт від 10.10.2023, який 10 жовтня 2023 року був складений ОСОБА_2 та ОСОБА_7 слід визнати недопустимим доказом

Зазначає, що не визнавав обставини, які були вказані позивачкою у позовної заяві.

18.09.2024 відбулося судове засідання на якому апелянту було задане питання про визнання позову позивачки.

Ця подія зафіксована під №33 «Протоколу судового засідання в режимі конференції» яка відбулася 18.09.2024, що записно на DVD-диску за часом з 10:20:58 по 10:21:48.

За цей проміжок часу (1 хвилина) апелянт сказав тільки те, що користується іншим комбайном, маючи на увазі комбайн СП «Павлинка».

З яких міркувань суд у рішенні записав, що апелянт визнаю те, що апелянт користується комбайном, який знаходиться за начебто його місцем мешкання у с.Великодолинське він не знає, однак це твердження суду беззаперечно спростовуються записами судового засідання, а тому воно (твердження суду) є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не може бути прийняте до уваги.

Позиція учасників справи.

Третя особа надала пояснення, в яких зазначається про те, що ними була проведено реєстрацію відповідно до наданих документів, та підстав для відмови проведення реєстраційних дій не вбачалось.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача у повному обсязі та залишити рішення без змін.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання з`явились представники позивача та третьої особи, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило, що у відповідності до вимог ст.372 ЦПК України не заважає апеляційному перегляду.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, та третьої особи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 вересня 2024 року лише в частині зобов`язання - ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці ОСОБА_1 у користуванні комбайном зернозбиральним - New Holland ТС4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року випуску.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справ підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1992 року по 24 жовтня 2020 рік.

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області у судді ОСОБА_8 на розгляді перебуває цивільна справа №509/6192/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя .

За час перебування у шлюбі подружжям було придбано комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_6 від 03 грудня 2020 року комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску зареєстровано за ОСОБА_1 ..

З договору купівлі-продажу №70/388 від 03 грудня 2020 року вбачається, що комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску відчуджений приватним підприємством «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» Георгієву П.С.

Згідно Акту приймання передачі, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номерисубєкт господарювання приватне підприємство «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» передало, на підставі договору комісії №70/388 від 3грудня 2020 року, а ОСОБА_3 прийняв комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску.

Згідно Акту №70/388 від 03 грудня 2020 року технічного стану тракторів , самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних маштин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери було проведено огляд технічного стану комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску за участю директора приватного підприємство «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ» Насановіч О.В. і ОСОБА_1 , де ОСОБА_1 поставлено підпис, як комітента (довірена особа).

03.12.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою №2826 від 03.12.2020 до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про реєстрацію комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, 2017 року випуску.

03.12.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою №2827 від 03.12.2020 до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про зняття з обліку комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, 2017 року випуску.

Згідно Декларації про відповідність комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, 2017 року випуску взятий на облік у добровільному порядку в Державному підприємистів «Науково-технічний центр сертифікації «АгроСЕПРО» Національної академії аграрних наук України «реєстраційний номер UA/TR.050 D.2746-20 дата реєстрації 02.12.2020 , термін дії декларації 01.12.2012 , постачальником вказано ОСОБА_1 .

Згідно Свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_7 від 04 грудня 2020 року комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску зареєстровано за ОСОБА_3 .

Як вбачається, в ході судового розгляду встановлено, що після відчудження комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску ОСОБА_3 комбайн продовжує знаходитьсь в користуванні ОСОБА_2 , про що свідчить акт від 10 жовтня 2023 року, а також фотознімок із зображенням комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску на території за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає громадянин ОСОБА_2 , що в ході судового розгляду ОСОБА_2 не заперечувалось.

Крім того, в суді першої інстанції за клопотанням представника позивача в судовому засіданні було оглянуто матеріали цивільної справи №509/1456/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а саме висновок експерта №23-230 судово - почеркознавчої експертизи від 25.01.2023 року.

Відповідно до висновку експерта №23-230 судово-почеркознавчої експертизи, де об`єктом дослідження були саме документи, які послугували підставою переоформлення комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер НОМЕР_3 ), 2017 року з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 зазначено:

- «підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві №2826 від 03.12.2020, розміщений в графі «(підпис, прізвище)», ліворуч від рукописного запису « ОСОБА_1 », виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою»;

- «підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві №2826 від 03.12.2020, розміщений в графі «(підпис, прізвище)», праворуч від рукописного цифрового запису «03.12.2020», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою»

- «підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві Декларації про відповідність від 02.12.2020 (дата реєстрації) розміщений у графі «(підпис)» ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_1 », виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою»;.

- «підпис від імені ОСОБА_1 в АКТІ №70/388 технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери б/д, розміщені в графі «підпис, прізвище, ініціали), ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_1 » виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Судом вірно встановлено, що відчудження комбайна зернозбирального New Holland TC4.90, відбулось поза волею ОСОБА_1 , і позивач не давала ані усної, ані письмової, ані нотаріально посвідченої згоди, на укладення договору купівлі-продажу комбайну зернозбирального New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску і нікого не уповноважувала на продаж даного комбайна від свого імені, в тому числі ПП «СІЛЬГОСПАГРОТОРГ», комбайн після відчуження перебуває в користуванні ОСОБА_2 .

У відповідності до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадку, примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває лише право власності у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто за правилами даних статей виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі реалізує право його продажу.

Продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно зі статтею 658 ЦК України має бути лише власник або належним чином уповноважений на укладення такого договору представник.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою для визнання недійсним договору за частиною першою статті 215 ЦК України може бути встановлений судом дефект такого елемента правочину, як воля його учасника (учасників) - відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення учасника (учасників) в момент вчинення правочину.

Виключне право на укладення договору купівлі-продажу майна належить лише власнику цього майна або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі.

За положеннями статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Факт відсутності волевиявлення позивача ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору про купівлю-продаж спільного зернозбирального комбайна New Holland TC4.90, номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску на підставі підробних документів, є підставою для оспорювання даного правочину.

З цього слідує, що зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та вчинений без волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а тому і порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору купівлі - продажу недійсним (що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеної у Постанові від 19 січня 2022 року № 243/2282/2).

Крім того, згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 355 ч. 2 ЦК України, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.358 ч. 1,2 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Статтею 169 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Твердження апелянта про те, що суд у рішенні записав, що апелянт визнає те, що апелянт користується комбайном, який знаходиться за начебто його місцем мешкання у с.Великодолинське він не знає, однак це твердження суду беззаперечно спростовуються записами судового засідання, а тому воно є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не може бути прийняте до уваги, апеляційний суд відхиляє, оскільки як вбачається із змісту рішення, що в ході судового розгляду ОСОБА_2 не заперечувалось вказані обставини, апелянтом було зазначено про наявність нібито іншого комбайна, проте будь яких доказів чи характеристик надано не було.

Посилання апелянта на докази, які подані разом з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Розгляд справи відбувався близько 6 місяців, скаржник мав об`єктивну можливість подати вказані докази в суді першої інстанції.

Проте вказані обставини та докази стороною відповідача заявлено лише на стадії апеляційного перегляду.

Оскільки скаржник не навів поважних причин не подання цих доказів до районного суду, які були додані ним до апеляційної скарги, тому колегія суддів не приймає їх до уваги.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість доказів, на які посилається суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення, колегія суддів визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Фактично апелянт в ході судового розгляду в суді першої інстанції не заперечувалось, що після відчудження комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску ОСОБА_3 комбайн продовжує знаходитьсь в користуванні ОСОБА_2 , про що свідчить акт від 10 жовтня 2023 року, а також фотознімок із зображенням комбайн зернозбиральний New Holland TC4.90, номер заводський НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1 , 2017 року випуску на території за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає громадянин ОСОБА_2 , та на спростування вказаних обставин будь яких доказів не надав.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам у сукупності по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2025 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А. Коновалова